Рішення

від 11.03.2019 по справі 540/67/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/67/19

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Фермерського господарства "Кудаси" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Кудаси» (далі-відповідач), в якому просить стягнути кошти з рахунків платника податків у банках та стягнути кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 38 508,85 грн. та по земельному податку з юридичних осіб у сумі 91,12 грн.

Позов обґрунтований тим, що за результатами здійснення господарської діяльності за відповідачем обліковується податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 38 508,85 грн. та по земельному податку з юридичних осіб у сумі 91,12 грн., який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань. Враховуючи, що вчинені позивачем дії не призвели до погашення податкового боргу в строки, визначені законодавством, позивач просить стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 12 КАС України визначено, щоспрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ст..260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Також частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи, а також характер спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для віднесення даної справи до категорії справ незначної складності. Враховуючи відсутність заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань будь-якої із сторін та достатність доказів для розгляду справи по суті вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду 11.01.2019р. у справі відкрите спрощене провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Вказана ухвала направлена на адреси сторін 14.01.2019р. засобами поштового зв'язку, однак станом на 05.02.2019р. поштове відправлення відповідачу не вручене.

Тому, ухвалою суду від 05.02.2019р. постановлено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15:30 год. 25 лютого 2019р.

06 лютого 2019р на адресу відповідача направлені ухвали суду від 11.01.2019р. (повторно) та від 05.02.2019р., а також судова повістка про виклик в судове засідання на 25.02.2019р. Вказане відправлення отримане відповідачем 12.02.2019р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням №7350103086953. Слід відмітити, що ухвалою суду від 05.02.2019р. установлено відповідачу строк на подачу відзиву на позовну заяву - п'ятнадцять днів з дня отримання даної ухвали. Вказана ухвала отримана відповідачем 12.02.2019р. (рекомендоване повідомлення №7350103086953). Таким чином, станом на 25.02.2019р. не сплинув установлений судом п'ятнадцятиденний строк на подачу відзиву на позовну заяву.

Крім того, 25.02.2019р. у судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи викладене з метою недопущення порушення процесуальних прав учасників справи, судом постановлена ухвала від 25.02.2019р. про відкладення розгляду справи на 11.03.2019р. Вказана ухвала суду разом із судовими повістками направлена на адреси сторін.

У судове засідання, призначене на 11.03.2019р. сторони не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, рекомендоване повідомлення про віручення поштового відправлення відповідачу 01.03.2019р. №7350103308212.

Представником позивача надане до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання, причини неявки невідомі.

Станом на11.03.2019р. відповідачем не надано відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд дійшов до наступного.

Фермерське господарство «Кудаси» (код ЄДРПОУ 31694152) здійснює господарську діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого розпорядженням Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області 12.11.2001р. 14971200000000075. Взято на облік до Херсонської ОДПІ (Олешківське відділення) Головного управління ДФС у Херсонській області 10.12.2001р.

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2018р. Фермерським господарством «Кудаси» був поданий до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2017р. Згідно вказаного розрахунку відповідачем самостійно визначене податкове зобов'язання у загальній сумі 34146,00 грн., в тому числі - 33151,00 грн. позитивного значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету та 995,00 грн. сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.

Також судом встановлено, що 20.02.2018р. контролюючим органом проведена камеральна перевірка своєчасності сплати відповідачем податків до бюджету за період з 12.04.2016р. по 07.02.2018р. За результатами проведеної перевірки складений акт №574/21-22-12-01/31694152, в яку зафіксовані порушення термінів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Акт перевірки був направлений на адресу відповідача та отриманий керівником 07.03.2018р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням №7570002500210.

На підставі вказаного акту податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.03.2018р. №0026811201 на суму 4320,38 грн. та №0026821201 на суму 65,26 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача та отримані керівником 05.04.2018р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням 7302603149868.

Крім того, судом встановлено, що 20.02.2018р. відповідачем подана до контролюючого органу податкова декларація з плати за землю, в якому самостійно визначений розмір податкового зобов'язання в сумі 1218,52 грн. (щомісячний платіж – 101,54 грн.).

З інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість вбачається, що у зв'язку з частковою сплатою даного податку, залишок несплаченого податкового боргу становить 38 507,51 грн.

З інтегрованої картки платника податків з земельного податку з юридичних осіб вбачається, що у зв‘язку з частковою сплатою земельного податку в сумі 10,42 гри., сума податкового боргу становить 91,12 грн.

Податковим органом застосовувались заходи стягнення визначені Податковим кодексом України, однак податковий борг відповідачем не сплачений. Вказане стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості з рахунків у банках, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Пунктом 16.1.3. ст. 16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вже було зазначено вище, Фермерським господарством «Кудаси» були подані до контролюючого органу податкова декларація з земельного податку та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в яких відповідачем самостійно визначені суми податкових зобов'язань.

Згідно з п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Із вищезазначеного слідує, що вказані податкові зобов'язання набули статусу узгодженого.

Щодо грошових зобов'язань визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях слід звернути увагу на наступне.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно зі ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Як встановлено судом, вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались.

Таким чином, грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 23.03.2018р. №0026811201 на суму 4320,38 грн. та №0026821201 на суму 65,26 грн. набули статусу узгодженого.

Оскільки ці зобов'язання не були сплачені платником у встановлений законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючим органом виставлена вимога форми “Ю” від 12.02.2018 року №1731-17 на суму 34193,37 грн., яка направлена на адресу відповідача та отримана керівником 23.02.2018р. Докази оскарження та скасування податкової вимоги суду не надані.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується витягом із інтегрованої картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Відповідно до положень п 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею (ст..89 ПК України).

12 лютого 2018р. заступником начальника ГУ ДФС у Херсонській області прийняте рішення №1731-17 про опис майна відповідача у податкову заставу.

Судом не встановлено факту оскарження податкової вимоги та акту опису майна.

Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається із матеріалів справи, в банківських установах на ім'я відповідача відкриті поточні банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу.

Станом на день розгляду справи відповідачем не подано жодних заперечень щодо суми податкового боргу, як і не надано доказів погашення вказаного боргу. Отже, з станом на день розгляду справи податковий борг відповідача складає: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 38 508,85 грн. та по земельному податку з юридичних осіб у сумі 91,12 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з Фермерського господарства «Кудаси» (код ЄДРПОУ 31694152), у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 38 508,85 грн., (отримувач: УК в Олешківському районі/Олешківський р-н/14060100, код отримувача - 38045231, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - 31119029021283, до державного бюджету) та по земельному податку з юридичних осіб у сумі 91,12 грн., (отримувач: УК в Олешківському районі/Олешківський р-н/18010500, код отримувача - 38045231, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, код платежу 18010500, номер рахунку - 33216811021284, до місцевого бюджету).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 111020300