Рішення

від 07.03.2019 по справі 692/1203/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року справа № 692/1203/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

11 грудня 2017 року до Драбівського районного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 (19845, Черкаська область, с. Білоусівка, вул. Б. Хмельницького, 30) з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації (19800, смт. Драбів, вул. Центральна, 65), в якому просить зобов?язати відповідача зарахувати до трудового стажу позивача період догляду за матір?ю ОСОБА_2 з 21.06.2005 по 01.11.2011.

Позов мотивовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні трудового стажу періоду догляду за матір?ю.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.03.2019 відповідачем надіслано на адресу суду заперечення проти адміністративного позову, в якому відповідач просить відмовити у його задоволенні повністю, оскільки позивач не перебувала на обліку в управлінні, як отримувач допомоги.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Позивач із січня 2004 року по 01.11.2011 здійснювала догляд за своєю матір?ю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, яка потребувала стороннього догляду.

09.02.2014 позивачу надано акт сільської ради, в якому зазначено, що ОСОБА_1 дійсно в період з 2004 по 01.11.2011 ніде не працювала і здійснювала догляд за матір?ю ОСОБА_2, яка потребувала стороннього догляду і померла 2011 року.

У жовтні 2018 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про зарахування періоду догляду за матір?ю до трудового стажу.

Листом від 26.10.2018 №01-13/2090 відповідач повідомив позивача про те, що вона не подавала документи та не перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення як отримувач допомоги по догляду за 80-річною особою, тому не мала права на отримання довідки та зарахування періоду догляду до трудового стажу.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Конституції - Україна є соціальною та правовою державою.

За приписами частини 2 статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною першою статті 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058) передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 9 статті 11 Закону №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок встановлення часу догляду за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлений п.10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, а саме зазначений час догляду за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Отже, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній органи Пенсійного фонду повинні складати акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду. Проте, даний акт в матеріалах справи відсутній.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що до страхового стажу особи зараховується період, в якому непрацюючі працездатні особи, які доглядають дитину-інваліда віком до 16 років, інваліда І групи та пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховним Судом у постанові від 18.07.2018 у справі №348/919/17 (К/9901/2126/18) зроблено правовий висновок, що час догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду в період до 2004 року (включно) зараховується, зокрема, на підставі акта фактичних обставин здійснення догляду за такою особою, а починаючи з 01 січня 2005 року - у разі отримання компенсації по догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, в управлінні праці та соціального захисту населення.

Враховуючи, те що в матеріалах справи відсутні висновки медичного закладу, за період з 2004 по 01.11.2011, що ОСОБА_2 (померла мати позивача) потребує постійного стороннього догляду, суд дійшов висновку, що зазначений позивачем період догляду за престарілими обґрунтовано не врахований відповідачем у страховий стаж.

В сукупності встановлених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованим та до задоволення не підлягають.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складене 07.03.2019.

Суддя В.П. Тимошенко