Рішення

від 11.03.2019 по справі 826/13487/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2019 року № 826/13487/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Центр" до Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2018 № 8302615141, 8292615141, представник позивача - Коврига Микола Миколайович (довіреність від 01.02.2019 б/н),

представник відповідача - Павленко Сергій Сергійович (довіреність від 18.01.2019 № 261/26-15-10-03-13)

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадро Центр" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2018 №8302615141 та №8292615141.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, відповідно до стандартів ведення бухгалтерського обліку, правомірно включив до складу доходів та витрат курсові різниці, що виникали під час перерахунку заборгованості по зобов'язанням договорів, укладеним з нерезидентами постачальниками послуг. Зокрема, позивач зазначив, що оскільки бухгалтерський облік здійснюється у національній валюті - українській гривні, то при веденні бухгалтерського обліку, він був зобов'язаний перераховувати, в українській гривні згідно курсу НБУ, фінансові зобов'язання перед постачальниками нерезидентами, визначені в іноземних валютах. При цьому різниці, які виникають під час таких операцій бухгалтерського обліку, в залежності від того, чи це позитивні чи від'ємні різниці, включаються до складу доходів та витрат підприємства, згідно пункту 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за № 515/4736. Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що позивач, під час ведення бухгалтерського обліку, неправомірно включив до складу доходів та витрат курсові різниці розраховані по договірним зобов'язанням перед постачальниками нерезидентами, оскільки вартість послуг, придбаних в межах таких договорів не включається позивачем до складу доходів чи витрат, а самі послуги придбаваються позивачем (як посередником), виключно в інтересах третіх осіб (клієнтів). Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні. Під час розгляду справи, судом встановлено наступне.

В період з 26.04.2018 по 18.05.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено планову виїзну документальну перевірку, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017.

За результатами перевірки складено акт від 25.05.2018 № 359/26-15-14-01-04/35810530, яким, зокрема, встановлено порушення статті 134 Податкового кодексу України, пункту 6 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, пункту 6.2. Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, а саме встановлено заниження податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 249408,00 грн., та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2016 рік на загальну суму 817589,00 грн.

04.06.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадро Центр" надав заперечення на зазначений акт перевірки за результатами розгляду яких листом від 12.06.2018 № 27021/10/26-15-1401-04 повідомлено про те, що акт перевірки залишився без змін, а заперечення - без задоволення.

15.06.2018 підставі зазначеного акта від 25.05.2018 № 359/26-15-14-01-04/35810530 прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№8292615141, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на 817 589,00 грн.;

- №8302615141, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 249 408,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 07.08.2018 № 25778/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення рішення ГУ ДФС у м. Києві від 15.06.2018 № 8292615141 та № 8302615141 залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Позивач не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Тобто, для правильного визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток платнику податків слід керуватись правилами бухгалтерського обліку.

Відповідності до абзацу 1 пункту 5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з пунктом 6 вказаного Положення не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів, сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо, сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг), сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг), сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором, надходження, що належать іншим особам, надходження від первинного розміщення цінних паперів, сума балансової вартості валюти.

Пунктом 7 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 встановлено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Відповідно до пункту 6 вказаного Положення витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 визначено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Згідно з пунктом 20 вказаного Положення втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства) включаються до інших операційних витрат.

Отже, Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку № 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 та Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 чітко встановлено обов'язковість віднесення операційних курсових різниць до складу інших операційних витрат та до інших операційних доходів (від'ємні та позитивні курсові різниці відповідно).

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.200 за № 515/4736 Курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу. Операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Згідно абзацу 1 пункту вказаного Положення визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Абзацом 2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.200 за № 515/4736 встановлено, що курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Пунктом 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868 Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, яка пов'язана з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг), забезпечує основну частку доходу і є головною метою створення підприємства.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Мінфіну від 30.11.1999 №291 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, облік втрат за активами й зобов'язаннями операційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти ведеться на субрахунку 945 Витрати від операційної курсової різниці . На субрахунку 714 Дохід від операційної курсової різниці узагальнюється інформація про доходи від курсових різниць за активами й зобов'язаннями підприємства - пов'язаними з операційною діяльністю підприємства.

Згідно пунктом 3.10. Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, у статті Інші операційні доходи відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, дохід від списання кредиторської заборгованості, одержані штрафи, пені, неустойки тощо.

Відповідно до пункту 3.13 вказаних Рекомендацій у статті Інші операційні витрати відображаються собівартість реалізованих виробничих запасів, необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до П(С)БО 10; втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні (фінансові) санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають в процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг)).

Отже, терміни позитивна та негативна курсова різниця безпосередньо відображають характер їх впливу на фінансові результати діяльності підприємства: позитивні різниці включаються до складу доходів, негативні - у складі витрат звітного періоду.

В акті від 25.05.2018 № 359/26-15-14-01-04/35810530 та наданому суду відзиві відповідач зазначає про те, що нарахування курсових різниць як від'ємних так і позитивних здійснювалось позивачем на підставі договорів з наступними контрагентами:

- MODO TRANSPORT COMPANY, основний договір №MQ26/01 від 26.11.2013;

- ООО ФОСДАЙК ГРУП , агентський договір №1/Р/РФ-2015 від 12.01.2015;

- MODO TRANSPORT COMPANY, договір №MQ-01-0202/15-S від 12.01.2015;

- ООО ФОСДАЙК ГРУП , агентський договір №5/Р/РФ-2015 від 02.02.2015;

- ООО РУССОТРА , договір № РУС-9/574 від 01.05.2015;

- SIA ALPA Centrumps , договір на організацію ремонтів вантажних вагонів № 1030VR від 01.04.2015;

- MODO TRANSPORT COMPANY, договір №MQ-01-0107/15-PS від 01.07.2015;

- ООО ФЕР-ТРАНС , договір транспортної експедиції №Т-085/15 ТАС від 29.05.2015;

- POLFROST (Polska), договір ТЕО № 07/2015 від 27.07.2015;

- ЗАО ЛОГИПОЛИЕС ВАГОНАЙ , договір на виконання послуг № 664 від 05.10.2015;

- IM "TRANSTERMINAL-S" SRL, договір ТЕО №175/15 від 28.10.2015.

З аналізу зазначених договорів, копії яких наявні в матеріалах справи судом встановлено наступне:

- по договору №MQ26/01 від 26.11.13 - позивач виступає замовником послуг у SIA MODO TRANSPORT COMPANY (Латвія), предмет договору - організація виконання комплексу транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів залізничним транспортом, валюта договору - долар США;

- по договору №1/Р/РФ-2015 від 12.01.15 - позивач виступає замовником агентських послуг (принципалом) ООО ФОСДАЙК ГРУП (Російська Федерація), предмет договору - виконання послуг ремонту вантажних вагонів, сплата залізничного тарифу по території Російської Федерації, валюта договору - долар США;

- по договору №MQ-01-0202/15-S від 12.01.15 - позивач виступає замовником послуг у SIA MODO TRANSPORT COMPANY (Латвія), предмет договору - організація виконання комплексу транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, валюта договору - долар США;

- по договору №5/Р/РФ-2015 від 02.02.15 - позивач виступає замовником агентських послуг (принципалом) ТОВ ФОСДАЙК ГРУП (Російська Федерація), предмет договору - виконання послуг ремонту вантажних вагонів, сплата залізничного тарифу по території Російської Федерації, валюта договору - російський рубль;

- по договору РУС-9/574 від 01.05.15 - позивач виступає замовником послуг у ООО РУССОТРА (Російська Федерація), предмет договору - виконання та організація виконання комплексу послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, валюта договору - долар США, Євро, російський рубль;

по договору № 1030VR від 01.04.2015 - позивач виступає замовником послуг SIA ALPA Centrumps (Латвія), предмет договору - організація поточного відчіпного ремонту вантажних вагонів, валюта договору - долар США;

- по договору №MQ-01-0107/15-PS від 01.07.15 - позивач виступає замовником послуг у SIA MODO TRANSPORT COMPANY (Латвія), предмет договору - організація виконання комплексу транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, валюта договору - долар США;

- по договору №Т-085/15 ТАС від 29.05.15 - позивач виступає замовником послуг у ООО Фер-Транс (Російська Федерація), предмет договору - надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, валюта договору - російський рубль;

- по договору № 07/2015 від 27.07.15 - позивач виступає замовником послуг у POLFROST Internationale Spedition Sp. z.o. (Польща), предмет договору - організація транспортно-експедиторського обслуговування перевезення вантажів, валюта договору - долар США;

- по договору № 664 від 05.10.15 - позивач виступає замовником послуг у ЗАО Логиполиес вагонай (Литва), предмет договору - організація подачі власного залізничного рухомого складу, валюта договору - долар США;

- по договору №175/15 від 28.10.15 - позивач виступає замовником послуг у IM "TRANSTERMINAL-S" SRL (Республіка Молдова), предмет договору - надання транспортно-експедиторських послуг, валюта договору - долар США.

Факт проведення фінансово - господарських операцій за вказаними договорами та розрахунків за них сторонами визнається.

Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та додатку 2 до акту від 25.05.2018 № 359/26-15-14-01-04/35810530 основним видом діяльності позивача є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту , а отже перелічені вище договори були укладені в межах основної діяльності позивача, а операції по таким договорам були в межах основної (операційної) діяльності підприємства.

Для розрахунків з постачальниками послуг, по вказаним договорам, позивачем застосовувався рахунок 6858 (валюта) Розрахунки з іншими іноземними кредиторами (перевезення) з ТЕХ ПД . Зазначений факт відображений в акті від 25.05.2018 № 359/26-15-14-01-04/35810530.

Згідно з пунктом 5.7. Положення про облікову політику ТОВ Квадро Центр на 2015 рік, затвердженого наказом ТОВ Квадро Центр № 27 від 31.12.2014, для розрахунків з виконавцями послуг з організації перевезення застосовуються рах. 6857 (в грн.) Розрахунки з іншими кредиторами (перевезення) з ТЕХ ПД та рах. 6858 (валюта) Розрахунки з іншими іноземними кредиторами (перевезення) з ТЕХ ПД .

Відповідно до пункту 3.8.7 Наказу про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ТОВ Квадро Центр від 30.12.2015 № 31, для розрахунків з виконавцями послуг, залученими для організації перевезення застосовуються рах. 6857 (в грн.) Розрахунки з іншими кредиторами (перевезення) з ТЕХ ПД та рах. 6858 (валюта) Розрахунки з іншими іноземними кредиторами (перевезення) з ТЕХ ПД .

Згідно з пунктом 3.8.8 зазначеного Наказу, курсові різниці по монетарним статтях в іноземній валюті визнаються на дату: здійснення господарської операції по курсу НБУ на дату здійснення такої операції; на дату балансу (щоквартальний розрахунок курсових різниць). До монетарних статей відносяться статті балансу про грошові кошти, а також активи і зобов'язання, які будуть отримані або оплачені у фіксованій сумі грошових коштів або їх еквівалентів, а також придбані послуги у нерезидентів, неоплачені замовниками.

Згідно карток бухгалтерського обліку позивача, копії яких наявні в матеріалах справи ним відображено:

по рахунку 714 Позитивне значення курсових різниць дохід від позитивного значення курсових різниць: за 2015 рік - у сумі 578291,40 грн. Дебет 6858 Кредит 714; за 2016 рік - у сумі 240062,13 грн. Дебет 6858 Кредит 714, у сумі 24 488,13 грн. Дебет 6855 Кредит 714;

- по рахунку 945 Від'ємне значення курсових різниць відображено витрати від від'ємного значення курсових різниць: за 2015 рік - у сумі 1963907,93 грн. Дебет 945 Кредит 6858; за 2016 рік - у сумі 1039536,63 грн. Дебет 945 Кредит 6858, у сумі 42675,36 грн. Дебет 945 Кредит 6855.

Правильність обрахунку позивачем розміру курсових різниць за перевіряємий період під час проведення перевірки за результатами якої складено акт від 25.05.2018 № 359/26-15-14-01-04/35810530 не перевірялась та відповідачем не заперечується.

Посилання відповідача на те, що спірні курсові різниці виникли по господарських операціях, в яких позивач виступає посередником між клієнтом та перевізником (експедитором) з приводу організації перевезення товарів, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до переліку договорів наведеного відповідачем в акті від 25.05.2018 № 359/26-15-14-01-04/35810530та в наданому відповідачем суду відзиві, копії яких наявні в матеріалах справи та які досліджені судом, замовником та платником за ними виступає позивач та вони не містять положень щодо того, що вони укладені позивачем в інтересах третіх осіб чи з метою надання послуг певним товариствам.

За таких умов, висновки податкового органу, що курсові різниці розраховані по операціям щодо придбання послуг позивачем, як посередником, виключно в інтересах третіх осіб - є таким що спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Таким чином, оскільки курсові різниці сформовані по монетарним статтям балансу (статті про зобов'язання, які будуть оплачені у фіксованій сумі грошових коштів) та виникли в межах операційної діяльності ТОВ Квадро Центр , позивачем обґрунтовано було відображено курсові різниці, що виникають у зв'язку з придбанням послуг у нерезидентів, у складі інших операційних витрат та інших операційних доходів.

Крім того, виходячи з системного аналізу вищезазначених норм законодавства, матеріалів справи, суд не погоджується з доводами відповідача, щодо того, що курсові різниці не можуть бути включені до складу доходів та витрат підприємства, на підставі того, що це суперечить пункту 9.1. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 та пункту 6.2. Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248.

Положенням (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 та Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 чітко встановлено обов'язковість віднесення операційних курсових різниць до складу інших операційних витрат та до інших операційних доходів (від'ємні та позитивні курсові різниці відповідно).

Оскільки чинним законодавством курсову різницю визначено, як різниць між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах та за своєю правовою природою вона не є платежами чи надходженнями від інших осіб, як визначено положеннями зазначених Порядків, а є арифметично розрахованою різницею між оцінками одного і того ж активу (зобов'язання) за різними валютними курсами.

Платіж або надходження коштів є прогнозованим фактом, який вчиняється на підставі волевиявлення певного суб'єкта, при цьому курсова різниця, отримана в результаті переоцінки вираженого в іноземній валюті зобов'язання по оплаті товару (послуги), виникає об'єктивно поза волею платника податків внаслідок макроекономічних процесів і зміни курсу гривні по відношенню до іноземної валюти, та є витратами (доходами) платника податків в результаті збільшення (зменшення) розміру його зобов'язання в гривневому еквіваленті.

При цьому положеннями Податкового кодексу України не встановлюють жодних вимог та обмежень щодо обліку для цілей оподаткування від'ємних чи позитивних курсових різниць, які виникають у результаті переоцінки вираженого в іноземній валюті зобов'язання платника у рамках діяльності, спрямованої на одержання доходу, тому суд вбачає правомірним віднесення платником податків до інших операційних витрат та інших операційних доходів, відповідно, від'ємного та позитивного значення курсових різниць.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо визначення курсових різниць від перерахунку операцій у іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, затвердженій наказом Державної податкової служби України від 05.07.2012р. № 574, Державна фіскальна служба України, по суті спірних правовідносин, роз'яснила, що оскільки відповідно до П(С)БО 21 заборгованість, що не враховується у податковому обліку (наприклад, заборгованість за кредитом та відсотками, якщо кредитні кошти використовуються не у межах господарської діяльності, заборгованість перед нерезидентом за послуги маркетингу, роялті, якщо такі витрати не враховуються у складі витрат, тощо) - є монетарною статтею, то за нею потрібно проводити перерахунок курсових різниць (запитання/відповідь № 5 ).

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Протиправне винесення податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.09.2011 р. у справі "ВАТ "Нефтяная компания ЮКОС" проти РФ" (заява №14092/04) зазначено, що будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій.

З огляду на викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Центр" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 37/1, офіс 16, код ЄДРПОУ 35810530) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2018 №8302615141 та №8292615141 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 15.06.2018 №8302615141 та №8292615141.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Центр" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 37/1, офіс 16, код ЄДРПОУ 35810530) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 16004,96 грн. (шістнадцять тисяч чотири гривні 96 копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов