Рішення

від 05.03.2019 по справі 826/17770/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2019 року № 826/17770/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія Девелопмент Груп" (03028, м.Київ, вулиця Велика Китаївська, 71) доГоловного державного інспектора інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (01001, м.Київ, вулиця Хрещатик, 32) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м.Київ, вулиця Хрещатик, 32) про визнання протиправним та скасування приписів , О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Асторія Девелопмент Груп (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного державного інспектора інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач-1), Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис від 23 квітня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва;

- визнати протиправним та скасувати припис від 23 квітня 2018 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що при затвердженні проектної документації позивачем були враховані всі вимоги містобудівного законодавства, в тому числі Закону України Про охорону культурної спадщини . Також, позивачем враховано, що земельна ділянка по вул. Великій Китаївській, 71 у Голосіївському районі міста Києва не є об'єктом культурної спадщини у відповідності до вимог Закону України Про охорону культурної спадщини ; історичний ареал історичного населеного місця не є об'єктом спадщини, а також враховано прилеглу територію сусідніх будинків Будівництво в умовах ущільненої забудови .

Крім того, на думку представника позивача, необхідність отримання дозволів не виникала у зв'язку з відсутністю Порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо надання дозволів органами охорони культурної спадщини на виконання робіт відповідно до вимог статті 6-1 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Додатково представник позивача стверджує про порушення відповідачем процедури проведення позапланової перевірки, оскільки останнім не вказано правової підстави для проведення перевірки та перевищено строки проведення такої перевірки.

Також, представник позивача повідомив, що відповідачем порушено вимоги пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, в частині встановлення у оскаржуваних приписах строку для усунення виявлених порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Представники відповідачів копію вказаної ухвали суду від 31 жовтня 2018 року отримав 12 листопада 2018 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У відзиві на адміністративний позов, що надійшов до суду 22 листопада 2018 року, представник відповідачів зазначив, що Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпочато проведення позапланової перевірки на підставі звернення прокуратури міста Києва від 13 березня 2018 року №04/2/4-1-60-18(8) та на підставі наказу Департаменту від 19 березня 2018 року №113. При цьому, як стверджує представник відповідачів, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю уповноваженою особою замовника будівництва не було надано у повному обсязі необхідних документів для проведення позапланового заходу, у зв'язку з чим позапланову перевірку продовжено з 20 квітня 2018 року по 23 квітня 2018 року відповідно до вимог пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

На думку представника відповідача, замовником будівництва - Товариством з обмеженою відповідальністю Асторія Девелопмент Груп не виконано вимоги вихідних даних на проектування (містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки), а саме: відсутній висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законом порядку та не отримано дозвіл на виконання робіт в Департаменті культури, а відтак оскаржувані приписи є правомірними.

Додатково представник відповідачів повідомив, що листом від 31 травня 2018 року №073/4161 Товариство з обмеженою відповідальністю Асторія Девелопмент Груп повідомило Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виконання вимог, зазначених у приписі, а відтак останнім визнано порушення, зазначені в акті перевірки.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи вбачається, що в період з 27 березня 2018 року по 23 квітня 2018 року головний державний інспектор інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Гончарук Юлія Михайлівна на підставі наказу від 19 березня 2018 року №113, посвідчення від 27 березня 2018 року №б/н, від 20 квітня 2018 року №б/н здійснила позапланову перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті Будівництво житлового будинку на вул. Велика Китаївська, 71 у Голосіївському районі міста Києва замовником будівництва - Товариством з обмеженою відповідальністю Асторія Девелопмент Груп , за результатами якої складено відповідний акт перевірки.

В ході перевірки встановлено, що Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466, зареєстрував подане замовником будівництва - Товариством з обмеженою відповідальністю Асторія Девелопмент Груп повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 19 довтня 2017 року №КВ 061172922048 Будівництво житлового будинку на вул. Великій Китаївській, 71 у Голосіївському районі міста Києва .

Відповідно до наданої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №15568081; договору купівлі-продажу від 25 липня 2016 року за №1739; договору купівлі-продажу від 25 липня 2016 року за №1732 земельна ділянка на вул. Великій Китайській, 71 у Голосіївському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:82:243:0082) загальною площею 0,1001 га за цільовим призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) належить Товариству з обмеженою відповідальністю Асторія Девелопмент Груп .

Відповідно до технічного звіту про інженерно-геологічні вишукування на ділянці будівництва житлового будинку на вул. Китаївській, 71 у Голосіївському районі міста Києва, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю Геоекосистеми за сукупністю факторів, вказаних у додатку Ж ДБН А.21-1-2014 категорія складності інженерно-геологічних умов ділянки на глибину та в межах вишукувань - ІІ (друга), середньої складності.

За результатами перевірки на об'єктів будівництва виявлені порушення:

- норм ДБН В.1.2-12-2008 Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки згідно технічного звіту про інженерно-геологічні вишукування ділянка вишукувань відноситься до території з умовами ущільненої забудови . Згідно висновку слід передбачити заходи, які повністю виключатимуть або мінімізують негативний вплив будівництва на існуючі будинки та споруди, що прилягають до ділянки будівництва. При цьому, слід враховувати деформації, як конструктивного характеру, тобто безпосереднього від влаштування паль, так і технологічного-відкопка котловану, метод кріплення, динамічні навантаження від техніки. На період будівництва за сусідніми будинками також слід встановити інструментальний нагляд. До початку будівництва виконати їх обстеження зі складанням відповідних актів. Отже, замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю Асторія Девелопмент Груп розпочато будівництво без здійснення моніторингу сусідніх будинків та прилеглої забудови території;

- статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , вимоги пункту 5 Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва від 15 вересня 2017 року №560, а саме - замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю Асторія Девелопмент Груп не виконано вимоги вихідних даних на проектування (містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки), а саме: відсутній висновок щодо проектної документації наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законом порядку (пункт 5 розділу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки); не отримано дозвіл на виконання робіт в Департаменті культури;

- пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 - замовником будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю Асторія Девелопмент Груп під час перевірки не надано у повному обсязі документів, необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме: проектну документацію, розроблену та затверджену в установлену порядку; технічні умови; завдання на проектування; наказ на затвердження проектної документації; виконавчу документацію згідно ДБН А.3.1-5-2016.

На підставі вказаного акту перевірки 23 квітня 2018 року складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагається усунути допущені правопорушення, а саме - відсутній висновок щодо проектної документації наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законом порядку (пункт 5 розділу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки); не отримано дозвіл на виконання робіт в Департаменті культури - у термін до 12 квітня 2018 року.

23 квітня 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняв припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, на підставі якого вимагалось зупинити виконання підготовчих та будівельних робіт з 24 квітня 2018 року до усунення допущених правопорушень.

Незгода позивача із вказаними приписами зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року №687-ХIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 41 Закону №3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

З матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка позивача здійснена на підставі подання прокуратури міста Києва від 13 березня 2018 року №04/2/4/1-60-18(8), відповідно до якого Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва прийнято наказ від 19 березня 2018 року №113 про проведення позапланової перевірки позивача.

Направленням для проведення планового (позапланового) заходу від 27 березня 2018 року №б/н підтверджується, що строком дії направлення визначено період з 27 березня 2018 року по 10 квітня 2018 року, тобто на 10 робочих дні.

При цьому, матеріали справи не містять письмового рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника про продовження проведення позапланової перевірки, а наявне лише направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 20 квітня 2018 року №б/н, яким визначено строк його дії з 20 квітня 2018 року по 23 квітня 2018 року.

Тобто, в даному випадку має місце факт переривання проведення позапланової перевірки в період з 10 квітня 2018 року по 20 квітня 2018 року та в подальшому проведення її протягом 2 робочих днів за відсутності правових підстав, а саме - рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника про продовження проведення позапланової перевірки. На думку суду, направлення від 20 квітня 2018 року №б/н не може вважатись таким рішенням, оскільки направлення є лише підставою для виходу на здійснення перевірки, а безпосередньо правовою підставою для її проведення - наказ відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення (продовження) перевірки.

Відповідно до частини 3 статті 41 Закону №3038-VI та підпункту 3 пункту 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

При цьому, пунктом 17 Порядку №553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Як вбачається з оскаржуваного припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23 квітня 2018 року, останнім позивачу встановлений строк для усунення порушень до 12 квітня 2018 року, що унеможливлює його своєчасність та належність виконання суб'єктом містобудівної діяльності.

Водночас, матеріали справи не містять доказів внесення виправлень в зазначений припис, що свідчить, що оскаржуваний припис прийнятий з порушенням вимог пункту 17 Порядку №553.

Щодо суті виявлених в ході проведення перевірки порушень, суд виходить з наступного.

Рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804 Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року.

Відповідно до пункту 5 Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва Будівництво житлового будинку по вул. Велика Китаївська, 71 у Голосіївському районі ділянка проектування потрапляє в межі Центрального історичного ареалу, згідно з рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804. За необхідності рекомендовано розробити, погодити та затвердити історико-містобудівне обґрунтування згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 та відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства культури України від 17 лютого 2012 року №122. Отримати висновок щодо проектної документації наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законом порядку (Закон України Про охорону культурної спадщини ). Дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства у разі необхідності (Закон України Про охорону культурної спадщини ). Врахувати існуючий характер та планувальну ситуацію суміжної садибної ділянки.

Вимогами статті 1 Закону України Про охорону культурної спадщини від 08 червня 2000 року №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ, в редакції станом на момент спірних правовідносин) охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини; предмет охорони об'єкта культурної спадщини - характерна властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам'яткою.

Пунктом 13 частини 1 статті 6 Закону №1805-ІІІ передбачено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення (крім пам'яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок.

Аналіз наведеної норми свідчить, що дозволи на проведення робіт необхідно отримувати у разі проведення таких робіт на пам'ятках місцевого значення.

Пунктом 6 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318, визначено, що Історичний ареал - це найбільш освоєна в минулому і добре збережена частина території населеного місця, що відрізняється традиційним характером середовища і значною кількістю об'єктів культурної спадщини від інших, менш освоєних або погано збережених частин населеного місця.

Межі історичних ареалів слід проводити вздовж розпланувальних і природних рубежів, що відокремлюють історичний ареал від решти міських територій, і визначати історико-архітектурним опорним планом населеного місця. Історико-архітектурні опорні плани розробляються на основі комплексних досліджень усієї території історичного населеного місця та його найближчого оточення.

Опрацюванню проектної документації на будівництво, реконструкцію будівель і споруд у межах історичних ареалів повинно передувати розроблення історико-містобудівних обґрунтувань (пункт 8 Порядку №318).

Статтею 31 Закону №3038-VI визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).

Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).

В матеріалах справи наявних висновок фахівця-експерта в сфері охорони культурної спадщини від 16 квітня 2018 року щодо містобудівної ситуації в сфері охорони культурної спадщини, статуту території та правомірності проведення будівельних робіт за адресою: вулиця Велика Китаївська, 71 у Голосіївському районі міста Києва.

У вказаному висновку зазначено, що необхідність отримання дозволу на виконання робіт відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини не виникла з огляду на відсутність законодавчо визначеного порядку отримання таких дозволів. Аналогічні висновки містяться стосовно необхідності отримання висновку щодо проектної документації, поданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини.

Тобто, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних приписів позивачем не враховано, що земельна ділянка по вулиці Велика Китаївська, 71 у Голосіївському районі міста Києва не є об'єктом культурної спадщини, виходячи з термінології Закону №1805-ІІІ, а історичний ареал історичного населеного місця не є об'єктом культурної спадщини.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Генерального плану розвитку міста Києва до 2020 року та проекту планування його приміської зони до 2020 року був затверджений у 2002 році, до складу якого входять схеми Історико-архітектурного опорного плану та Історико-містобудівного опорного плану, земельна ділянка, що розташована по вулиці Велика Китаївська, 71 у Голосіївському районі міста Києва входить до історичної частини міста та розташована на межі історичного ареалу.

Так, рішенням Київської міської ради від 13 листопада 2013 року №518/10006 затверджена міська програма щодо створення (оновлення) містобудівної документації у місті Києві.

На підставі вказаного рішення, 06 квітня 2017 року рішенням Київської міської ради №141/2363 Про затвердження детального плану території в межах вулиці Саперно-Слобідської, проспекту Науки у Голосіївському районі м. Києва затверджено детальний план території в межах вулиці Саперно-Слобідської, проспекту Науки у Голосіївському районі м. Києва відповідно до основних техніко-економічних показників (техніко-економічні показники та основні положення з графічними матеріалами), що додаються, як основу планувальної організації та функціонального зонування території, розташування червоних ліній вулиць і доріг, кварталів садибної забудови, граничної поверховості та щільності забудови, для подальшого розроблення документації із землеустрою та прийняття рішень щодо розміщення об'єктів містобудування.

При цьому, правомірність прийняття вказаного рішення від 06 квітня 2017 року №141/2363, як рішення, яким визначаються основні техніко-економічні показники прилеглих вулиці Велика Китаївська, 71 у Голосіївському районі міста Києва територій, встановлена в судовому порядку.

Відтак, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю Асторія Девелопмент Груп як замовником будівництва при розробленні проектної документації та проведенні підготовчих та будівельних робіт по вул. Великій Китаївській, 71 у Голосіївському районі міста Києва не допущено порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

При цьому, земляні роботи розпочато відповідно до контрольної картки на порушення благоустрою №17010104-Гл, виданої Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища, на території, яка зважаючи на вищенаведене у сукупності, не відноситься до зони, яка потребує отримання дозвільної документації від державних органів охорони культурної спадщини, однак вказані обставини безпідставно не враховано відповідачем-1 при проведенні позапланової перевірки позивача та, як наслідок, прийнятті оскаржуваних приписів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність правових підстав для його задоволення.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачі, як суб'єкт владних повноважень, покладений на них обов'язок доказування не виконали.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Асторія Девелопмент Груп задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис від 23 квітня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.

3. Визнати протиправним та скасувати припис від 23 квітня 2018 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Асторія Девелопмент Груп (03028, місто Київ, вулиця Велика Китаївська, 71, код ЄДРПОУ 37141018) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 40224921).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук