Рішення

від 11.03.2019 по справі 826/3978/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2019 року № 826/3978/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр Леомед до третя особаГоловного управління ДФС у м. Києві Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Медичний центр Леомед (далі також - позивач, ТОВ МЦ Леомед ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0035671404.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про протиправність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0035671404, яким до ТОВ МЦ Леомед застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу 301 907,50 грн. за не оприбуткування готівкових коштів на суму 60 381,50 грн. Позивач зазначає, що ДФС України не надіслала у встановлений строк на адресу товариства відповідь на скаргу на податкове повідомлення-рішення, що в силу норм п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України є підставою для скасування такого рішення. Крім того, позивач вважає висновки акта фактичної перевірки, що покладені в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення безпідставними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2018 відкрито провадження у справі №826/3978/18 за вказаним позовом ТОВ МЦ Леомед , залучено до участі у справі третю особу - Державну фіскальну службу України (далі також - ДФС України) та дану справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог цієї ухвали суду від 10.04.2018 представник відповідач подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву. Свої заперечення проти позову ГУ ДФС у м. Києві мотивує тим, що за результатами проведеної фактичної перевірки медичного центру за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 32, де здійснює господарську діяльність ТОВ МЦ Леомед , встановлено факт не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства на загальну суму 60 381,50 грн., що є порушенням вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 №637. На підставі акта фактичної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0035671404, яке відповідач вважає законним.

Під час судового розгляду даної справи позивач скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, та подав до канцелярії суду відповідь на відзив.

Третя особа пояснення щодо позову та додаткові матеріали у встановлений ухвалою від 10.04.2018 строк до суду не подала.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Упродовж періоду з 21.06.2017 по 30.06.2017 працівниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці (медичного центру), що належить ТОВ МЦ Леомед , код ЄДРПОУ 39161717, адреса: м. Київ, вул. Сирецька, 32, за результатами якої складено акт фактичної перевірки №1337/26/15/14/39161717 від 30.06.2017.

В тексті цього акта перевірки зафіксовано наступне: перевіркою встановлено факт не оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства на загальну суму 60 381,50 грн. А саме 08.06.2017 до скриньки реєстратора розрахункових операцією службове внесення готівки з метою виплати готівкових коштів було внесено готівку в сумі 60 381,50 грн. Зазначені готівкові кошти 08.06.2017 з каси підприємства не видавались. Касова книга підприємства за 08.06.2017 не велась, прибуткові та видаткові касові ордери не оформлялись та не виписувались.

За результатами такої проведеної перевірки працівники ГУ ДФС у м. Києві дійшли висновку про порушення Товариством п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 №637.

07.07.2017 ТОВ МЦ Леомед подало до ГУ ДФС у м. Києві заперечення на акт фактичної перевірки.

Листом від 18.07.2017 №22211/10/26-15-14-04-06-12 ГУ ДФС у м. Києві повідомило позивача про залишення висновків акта фактичної перевірки без змін.

19.07.2017 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта фактичної перевірки, відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та абз. 3 ст. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 №436/95 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми С за №0035671404, яким застосувало до позивача за порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні фінансову санкцію - штраф у розмірі 301 907,50 грн. (що за даними розрахунку штрафних санкцій становить п'ятикратний розмір не оприбуткованої суми 60 381,50 грн.).

Не погоджуючись з правомірністю податкового повідомлення-рішення форми від 19.07.2017 №0035671404 ТОВ МЦ Леомед 07.08.2017 подало до ДФС України скаргу в адміністративному порядку, встановленому ст. 56 Податкового кодексу України. Письмове повідомлення про таке оскарження (лист №1 від 07.08.2017) разом з копією скарги подано позивачем до ГУ ДФС у м. Києві 08.08.2017.

Відповідно до п. 56.9 ст. 56 ПК України ДФС України надіслало на адресу ТОВ МЦ Леомед рішення про продовження розгляду скарги від 22.08.2017 №18607/6/99-99-11-03-01-25, яким продовжено строк розгляду зазначеної скарги позивача до 05.10.2017.

В подальшому, за наслідками процедури адміністративного (досудового) оскарження вказане податкове повідомлення-рішення від 19.07.2017 залишено без змін згідно рішення Державної фіскальної служби України від 29.09.2017 №21820/6/99-99-11-03-01-25. Як стверджує позивач, копія цього рішення ДФС України від 29.09.2017 №21820/6/99-99-11-03-01-25 на адресу ТОВ МЦ Леомед не надсилалась до моменту надання ДФС України відповіді (лист від 01.12.2017 №28412/6/99-99-11-03-02-25) на адвокатський запит представника товариства - адвоката Бардадима Р.В.

Вбачаючи у діях ДФС України порушення порядку направлення рішення за результатами розгляду скарги (а саме: ненаправлення такого рішення на адресу ТОВ МЦ Леомед у строк, визначений абз. 2 п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України) позивач дійшов висновку, що скарга на податкове повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0035671404 вважається повністю задоволеною в розумінні зазначеної статті Кодексу. У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом подання цього адміністративного позову. Додатково в тексті поданого позову позивач зазначив, що під час проведення фактичної перевірки працівники контролюючого не взяли до уваги надані позивачем документи та пояснення головного бухгалтера товариства ОСОБА_2 (зокрема, пояснення про те, що операція службове внесення готівки носила виключно помилковий характер, а фактично готівкові кошти до скриньки не вносилися, що спростовує висновок контролюючого органу про надходження готівки до каси товариства).

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Зокрема, порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентований ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до норм п. 56.1 - 56.3 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 56.8 ст. 56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку .

Одночасно п. 56.9 ст. 56 ПК України встановлено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу , така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків .

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Як видно зі змісту поданого позову, позивач вважає, що ДФС України порушено вимоги п. 56.9 ст. 56 ПК України в частині не надсилання на адресу позивача рішення за скаргою платника податків (ТОВ МЦ Леомед ) протягом строку, продовженого за рішенням ДФС України від 22.08.2017 №18607/6/99-99-11-03-01-25 (тобто, до 05.10.2017).

Матеріали справи свідчать, що позивачем 07.08.2017 подано, а ДФС України в той же день отримано і зареєстровано за вх. №19782/6 від 07.08.2017 скаргу ТОВ МЦ Леомед на податкове повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0035671404. У даній скарзі платником (позивачем) вказана наступна адреса ТОВ МЦ Леомед : 04111, м. Київ, вул. Салютна, 17, кв. 52, що відповідає даним про місцезнаходження юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр Леомед (ідентифікаційний код 39161717) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Своїм рішенням від 22.08.2017 №18607/6/99-99-11-03-01-25 ДФС України продовжило строк розгляду даної скарги до 05.10.2017 включно. Копія такого рішення про продовження строку розгляду скарги була надіслана платнику за адресою: 04111, м. Київ, вул. Салютна, 17, кв. 52, про що зазначає позивач у тексті свого позову.

Таким чином, враховуючи норми п. 56.9 ст. 56 ПК України останній день для надіслання рішення позивачу, прийнятого за результатами розгляду його скарги на податкове повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0035671404, припадав на 05.10.2017.

29.09.2017 ДФС України прийнято рішення №21820/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги ТОВ МЦ Леомед на податкове повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0035671404, яким таку скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Згідно текстів листів ДФС України від 06.11.2017 №25343/16/99-99-11-03-02-14 та від 01.12.2017 №28412/6/99-99-11-03-02-25, наданих у відповідь на адвокатські запити, вказане рішення від 29.09.2017 №21820/6/99-99-11-03-01-25 було направлено засобами поштового зв'язку 29.09.2017 рекомендованим листом №36991838 з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною у скарзі платника (а саме: 04111, м. Київ, вул. Салютна, 17, кв. 52). 02.11.2017 конверт з рішенням повернуто на адресу ДФС України у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання. В якості документального підтвердження наведених обставин до своїх листі ДФС України додала ксерокопії переліку (реєстру) поштових відправлень та копію конверту).

Водночас з тексту самого рішення від 29.09.2017 №21820/6/99-99-11-03-01-25 видно, що адреса платника (адресата) була зазначена невірно - вул. Салютна, буд. 1, кв. 52, м. Київ, 04111. Також з наявної в матеріалах справи копії листа ПАТ Укрпошта від 06.12.2017 №1853-ІІІ-11015, наданого у відповідь на запит позивача, вбачається наступне: за повідомленням Київської міської дирекції Укрпошти, рекомендований лист №0405336991838 від 29.09.2017 на адресу ТОВ Медичний центр Леомед надійшов до відділення поштового зв'язку (далі - ВПЗ) №111, м. Київ 02.10.2017 із зазначенням адреси: вул. Салютна, 1, кв. 52, м. Київ, 04111. В день надходження даний лист доставлявся за вказаною адресою, але не був вручений через не розшук адресата (а саме: за даною адресою знаходиться гуртожиток, абонентські поштові скриньки в якому відсутні), а тому повідомлення про надходження даного листа були залишені консьєржу 02.10.2017, та повторно 06.10.2017. Оскільки протягом встановленого строку зберігання за одержанням листа до ВПЗ №111, м. Київ ніхто не звернувся, то такий лист був повернутий 02.11.2017 за зворотною адресою.

В ході розгляду даної справи в суді третя особа жодних письмових пояснень щодо наведених у тексті листа оператора поштового зв'язку обставин надсилання ДФС України рекомендованого листа №0405336991838 від 29.09.2017 за адресою: 04111, м. Київ, вул. Салютна, 1, кв. 52 до суду не подала, та документально достовірність наведених у листі ПАТ Укрпошта від 06.12.2017 №1853-ІІІ-11015 відомостей не спростувала.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що надсилання рішення від 29.09.2017 №21820/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги здійснено за неналежною поштовою адресою платника (позивача), а тому не може вважатися таким, що було направлено позивачу в порядку та строки, визначені п. 56.8 і 56.9 ст. 56 ПК України.

За таких обставин, оскільки рішення ДФС України за результатами розгляду скарги у встановлений строк (до 05.10.2017 включно) не направлялось, то суд погоджується з твердженнями позивача про те, що скарга ТОВ МЦ Леомед від 07.08.2017 (вх. №19782/6 від 07.08.2017) в силу норми абз. 2 п. 56.9 ст. 56 ПК України вважається повністю задоволеною, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 19.07.2017 №0035671404 відповідно - скасованими з 06.10.2017.

Стосовно посилань позивача на відсутність в діях ТОВ МЦ Леомед факту порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, як одну з підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 №637 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з абз. 3 ст. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 №436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, - за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

В ході розгляду даної справи відповідачем всупереч вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 10.04.2018 та без жодних на то письмових пояснень не були надані суду копії акта перевірки та всіх матеріалів фактичної перевірки, що стали підставою для формування висновків такого акта про отримання ТОВ МЦ Леомед 08.06.2017 готівкових коштів на загальну суму 60 381,50 грн. та неоприбуткування у касі товариства таких коштів у встановленому порядку.

Між тим, як свідчать наявні у справі матеріали, в тексті заперечень на висновки акта фактичної перевірки, датованих 07.07.2017, ТОВ МЦ Леомед виклало детальні пояснення про те, що обставина надходження готівкових коштів до каси 08.06.2017 відсутня, а натомість в дійсності мало місце вчинення адміністратором-касиром Товариства ОСОБА_3 08.06.2017 невірних дій, що пов'язані з експлуатацією реєстратора розрахункових операцій. Наслідки таких дій, на думку платника, були помилково кваліфіковані перевіряючими як факт отримання ТОВ МЦ Леомед 08.06.2017 готівкових коштів, що не були належним чином оприбутковані. В обгрунтування таких пояснень ТОВ МЦ Леомед надало ГУ ДФС у м. Києві разом із запереченнями від 07.07.2017 копії документів: доповідних записок головного бухгалтера ОСОБА_2 та адміністратора-касира ОСОБА_3 від 08.06.2017, наказу №08/06 від 08.06.2017 щодо усунення розбіжностей за даними реєстратора розрахункових операцій, чеків РРО про службове коригування, прибуткових та видаткових касових ордерів, сторінок касових книг, договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 03.04.2017.

За змістом норм п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Відповідно до тексту листа ГУ ДФС у м. Києві від 18.07.2017 №22211/10/26-15-14-04-06-12 Відповідь на заперечення , відповідач дійшов висновку, що платником не було надано аргументованих доказів, що вплинули б на зміну висновків акта фактичної перевірки. При цьому, в тексті цього листа контролюючого органу не наведений аналіз додатково наданих платником документів, не вказані мотиви та причини, з яких контролюючий орган дійшов висновку, що такі надані позивачем документи та пояснення не спростовують висновки акта перевірки про отримання та неоприбуткування готівкових коштів.

Так само будь-яких пояснень на спростування зазначених вище доводів позивача представник відповідача у тексті відзиву на позов не навів.

Між тим, у силу приписів норм ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку, що відповідач (суб'єкт владних повноважень) не довів належними документальними доказами правомірність та обґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а тому вважає наявними підстави для задоволення позову.

За змістом ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, одним із питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати (п. 5 ч. 1 ст. 244 зазначеного Кодексу).

Щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду даної справи, суд зазначає наступне.

В п. 3 прохальної частини позовної заяви позивач заявив про відшкодування понесених позивачем судових витрат.

За даними комп'ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду та відповідно до наявних у справі матеріалів суд встановив, що позивачем під час звернення з даним позовом до суду був сплачений судовий збір у розмірі 4 528,62 грн., що підтверджується квитанцією від 27.02.2018 №2006.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 4 528,61 грн.

Стосовно наведених у тексті позовної заяви доводів позивача про можливий розмір витрат ТОВ МЦ Леомед на правничу допомогу, що мають бути понесені ним у майбутньому, то виходячи зі змісту прохальної частини прозову суд не вбачає підстав для вирішення питання про розподіл таких витрат.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр Леомед (ідентифікаційний код 39161717, місцезнаходження: 04111, м. Київ, вул. Салютна, 17, кв. 52) до Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), за участю третьої особи - Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 19.07.2017 №0035671404.

Присудити Товариством з обмеженою відповідальністю Медичний центр Леомед (ідентифікаційний код 39161717, місцезнаходження: 04111, м. Київ, вул. Салютна, 17, кв. 52) документально підтверджені судові витрати у розмірі 4 528,61 грн. (чотири тисячі п'ятсот двадцять вісім гривень 61 копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок