Постанова

від 06.03.2019 по справі 823/5162/15

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 823/5162/15

Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.

Місце та час укладення судового рішення --:-- , м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 18.04.2018 р.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

розглянувши у письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтеграл до Державної фіскальної служби України, третя особа Державна податкова інспекція у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

28.10.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) Фірма Інтеграл звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа Державна податкова інспекція у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування наказу ДФС України №681 від 08.09.2015р. в частині включення ТОВ Фірма Інтеграл до реєстру великих платників податків на 2016 рік з 08.09.2015р.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2018р. адміністративний позов задоволений частково; визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 08.09.2015р. №681 в частині включення ТОВ Фірма Інтергал до реєстру великих платників податків на 2016 рік.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Фірма Інтергал , зареєстроване 27.11.2000р. та перебуває на обліку як платник податків.

Згідно відомостей, які містяться в повідомленні Державної фіскальної служби України №19509/6/99-99-20-04-02-15-ВПП від 11.09.2015р., Державна фіскальна служба України наказом №681 від 08.09.2015р. включила ТОВ Фірма Інтергал до Реєстру великих платників податків на 2016 рік, у зв'язку з тим, що обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п'ятсот мільйонів гривень, а також у зв'язку з тим, що загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень. /т.2 а.с.142-144/

Вказане повідомлення містить вказівку про необхідність до 15.11.2015р. подати заяву про взяття на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків.

Не погоджуючись з вказаним наказом позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вказані у декларації позивача відомості про обсяги доходів у розмірі 676920465грн. відображені за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., тоді як для надання платнику податків статусу великого платника податків необхідно розраховувати розмір одержаних ним доходів за період з 01.07.2014р. по 30.06.2015р. При цьому, судом встановлено, що позивач в рядку 12.1 декларації з податку на додану вартість за липень 2014р. відобразив суму податку на додану вартість, сплачену митним органам у червні 2014р. у розмірі 14023968грн. як передплату (аванс) за митне оформлення товарів, які ввозились на митну територію України, що підтверджується відповідними митними деклараціями та платіжними дорученнями.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Так, підпунктом 14.1.24. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) визначено, що великий платник податків - юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п'ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень.

Відповідно до абзацу третього пункту 64.7 статті 64 ПК України після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про таке включення платник податків зобов'язаний стати на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр.

На момент винесення оскаржуваного наказу Державної фіскальної служби України від 08.09.2015р. № 681 був чинним наказ Міністерства доходів і зборів України від 27.11.2013р. №717 Про затвердження Порядку формування Реєстру великих платників податків . Згідно з п.2.1 вказаного Порядку зазначено, що відбір платників податків для включення до Реєстру ВПП на наступний календарний рік здійснюється структурним підрозділом Міндоходів України, за яким закріплено функції моніторингу ефективності супроводження великих платників податків, на підставі аналізу інформації: 1) про сумарні обсяги доходів від усіх видів діяльності платника податків за друге півріччя попереднього року та перше півріччя поточного року (надається структурним підрозділом Міндоходів України, за яким закріплено функції організації робіт з приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності); 2) про суми сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у другому півріччі попереднього року та першому півріччі поточного року (надається структурним підрозділом Міндоходів України, за яким закріплено функції організації роботи з ведення обліку доходів і зборів).

Таким чином, необхідними умовами включення позивача до Реєстру великих платників податків є наступні підстави: сумарні обсяги доходів від усіх видів діяльності за друге півріччя 2014 року та перше півріччя 2015 року, які повинні перевищувати п'ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за такий самий період повинна перевищувати дванадцять мільйонів гривень.

Судом встановлено, що відповідач включив позивача до реєстру великих платників податків, як такого, що відповідає обом вищевказаним критеріям. Підставою включення позивача великих платників податків стало те, що позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року зазначено суму податку на додану вартість, сплачену митним органам в розмірі 14024000грн., а також та обставина, що відповідно до податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств за 2014 рік доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування склали 676920500грн.

Щодо посилання відповідача на перевищення позивачем сумарних обсягів доходів від усіх видів діяльності за друге півріччя 2014 року та перше півріччя 2015 року у розмірі, що є більшим ніж п'ятсот мільйонів гривень, суд звертає увагу, що єдиним доказом такого перевищення відповідач вважає дані, які зазначені позивачем у декларації з податку на прибуток за 2014 рік.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, з приводу того, що оскільки вказані позивачем у декларації з податку на прибуток за 2014рік відомості про обсяги доходів у розмірі 676920465грн. відображені за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., тому відповідачем протиправно та безпідставно враховано дані обсяги доходів для надання платнику податків статусу великого платника податків за необхідний період визначений законом з 01.07.2014р. по 30.06.2015р.

Таким чином, ТОВ Фірма Інтеграл не може бути включено до Реєстру великих платників податків з вказаної підстави, оскільки в дійсності обсяг доходу товариства від усіх видів діяльності перевищує п'ятсот мільйонів гривень за інший період ніж визначений законом з 01.07.2014 року по 30.06.2015 року.

Водночас, згідно пп.14.1.113 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України митні платежі - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Виходячи із аналізу вищевказаних норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що з метою включення платника податку до Реєстру великих платників податків контролюючий орган має враховувати загальну суму сплачених до Державного бюджету України всіх видів податків, у тому числі і митні платежі, що сплачуються платниками податків як передоплата за митне оформлення у другому півріччі 2014 року та першому півріччі 2015 року.

Так, позивач в рядку 12.1 декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року відобразив суму податку на додану вартість, сплачену митним органам у червні 2014 року у розмірі 14023968грн. як передплату (аванс) за митне оформлення товарів, які ввозились на митну територію України відповідно до митних декларацій та платіжних доручень, що наявні в матеріалах справи, - у другому півріччі 2014 року та першому півріччі 2015 року, яку контролюючий орган повинен враховувати при розрахунку загальної суми сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. /т.1 а.с.63-64/

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскільки сума податку на додану вартість у розмірі 14023968грн. сплачена в червні 2014р. як передплата (аванс) за митне оформлення товарів (у другому півріччі 2014 року та першому півріччі 2015 року), була правильно та обґрунтовано задекларована у липні 2014 року, тому вона підлягає обов'язковому належному врахуванню у загальну суму сплачених ТОВ Фірма Інтеграл до Державного бюджету України всіх видів податків за друге півріччя 2014 року та перше півріччя 2015 року.

Таким чином, оскільки загальна сума сплачених позивачем до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами державної податкової служби за друге півріччя 2014 року та перше півріччя 2015 року перевищувала дванадцять мільйонів гривень, то у податкового органу була належна підстава включити ТОВ Фірма Інтеграл до Реєстру великих платників податків на 2016 рік.

З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, тому в порядку ст. 317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтеграл до Державної фіскальної служби України, третя особа Державна податкова інспекція у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про скасування наказу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.