Постанова

від 07.03.2019 по справі 1540/3856/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

07 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/3856/18

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Димерлія О.О.,

- ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року про залишення без розгляду у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2А.) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №16/Р-ІІ-VІІ від 12.11.2015 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах населених пунктів Августівської сільської ради .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року вищезгадану позовну заяву залишено без руху. Однією з причин залишення позовної заяви без руху було пропущення строку звернення до адміністративного суду та запропоновано позивачу звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

20 серпня 2018 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшли пояснення стосовно строку звернення до суду, однак, заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску позивачем надано не було. Тому, ухвалою суду від 21 серпня 2018 року, позивачу було продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, ОСОБА_2 зазначила, що про існування рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №16/Р-ІІ-VІІ від 12.11.2015 року, дізналася лише з листа Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №Д-86 від 26.03.2018 року, а тому строк звернення до адміністративного суду, на думку позивача, пропущено не було (а.с. 33).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по справі.

12 листопада 2018 року представник Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області подав до Одеського окружного адміністративного суду клопотання про застосування строків позовної давності та залишення адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 без розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року клопотання представника відповідача задоволено. Позовну заяву ФОП ОСОБА_2 залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати ухвалу суду першої інстанції, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм процесуального, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуваний нормативно-правовий акт (рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області № 16/Р-ІІ-УІІ) дійсно ухвалений 12.11.2015 р., однак про існування вказаного акту Позивач дізнався з листа Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №Д-86 від 26.03.2018 р., (копія наявна в додатках до позову), позов подано 01.08.2018р., тобто в межах шестимісячного строку який обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, тому строк звернення до адміністративного суду Позивачем не пропущено. Вказаний лист Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №Д-86 від 26.03.2018 р. надіслано у відповідь на адвокатський запит від 22.03.2018 р. в якому адвокат просив надіслати належним чином посвідчені копії документів, якими на сьогоднішній день: обчислено нормативну грошову оцінку землі, в тому числі земельної ділянки за кадастровим номером 5121080300:03:001:0548; затверджено нормативну грошову оцінку землі, в тому числі земельної ділянки за кадастровим номером 5121080300:03:001:0548. Адвокатський запит було надано у зв'язку з тим, що з Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.02.2018р. №585/0/195-18 Позивач дізнався, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2 331 255,46 грн., таким чином, орендна плата за рік складає 233125,54 грн. Про підстави різкого підвищення оцінки землі нічого не вказано. Таким чином, моментом, коли Позивач дізналася про порушення своїх прав, є день отримання листа Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №Д-86 від 26.03.2018р., позов подано 01.08.2018р., тобто в межах шестимісячного строку який обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, тому строк звернення до адміністративного суду Позивачем не пропущено.

Відповідач/Августівська сільська рада Біляївського району Одеської області, надала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач стверджує, що рішенням Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №16/Р- II - VII від 12 листопада 2015 року було затверджено технічну документацію та введено в дію оновлену нормативну грошову оцінку земель сільської ради. Твердження позивача ФОП ОСОБА_2 про те, що тільки після отримання Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.02,2018 року Л 585/0/195-18, вона дізналась про оновлену нормативну грошову оцінку, не відповідає дійсності. Так, ФОП ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Августівської сільської ради з відповідними заявами про зменшення ставки орендної плати за користування земельною ділянкою, наданою їх в оренду; про те, що у зв'язку з важким матеріальним становищем та перебуванням в декретній відпустці вона не має можливості здійснювати виплату орендної плати за користуванням земельною ділянкою. Докази (було надано в Одеський окружний адміністративний суд при розгляді справи): заява ФОП ОСОБА_2 вх. №22 від 10.03.2016 року про зменшення ставки орендної плати; рішення сільської ради №75/Р - VIII - VII від 24 березня 2016 року Про відмову у зменшенні ставки орендної плати за землю ФОП ОСОБА_2 А. ; заява ФОП ОСОБА_2 від 07.09.2017 року (вх. №98 від 08.09.2017 року) про зміну орендної плати та переоформлення договору оренди земельної ділянки; заява ОСОБА_3 від 07.09.2017 року (вх. №198 від 08.09.2017 року) про зміну орендної плати та переоформлення договору оренди земельної ділянки. Таким чином ФОП ОСОБА_2 ще з березня 2016 року знала про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель та про введення в дію оновленої нормативної грошової оцінки земель сільської ради, а отже і про прийняте сільською радою рішення від 12 листопада 2015 року №16/Р-ІІ-АП.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний термін звернення до суду із цим позовом, що відповідно до приписів ст.ст. 123, 240 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду.

Колегія суддів не може погодитися з наведеними висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними та помилковими, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції не було звернуто уваги, що згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з цього, закон пов'язує початок перебігу процесуального строку звернення до суду не з моменту ухвалення нормативно-правового акту, а з моменту обізнаності особи, яка вважає свої права порушеними, про існування такого акту.

Оскаржуваний нормативно-правовий акт (рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №16/Р-ІІ-VІІ) дійсно ухвалений 12.11.2015 р., однак про існування вказаного акту ФОП ОСОБА_2 дізналася з листа Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №Д-86 від 26.03.2018 р., (а.с. 16), позов подано 01.08.2018 р., тобто в межах шестимісячного строку який обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, тому строк звернення до адміністративного суду ФОП ОСОБА_2 не пропущено. Вказаний лист Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №Д-86 від 26.03.2018 р. надіслано у відповідь на адвокатський запит від 22.03.2018 р. в якому адвокат просив надіслати належним чином посвідчені копії документів, якими на сьогоднішній день: обчислено нормативну грошову оцінку землі, в тому числі земельної ділянки за кадастровим номером 5121080300:03:001:0548; затверджено нормативну грошову оцінку землі, в тому числі земельної ділянки за кадастровим номером 5121080300:03:001:0548.

Адвокатський запит було надано у зв'язку з тим, що з Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.02.2018 р. №585/0/195-18 ФОП ОСОБА_2 дізналася, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2 331 255,46 грн., таким чином, орендна плата за рік складає 233125,54 грн. Про підстави різкого підвищення оцінки землі нічого не вказано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що моментом, коли позивач дізналася про порушення своїх прав, є день отримання листа Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №Д- 86 від 26.03.2018 р., позов подано 01.08.2018 р., тобто в межах шестимісячного строку який обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, тому строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено.

Разом з тим, колегія суддів вважає посилання суду першої інстанції на відсутність поважних причин для пропуску строку звернення до адміністративного суду безпідставними.

Як вбачається з позову та з відповіді позивача на відзив, проект рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, яким мала бути затверджена нормативна грошова оцінка землі, не оприлюднювався взагалі.

Рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 25 травня 2015 року №551\Р- ХХХХІХ -VІ Про проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів сіл Котовка та Черевичне Августівеької сільської ради Одеської області, Біляївського району та рішення від 13 липня 2015 року №559\Р- ХХХХХ - VI Про проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів села Августівка, села Протопопівка, селища Набережне Августівеької сільської ради Одеської області Біляївського району не містить жодних посилань на необхідність оприлюднення таких рішень у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторні акти , прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а в разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття за підписання.

Крім того, оскаржуване рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №16/Р-ІІ-VII прийняте 12.11.2015 р., однак як вбачається з доданої до відзиву копії газети, оприлюднене було лише 12.02.2016 р., тобто через 3 місяці, що є порушенням ст. 12 Закону N1160-ІV Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (а.с. 47-48).

Таким чином, оскаржуване рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №16/Р-ІІ-VІІ від 12.11.2015 р. є таким, що не оприлюднене в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а в разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами у встановлений законом строк.

Отже, проект рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області №16/Р-ІІ-VІІ від 12.11.2015 р. не оприлюднений взагалі, що позбавило ФОП ОСОБА_2 можливості взяти участь в обговоренні проекту рішення, надати свої пропозиції, заявити зауваження, що на думку колегії суддів суду було підставою для поновлення строку звернення з даним позовом.

Колегія суддів також бере до уваги те, що додані відповідачем докази до клопотання про застосування строків позовної давності: заяву ОСОБА_2 від 10.03.2016р. про зменшення ставки орендної плати; рішення сільради №75/Р-УІІІ-УІІ від 24.03.2016р. Про відмову у зменшенні ставки орендної плати за землю ФОП ОСОБА_2А. ; заяву ОСОБА_2 від 07.09.2017р. про зміну орендної плати та переоформлення договору оренди земельної ділянки; заяву ОСОБА_3 від 07.09.2017р. про зміну орендної плати та переоформлення договору оренди земельної ділянки не містять посилання на затвердження технічної документації за рішенням від 12.11.2015 р. Більш того, ставка орендної плати визначається в договорі оренди, вираховується у відсотках від нормативної грошової оцінки. Таким чином, відповідачем ототожнюється поняття ставка орендної плати з поняттям нормативної грошової оцінки земельної ділянки . З Рішення сільради №75/Р-VІІІ-VІІ від 24.03.2016р. Про відмову у зменшенні ставки орендної плати за землю ФОП ОСОБА_2А. судом не вбачається, яка нормативно-грошова оцінка використовується в цей період. Натомість, жодний документ, поданий відповідачем, не містить інформації про обізнаність позивачки зі змістом технічної документації за рішенням від 12.11.2015 р., а лише свідчить про звернення з заявою про зменшення вже існуючої плати.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по справі, тобто суд першої інстанції фактично вирішив питання про пропущення позивачем строку звернення до суду.

Однак, суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду, не з'ясував, не дослідив та не дав правової оцінки вказаним обставинам та, відповідно, не навів у своєму рішенні будь-якого обґрунтування неприйняття доводів позивача, а обмежився лише посиланням, що наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення з даним позовом до суду не можуть бути визнані поважними.

Таким чином, суд першої інстанції не з'ясував, не дослідив і не встановив фактичних обставин, за яких позивач своєчасно не реалізував своє право на звернення до суду з даним позовом.

Колегія суддів також бере до уваги доводи апелянта про те, що у судовому засіданні 04.10.2018р. представникові позивача було вручено відзив Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області на адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та його скасування.

Відповідно до ч. 4, 5 ст.162 КАС України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Як вбачається зі змісту відзиву, останній не направлявся на адресу позивача, докази про відправлення відсутні.

Крім того, вказаний відзив був поданий з порушенням строку, встановленого судом для подання відзиву, без клопотання про його поновлення. Вказаний відзив на позов не містив жодних посилань на пропуск строків звернення до суду та доказів на його підтвердження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов'язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, а також права на оскарження судового рішення (фактично - права на виправлення судової помилки) з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду та строку на оскарження у розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Так, враховуючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи Белле проти Франції , Ільхан проти Туреччини , Пономарьов проти України , Щокін проти України тощо).

Крім того, ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії , Ятрідіс проти Греції ).

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апелянта та приходить до висновку, що судом першої інстанції не було належним чином перевірено всі обставини, якими обґрунтовано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у зв'язку з чим було прийняте необґрунтоване рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, і крім того, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.І. Шляхтицький