Постанова

від 12.02.2019 по справі 910/8708/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. Справа№ 910/8708/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Мартюк А.І.

секретар Добрицька В.С.

за участю

представників: позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трансбуд Впровадження"

на рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2018 р. (повне рішення складено 03.10.2018 р.)

у справі № 910/8708/17 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Васильківської міської ради Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трансбуд Впровадження"

про визнання укладеним договору про пайову участь

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року Васильківська міська рада Київської області звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трансбуд Впровадження" про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Василькова між Васильківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Трансбуд Впровадження", запропонованого в редакції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення вимог приписів статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Васильків, затвердженого рішенням 23 сесії Васильківської міської ради від 04.04.2012 р., не уклав з позивачем договір пайової участі у розвитку транспортно-інженерної інфраструктури міста Василькова після введення в експлуатацію об'єкта "Будівництво багатоповерхових житлових будинків, офісно-житлового, торгівельного комплексу на вул. Декабристів (військове містечко № 11) в м. Васильків Київської області, 1-ша черга будівництва, житловий будинок № 1, КТП № 10, КТП № 11, ГРП" (місцезнаходження об'єкту: Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 151, буд. 1).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 р., позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 р., касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трансбуд Впровадження" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 р. у справі № 910/8708/17 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 р. у справі № 910/8708/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна інстанція вважає позовні вимоги обґрунтованими, між тим вказані вище судові рішення не містять належної оцінки стосовно доводів поважності причин пропуску строку позовної давност.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.09.2018 р. у цій справі позовні вимоги Васильківської міської ради Київської області задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Трансбуд Впровадження" подало апеляційну, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Також у тексті апеляційної скарги заявником викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що до даних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про планування та забудову території", а не Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки дозвіл від 30.07.2012 р. № КС11412129466 на виконання будівельних робіт по об'єкту "Будівництво багатоповерхових житлових будинків, офісно-житлового, торгівельного комплексу на вул. Декабристів (військове містечко №11)" не є первинним, тому що в 2010 році у відповідача був інший дозвіл на виконання будівельних робіт на вказаному об'єкті, отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про планування та забудову території", який був чинний на час видачі первісного дозволу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трансбуд Впровадження" у справі № 910/8708/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Зубець Л.П., Калатай Н.Ф.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/48/18 від 12.11.2018 р. у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/8708/17.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 р. апеляційну скаргу у справі № 910/8708/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 р. справу № 910/8708/17 призначено до розгляду на 14.01.2019 р.

У судовому засіданні 14.01.2019 р. було оголошено перерву до 12.02.2019 р.

У засідання суду, призначене на 12.02.2019 р., представники сторін не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Доказів поважності відсутності зазначених представників суду не надано.

Також, 14.01.2019 р. представники сторін надали пояснення по суті апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

26.04.2007 р. між Васильківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Трансбуд Впровадження" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,00 га, наданої для будівництва багатоповерхових житлових будинків, експлуатації та обслуговування офісно-житлового, торгівельного комплексу з зонами відпочинку і підземним паркінгом, яке знаходиться в місті Василькові, Київської області, військове містечко 11, кадастровий номер 3210700000:01:006:0003.

Рішенням Васильківської міської ради від 04.04.2012 р. № 08.01.-23-ІУ "Про затвердження Порядку пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Васильків", визначено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Васильків, з урахуванням інших передбачених законом відрахувань, становить 4% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта (спорудження нового об'єкта будівництва, а також реконструкція, розширення, добудова, реставрація і капітальний ремонт об'єктів будівництва) - для житлових будинків.

На підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 17.12.2013 р. та сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.12.2013 р. про відповідність закінченого будівництвом об'єкту "Будівництво багатоповерхових житлових будинків, офісно-житлового, торгівельного комплексу на вулиці Декабристів (військове містечко №11) в м. Васильків Київської області", введено в експлуатацію 1-шу чергу будівництва, житловий будинок №1; КТП №10, КТП №11;ГРП.

Згідно з вказаним актом кошторисна вартість будівництва склала 50242777,00 грн.

01.08.2016 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 565/01.01-206 з вимогою оплатити пайовий внесок у розмірі 4% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, на суму 2009711,08 грн.

07.09.2016 р. листом № 47 у відповідь на дану претензією відповідач відмовив у сплаті пайового внеску, із посиланням на договір оренди землі від 26.04.2007 р., яким не передбачено оплату пайової участі у розвитку інфраструктури міста Василькова.

28.09.2016 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист № 713/01.01 з пропозицією виконати вимоги чинного законодавства щодо оплати коштів пайової участі в розмірі 2009711,08 грн, шляхом підписання, засвідчення печаткою надісланих екземплярів договорів та сплати на розрахунковий рахунок № 31511921700006 у Васильківському управлінні Державної казначейської служби в Київській області вказаних коштів.

При цьому, до вказаного листа позивач додав два примірники договору пайової участі, а також розрахунок величини пайової участі у розвитку транспортно-інженерної інфраструктури міста Василькова по 1-й черзі будівництва, який просив підписати та повернути один підписаний примірник позивачеві та вказаний лист отриманий відповідачем 06.10.2016 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак відповідач не підписав надіслані примірники договору.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення вимог чинного законодавства не уклав з позивачем договору пайової участі у розвитку транспортно-інженерної інфраструктури міста Василькова після введення в експлуатацію об'єкта "Будівництво багатоповерхових житлових будинків, офісно-житлового, торгівельного комплексу на вул. Декабристів (військове містечко № 11) в м. Васильків Київської області, 1-ша черга будівництва, житловий будинок № 1, КТП № 10, КТП № 11, ГРП" (місцезнаходження об'єкту: Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 151, буд.1).

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 статті 40 вказаного Закону наведено вичерпний перелік об'єктів у разі будівництва яких, замовник не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури.

Об'єкт відповідача не відноситься до об'єктів, зазначених в даному переліку, отже він зобов'язаний був взяти участь у створені і розвитку інфраструктури.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Так, на виконання вимог цього Закону, Васильківською міською радою прийнято Рішення від 04.04.2012 р. № 08.01.-23-ІУ "Про затвердження Порядку пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Васильків".

Згідно з ч. ч. 8, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Як передбачено ч. ч. 3, 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Отже укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язковим в силу приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тобто відповідач повинен був звернутися до міської ради з заявою про укладення договору та у частинах 8, 9 ст. 40 вказаного Закону передбачено позасудову процедуру укладення договору про пайову участь.

Однак відповідач не звертався до позивача з метою укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації, що є порушенням обов'язку, який прямо передбачений зазначеним вище Законом.

Так, об'єкт будівництва було введено в експлуатацію відповідно до сертифікату виданого Державною архітектурно-будівельної інспекцією Україні від 24.12.2013 р.

При цьому, неукладення договору до введення об'єкта в експлуатацію не є підставою для звільнення забудовника від пайової участі у розвитку інфраструктури, оскільки підстави звільнення, встановлені ч 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є вичерпними і така підстава, як неукладення договору до прийняття об'єкта в експлуатацію, відсутня.

До того ж строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", для укладення договору пайової участі, - протягом 15 днів із дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, - встановлено саме для виконання сторонами приписів цього Закону за власним волевиявленням.

Отже, невиконання свого обов'язку замовником в частині звернення з відповідною заявою до органу місцевого самоврядування свідчить про порушення саме замовником порядку, і, як наслідок, недотримання обома сторонами обов'язку щодо укладення договору.

При цьому таке недотримання вказаної процедури не позбавляє орган місцевого самоврядування звернутись поза межами встановленого у Законі строку до суду з відповідним позовом, оскільки зазначений у Законі строк для укладення договору та кінцевий термін укладення договору не є присічними.

За змістом ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Частиною 6 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Кошторисна вартість прийнятого в експлуатацію 24.12.2013 р. закінченого будівництвом об'єкту складає 50242777,00 грн, а отже, вірним є встановлений позивачем розмір пайової участі у розвитку інфраструктури у розмірі 2009711,08 грн (4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта) та з урахуванням вищевикладеного, наявні підстави для укладення сторонами договору за рішенням суду на визначених позивачем умовах.

Стосовно клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позивача, колегія зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач посилається на те, що позивачем не подано до суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин поважності пропущення цього строку, у зв'язку із чим просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та закрити (припинити) провадження у справі.

Відповідно до ст. ст. 256 та 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач зазначає, що про факт порушення відповідачем вимог закону йому стало відомо після позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Васильківської міської ради проведеної за період з 04.04.2012 р. по 23.03.2014 р., про що Васильківською об'єднаною державною фінансовою інспекцією ДФІ в Київській області складено відповідний акт від 18.04.2014 р. № 16-31/51.

Вимогою Васильківської об'єднаної державної фінансової інспекції ДФІ в Київській області про усунення виявлених порушень законодавства від 28.04.2014 р. за № 16-16/850 зобов'язано вжити заходів щодо усунення виявлених порушень та забезпечення надходження коштів від пайової участі у розвитку інфраструктури міста Васильків.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 р. у справі № 810/2062/15 за позовом Державної фінансової інспекції в Київській області до Виконавчого комітету Васильківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії було зобов'язано виконавчий комітет Васильківської міської ради виконати вимогу Васильківської об'єднаної державної фінансової інспекції ДФІ в Київській області про усунення виявлених порушень законодавства від 28.04.2014 р. за № 16-16/850 щодо пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 14 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 (в редакції, що діяла на час введення замовником в експлуатацію об'єкта), відповідач був зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію об'єкта подати копію декларації або сертифіката місцевому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта для подання такими органами інформації про прийнятий в експлуатацію об'єкт до органу державної статистики.

Водночас, вказаного припису відповідачем виконано не було.

Як було встановлено вище, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Як передбачено п. 4.2 Порядку пайової участі замовників у розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м. Васильків, затвердженого рішенням 23 сесії Васильківської міської ради від 04.04.2012 р., пайовий внесок сплачується на підставі договору про пайову участь у створенні інфраструктури м. Васильків, що укладається між Васильківською міською радою в особі міського голови. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Васильків укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до введення в експлуатацію закінченого об'єкту будівництва.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача про укладення відповідного договору.

Особливостями правовідносин між органами місцевого самоврядування та замовниками будівництва щодо укладання договору пайової участі, в тому числі, полягають в тому, що невід'ємною частиною договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є розрахунок розміру величини пайової участі.

Тобто, за змістом статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" істотною умовою договору є зокрема розмір пайової участі.

Таким чином, органи місцевого самоврядування здійснюють розрахунок на підставі наданих замовником будівництва документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта з техніко-економічними показниками.

Відтак, для того, щоб позивач міг звернутися із відповідним позовом до суду йому необхідно було визначити розмір пайової участі у розвитку інфраструктури, в свою чергу здійснити відповідний розрахунок можливо лише за наявності документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Оскільки, відповідач ухилився від виконання вимог закону щодо звернення до позивача з клопотанням про укладання договору та не надав позивачу документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками, позивач не мав можливості визначити розмір пайової участі та провести претензійно-позовну роботу та відповідно вчасно подати позов до суду.

Таким чином, виконавчий комітет Васильківської міської ради дізнався про порушення відповідачем вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" після отримання вимоги ДФІ, а саме 28.04.2014 р., а тому позивач не мав можливості визначити розмір пайової участі та відповідно вчасно подати позов до суду.

При цьому, документами, на підставі яких позивачем у 2016 році було визначено розмір величини пайової участі, є сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.12.2013 р. про відповідність закінченого будівництва об'єкту та акт готовності об'єкту до експлуатацію від 17.12.2013 р. об'єкту "Будівництво багатоповерхових житлових будинків, офісно-житлового, торгівельного комплексу на вулиці Декабристів (військове містечко №11) в м. Васильків Київської області", на підставі яких відповідач ввів в експлуатацію 1-у чергу будівництва, житловий будинок № 1; КТП № 10, КТП № 11; ГРП.

Отже, зважаючи на те, що відповідач, як замовник будівництва та як особа, на яку покладений обов'язок ініціювання укладення спірного договору (звернення до органу місцевого самоврядування щодо укладення договору про пайову участь) його не виконав, що зумовило в свою чергу неможливість отримання позивачем даних щодо вартості будівництва об'єкта.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник зобов'язаний взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту в разі його наміру забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті шляхом перерахування у відповідний місцевий бюджет коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури у строк до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

За змістом ч. ч. 1, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва має звернутися до органу місцевого самоврядування, який визначає порядок залучення, розрахунку розміру та використання коштів пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту, з пропозицією про укладення договору пайової участі, який має бути укладений не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва про укладення правочину, але в термін до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

З урахуванням положень ч. ч. 2, 3, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Передбачений частиною 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" строк (15 робочих днів, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) встановлено для укладення договору про пайову участь в разі добровільного виконання стороною цього обов'язку шляхом звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з метою укладення такого договору.

Органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент її здійснення, відтак, неукладення такого договору з підстав невиконання замовником обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору та може бути оспорено в судовому порядку, у тому числі і після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання, прямо передбаченого чинним законодавством.

Невиконання замовником обов'язку, передбаченого законом, не може надавати йому переваг перед замовником, що виконав обов'язок закону. Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов`язання, яке прямо передбачено чинним законодавством. Невиконання такого зобов`язання не звільняє замовника будівництва від обов`язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі № 911/620/17, від 27.03.2018 р. у справі № 911/419/17, від 29.05.2018 р. у справі № 910/17057/17.

Разом з цим, відповідно до положень ч. ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст; виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Таким чином з наведених приписів Закону вбачається, що міська рада та виконавчий комітет такої міської ради є різними суб'єктами місцевого самоврядування, що виконують покладені на них функції відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших нормативно-правових актів.

При цьому, сторонами у справі № 810/2062/15, за результатами розгляду якої позивачем у 2016 році було визначено розмір величини пайової участі для укладення спірного договору, є Державна фінансова інспекція в Київській області та Виконавчий комітет Васильківської міської ради, тобто позивач безпосередньо не є стороною у даній справі.

Відтак звернення позивача з даним позовом через 1 рік і 5 місяців з моменту отримання необхідних документів зумовлено, в тому числі тим, що позивач та Виконавчий комітет Васильківської міської ради, який є стороною у справі № 810/2062/15, є різними суб'єктами у контексті положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Отже вказані обставини утруднювали своєчасне подання позову, а тому причини пропущення позивачем позовної давності при зверненні до суду із вказаним позовом слід вважати поважними та порушене право позивача, з урахуванням припису ч. 5 ст. 267 ЦК України, підлягає захисту.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Василькова між Васильківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Трансбуд Впровадження", запропонованого в редакції позивача, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2018 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трансбуд Впровадження" задоволенню не підлягає.

При цьому судом першої інстанції було враховано вказівки касаційної інстанції під час нового розгляду справи та вирішено спір на підставі належних доказів.

Доводи скаржника про те, що до даних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про планування та забудову території", а не Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", колегія вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Так, обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник посилається на те, що дозвіл від 30.07.2012 р. № КС11412129466 на виконання будівельних робіт по об'єкту "Будівництво багатоповерхових житлових будинків, офісно-житлового, торгівельного комплексу на вул. Декабристів (військове містечко №11)" не є первинним, оскільки в 2010 році у відповідача був інший дозвіл на виконання будівельних робіт на вказаному об'єкті, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про планування та забудову території", який був чинний на час видачі первісного дозволу.

Однак наявність іншого дозволу від 17.09.2010 р. не може бути підставою для незастосування положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки у акті готовності об'єкта до експлуатації від 17.12.2013 р. значиться про дозвіл на виконання будівельних робіт по об'єкту "Будівництво багатоповерхових житлових будинків, офісно-житлового, торгівельного комплексу на вул. Декабристів (військове містечко №11)" від 30.07.2012 р. № КС11412129466.

Отже будівництво вказаного об'єкту та введення його в експлуатацію здійснено саме на підставі зазначеного дозволу, на момент отримання якого діяв Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.03.2011 р., тому до спірних правовідносин слід застосовувати саме норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Трансбуд Впровадження" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2018 р. у справі № 910/8708/17 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід Трансбуд Впровадження".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.03.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Н.Ф. Калатай

А.І. Мартюк