Постанова

від 04.03.2019 по справі 923/829/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/829/17 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів : Разюк Г.П., Колоколова С.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.

Представники сторін:

Від Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області, Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області - ОСОБА_1, довіреність № б/н, від 28.03.17;

від Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском» - ОСОБА_2, наказ №1-к, від 15.01.19;

розглянувши апеляційну скаргу Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області

на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2017 року

по справі №923/829/17

за позовом Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском»

до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області

про стягнення 453992,74 грн., -

(суддя першої інстанції: Задорожна Н.О., дата та місце ухвалення рішення: 30.11.2017, Господарський суд Херсонської області, м.Херсон, вул. Театральна, 18)

У серпні 2017 року Приватне спеціалізоване виробниче підприємство "Аском" звернулось з позовом до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області про стягнення 416 847,88 грн інфляційних втрат та 37 144,86 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятого Господарським судом Херсонської області рішення від 14.08.2009 у справі №7/146-09 про стягнення з останнього на користь позивача 760 574,93 грн заборгованості за контрактом № 4 від 13.09.1994, укладеним між Приватним спеціалізованим виробничим підприємством "Аском" та Радгоспом імені газети "Радянська Україна".

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.11.2017 у справі №923/829/17 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто зі Стрілківської сільської ради на користь Приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском" 416 847,88 грн інфляційних втрат, 37 144,86 грн 3% річних та 6 809,89 грн витрат по оплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009 у справі № 7/146-09 є самостійною правовою підставою для виконання відповідачем обов'язку щодо сплати стягнутої суми, а визнання недійсною додаткової угоди від 10.01.1996, на підставі якої у відповідача виникли грошові зобов'язання перед позивачем, не зумовлює автоматичних наслідків для рішення від 14.08.2009 у справі № 7/146-09, оскільки воно не було переглянуто за нововиявленими обставинами. При цьому, місцевим господарським судом було визнано поважними причини пропуску строку позовної давності за вимогами по нарахованим інфляційним втратам та 3% річним за період з 01.01.2014 по 29.08.2014.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Стрілківська сільська рада Генічеського району Херсонської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт зазначав, що правовою підставою для стягнення грошових коштів за рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009 по справі №7/146-09 є невиконання відповідачем умов контракту №4 від 13.09.1994, укладеного між Приватним спеціалізованим виробничим підприємством "Аском" та радгоспом ім. газети Радянська Україна , до якого сторонами по справі було укладено додаткову угоду від 10.01.1996, за умовами якої Стрілківська сільська рада взяла на себе зобов'язання замовника за контрактом №4 від 13.09.1994. В подальшому ця додаткова угода була визнана недійсною рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.07.2015 по справі №923/952/15.

На думку заявника апеляційної скарги, визнання недійсним угод до контракту №4 від 13.09.1994, на підставі яких у сільради виник обов'язок щодо сплати боргу Приватному спеціалізованому виробничому підприємству "Аском", зумовлює відсутність обов'язку Виконкому сплачувати цей борг.

Апелянт вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача у цій справі, а рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, крім того, відповідач зазначає, що, враховуючи те, що правочин із заміни боржника відбувся у квітні 2012 року, то вимоги до Стрілківської сільської ради щодо сплати відсотків та інфляційних витрат не підлягають задоволенню в силу припинення зобов'язань останнього перед підприємством.

Одеський апеляційний господарський суд постановою від 30.05.2018 апеляційну скаргу Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області задовольнив. Рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2017 у справі № 923/829/17 скасував. У задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, зазначив, що право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат у позивача виникає не з рішення суду у справі № 7/146-09, а внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих за контрактом № 4 від 13.09.1994 у редакції додаткової угоди від 10.01.1996. За таких обставин не має вирішального значення переглянуто у зв'язку з визнанням недійсною додаткової угоди від 10.01.1996 рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009 у справі № 7/146-09 за нововиявленими обставинами чи ні.

Приватне спеціалізоване виробниче підприємство "Аском" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 у справі №923/829/17 та залишити без змін рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2017.

Постановою Верховного суду від 10.12.2018 касаційну скаргу Приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском" задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 у справі №923/829/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2018 у справі №923/829/17, суд касаційної інстанції зазначив, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам ПСВП "Аском", що між ним та Стрілківською сільською радою до контракту №4 від 13.09.1994 було підписано декілька додаткових угод, а саме: від 28.06.1995, від 10.01.1996, від 10.01.1999, що встановлено у судових рішеннях, які набрали законної сили.

08.01.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла справа №923/829/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019 року визначено колегію суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 апеляційну скаргу Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2017 року по справі №923/829/17 прийнято до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів-учасників колегії ОСОБА_3, ОСОБА_4

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 розгляд апеляційної скарги Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2017 року по справі №923/829/17 призначено на 18.02.2019 року о 12-30 год.

29.01.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском" надійшли письмові заперечення проти доводів апеляційної скарги Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

У своїх запереченнях позивач зазначає, що між сторонами по справі склалися підрядні відносини, що підтверджується: додатковою угодою від 28.06.1995 до контракту №4 від 13.09.1994; листом від 22.04.1996 виконавчого комітету Стрілківської сільської ради, яким доручалося підряднику виконання робіт з газифікації та за яким обов'язки замовника прийняла на себе Стрілківська сільська рада; додатковою угодою від 10.01.1999 до контракту №4 від 13.09.1994; особливими умовами до додаткової угоди від 01.01.1999 до контракту №4; контрактом №4 від 13.09.1994 між ПСВП Аском та радгоспом Радянська Україна ; контрактом №4 від 13.09.1994 між ПСВП Аском та Стрілківською сільською радою; актами приймання відповідачем виконаних робіт Ф-2В та довідкою форми №3 про вартість робіт; платіжними дорученнями; фактом користування відповідачами газопроводом, побудованим позивачем.

Крім того, позивач зазначає, додаткова угода від 10.01.1996 не має жодного запису про те, що обов'язки замовника за контрактом №4 в цілому сільрада приймає на себе; всі додаткові угоди мають зобов'язання виконувати лише цю угоду в рамках контракту.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2019, у зв'язку з перебуванням судді - члена колегії Колоколова С.І. з 18.02.2019 року по 22.02.2019 року у відпустці, що унеможливить проведення судового засідання 18.02.2019, відкладено розгляд справи на 04.03.2019.

25.02.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли: заява Стрілківської сільської ради про поновлення процесуального строку для подання доповнень до апеляційної скарги та доповнення до апеляційної скарги. Заява обґрунтована тим, що скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у своїй постанові від 10.12.2018 зазначив, що під час нового розгляду справи господарському суду слід надати оцінку доводам ПСП Аском щодо укладених між сторонами по справі додаткових угод від 28.06.1995, 10.01.1996 та 10.01.1999. У зв'язку з викладеним, відповідач вважає, що виникла необхідність у наданні суду апеляційної інстанції доповнень до апеляційної скарги з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду по даній справі, а також у зв'язку з тим, що заперечення позивача на апеляційну скаргу висловлені позивачем також з урахуванням висновків Верховного Суду.

Судова колегія, керуючись ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе поновити відповідачеві строк для подання доповнень на апеляційну скаргу та долучає доповнення до апеляційної скарги до матеріалів справи.

Відповідач в доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що за додатковою угодою від 28.06.1995 до контракту №4 від 13.09.1994 Стрілківська сільська рада не має зобов'язань перед позивачем, оскільки не є стороною цієї додаткової угоди, яка укладалася між ПСВП Аском та радгоспом Арбатська Стрілка . Додаткова угода від 10.01.1999 до контракту №4 від 13.09.1994 спрямована на реалізацію зобов'язань, взятих на себе угодою від 10.01.1996, на підставі якої і виникли правовідносини між Стрілківською сільрадою та ПСВП Аском . Проте, рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.07.2015 по справі №923/952/15 визнано недійсною додаткову угоду від 10.01.1996 і вказане рішення має преюдиційне значення для розгляду даної справи. Крім того, апелянт зазначає, що 18.04.2012 на підставі п.1. ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження ПСВП Аском було повернуто виконавчий документ, виданий на підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009 у справі №7/146-09, строк для повторного пред'явлення до виконання якого сплинув у квітні 2013 року.

В судовому засіданні 04.03.2019 представник Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області, Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області підтримала доводи апеляційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2017 року по справі №923/829/17, наполягала на її задоволенні та на скасуванні рішення суду першої інстанції.

Представник Приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском" заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області - без задоволення.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.1994 між ПСВП "Аском" (підрядник) та радгоспом ім. газети "Радянська Україна" (замовник) було укладено контракт на будівництво газопостачання у с.Стрілкове Генічеського району №4 (контракт №4 від 13.09.1994).

В подальшому до вказаного контракту було укладено додаткову угоду від 10.01.1996, за умовами якої Стрілківська сільська рада прийняла на себе зобов'язання замовника за контрактом №4 від 13.09.1994, у тому числі щодо сплати вартості виконаних робіт.

Листом від 22.04.1996 голова виконавчого комітету Стрілківської селищної Ради народних депутатів повідомив позивача, що виконком Стрілківської селищної Ради просить виготовити проект газифікації Стрілківської дільничої лікарні, а також провести будівельно-монтажні роботи з газицікації лікарні. Також в листі зазначено, що всі зоов'язання за контрактом №4 від 13.09.1994 між СПП Аском і Радгоспом ім. газети Радянська Україна , Стрілківська селищна рада приймає на себе.

10.01.1999 Стрілківська сільська рада та ПСВП Аском уклали додаткову угоду до контракту №4 від 13.09.1994 на будівництво Газопостачання с.Стрілкове Геничеського району Херсонської області.

У зв'язку з невиконанням Стрілківською сільською радою взятих на себе зобов'язань за контрактом №4 від 13.09.1994 ПСВП "Аском" звернулось до Господарського суду з відповідним позовом про стягнення боргу.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009 у справі №7/146-09 позовні вимоги ПСВП Аском задоволено повністю: стягнуто з Стрілківської сільської ради на користь ПСВП Аском 412720,67 грн боргу, 253309,15 грн інфляційних втрат, 37585,85 грн 3% річних, 49119,41 грн пені, 7527,35 грн понесених судових витрат на сплату державного мита та 236 грн понесених судових витрат на оплату ІТЗ судового процесу.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Херсонської області видано наказ №7/146-09 від 07.09.2009, який був пред'явлений на виконання до Відділу державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області.

10.04.2012 між Стрілківською сільською радою, Виконавчим комітет Стрілківської сільської ради та ПСВП Аском було укладено угоду (далі - угода від 10.04.2012), за умовами якої Стрілківська сільська рада на підставі рішення сесії №338 від 06.04.2012, доручила Виконавчому комітету Стрілківської сільської ради сплатити ПСВП Аском 760574,93 грн боргу за рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009 у справі №7/146-09, а Виконавчий комітет Стрілківської сільської ради погодився виконати зазначене грошове зобов'язання.

У пункті 3 угоди від 10.04.2012 сторонами узгоджено, що ПСВП Аском бере на себе зобов'язання надати до ВДВС Генічеського РУЮ Херсонської області лист про відзив постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення зі Стрілківської сільської ради суми боргу у розмірі 760574,93 грн.

Ця угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання та скріплення печатками юридичних осіб та діє до повної сплати суми боргу до 01.07.2013 (пункт 6 угоди від 10.04.2012).

Постановою ВДВС Генічеського РУЮ Херсонської області від 18.04.2012 наказ Господарського суду Херсонської області від 07.09.2009 по справі №7/146-09 про стягнення 760574,93 грн повернуто стягувачеві за його заявою.

Виконавчим комітетом Стрілківської сільської ради свої зобов'язання за вищеназваною угодою виконано частково та перераховано позивачеві грошові кошти на загальну суму 100000 грн.

У зв'язку з невиконанням Виконавчим комітетом Стрілківської сільської ради прийнятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати боргу за вказаною угодою від 10.04.2012, ПСВП Аском звернулося з позовом до Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради та до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області про стягнення заборгованості в сумі 660574,93 грн.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 19.08.2014 у справі №923/1121/14 відмовлено в частині стягнення з Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради 660574,93 грн, а провадження у справі в частині стягнення заборгованості зі Стрілківської сільської ради припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 у справі №923/1121/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2015, рішення Господарського суду Херсонської області від 19.08.2014 скасовано та прийнято нове, яким позов ПСВП "Аском" задоволено та стягнуто з Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради на користь ПСВП "Аском" борг у сумі 660574,93 грн.

Із матеріалів справи також вбачається, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.07.2015 у справі №923/952/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2016, було задоволено позов Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради та визнано недійсною додаткову угоду від 10.01.1996, укладену між ПСВП "Аском" та Стрілківською сільською радою, до контракту №4 від 13.09.1994, укладеного між ПСВП "Аском" та радгоспом ім. газети "Радянська Україна".

Зазначені обставини стали підставою для звернення Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради до Одеського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2014, яким задоволено позов та стягнуто на користь ПСВП "Аском" 660 574,93 грн боргу та судові витрати.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 у справі №923/1121/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2016, заяву Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради Херсонської області про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 по справі №923/1121/14 за нововиявленими обставинами задоволено; постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.10.2014 по справі №923/1121/14 скасовано; апеляційну скаргу ПСВП "Аском" на рішення Господарського суду Херсонської області від 19.08.2014 по справі №923/1121/14 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Херсонської області від 19.08.2014 по справі № 923/1121/14 залишено без змін.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу. Так, у частині п'ятій статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлений актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникнути з рішення суду.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі №6-49цс12, від 24 жовтня 2011р. у справі №6-38цс11).

Відтак статтею 625 Цивільного кодексу України регулюються зобов'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому частина п'ята статті 11 Цивільного кодексу України, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов'язань. Крім того, з рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в статті 11 Цивільного кодексу України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Аналогічну правову позицію викладено в узагальненні судової практики Верховного Суду України щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд, який у постанові від 02 квітня 2018 р. у справі №910/8315/16 зазначив про те, що за своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, тобто за наявності прямої вказівки про це в законі, як установлено, наприклад, частиною четвертою статті 36, статтями 43, 46, частиною третьою статті 334, частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України. Судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов'язують виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду.

Отже, в даному випадку право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат у позивача виникає не з рішення суду у справі №7/146-09, а внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за контрактом №4 від 13.09.1994 у редакції додаткової угоди від 10.01.1996. За таких обставин не має вирішального значення переглянуто у зв'язку з визнанням недійсною додаткової угоди від 10.01.1996 рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.2009 у справі № 7/146-09 за нововиявленими обставинами чи ні.

Між тим визнання недійсною додаткової угоди від 10.01.1996 (рішення Господарського суду Херсонської області від 29.07.2015 у справі №923/952/15, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2016), за якою Стрілківська сільська рада прийняла на себе зобов'язання замовника за контрактом №4 від 13.09.1994, свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Стосовно посилань позивача на додаткову угоду від 28.06.1995 до контракту №4 від 13.09.1994 судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, додаткова угода від 28.06.1995 до контракту №4 від 13.09.1994 була укладена між радгоспом Арбатська стрілка (замовник) та СПП Аском (підрядник). Стрілківська сільська рада не є стороною даної додаткової угоди, матеріали справи не містять доказів, що остання є правонаступником Радгоспу Арбатська стрілка , з огляду на що судовою колегією відхиляються доводи позивача, що даною додатковою угодою підтверджено виникнення зобов'язань щодо сплати грошових коштів саме у Стрілківської сільської ради.

Щодо додаткової угоди, укладеної 10.01.1999 до контракту №4 від 13.09.1994 між Стрілківською сільською радою та СПП Аском , судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Листом від 22.04.1996 голова виконавчого комітету Стрілківської селищної Ради народних депутатів повідомив позивача, що виконком Стрілківської селищної Ради просить виготовити проект газифікації Стрілківської дільничої лікарні, а також провести будівельно-монтажні роботи з газицікації лікарні. Також в листі зазначено, що всі зоов'язання за контрактом №4 від 13.09.1994 між СПП Аском і радгоспом ім. газети Радянська Україна , Стрілківська селищна рада приймає на себе.

Саме на цей лист позивач посилається як на доказ прийняття на себе відповідачем зобов'язань за контрактом №4 від 13.09.1994, укладеного між СПП Аском і радгоспом ім. газети Радянська Україна .

ОСОБА_3 з тим, рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.07.2015 у справі №923/952/15 встановлено, що виконання контракту №4 від 13.09.1994 забезпечувалося додатковими угодами від 10.01.1996 та від 10.01.1999.

В даному рішенні судом зазначено, що, виходячи зі змісту правовідносин сторін, рішення суду по справі №7/146-09 та досліджених судом матеріалів вбачається, що відбулася заміна сторони у зобов'язанні за контрактом №4 від 13.09.1994 з радгоспу ім. газети Радянська Україна на Стрілківську сільську раду, підставою заміни став лист Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради від 22.04.1996. Проте, між радгоспом ім. газети Радянська Україна та відповідачами не був укладений ані договір про уступку вимоги, ані договір переводу боргу за контрактом №4 від 13.09.1994. Крім того, Стрілківською сільською радою надано до матеріалів справи документальне підтвердження того, що радгосп ім. газети Радянська Україна ліквідовано, а Стрілківська сільська рада не є правонаступником радгоспу ім. газети Радянська Україна .

В зазаначеному рішенні судом було надано оцінку листу Голови виконавчого комітету Стрілківської сільської ради від 22.04.1996 та встановлено, що сторонами спірних додаткових угод до контракту №4 від 13.09.1994, укладеного між ПСВП Аском та радгоспом ім. газети Радянська Україна на будівництво газопостачання у с.Стрілкове Генічеського району Херсонської області є ПСВП Аском та Стрілківська сільська рада, яка не має належного обсягу правоздатності на укладання господарських договорів, визначеної Законом на час укладання додаткової угоди від 10.01.1996. Відсутні також рішення ради про затвердження додаткових угод до контракту, а також рішення ради про прийняття на себе зобов'язань за вищевказаним контрактом, що є порушенням п.42 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , що вже набрав чинності на момент укладання додаткової угоди від 10.01.1999.

Рішенням також встановлено, що на замовлення Стрілківської сільської ради від 06.08.2004 було складено аудиторську довідку на предмет взаємовідносин з ПСВП Аском , яка по суті є економічною експертизою. Висновки, зроблені на підставі документів первинної бухгалтерської звітності також свідчать про те, що в період з 1996 по 2001 роки між ПСВП Аском та Стрілківською сільською радою не існувало будь-яких господарсько-правових правовідносин. (т.1, а.с.101-106)

Зазначене рішення залишено без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України. (т.1 а.с. 107-113)

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо не інше не встановлено законом.

З огляду на встановлені вищевказаним рішенням суду обставини, судова колегія відхиляє посилання позивача як на підставу виникнення зобов'язань за додатковою угодою від 10.01.1999 до контракту №4 від 13.09.1994 саме у Стрілківської сільської ради.

Також не приймаються до уваги і посилання відповідача, як на підставу виникнення обов'язку здійснення оплати Стрілківською сільською радою контракт №4 від 13.09.1994, оскільки відповідач не є стороною даного договору.

Не може бути підставою для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат і угода від 10.04.2012, укладена між сторонами та Виконавчим комітетом Стрілківської сільської ради, тому що за вказаною угодою обов'язок по сплаті коштів існував не у відповідача у даній справі, а у Виконавчого комітету сільської ради, що є окремою юридичною особою. Позивач звертався з відповідним позовом до Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради про стягнення основної заборгованості, однак в задоволенні позовних вимог було відмовлено з підстав визнання недійсною додаткової угоди від 10.01.1996 (постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 у справі №923/1121/14, залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2016). Твердження позивача стосовно того, що угода від 10.04.2012 припинила свою дію, є помилковими, тому що відповідно до її змісту вона діє до повної сплати суми боргу третьою особою, яка взяла на себе зобов'язання здійснити погашення заборгованості в строк до 01.07.2013.

Відповідно до приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм матеріального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2017 у справі №923/829/17 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2017 у справі №923/829/17 задовольнити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 30.11.2017 у справі №923/829/17 скасувати.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного спеціалізованого виробничого підприємства «Аском» до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області про стягнення 416847 грн. 88 коп.

Стягнути з Приватного спеціалізованого виробничого підприємства Аском на користь Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області 10214,83 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України .

Повний текст постанови складено і підписано 11.03.2019 року.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: С.І. Колоколов

ОСОБА_5