Рішення

від 19.02.2019 по справі 910/16327/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2019Справа № 910/16327/18

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Коваленко О. В.

розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні по суті справи в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 11 Міністерства охорони здоров'я України" (вул. В.Гетьмана, 3, м. Київ, 03057)

До Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (вул. Мельникова, 31, м. Київ, 04050)

Про стягнення 483 740,73 грн

За участю представників сторін:

Від позивача: Кнерцер А. Ю. (в/о начальника - наказ № 77-о від 17.12.2018);

Від відповідача: не прибув;

Вільний слухач: ОСОБА_1.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина № 11 Міністерства охорони здоров'я України" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - відповідач) про стягнення 483 740, 73 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача 483 740, 73 грн за неналежне виконання договору № 10/КТЕЦ-011-18 від 30.01.2018 про закупівлю послуг, в частині оплати наданих у травні - липні 2018 року за вказаним договором послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 910/16327/18 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання у справі № 910/16327/18 призначено на 15.01.2019.

В підготовче судове засідання 15.01.2019 представники сторін не прибули, про причини неявки Суд не повідомили, про час та місце проведення підготовчого засідання були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Суд 15.01.2019 закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.02.2019.

18.01.2019 через відділ канцелярії господарського суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просив вирішити питання щодо направлення на його ім'я додатків, зазначених в позовній заяві, які не були йому направлені. Також, 18.01.2019 через відділ канцелярії господарського суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач просив суд поновити строк для подання відзиву, долучити до матеріалів справи відзив та додані до нього документи, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. Крім того, відповідач подав 18.01.2019 через відділ канцелярії суду клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Від позивача 14.02.2019 через відділ канцелярії суду надійшло із супровідним листом та додатками клопотання про відхилення відзиву ПАТ Київенерго від 17.01.2019.

В судове засідання по суті справи 19.02.2019 відповідач не прибув, про свою відсутність Суд повідомив.

Позивач в судове засідання 19.02.2019 прибув, надав Суду усні пояснення по справі, в яких свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав оригінали, для огляду Судом, документів доданих до позовної заяви, в тому числі договору та актів здачі - прийняття послуг.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву Суд на місці ухвалив клопотання відповідача задовольнити, поновив строк відповідачу для подання відзиву та залучив відзив до матеріалів справи.

Заслухавши вступне слово позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, Суд

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 30.01.2018 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником було укладено договір №10/КТЕЦ-011-18 Про закупівлю послуг (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу послуги 85111 Послуги лікувальних закладів (Медичне обслуговування працівників певних категорій) (Лот №2) - медичні огляди та надання допомоги в умовах здоровпунктів структурного відокремленого підрозділу Київські ТЕЦ (ТЕЦ5, ТЕЦ6) ПАТ КИЇВЕНЕРГО (далі за текстом - профілактичні огляди), а замовник - прийняти та оплатити послуги в обсязі визначеному договором. Кількість послуг, відповідно до потреби, зазначена у Графіку надання послуг з медичного обслуговування працівників СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго у 2018 році (Додаток № 1 до договору), який є невід'ємною частиною договору.

За умовами п. 3.1. договору ціна договору становить 1 883 373, 39 грн без ПДВ згідно з протоколом погодження вартості медичного обслуговування працівників СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго у 2018 році (додаток № 2 до договору).

Згідно з п. 4.1. договору розрахунки за договором проводяться щомісячно шляхом оплати замовником рахунка з відтермінуванням 60 календарних днів після підписання сторонами акта приймання - передачі послуг.

Строк надання послуг: лютий - грудень 2018 року відповідно до додатку № 1 до договору (п. 5.1. договору).

В п. 5.6.1. договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується у визначений договором строк для надання послуг передати замовникові результати наданих послуг, всю документацію отриману від замовника для надання послуг, що оформлюються підписанням обома сторонами відповідного акта приймання - передачі послуг.

У відповідності до п. 6.1.1. договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати за надані послуги.

В п. 7.1. договору сторони визначили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

Згідно з п. 10.3. договору сторони домовилися, що для спорів за договором встановлюється обов'язкова процедура досудового врегулювання. Усі претензії за договором повинні бути розглянуті сторонами в місячний термін з моменту отримання претензії.

Договір набирає чинності з 01.02.2018 і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1. договору).

12.07.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, в якій сторони погодили, що строк надання послуг: лютий - 31 липня 2018 року, та що договір діє до 31.07.2018 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення.

Відповідно до умов договору позивач у травні-липні 2018 року провів профілактичні огляди працівників відповідача на загальну суму 395 169,63 грн, у тому числі: у червні 2018 - на суму 193 816,82 грн, у травні - червні 2018 - на суму 30 702,08 грн, у червні - липні 2018 - на суму 15 728,61 грн та у липні 2018 року на суму 154 922,12 грн, що підтверджується Актами здачі-прийняття наданих послуг №5/1 від 20.06.2018, №5/2 від 20.06.2018, №6/1 від 24.07.2018, №6/2 від 24.07.2018, які були належним чином оформлені, підписані уповноваженими особами відповідача і позивача та скріплені їх печатками.

Так, відповідно до умов договору позивач направив відповідачу для оплати: 20.06.2018 - Акт здачі-прийняття наданих послуг №5/2 від 20.06.2018 на суму 193 816,82 грн та рахунок-фактуру №143-П; 20.06.2018 - Акт здачі-прийняття наданих послуг №5/1 від 20.06.2018 на суму 30 702,08 грн та рахунок-фактуру №144-П; 24.07.2018 - Акт здачі-прийняття наданих послуг №6/1 від 24.07.18 на суму 15 728, 61 грн та рахунок-фактуру №177-П; 24.07.2018 - Акт здачі-прийняття наданих послуг №6/2 від 24.07.2018 на суму 154 922, 12 грн та рахунок-фактуру № 178-П. Відповідно до пункту 5.6.3 договору відповідач прийняв виконану роботу шляхом підписання вищезазначених Актів здачі-прийняття наданих послуг, але в порушення пунктів 4.1 договору виконану роботу не оплатив, і доказів іншого матеріали справи не містять.

На письмове звернення позивача щодо погашення заборгованості (лист від 11.10.2018 №805), копія якого наявна в матеріалах справи) відповідач свої зобов'язання по оплаті проведених профілактичних оглядів не виконав, борг на суму 395 169, 63 грн не сплатив.

У листі від 29.10.2018 №42АУ/23/2257, копія якого міститься у справі, відповідач повідомив позивача, що свої зобов'язання виконає у повному обсязі в максимально стислий строк.

Позивач відповідно до пункту 10.3 договору направив відповідачу претензію від 22.10.18 №844 та акт звірки взаєморозрахунків станом на 23.10.2018 між ДЗ СМСЧ 11 МОЗ України і Публічним акціонерним товариством КИЇВЕНЕРГО , що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач претензію не задовольнив, Акт звірки взаєморозрахунків не підписав, мотивованої відповіді щодо відмови від підписання Акта звірки взаєморозрахунків та сплати боргу, пені і штрафу також не надав. У відповіді на претензію (лист від 09.11.2018 № 42АУ/20/2295) відповідач повідомив позивача про свої проблеми з недотримання ним коштів за надані послуги споживачам електроенергії та теплової у гарячій воді та опаленні, а також про докладання ним максимум зусиль для виконання свої зобов'язань за договором.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього на його користь 395 169, 63 грн основної заборгованості за надані послуги у травні - липні 2018 року за договором , 15 806, 77 грн інфляційних втрат за загальний період прострочення з 20.08.2018 по 30.11.2018, 2 882, 54 грн 3 % річних нарахованих на суму боргу за загальний період прострочення з 20.08.2018 по 30.11.2018, та у відповідності до ст. 231 Господарського кодексу України 35 071, 02 грн пені за загальний період прострочення зобов'язання з 20.08.2018 по 30.11.2018 в розмірі 0, 1 % від суми прострочення та 27 661, 87 грн 7 % штрафу від суми прострочення.

Укладений між сторонами договір № 10/КТЕЦ-011-18 від 30.01.2018 про закупівлю послуг є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов укладеного договору відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за договором щомісячно шляхом оплати рахунка з відтермінуванням 60 календарних днів після підписання сторонами акта приймання - передачі послуг. Отже, послуги надані позивачем відповідачу за актами № 5/2 від 20.06.2018 та № 5/1 від 20.06.2018 останній був зобов'язаний оплатити у строк до 19.08.2018 включно, а послуги надані за актами № 6/1 від 24.07.2018 та № 6/2 від 24.07.2018 - до 22.09.2018 включно.

Як встановлено судом відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих йому за договором, в період з травня по липень 2018 року, послуг на загальну суму 395 169, 63 грн не виконав, і допустив у вказаному розмірі заборгованість, доказів сплати якої матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності наданих послуг умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 395 169, 63 грн відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 395 169, 63 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати наданих послуг, у відповідності до умов договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 395 169, 63 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір (постанова Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі N 3-41гс10; постанова Верховного Суду України від 28 лютого 2011 р. у справі N 3-11гс11).

Штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій (підпункт 2.2 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

У даному випадку відповідачем порушене грошове зобов'язання, відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу у відповідності до положень ст. 231 ГК України, відповідно в цій частині позовних вимог суд відмовляє позивачу.

Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснені вказані розрахунки.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають сума основного боргу у розмірі 395 169, 63 грн, інфляційні втрати в розмірі 15 806, 77 грн та 3 % річних в розмірі 2 882, 54 грн за загальний період прострочення з 20.08.2018 по 30.11.2018. Інші вимоги задоволенню не підлягають.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 11 Міністерства охорони здоров'я України" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 483 740,73 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (вул. Мельникова, 31, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 00131305) на користь Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 11 Міністерства охорони здоров'я України" (вул. В. Гетьмана, 3, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код 14280983) 395 169 (триста дев'яносто п'ять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн 63 коп. основної заборгованості, 15 806 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шість) грн 77 коп. інфляційних втрат, 2 882 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн 54 коп. 3 % річних та 6 073 (шість тисяч сімдесят три) грн 56 коп. судового збору.

3. В задоволені інших позовних вимог, що стягнення 35 071, 02 грн пені та 27 661, 87 грн 7 % штрафу, - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.03.2019.

Суддя Г. П. Бондаренко