Рішення

від 26.02.2019 по справі 910/14383/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2019Справа №910/14383/18 За позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Склосила"

про стягнення 56 223,44 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Григоренко І.В. за дов.;

від позивача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по м. Києву звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Склосила" про стягнення 56 223,44 грн., з яких: 47 833,20 грн. сума боргу, 5 329,88 грн. пені, 1 435,00 грн. штрафу, 1 625,36 грн. інфляційних втрат за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6432 від 29.03.2013.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6432 від 29.03.2013, внаслідок чого відповідач систематично не виконує своїх зобов'язань за Договором, що виразилось у несплаті орендної оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 відкрито провадження у справі №910/14383/18. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 04.12.2018 о 15:30 год.

В судовому засіданні 04.12.2018 суд порадившись на місці ухвалив ухвалу (протокольно) про оголошення перерви в судовому засіданні до 10.01.2019 о 10:30 год. та повідомити відповідача в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.02.2019 о 12:30 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 26.02.2019 о 14:30 год.

В судове засідання 26.02.2019 відповідач не з'явилися, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчиненні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 104, літ. Б.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверти з вказаними ухвалами суду було повернуто назад до суду, із відповідними відміткою про це органу поштового зв'язку (за закінченням встановленого строку зберігання).

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За встановлених обставин справи, відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 26.02.2019 підтримав позовні вимоги повністю.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Склосила" (далі - орендар, відповідач) уклали договір оренди № 6432 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення (далі-майно) загальною площею 76,60 кв.м., розміщене за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, літ. Б, на другому поверсі будівлі адміністративно-побутового корпусу (реєстраційний номер 34694422.ЦКЖХЮД013), що перебуває на балансі Державного підприємства Антонов-Фінанс , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34694422 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про належну оцінку станом на 30 вересня 2012 року і становить 594 400,00 грн. без ПДВ.

За твердженнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Склосила" свої обов'язки щодо оплати орендної плати в повному обсязі не виконало, у зв'язку із чим, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за договором в сумі 56 223,44 грн. за період з серпня 2017 по червень 2018.

У зв'язку із чим Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до господарського суду із даною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Склосила" про стягнення 47 833,20 грн. сума боргу, 5 329,88 грн. пені, 1 435,00 грн. штраф, 1 625,36 грн. інфляційних втрат.

В свою чергу, відповідач своїми правами, передбаченими чинним законодавством України не скористався, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не наддав.

Відповідно до приписів ст. ст. 161, 165 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є, зокрема, відзив на позовну заяву (відзив).

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

У разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем у передбаченому вищевказаними нормами не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 165 ГПК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та зазначалось раніше, 29.03.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Склосила" (далі - орендар, відповідач) уклали договір оренди № 6432 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення (далі-майно) загальною площею 76,60 кв.м., розміщене за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, літ. Б, на другому поверсі будівлі адміністративно-побутового корпусу (реєстраційний номер 34694422.ЦКЖХЮД013), що перебуває на балансі Державного підприємства Антонов-Фінанс , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34694422 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про належну оцінку станом на 30 вересня 2012 р. і становить 594 400,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 29 березня 2013 р. до 29 березня 2014 р. включно.

В подальшому, сторонами змінювались істотні умови договору, такі як визначення загальної площі майна, яке передається в оренду; загальної вартості майна; суми орендної плати за базовий місяць, а також строк дії договору. Зазначені зміни відбувались шляхом підписання договорів про внесення змін до договору № 6432.

Так, договором № 6432/01 від 01.11.2013 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 6432 від 29.03.2013 було змінено п. 1.1 та п. 3.1., 5.5., 8.1 договору.

Відповідно до п. 1.1 договору (з урахуванням змін), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення (далі-майно) загальною площею 43,5 кв.м., розміщене за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, літ. Б, на другому поверсі будівлі адміністративно-побутового корпусу (реєстраційний номер 34694422.ЦКЖХЮД013), що перебуває на балансі Державного підприємства Антонов-Фінанс , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34694422 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про належну оцінку станом на 30 вересня 2012 року і становить 337 550,87 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 договору (з урахуванням змін), орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі-Методика розрахунку) становить без ПДВ за базовий місяць оренди: жовтень 2013 року: 5058,01 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди листопад 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2013 року.

Відповідно до п. 5.5. договору (зі змінами) забезпечити орендодавцю балансоутримувачу доступ до об'єкта оренди з метою контролю за його використанням та виконанням умов договору.

Згідно з п.8.1. договору, контролювати з можливим залученням балансоутримувача виконання умов договору та використання майна, переданого за договором, і у разі необхідності спільно з балансоутримувачем вживати відповідних заходів реагування .

Так, договором №6432/02 від 29.05.2014 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 6432 від 29.03.2013 було продовжено договір оренди на 1 (один) рік, що діє з 29 березня 2014 р. до 29 березня 2015 р. включно.

Так, договором № 6432/03 від 23.06.2016 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 6432 від 29.03.2013 було змінено п. 1.1 та п. 3.1. договору.

Відповідно до п. 1.1 договору (з урахуванням змін), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення (далі - майно) загальною площею 43,5 кв.м., розміщене за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, літ. Б, на другому поверсі будівлі адміністративно-побутового корпусу (реєстраційний номер 34694422.ЦКЖХЮД013), що перебуває на балансі Державного підприємства Антонов-Фінанс , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34694422 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена з висновком про вартість майна станом на 29.02.2016 становить 459 400,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 договору (з урахуванням змін), орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі-Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди: лютий 2016 р.: 6891,00грн.

Договір оренди №6432 від 29.03.2013 продовжено на 1 (один) рік, що діє з 29 березня 2016 року до 29 березня 2017 року включно.

Так, договором № 6432/04 від 15.07.2016 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 6432 від 29.03.2013 було змінено п. 1.1 та п. 3.1. договору.

Відповідно до п. 1.1 договору (з урахуванням змін), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення (далі - майно) загальною площею 34,50 кв.м., розміщене за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, літ. Б, на другому поверсі будівлі адміністративно - побутового корпусу (реєстраційний номер 34694422.ЦКЖХЮД013), що перебуває на балансі Державного підприємства Антонов-Фінанс , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34694422 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена з висновком про вартість майна станом на 29.02.2016 становить 364 351,72 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 3.1 договору (з урахуванням змін), орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі-Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди: червень 2016 р.: 5465,28 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди червень 2016 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за - 2016 року .

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).

Пунктом 3.6. договору встановлює обов'язок орендаря самостійно перераховувати орендну плату до 10 числа місяця, наступного за звітнім, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, таким чином: 70% орендної плати перераховується відповідачем до державного бюджету, 30% орендної плати перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Суду доведено, що протягом дії договору відповідач систематично порушував положення чинного законодавства та свої зобов'язання за договором, що виразилося у невнесенні орендної плати.

Матеріалами справи доведено, що за користування об'єктом оренди за період з серпня 2017 року по червень 2018 року включно у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 47 833,20 грн. (з урахуванням часткової сплати за договором лише один раз в жовтні 2017 року).

Відповідно до п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та позивачу у визначеному пунктом 3.6. договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. У зв'язку з чим позивач нарахував пеню в розмірі 5 329,88 грн. за 182 дні та збитки від знецінення грошової одиниці на суму 1 625,36 грн.

Відповідно до п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Судом встановлено, що листом від 11.08.2017 №11/08-01 Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву було повідомлено про бажання орендаря достроково припинити строк дії договору оренди №6432 від 29.03.2013. Цим листом до позивача надійшли три примірника актів повернення цього майна, підписаних лише орендарем.

Позивач направив листом №30-06/10191 від 21.09.2018 акти приймання-передавання (повернення) на адресу балансоутримувача для подальшого підписання та просив повідомити позивача про дату фактичного звільнення орендарем орендованого майна (згідно з даних Укрпошти дата вручення відправлення 10.10.2018).

30.03.2018 листом №30-06/3204 від 30.03.2018 року позивач звернувся повторно на адресу балансоутримувача з проханням направити на адресу позивача підписані акти та повідомити позивача про дату фактичного звільнення орендованих площ.

Cуду доведено, що відповіді на даний лист позивач не отримав, Акт приймання-передавання (повернення) підписані балансоутримувачем та орендарем на адресу позивача не надходили.

Відповідно до п. 10.10 договору, майно вважається повернутим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання. Обов'язок щодо складання Акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря

26.07.2018 спеціалістами відділу контролю за виконанням договірних відносин та використання державного майна Регіонального відділу Фонду державного майна України по м. Києві було проведено обстеження державного нерухомого майна, переданого в орендне користування Товариству з обмеженою відповідальністю Склосила за договором оренди №6432 від 29.03.2013 та складено Акт обстеження, згідно якого державне нерухоме майно, передане в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю Склосила , продовжує використовуватися даним орендарем.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір оренди нерухомого майна № 6432 від 29.03.2013, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди державного майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Судом встановлено, що 29.03.2013 орендодавець передав у строкове платне користування об'єкт оренди (нежитлові приміщення площею загальною площею 76,60 кв.м., розміщене за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, літ. Б, на другому поверсі будівлі адміністративно-побутового корпусу (реєстраційний номер 34694422.ЦКЖХЮД013), що перебуває на балансі Державного підприємства Антонов-Фінанс , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34694422 (далі - балансоутримувач), копія акту наявна у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 3.1 договору (з урахуванням змін), орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі-Методика розрахунку) становить без ПДВ за базовий місяць оренди: вересень 2012р.: 8916,00 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди березень 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 договору, нарахування ПДВ на суму орендної оплати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Судом встановлено, що за користування відповідачем об'єктом оренди за період з серпень 2017 року по червень 2018 року позивачем було нараховано орендну плату у розмірі 47 833,20 грн., що відображено у розрахунку заборгованості, долученому до позовної заяви.

В свою чергу відповідач, свої зобов'язання щодо оплати орендної плати за зазначений період виконав частково, сплативши позивачу орендну плату у сумі 8 286,63 грн.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.6. договору встановлює обов'язок орендаря самостійно перераховувати орендну плату до 10 числа місяця, наступного за звітнім, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, таким чином: 70% орендної плати перераховується відповідачем до державного бюджету, 30% орендної плати перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Матеріали справи свідчать, що станом на час звернення позивачем до суду із розглядуваним позовом та на час прийняття рішення наявна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 47833,20 грн., що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати орендних платежів за користування об'єктом оренди за вказаний період.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору оренди нерухомого майна, суд дійшов висновку, що строк здійснення оплати відповідачем орендної плати за договором за період з серпня 2017 року по червень 2018 року настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наведене вище, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, приписи чинного законодавства України та умови договору оренди, а також враховуючи, що відповідачем порушені істотні умови договору оренди, зокрема щодо сплати орендних платежів, та беручи до уваги те, що відповідачем не спростовано тверджень позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості по орендній платі нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 47 833,20 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення оплати інфляційні втрати в сумі 1625,36 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Господарський суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 1625,36 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.7 та п. 3.8 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за договором оренди нерухомого майна № 6432 від 29.03.2013, керуючись п. 3.7 договору та п.3.8 нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5 329,88 грн. та 3% штрафу в розмірі 1 435,00 грн.

Суд перевіривши розрахунок пені, встановив, що він є вірним з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, у зв'язку з чим, суд задовольняє до стягнення пеню повністю у розмірі 5 329,88грн.

Також, суд дослідивши вимогу позивача про стягнення 3% штрафу від суми прострочення орендної плати, встановив, що дана вимога є необгрунтованою.

Позивач в позовній заяві не вірно трактує п. 3.8. договору, оскільки, судом було досліджено договір оренди №6432 нерухомого майна, що належить до державної власності, та встановлено наступне.

Відповідно до п. 3.8. договору передбачено, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Відповідно до вище викладеного, встановлено, що п.3.8. договору визначено штраф в розмірі 20% від суми заборгованості, а не 3%, як зазначає позивач в позові, тому суд приходить до висновку, що позивачем заявлена вимога про стягнення 3% штрафу не підлягає задоволенню так як дана вимога не передбачена умовами договору.

У зв'язку з чим суд відмовляє в частині стягнення 1 435, 00 грн. 3% штрафу за необґрунтованістю та недоведеністю.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню частково, з підстав вищевикладених.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Склосила" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 104, літ Б, ідентифікаційний код 35464023) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 50-Г, ідентифікаційний код 19030825) 47 833 (сорок сім тисяч вісімсот тридцять три) грн. 20 коп. основного боргу, 5329 (п'ять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 88 коп. пені, 1 625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 36 коп. інфляційних втрат та 1 717 (одна тисяча сімсот сімнадцять) грн. 07 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.03.2019

Суддя І.І. Борисенко