Ухвала

від 12.03.2019 по справі 2-3322/11

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3322/11

Провадження № 6/500/8/19

УХВАЛА

12 березня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Петрової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за заявою публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Банк Кредит Дніпро звернулось до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Посилаючись на те, що постановою від 10 жовтня 2012 року старшим державним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 червня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 282915,97 гривень. Разом із тим 05 квітня 2013 року банк отримав лист про розгляд цієї справи у апеляційному порядку, а 06 липня 2016 року повторно отримав виконавчий лист для примусового виконання рішення про стягнення вказаної заборгованості, але у виконавчому листі строк пред`явлення до виконання визначений до 27 червня 2013 року. Через закриття виконавчого провадження 10 квітня 2013 року Банк просить визнати поважною причину пропуску строку та поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі №2-3322/11, виданого 06.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро боргу в розмірі 282915,97 гривень.

Представник ПАТ Банк Кредит Дніпро у судове засідання не з`явився, представник заявника надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та повністю підтримує заяву про поновлення пропущених строків для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, представник боржника надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, представник боржника проти задоволення заяви заперечував з посиланням на те, що заявником не зазначено жодної поважної причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, стягувач протягом чотирьох років жодним чином не цікавився ходом здійснення виконавчого провадження, зі своєї вини не здійснив жодних дій для своєчасного виконання рішення, не надано жодних доказів які б підтверджували неможливість звернення до державного виконавця для отримання будь - якої інформації щодо виконання рішення суду. Той факт, що виконавче провадження знищено у зв`язку із закінченням строків зберігання справи зайвий раз підтверджує, що заявник жодним чином не цікавився виконавчим провадженням.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 листопада 2017 року у задоволенні заяви ПАТ Банк Кредит Дніпро про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.04.2018 року апеляційну скаргу ПАТ Банк Кредит Дніпро задоволено частково, ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.11.2017 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Виконавчі документи повинні бути пред`явлені до виконання в строки, встановлені ст. 22 Закону України Про виконавче провадження № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про виконавче провадження та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень суду та інших органів (посадових осіб) від 04 листопада 2010 року, який набрав чинності з 21 березня 2011 року та діяв на час виконання заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 червня 2012 року.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 606-ХІV державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 606-ХІV стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду. Таке право стягувача передбачено також ч. 1 ст. 371 ЦПК.

Зазначений строк є процесуальним, а отже, може бути поновлений.

Тобто виключним суб`єктом звернення до суду з цього питання є стягувач.

Згідно із ч. 1 ст. 371 ЦПК України, який був чинний на час виконання судового рішення, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 371 ЦПК України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 червня 2012 року за позовом публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро 282915,97 грн., рішення суду набрало законної сили 27 червня 2012 року.

За заявою представника стягувача від 07 червня 2012 року виконавчий лист надіслано на адресу публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна 17).

Постановою Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 10 жовтня 2012 року старшим державним виконавцем відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2/1510/624/12, який видано 17 липня 2012 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області про стягнення 282915,97 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що під час виконання заочного судового рішення, 22 березня 2013 року представник відповідача оскаржив його в апеляційному порядку та стягувач, ПАТ Банк Кредит Дніпро , був повідомлений судом першої інстанції про направлення справи до апеляційного суду Одеської області.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 квітня 2013 року апеляційну скаргу представника відповідача повернуто у зв`язку з порушенням апелянтом порядку перегляду заочного рішення суду.

10 квітня 2013 року виконавчий лист на примусове виконання заочного рішення від 07 червня 2012 року, виданий 17 липня 2012 року повернуто стягувачу з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. При цьому частково борг був погашений, залишок боргу становить 219 295,77 грн.

В свою чергу, 30 грудня 2014 року виконавчий лист на примусове виконання заочного рішення від 07 червня 2012 року, виданий 17 липня 2012 року повернуто стягувачу з підстави, передбаченої п.5 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку боржника виявилися безрезультатними, визначено строк для виконання документу, а саме в строк до 30.12.2015 року.

06 липня 2016 року за заявою стягувача ПАТ Банк Кредит Дніпро , Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області повторно видав виконавчий лист на примусове виконання заочного рішення від 07 червня 2012 року, у якому було зазначений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 27 червня 2013 року.

16 червня 2017 року головним державним виконавцем Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області від 16 червня 2017 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-3322/11, виданого 06 липня 2016 року (а.с 212).

Постановою начальника Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області від 18 вересня 2017 року вказану постанову про відкриття виконавчого листа скасовано (а.с.212-213).

Згідно частин 1 та 2 ст. 433 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Обґрунтовуючи поважність причини строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, представник ПАТ Банк Кредит Дніпро посилався на те, що про повернення 10 квітня 2013 року виконавчого листа на примусове виконання заочного рішення від 07 червня 2012 року, виданого 17 липня 2012 року з підстави, передбаченої п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження Банку не було відомо, вказаний виконавчий лист Банк не отримав та дізнався про ці обставини лише під час розгляду вказаної заяви в суді першої інстанції.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст.22, ст. 64 Конституції України).

Положення пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одну з основних засад судочинства - обов`язковість рішень суду.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.ХІ.50), яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень ст. ст. 3, 15 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав і інтересів, у тому числі шляхом виконання рішень суду.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права (абзац 2 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012, абзац 3 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 року).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до положень ст. ст. 4, 10, 60 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси у спосіб, визначений законами України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд сприяє всебічному з`ясуванню обставинам справи. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Аналогічні положення містяться у статтях 5, 12, 81, 82 ЦПК України (2017р.).

Згідно з положеннями ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Аналогічні положення містяться у статті 2 ЦПК України (2017р.).

Докази згідно вимог ст.ст.77 - 80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює, або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущений та підтверджується належними та допустимими засобами доказування.

Однак судом були враховані зауваження, викладені у ухвалі апеляційного суду Одеської області від 26.04.2018 року та було вжито усі можливі заходи для встановлення обставин, пов`язаних з строком пред`явлення виконавчого листа до виконання.

На виконання ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.10.2018 року Першим Приморським відділом державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області було повідомлено листом від 14.11.2018 року № 34664939, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 34664939 з примусового виконання вимог виконавчого листа № 2/1510/624/12, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 17.07.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АПТ Банк Кредит Дніпро коштів у розмірі 282915,97 грн. Надати матеріали виконавчого провадження неможливо, оскільки матеріали виконавчого провадження знищено. Згідно до п.п. 9.9. Порядку, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (роки), крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Також листом Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 22.10.2018 року № 32458, повідомляється, що на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження № 34664939 та 42390881 з примусового виконання вимог виконавчого листа № 2/1510/624/12, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 17.07.2012 року про стягнення ОСОБА_1 на користь АПТ Банк Кредит Дніпро коштів у розмірі 282915, 97 грн. За виконавчим провадженням № 34664939 постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві згідно пункту 2 частини першої статті 47 Закону України Про виконавче провадження (попередньої редакції), винесена 10.04.2013 року. За виконавчим провадженням № 42390881 постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві згідно пункту 5 частини першої статті 47 Закону України Про виконавче провадження (попередньої редакції), винесена 30.12.2014 року.

Таким чином, жодних доказів поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, який сплив у 2015 році, заявником суду надано не було, та відсутні будь-які докази підтверджуючі зацікавленість стягувача у виконанні рішення суду та те, що в нього були об`єктивно непереборні труднощі для здійснення дій, пов`язаних з виконанням рішенням, в зв`язку з чим відсутні підстави до задоволення заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа у справі № 2-3322/11, виданого 06.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Кредит Дніпро боргу в розмірі 282915,97 грн. до виконання.

Керуючись ст.ст.259, 260, 433 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа у справі № 2-3322/11, виданого 06.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Кредит Дніпро боргу в розмірі 282915,97 грн. до виконання - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 12.03.2019 року.

Суддя: О.О.Бурнусус