Рішення

від 11.03.2019 по справі 127/23809/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/23809/18

Провадження № 2/127/4081/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2019року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення частки в праві спільної сумісної власності , -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення частки в праві спільної сумісної власності. Позов мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5, який помер 10 квітня 2017 року. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина до складу якої увійшли: 3/25 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами номером З (1А), що знаходиться по вул. Шмідта в місті Вінниці; Земельна ділянка площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по вул. Шмідта, 1-А у місті Вінниці, кадастровий номер 0510137000:03:003:0073. 14 березня 2018 року державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/25 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами номером З (1 А), що знаходиться по вул. Шмідта в місті Вінниці. Однак, видати свідоцтво на частку власності на земельну ділянку, що розташована в Вінниця по вул. Шмідта, 1-А , що належала спадкодавцю, нотаріус відмовився, про що, 05.04.2018 року прийняв постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 497/02-31 Відмова нотаріуса мотивована тим, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 957666, виданого ОСОБА_5, на підставі рішення Вінницької міської ради від 25 травня 2006 року за № 93 та рішення Вінницької міської ради від 22.09.2006 року за № 391, він є власником земельної ділянки площею 0,1000, розташованої в місті Вінниця по вул. Шмідта, 1-А, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510137000:03:003:0073, акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010700300552. В списку співвласників земельної ділянки зазначені - ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, частка у власності - спільна сумісна. Враховуючи викладене вище, нотаріус не в змозі визначити склад спадкового майна та належність цього майна спадкодавцеві, а саме: на яку частку земельної ділянки площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по вул. Шмідта, 1-А у місті Вінниці, кадастровий номер 0510137000:03:003:0073 необхідно видавати свідоцтво про право на спадщину після померлого ОСОБА_5 Так дійсно, ОСОБА_5 земельна ділянка належала на праві спільної сумісної власності з іншими співвласниками - відповідачами, право на яку він у свою чергу отримав на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 957666, виданого на підставі рішення Вінницької міської ради від 25 травня 2006 року за № 93 та рішення Вінницької міської ради від 22 вересня 2006 року за № 391, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510137000:03:003:0073, акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010700300552. Оскільки, частки у праві спільної сумісної власності не виділені, домовленості щодо їх розміру відсутні, що унеможливлює отримання мною свідоцтво про право на спадщину за заповітом, змушена звернутися з даним позовом до суду про визначення розміру частки померлого ОСОБА_5, що перебуває у спільній сумісній власності у розмірі 13/100, згідно кадастрового плану на підставі погодженого співвласниками порядку користування земельною ділянкою. Просить визначити, що частка ОСОБА_5 у спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, розташованої по вул. Шмідта, 1-А, м. Вінниці, кадастровий номер №0510137000:03:003:0073 на день його смерті 12.04.2017року становила 13/100.

01.10.2018 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.11.2018 року до участі в справі залучено ОСОБА_4, як відповідача замість померлої ОСОБА_7

10.12.2019 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить визначити, що розмір частки померлого ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, розташованої по вул. Шмідта, 1-А, м. Вінниці, кадастровий номер №0510137000:03:003:0073 становила 1 /4 ідеальної частки.

Ухвалою суду від 13.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засідання позивач та її представник уточнену позовну заяву підтримали, просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позову не заперечувала.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5, який помер 10 квітня 2017 року.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина до складу якої увійшли: 3/25 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами номером З (1А), що знаходиться по вул. Шмідта в місті Вінниці; Земельна ділянка площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по вул. Шмідта, 1-А у місті Вінниці, кадастровий номер 0510137000:03:003:0073.

14 березня 2018 року державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/25 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами номером З (1 А), що знаходиться по вул. Шмідта в місті Вінниці.

Однак, видати свідоцтво на частку власності на земельну ділянку, що розташована в Вінниця по вул. Шмідта, 1-А , що належала спадкодавцю, нотаріус відмовився, про що, 05.04.2018 року прийняв постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 497/02-31 Відмова нотаріуса мотивована тим, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 957666, виданого ОСОБА_5, на підставі рішення Вінницької міської ради від 25 травня 2006 року за № 93 та рішення Вінницької міської ради від 22.09.2006 року за № 391, він є власником земельної ділянки площею 0,1000, розташованої в місті Вінниця по вул. Шмідта, 1-А, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510137000:03:003:0073, акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010700300552. В списку співвласників земельної ділянки зазначені - ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, частка у власності - спільна сумісна. Враховуючи викладене вище, нотаріус не в змозі визначити склад спадкового майна та належність цього майна спадкодавцеві, а саме: на яку частку земельної ділянки площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по вул. Шмідта, 1-А у місті Вінниці, кадастровий номер 0510137000:03:003:0073 необхідно видавати свідоцтво про право на спадщину після померлого ОСОБА_5

Відповідно до роз'яснень, що містяться в інформаційному листі ОСОБА_8 Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753-0/4-13 від 16.05.2013 року, у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутись з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 зазначено, що ...зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном визначення часток законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні .

Відповідно до пункту 4.15. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно п.4.18. глави 10 цього ж Порядку вчинення нотаріальних дій якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно п.п.4.21 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю.

Відповідно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

Відповідно до п. 3.4 ОСОБА_8 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у справі спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. Частинами 1,2 ст. 71 Закону України Про нотаріат встановлено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, який є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належному на праві спільної сумісної власності. За змістом ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном визначення часток законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: Визначити, що частка померлого (П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила ? .

Відповідно до ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

З огляду на зазначене, частка у праві спільної сумісної власності є рівними, отже, частка кожного із співвласників становить по 1 /4.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ визначено, що виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК (2768-14) бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-2цс15аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України , особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

З огляду на зазначене, частка у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий № 0510137000:03:003:0073) за адресою: м. Вінниця, вул. Шмідта, 1-А ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є рівними та складають по 1 /4 у кожного.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що частка померлого ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, розташованої по вул. Шмідта, 1-А, м. Вінниці, кадастровий номер №0510137000:03:003:0073 становила 1 /4 ідеальної частки.

За клопотанням позивача судові витрати залишити за ним.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 369, 370, 372, 1216, 1261 ЦК України, ст. 120 ЗК України, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити, що розмір частки померлого ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га, розташованої по вул. Шмідта, 1-А, м. Вінниці, кадастровий номер №0510137000:03:003:0073 становила 1 /4 ідеальної частки.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 12.03.2019року.

ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1.

ОСОБА_2, м. Вінниця, вул. Шмідта, 1-А, ІПН НОМЕР_2.

ОСОБА_3, м. Вінниця, вул. Шмідта, 1-А, ІПН НОМЕР_3.

ОСОБА_4, м. Вінниця, вул. Шмідта, 3, ІПН НОМЕР_4.

Суддя: