Рішення

від 27.02.2019 по справі 319/833/18

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/833/18

Провадження №2/319/7/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Хамзіна Т.Р.,

секретар судового засідання Фінько Ю.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 районої державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_5,

за відсутності інших учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7 до ОСОБА_8 сільської ради Більмацького району Запорізької області, ОСОБА_2 про скасування рішення сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2018 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області звернулася ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7 з позовною заявою про скасування рішення ОСОБА_8 сільської ради Більмацького району Запорізької області від 10.03.2006 року №3 та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ №352733, виданого 11.12.2006 року на ім'я ОСОБА_2.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідно до розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації №395 від 01.11.2017 вона отримала у власність три земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та 19.12.2017 зареєструвала право власності на них в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Земельним ділянкам присвоєні кадастрові номери та відомості про них внесені до державного земельного кадастру. Проте було виявлено, що земельні ділянки позивача фактично накладаються на земельну ділянку ОСОБА_2

Земельна ділянка ОСОБА_2 була виділена на підставі рішення ОСОБА_8 сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, яке є незаконним в силу того, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, що суперечить п. б ч. 1 ст. 12 ЗК України. До повноважень сільських рад не відноситься передача земельних ділянок за межами населених пунктів.

Ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 16 липня 2018 року відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судовий розгляд на 08 годину 30 хвилин 14 серпня 2018 року, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 районну державну адміністрацію Запорізької області.

Ухвалою суду від 04 вересня 2018 року задоволено клопотання представника відповідача та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі на 08 годину 30 хвилин 04 жовтня 2018 року.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10 грудня 2018 року о 13 годині 30 хвилин.

27 лютого 2019 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечувала, надала суду відзив на позовну заяву, суть якого полягала в наступному. Рішенням ОСОБА_8 сільської ради Куйбишевського району Запорізької області №10 від 15.07.2005 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського госопдраства, розташовану по вул. Чапаєва (Центральна) в с. Мар'янівка. Технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку була виготовлена і затверджена рішенням ОСОБА_8 сільської ради Куйбишевського району Запорізької області Про надання земельних ділянок у власність для обслуговування житлових будинків та ведення особистого селянського господарства №3 від 05.03.2006. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №352733 видано 11.12.2006 та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01062700060. Даний документ підтверджує факт передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,5838 га в межах згідно з Планом меж земельної ділянки (кадастровий номер 2322784401:01:004:0008), відображеному на зворотній сторінці державного акту. На думку відповідача та його представника отримання ОСОБА_2 у встановленому законом порядку земельної ділянки, оформлення та отримання Державного акту на цю земельну ділянку є підставою для відмови в позові ОСОБА_6

ОСОБА_8 сільською радою Більмацького району Запорізької області було письмово зазначено про непогодження з позовом та про знаходження земельної ділянки ОСОБА_2 за межами населеного пункту.

Третьою особою - ОСОБА_4 державною адміністрацією Запорізької області було надано письмові пояснення щодо позовної заяви, відповідно до яких земельна ділянка ОСОБА_2 була передана з порушенням законодавства, оскільки земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, а в компетенцію сільських рад входить розпорядження землями лише комунальної власності.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягав на тому, що земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться за межами населеного пункту, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник проти позову заперечували з підстав, наведених у позові. Також представник ОСОБА_2 зазначила, що факт знаходження земельної ділянки ОСОБА_2 за межами населеного пункту не підтверджений матеріалами справи.

Представник відповідача ОСОБА_8 сільської ради Більмацького району Запорізької області проти позову заперечувала, оскільки ОСОБА_2 виділено земельну ділянку, оформлено право власності на неї більш ніж 10 років тому. При цьому однозначно визначитись, чи перебуває земельна ділянка за межами с. Мар'янівка, вона не змогла. На думку представника частина земельної ділянки знаходиться в межах населеного пункту.

В судових засіданнях представником третьої особи було підтримано позицію, викладену у поясненнях.

Під час судового розгляду цивільної справи судом встановлено наступне.

Рішенням ОСОБА_8 сільської ради Куйбишевського району Запорізької області №10 від 15 липня 2005 року (а.с. 56) надано дозвіл на розробку технічної документації земельної документації для передачі у власність ОСОБА_2 - в розмірі 1,60 га для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка знаходиться в с. Мар'янівка по вулиці Чапаєва.

Рішенням ОСОБА_8 сільської ради Куйбишевського району Запорізької області №3 від 10 березня 2006 року (а.с. 65, 78) затверджено технічну документації зі складання Державного акту на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства зокрема ОСОБА_2 в с. Мар'янівка площею 1,5838 га., передано земельну ділянку у власність ОСОБА_2 - розміром 1,5838 га, земельна ділянка розташована в с. Мар'янівка.

11 грудня 2006 року ОСОБА_2 видано Державний акт ЯГ №352733 (а.с. 52) на право власності на земельну ділянку на підставі рішення ОСОБА_8 сільської ради від 10.03.2006 №3. Площа земельної ділянки 1,5838 га, земельна ділянка розташована у Запорізькій області, Куйбишевському району, с. Мар'янівка, вул. Чапаєва.

Згідно довідки Запорізької регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах від 07 квітня 2006 року №213 (а.с. 59) земельній ділянці, що належить ОСОБА_2, площею 1,5838 га, розташована на території с. Мар'янівка вул. Чапаєва, присвоєний кадастровий номер 2322784401:01:004:0008.

Згідно розпорядження голови ОСОБА_4 державної адміністрації Запорізької області від 01.11.2017 №395 Про виділення в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власникам земельних часток (паїв) із земель, які передавалися в колективну власність КСП Чапаївське (а.с. 10) виділено в натурі (на місцевості) та передано у власність земельні ділянки ОСОБА_6, кадастрові номери 2322784400:05:002:0140, 2322784400:05:002:0139, 2322784400:05:002:0141, площею 0,4920 га кожна, вид угідь - пасовища.

Право власності на зазначені земельні ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами про реєстрацію права власності №108808557 від 22.12.2017 (а.с. 11), №108804320 від 22.12.2017 (а.с. 15), №108801168 від 22.12.2017 (а.с. 19).

Земельні ділянки зареєстровано у Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру НВ-2303592452017 від 10.10.2017 (а.с. 12-14), НВ-2303592402017 від 10.10.2017 (а.с. 16-18), НВ-2303592462017 від 10.10.2017 (а.с. 20-22).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, головний спеціаліст відділу у ОСОБА_4 районі Головного управління Держгеокадастру Запорізької області, пояснив суду наступне. В 2005 році на підставі рішення ОСОБА_8 сільської ради Куйбишевського району Запорізької області ОСОБА_2 було передано земельну ділянку у власність, оформлено Державний акт про право власності на земельну ділянку. В той час межі земельних ділянок встановлювалися в місцевій системі координат, що не дозволяє прив'язувати ці координати до існуючої системи. Звіряння координат здійснюється під час реєстрації Державного акту. Саме із-за різних систем координат не можна було порівняти, чи накладаються земельна ділянка ОСОБА_2 та земельні ділянку ОСОБА_6 До 2013 року реєстрація Державних актів здійснювалася в Книгах реєстрації. З 2013 року - в Держгеокадастрі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, державний кадастровий реєстратор, пояснила суду наступне. У 2005-2006 роках відбувався перехід з паперових носіїв в електронний варіант, відбувалося внесення даних до Державного земельного кадастру. Тоді існував електронний формат, який не співпадає із сучасним форматом. Документація на земельну ділянку ОСОБА_2 була розроблена в місцевій системі координат, що не відповідає сучасній системі координат. На думку ОСОБА_10 земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться за межами населеного пункту.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, який приймав участь у розробці проекту землеустрою на земельну ділянку ОСОБА_2, пояснив суду наступне. В 2006 році ОСОБА_2 отримала дозвіл ОСОБА_8 сільської ради на розробку технічної документації на земельну ділянку, звернулася до ПП Інвестресурс , виконавця технічної документації на земельну ділянку. Був здійснений виїзд на місце геодезичної бригади в присутності землевпорядника сільської ради було здійснено зйомку. В подальшому було виготовлено технічну документацію та передано до ОСОБА_8 сільської ради. Технічна документація була затверджена. Державним підприємством Держгеокадастр було виготовлено Державний акт на земельну ділянку. В 2003 році було розроблено розпайовку земель ОСОБА_8 сільської ради. В 2006 році були отримані карти. Також в 2007 році були оновлені карто географічні матеріали, розроблені Запорізьким інститутом землеустрою. Відповіно до цих карт земельна ділянка знаходилася в межах населеного пункту. На карті 1999 року, наданій ОСОБА_8 сільською радою частина земельної ділянки ОСОБА_2 знаходиться за межами населеного пункту, частина - в межах. В даному випадку питань щодо того, чи знаходиться земельна ділянка за межами населеного пункту не виникало. На підставі картографічного матеріалу, що використовувався, дійшли висновку, що земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту.

Представник ОСОБА_8 сільської ради Більмацького району Запорізької області ОСОБА_12 пояснила суду, що на її думку рішення є законним. Визначаючи у письмових поясненнях про знаходження земельної ділянки ОСОБА_2 за межами с. Мар'янівка, виходили з публічної кадастрової карти. Генерального плану ОСОБА_8 сільська рада не має. Насьогодні точних меж населеного пункту немає. Згідно карти, що є в наявності, земельна ділянка ОСОБА_2 частково знаходиться в межах населеного пункту, частково - за межами. Картографічний матеріал, який використовувався під час виділення земельної ділянки ОСОБА_2 насьогодні в сільській раді відсутній. Згідно карти нормативної оцінки земельних ділянок земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться за межами населеного пункту.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13, який виготовляв проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель колективної власності колишнього КСП Чапаївське , пояснив суду, що в 2017 році було розроблено 2 проекти: сіножаті та пасовища, 28 контурів по 0,496 га. Після розробки проектів землеустрою в Держземагенстві питань не було. Право власності на земельні ділянки було зареєстровано, видано витяги. При розробці проектів користувався Збірним кадастровим планом, розробленим Інститутом землеустрою, оновленим картографічним матеріалом: Схема внутрігосподарського земельного устрою.

Оцінюючи досліджені докази, суд виходить з наступного.

За п. б) ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу (надалі - ЗК) України (в редакції, що діяла на час прийняття рішення про передачу земельної ділянки ОСОБА_2О.) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 173 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Досліджені під час судового розгляду докази, зокрема надані позивачем, не надають суду підстав для однозначного висновку про знаходження земельної ділянки ОСОБА_2 на час її передачі за межами села Мар'янівка Куйбишевського (ОСОБА_4) району Запорізької області.

Також за статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За вимогами статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно п. б) ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України (в редакції станом на 31.03.2006) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції станом на 02.03.2006).

Згідно абз. 4 п. 1 Розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.

Тобто ОСОБА_2 на підставах, встановлених діючим законодавством, набула власності на земельну ділянку, на земельну ділянку було оформлено правовстановлюючий документ (Державний акт), який зареєстровано у Куйбишевському районному відділу земельних ресурсів (відділу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин). Земельна ділянка є сформованою та повинна бути зареєстрована у Державному земельному кадастрі, оскільки документація із землеустрою була затверджена належним чином у встановленому законодавством порядку.

Незважаючи на ці обставини, під час розпаювання земель колишнього КСП Чапаївське було оформлено право власності на земельні ділянки іншій особі - ОСОБА_6 При цьому земельні ділянки нового власника накладаються на земельну ділянку ОСОБА_2 Землевпорядна документація була узгоджена, дані про земельні ділянки було внесено до Державного земельного кадастру відділом у ОСОБА_4 районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенції про захист прав і основних свобод людини Перший протокол та протоколи № 2,4,7,11 до Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише через порушення, вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, - мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулося порушення ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . Отже, визнання недійсним договору згідно якого особа отримала майно від держави, та подальше позбавлення її цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим. Наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Згідно пункту 30 цього рішення, вилучення у заявника права володіння, раніше наданого державною установою, є порушенням Конвенції, навіть якщо державна установа не мала повноважень надавати заявнику право володіння майном згідно із національним законодавством.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року по справі Рисовський проти України дійшов висновку, що ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправляти за рахунок осіб, яких вони стосуються .

Тобто у вказаному рішенні Європейський суд з прав людини розкриває суть принципу належного урядування, дотримання якого покладається на державні органи (орган місцевого самоврядування) та є запорукою ефективного управління.

Висновки ЄСПЛ, викладені у пунктах 69-74 цього рішення наступні:

….Суд підкреслює особливу важливість принципу незалежного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип незалежного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове правило, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб яких вони стосуються. …. .

Верховний Суд України у постанові від 14 березня 2007 року, на підставі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосував рішення Європейського суду з прав людини Стретч проти Сполученого королівства та зазначив, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності набувача, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого набувача.

ОСОБА_2 здійснила всі визначені законодавством необхідні дії, набула право власності на земельну ділянку.

Неузгодженість законодавства та дії державних органів та органів місцевого самоврядування, існування даних щодо земельної ділянки ОСОБА_2 в системі місцевих координат, відсутність даних про цю земельну ділянку в існуючій системі координат Державного земельного кадастру та публічної кадастрової карти, не є підставою для позбавлення права власності відповідача ОСОБА_2 на земельну ділянку.

За таких умов, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. За таких умов судовий збір покладається на позивача.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови від позову - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи відмову у задоволенні позову, вимога про стягнення з відповідачів витрат позивача на професійну правничу допомогу задоволенню також не підлягає.

Одночасно представником відповідача ОСОБА_2 подана заява про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу з позивача в розмірі 5 500 грн. На підтвердження витрат додано квитанцію до прибуткового касового ордера від 26.02.2019, Акт прийому-передачі наданих послуг від 26 лютого 2019 року. Також в матеріалах справи містяться договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 27 липня 2018 року (а.с. 74, 75), ордер про надання правової допомоги (а.с. 76), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 77). Розмір витрат підтверджено зазначеними документами. Тому вони підлягають стягненню з позивача.

За таких обставин, керуючись ст. 12, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 9, 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317 ЦК України, ст.ст. 78, 125, 126 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в особі представника ОСОБА_7 до ОСОБА_8 сільської ради Більмацького району Запорізької області (місцезнаходження: Запорізька область, Більмацький район, с. Мар'янівка, вул. Українська, буд. 46, ідентифікаційний код юридичної особи 25482448), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) про скасування рішення сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги через Куйбишевський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_6, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Представник позивача: ОСОБА_7, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2,

Представник позивача: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідач: ОСОБА_8 сільська рада Більмацького району Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, Більмацький район, с. Мар'янівка, вул. Українська, буд. 46, ідентифікаційний код юридичної особи 25482448.

Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Повне рішення складене 11 березня 2019 року.

Суддя: Т.Р.Хамзін