Рішення

від 25.02.2019 по справі 607/5818/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2019 Справа №607/5818/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Пастернак О.В.

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4 у якому просять визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 (до шлюбу - ОСОБА_5) К.І. та ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_4 03 травня 2017 року о 17:55 в соціальній мережі Фейсбук з доменним ім'ям https://www.facebook.com/skibenko.vanya?fref=ts такого змісту: Поведінка ОСОБА_1 разом із своєю знайомою ОСОБА_5, яка теж являється прокурором у Збаражі, не вписується в жодні рамки. Це дріб'язкова ситуація, яка мабуть виникала в кожного, так як будинок має погану шумоізоляцію, молодих людей дуже сильно чути, а ні гучна музика чи телевізор не здатні перекричати прокурорку ОСОБА_5. Таке враження що проживаєш у борделі! Їхні крики доволі часто супроводжувалися вночі, далеко після 22.00. Зустрівши сусіда ОСОБА_1, він почав мені погрожувати: - "я прокурор і мені всьо пох..й, дивись щоб в тебе в хаті не знайшли наркотиків". Це є саме натуральне переслідування, використання службового становища, а ще виховання, інакше люди так себе б не поводили. Важко уявити як вони себе будуть поводити через 15 років... Друзі! Велике прохання, допоможіть разшарити цей інцидент, тому що перебувати у постійному стані стресу вже немає сил. Можливо у когось з'являться якісь гідні думки, пишіть. Заздалегідь вдячний. https://www.facebook.com/skibenko.vanya/posts/1124643404347671 )\ та зобов'язати ОСОБА_4 спростувати вищевказані відомості шляхом розміщення на своїй сторінці в мережі Інтернет на веб-сайті Фейсбук шляхом офіційного вибачення перед ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та повідомлення про те, що поширена інформація недостовірна, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 та ОСОБА_1; стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_1 100 000 грн. солідарно (по 50 000 грн. кожному) на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі вказують на те, що 03.05.2017 р. о 17:55 год. ОСОБА_4 на своїй персональній сторінці у соціальній Інтернет-мережі Facebооk з доменним ім'ям http s:// www.facebook.com/skibenko.vanya?fref=ts розповсюдив інформацію наступного змісту: Не полінуйтеся, прочитайте та допоможіть! Хочу щоб Тернопіль знав своїх героїв. Ніколи не міг подумати що зі мною трапиться подібна історія. Отже мешкаю я в будинку із сусідом прокурором, прізвище його ОСОБА_1 Поведінка ОСОБА_1 разом із своєю знайомою ОСОБА_5, яка теж являється прокурором у Збаражі, не вписується в жодні рамки. Це дріб'язкова ситуація яка мабуть виникала в кожного, так як будинок має погану шумоізоляцію, молодих людей дуже сильно чути, а ні гучна музика чи телевізор не здатні перекричати прокурорку ОСОБА_5. Таке враження що проживаєш у борделі! Зробивши двічі в усній формі зауваження ОСОБА_1, це ніякого результату не дало, навпаки я отримав порцію негативу. Їхні крики доволі часто супроводжувалися вночі, далеко після 22.00. Оскільки у нас в гостях бувають діти, батьки та інколи самому хочеться відпочити, не витримавши я викликав поліцію, дав покази, пояснення. І наші круті копи пішли боротися з несправедливими та наділеними владою прокурорами. Через якийсь час, мені зателефонував полісмен та повідомив що він розповів про суть скарги, на що ОСОБА_1 в цинічний формі відповів: - "це все заздрість". Офіційної відповіді від наших реформованих копів я не отримав. Орієнтовно через тиждень, зустрівши сусіда ОСОБА_1, він почав мені погрожувати: - "я прокурор і мені всьо пох..й, дивись щоб в тебе в хаті не знайшли наркотиків". Я не знаю як реагувати на подібні речі!!! Це доволі молодий хлопець і вже так дозволяє собі поводитися, раніше такого навіть старші чини такого не дозволяли. Вирішивши змиритися з даними подіями та конфліктом, я з дружиною забули про їх існування та погрози, аж до жовтня місяці, далі події почали набирати все більших обертів а вседозволеність набувала ще більших та цинічних форм. Так в жовтні місяці до мене прийшли двоє дільничих за фактом порушеної заяви за заподіяння шкоди автомобілю, яким керує ОСОБА_5, начебто в черговий раз коли вона приїжджала до ОСОБА_1 на ньому, він виходячи з дому, начебто мене побачив коло авта і я нібито чимось металічним розмахував. Таке його пояснення як свідок у цій справі. Я із своєю дружиною дали покази, що у встановлений час мене там і близько не було. По цій справі зараз триває суд. В січні було ще цікавіше! Чекавши з дружиною одного вечора своїх друзів, ОСОБА_5 йшла від ОСОБА_1 та пройшлася повз нас, я в жартівливій формі запитав її чи не поцарапане авто, а то вона можливо ще раз захоче написати на мене заяву. Цьому п'яти секундному діалогу стали свідками троє людей включаючи мою дружину. Через два дні до мене передзвонили з тернопільського відділку поліції за фактом відкриття на мене кримінальної справи по причині погрози підпалу майна! ОСОБА_3 тобто автомобіль ОСОБА_5, де місце і дату ця неадекватна особа вказала той короткий діалог! Всі свідки між іншим дали покази, наразі справа закрита. На що знову ж таки мені жодної відповіді не надіслав! І ось 27.04 вночі, а точніше о 23.15 до нас в домашній домофон подзвонили патрульні під приводом вже третьої заяви за пошкодження автомобіля. 03.05 до мене на роботу прийшов слідчий взяти пояснення по цій третій справі. Друзі! Це є саме натуральне переслідування, використання службового становища, а ще виховання, інакше люди так себе б не поводили. Важко уявити як вони себе будуть поводити через 15 років... Друзі! Велике прохання, допоможіть разшарити цей інцидент, тому що перебувати у постійному стані стресу вже немає сил. Можливо у когось з'являться якісь гідні думки, пишіть. Заздалегідь вдячний. (https://www.facebook.com/skibenko.vanya/posts/1124643404347671).

Вказана інформація набула широкого розповсюдження у мережі Facebook (безліч поширень та коментарів). Також вказують на те, що ряд Інтернет-видань опублікували наступні статті: Розпусне життя тернопільського прокурора заважає жити мешканцям цілого будинку? (http://ternopoliany.te.ua/zhittya/20023-rozpusne--\ttia-ternopilskoho-prokurora-zavazhaie-zhyty-meshkantsiam-tsiloho-budynku, 04 травня 2017 13:09); Секс-скандал тернопільського прокурора http://dilo.te.ua/index.php/news/item/416-seks-skandal-ternopilskogo-prokurora, 04 травня 2017 00:00) з посиланням на вищевказану інформацію ОСОБА_4, розміщену на сайті Facebook, що також викликало обговорення громадськості та ряд негативних коментарів. Водночас вказують на те, що інформація, викладена ОСОБА_4 не повідає дійсності, не було фактів порушення громадського порядку і тиші після 22:00 год. в квартирі №1 житлового будинку розташованому по вул. Крушельницької, 37а, в якій проживає ОСОБА_1 (працівники поліції на виклики за вказаною адресою не приїжджали після 22:00, (дані щодо викликів екіпажів патрульної поліції за вищевказаною адресою фіксуються в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень, які можна отримати в ОСОБА_7 в Тернопільській області), і як наслідок протоколи про вчинення адміністративних правопорушення за ст.182 КУпАП Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не складались), що також підтверджує відсутність в їх діях будь-яких порушень громадського порядку та тверджень про аморальну поведінку. На момент написання позовної заяви (10.05.2017) статтю Секс-скандал тернопільського прокурора на веб-сайті http://dilo.t-e.ua/index.php/news/item/416-seks-skandal-ternopilskogo-prokurora переглянуло більше 5000 Інтернет - користувачів. Дані веб-сайти посилалися на інформацію ОСОБА_4, що формує суспільну думку і ставлення до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 як до осіб, які ведуть розпусний спосіб життя, створюючи стереотип жінки та чоловіка з низькими моральними якостями, при цьому дані веб-сайти взагалі не перевіряли достовірність та правдивість даної інформації, чим порушили обов'язок журналістів, висвітлювати події в об'єктивному (а не суб'єктивному) полі. Також зазначили, що моральна шкода, заподіяна поширенням спірної інформації виразилась в тому, що відповідач своїми діями принизив честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 Вона відчуває сильні моральні страждання і нервовий стрес, була змушена виправдовуватись перед керівництвом. Порушився нормальний хід її життя. Доводиться пояснювати і спростовувати недостовірну інформацію, поширювану заповідачем, перед співробітниками і близькими людьми, ловити презирливі погляди в громадських місцях, чути ненормативну лексику і вислови в її сторону від незнайомих (перехожих) людей, зокрема і неодноразово опинятися в ситуації відкритого суспільного осуду, за нібито негідну поведінку як особи жіночої статі, що вимагає додаткової організації життя. ОСОБА_4 поширивши дану недостовірну, надуману ним же інформацію, в прямому сенсі цього слова руйнує її життя, не лише як особистості, громадянки, а й жінки. Водночас наголошує на тому, що в силу епохи прогресивного розвитку технологічних можливостей, дана інформація і заплямування її репутації, приниження честі та гідності, яка на даний час набрала розголосу, публічності, а також могла бути збережена будь-ким на особисті носії інформації і не виключення, що може в подальшому бути використана проти неї в цілях шантажу, насмішок, або ж створення умов, які унеможливлять її кар'єрний ріст у професійній та науковій діяльності та ін., і вже назавжди залишиться чорною плямою в її житті, з якою прийдеться жити їй, її сім'ї, близьким та рідним. Вищевказана неправдива інформація вплинула також на життя ОСОБА_1, оскільки у нього порушився сон, його знайомі та колеги по роботі не сприймають останнього серйозно, перебуваючи в публічних місцях йому здається, що люди дивляться на нього з насмішкою і відразою, все це відповідно впливає на його самопочуття та нервову систему. Вказана інформація є надуманою та не має будь-якого підтвердження. У зв'язку з тим, що остання інформація набула масового поширення в соціальних мережах та обговорюється мешканцями області, йому доводиться пояснювати неправду, поширену відповідачем, перед керівництвом, співробітниками, близькими йому людьми, знайомими, земляками та сусідами по будинку. Позивача ОСОБА_1 обговорюють, присвоюючи образливі ярлики, в той час як позивач працює прокурором відділу прокуратури Тернопільської області з 2012 року, сумлінно виконуючи свої професійні обов'язки. В даний час розповсюдженим відповідачем зазначеної інформації принижено, честь і гідність та ділову репутацію позивачів. Будучи завжди відповідальною особою і належним чином виконуючи свої службові обов'язки, нервові стреси, страждання пов'язані із наклепами ОСОБА_4, унеможливлюють позивачу зосередитись на роботі, продуктивно працювати, що в свою чергу породжує нові страхи та переживання щодо можливості подальшої діяльності як працівника прокуратури, який належно, своєчасно та сумлінно виконує службові обов'язки і це зможе вплинути як на його кар'єру так і на подальше продовження роботи в органах прокуратури. Наклеп ОСОБА_4 викликав негативну реакцію у недоброзичливців, які в Інтернеті принизливо для нього коментували інформацію як на сторінці Facebook відповідача, так і на Інтернет-ресурсах Діло і Тернополяни .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просять суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовних вимог не визнав, подав суду письмові заперечення проти позову, згідно яких вважає, що у що у самій позовній заяві та доданих до неї матеріалах не підтверджується факт належності сторінки в соціальній мережі Facebook з доменним ім'ям "https://www.facebook.com/skibenko.vanya відповідачу ОСОБА_4 Крім того, даний факт стороною відповідача заперечується. Також вказує, що додані до позовної заяви копії скріншотів (знімків з екрану) з інтернет - сайтів у соціальній мережі Facebook не є належним підтвердженням поширення такої інформації взагалі, а тим більше саме ОСОБА_4 Такі матеріали викликають сумнів у їх достовірності, оскільки їх походження є невідомим, а саме не можливо встановити чи виготовлені вони за допомогою комп'ютерних графічних програм чи дійсно зняті з реального інтернет - ресурсу. В такому випадку, доводи позивачів, що ОСОБА_4 своїми діями поширив недостовірну інформацію про позивачів, якою принижено їх честь, гідність та ділову репутацію, чим завдав моральної шкоди матеріалами справи не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами, заперечуються стороною відповідача, а тому заявлений позов до задоволення не підлягає. Проаналізувати зміст інформації, яку позивачі просять визнати недостовірною та такою, що принижує їх честь гідність та ділову репутацію, відповідач вважає її такою, що носить характер оціночних суджень і не може підлягати доведенню чи спростуванню. Також, сторона відповідача вважає, що позивачами не доведено заподіяння їм моральної шкоди діями ОСОБА_4, оскільки не представлено суду доказів про це. У задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив.

03 травня 2017 р. о 17:55 год. відповідачем ОСОБА_4 на своїй персональній сторінці у соціальній Інтернет-мережі Facebооk з доменним ім'ям https://www.facebook.com/skibenko.vanya?fref=ts розміщено інформацію наступного змісту: Поведінка ОСОБА_2 разом із своєю знайомою ОСОБА_5, яка теж являється прокурором у Збаражі, не вписується в жодні рамки. Це дріб'язкова ситуація, яка мабуть виникала в кожного, так як будинок має погану шумоізоляцію, молодих людей дуже сильно чути, а ні гучна музика чи телевізор не здатні перекричати прокурорку ОСОБА_5. Таке враження що проживаєш у борделі! Їхні крики доволі часто супроводжувалися вночі, далеко після 22.00. Зустрівши сусіда ОСОБА_2, він почав мені погрожувати: - "я прокурор і мені всьо пох..й, дивись щоб в тебе в хаті не знайшли наркотиків". Це є саме натуральне переслідування, використання службового становища, а ще виховання, інакше люди так себе б не поводили. Важко уявити як вони себе будуть поводити через 15 років... Друзі! Велике прохання, допоможіть разшарити цей інцидент, тому що перебувати у постійному стані стресу вже немає сил. Можливо у когось з'являться якісь гідні думки, пишіть. Заздалегідь вдячний.

Як вбачається із фото та відеоматеріалів наданих позивачем, персональна сторінка у соціальній Інтернет-мережі Facebооk з доменним ім'ям https://www.facebook.com/skibenko.vanya?fref=ts належала відповідачу ОСОБА_4Ю, що підтверджено на ній наявними персональними даними про її власника ОСОБА_4, його освіту на навчання, проживання, а також світлинами із зображенням відповідача.

Будучи допитаними в якості свідків у судовому засіданні ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили факт належності відповідачу зазначеної персональної сторінки у соціальній мережі Facebооk із вказаним доменним ім ям, переглядаючи яку, вони дізнались про зазначену спірну інформацію, яку просять позивачі визнати недостовірною та яку було поширено відповідачем.

Крім цього, як вбачається із інформації викладених у статтях Секс-скандал Тернопільського прокурора , Розпусне життя тернопільського прокурора заважає жити мешканцям цілого будинку , яку було опубліковано інтернет сайтами, у тому числі на веб сайті (http://dilo.t-e.ua/index.php/news/item/416-seks-skandal-ternopilskogo-prokurora), (http://ternopoliany.te.ua/zhittya/20023-rozpusne--\ttia-ternopilskoho-prokurora-zavazhaie-zhyty-meshkantsiam-tsiloho-budynku) (у тому числі Інтернет виданням Тернополяни , сайт Ternopil.eu), у ній йдеться про посилання на зазначену спірну інформацію, яку позивачі просять визнати недостовірною та такою, що порочить їх честь та гідність, надану безпосередньо відповідачем ОСОБА_4.

Судом з ясовано, що позивачі працюють в органах прокуратури Тернопільської області.

У відповідності до ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст.10 Європейської Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована згідно Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

За змістом статті 302 ЦК України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Фізична особа, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності.

Тобто, перед тим як поширити непідтверджену інформацію негативного змісту щодо особи потрібно вжити певних заходів, щоб перевірити достовірність інформації, яка підлягала розголошенню, та не допустити порушення прав, свобод і законних інтересів.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз'яснив судам, що беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, згідно статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії ).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4, п. 5 Постанови Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року за № 1, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь /поведінки/ загальноприйнятим уявленням про добро та зло. Фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також, на спростування цієї інформації.

Відповідно до п. 15, п. 21 вказаної постанови, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Однією із складових правопорушення, наявність якої може бути підставою для задоволення позову, є поширення недостовірної інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27 лютого 2009 року зазначено, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. У пункті 25 Пленум Верховного суду України зазначив, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Отже, вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.

Проаналізувавши матеріали справи, докази надані суду, суд вважає, що інформація, поширена відповідачем ОСОБА_4 03 травня 2017 року о 17 год. 55 хв. у соціальній мережі Фейсбук з доменним іменем https:// www.facebook.com/skibenko.vanya?fref=ts наступного змісту …Поведінка ОСОБА_2 разом із своєю знайомою ОСОБА_5, яка теж являється прокурором у Збаражі, не вписується в жодні рамки... Їхні крики доволі часто супроводжувалися вночі далеко після 22.00. Зустрівши сусіда ОСОБА_2, він почав мені погрожувати: - я прокурор і мені всьо пох..й, дивись щоб в тебе в хаті не знайшли наркотиків… є не правдивою та такою, що порушує немайнові права позивачів, їх честь, гідність та ділову репутацію. Тому, суд вважає, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення в частині спростування зазначеної інформації та визнання її такою, що не відповідає дійсності, порушує честь і гідність та ділову репутацію позивачів. При цьому, суд вважає за необхідне зазначати, що на думку суду, спірна інформація не є оціночним судженням в розумінні частини другої статті 30 Закону України Про інформацію , оскільки містить фактичні, та не є такою, що характерна із використанням мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Наявність зазначеної інформації можна довести. Крім цього, суд вважає, що спірна інформація є такою, що завдає шкоди діловій репутації позивачам, оскільки останні є працівниками прокуратури Тернопільської області, а тому її поширення завдає шкоди їх діловій репутації. Також, суд вважає, що слід зобов'язати ОСОБА_4 спростувати зазначену інформацію шляхом розміщення на своїй сторінці Інтернет на веб-сайті Facebook резолютивної частини рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області по даній справі, в місячний термін, після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Громадянин, відносно якого поширені відомості, що не відповідають дійсності і завдають шкоди їх інтересам, вправі поряд із спростуванням таких відомостей вимагати відшкодування моральної шкоди, завданої їх поширенням.

Згідно із ч. 1 cт. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 cт. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних страждань, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням, під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п. 9 цієї ж Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутацїї, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині відшкодування їм моральної шкоди підлягає до часткового задоволення. При цьому суд вважає, що спірною інформацією, яку було поширено в мережі Інтернет відповідачем, позивачам завдано моральної шкоди, яка полягає у їх душевних переживаннях з приводу її публікації, зобов'язанням її спростування перед оточуючими, у тому числі перед колегами по роботі, що призвело до порушення звичайного ритму життя позивачів, яку суд оцінює у розмірі 1000 гривень, у користь кожного.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 34, 68 Конституції України, ст.ст. 16, 23, 270, 275, 276, 277, 297, 299, 1167 ЦК України, Законом України Про інформацію , Законом України Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів , Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року №1, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про захист честі та гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує честь і гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, ОСОБА_2 інформацію викладену ОСОБА_4 03 травня 2017 року о 17 год. 55 хв. у соціальній мережі Фейсбук з доменним іменем https:// www.facebook.com/skibenko.vanya?fref=ts наступного змісту …Поведінка ОСОБА_2 разом із своєю знайомою ОСОБА_5, яка теж являється прокурором у Збаражі, не вписується в жодні рамки... Їхні крики доволі часто супроводжувалися вночі далеко після 22.00. Зустрівши сусіда ОСОБА_2, він почав мені погрожувати: - я прокурор і мені всьо пох..й, дивись щоб в тебе в хаті не знайшли наркотиків… .

Зобов'язати ОСОБА_4 спростувати зазначену інформацію шляхом розміщення на своїй сторінці Інтернет на веб-сайті Facebook резолютивної частини рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області по даній справі, в місячний термін, після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути із ОСОБА_4 у користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 моральну шкоду за поширення зазначеної інформації щодо них, у розмірі 1 000 (однієї тисячі) гривень, у користь кожного.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2, ОСОБА_1 судові витрати у розмірі по 1120 (одну тисячу сто двадцять) грн. 00 коп., у користь кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 05 березня 2019 року.

Головуючий суддяОСОБА_10