Рішення

від 12.03.2019 по справі 620/158/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 року Чернігів Справа № 620/158/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ 21 ЛТД" до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГ 21 ЛТД" (далі - ТОВ "МАГ 21"ЛТД") звернулося до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2018 № 102000/2018/000099/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № 102230/2018/00199.

В обґрунтування своїх вимог позивачем вказано, що ним було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам ч.2 ст.53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товару, вказану в митній декларації, а рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки винесенні без врахування всіх обставин, за відсутності підстав для відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товару, за відсутності підстав вважати, що митна вартість товару визначена позивачем з порушенням вимог митного законодавства.

Ухвалою судді від 15.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

У строк, визначений судом, відповідачем подано відзив на позов, в якому останній не погоджується з позовними вимогами, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що враховуючи наявні пропозиції на ринку ЄС транспортного засобу у відповідача виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості. Посадовою особою митниці було запропоновано позивачу додатково надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного транспортного засобу, інші платіжні документи, що підтверджують вартість оцінюваного транспортного засобу та містять реквізити, необхідні для ідентифікації такого транспортного засобу, договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку транспортного засобу; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) продавця транспортного засобу, копія митної декларації країни експорту та висновки про вартісні, якісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару та /або сировини. Втім, декларант не надав для підтвердження митної вартості інші додаткові документи за їх відсутності, про що повідомив листом від 29.12.2018 №б/н, внаслідок чого, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовувався.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

28.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГ 21 ЛТД" подало до Чернігівської митниці ДФС митну декларацію UA 102230/2018/632548 та просило провести митне оформлення і випуск у вільний обіг автомобіля OPEL MOVANO 23М МR/35, 2012 р.в., який був у використанні, номер кузова W0LMRF5DNAB020558, об'єм двигуна 2299 куб.см.

На підтвердження заявленої митної вартості, яка визначена за основним методом (ціною договору) та яка згідно до рахунку-фактури (інвойс) від 27.11.2018 №689/11/18 становить 4300 CHF (чотири тисячі триста) швейцарських франків, митному органу було також подано декларацію про походження товару 689/11/18 від 27.11.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №599.527.941 від 26.11.2018; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 20.02.2018; довідку №18-1210/5 від 10.12.2018.

На вимогу митниці було також надано додаткові документи, а саме цінову інформацію з каталогу "Eurotax" та висновок експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу експерта - автотоварознавця Громового А.М. від 28.12.2018 №469.

Однак, Чернігівська митниця ДФС відмовила у митному оформлені автомобіля, посилаючись на порушення ч.6 ст.54 Митного кодексу України, щодо того, що "уповноваженою особою (представником) заявлені неповні відомості про митну вартість товарів. що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з чим відповідно до п.3 ч.5 ст.54 Митного кодексу України здійснено коригування митної вартості товару на підставі наявних у митниці відомостей згідно Рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2018 №UА 102000/2018/000099/2" та склала картку відмови у прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 102230/2018/00199.

У графі 33 рішення зазначено: "Причина здійснення коригування митної вартості: відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах. Враховуючи наявні пропозиції на ринку ЄС (autoscout24.com, mobile.de) транспортного засобу автомобіль легковий OPEL MOVANO 23М MR/35, 2012 р.в. , дані інформаційного ресурсу системи оцінки транспортних засобів SchwackeNet. за ідентифікаційним кодом транспортного засобу W0LMRF5DNAB020558, виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості. Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України особі, уповноваженій на проведення декларування, запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного транспортного засобу: інші платіжні документи, шо підтверджують вартість оцінюваного транспортного засобу та містять реквізити, необхідні для ідентифікації такого транспортного засобу: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку транспортного засобу: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) продавця транспортного засобу: копія митної декларації країни експорту: висновки про вартісні, якісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару та /або сировини. Особа. уповноважена на декларування для підтвердження митної вартості надала висновок експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу експерта - автотоварознавця Громового А.М. від 28.12.2018 №469 та цінову інформацію каталогу Eurotax . Дані наведені у експертному висновку прийняті до уваги митницею виключно як джерело довідкової інформації і носять консультаційний характер. Декларант не надав для підтвердження митної вартості інші додаткові документи за їх відсутності, про що повідомив листом від 29.12.2018 №б/н. У зв'язку з викладеним вище та керуючись вимогами ч.6 ст.54 Митного кодексу України передбачено, шо у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. Відповідно до ч.5 ст.55 та ч.4 ст.57 Митного кодексу України проведена консультація з уповноваженою на декларування особою з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією. Митну вартість скориговано відповідно до інформаційного ресурсу системи оцінки транспортних засобів SchwackeNet за ідентифікаційним кодом транспортного засобу W0LMRF5DNAB020558, з урахуванням дати першої реєстрації автомобіля 30.03.2012 (відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 26.11.2018 №599.527.941) Митну оцінку транспортного засобу "OPEL" модель "Movano 23MMR/35", 2012 року реєстрації", 2299 см куб., календарний рік виготовлення 2012, модельний рік виготовлення - 2012, кузов номер W0LMRF5DNAB020558" здійснено із застосуванням резервного методу відповідно до інформаційного ресурсу системи оцінки транспортних засобів SchwackeNet - 7150,00 EUR/шт.

Попередні методи не застосовано: 1) за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - враховуючи наявні пропозиції на ринку ЄС (autoscout24.com, mobile.de) транспортного засобу "автомобіль легковий OPEL MOVANO 23М MR/35,2012 р.в.", дані інформаційного ресурсу системи оцінки транспортних засобів SchwackeNet. за ідентифікаційним кодом транспортного засобу W0LMRF5DNAB020558, виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості. Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ особі, уповноважена на проведення декларування не надала для підтвердження митної вартості всі запропоновані додаткові документи, про що повідомила листом від 28.12.2018 №б/н; за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність цінової інформації на ідентичні товари; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність цінової інформації на подібні товари; на основі віднімання вартості - відсутність основи для віднімання; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність основи для додавання.

Позивач не погоджується з таким рішенням митниці і звертається до суду з позовною заявою до Чернігівської митниці ДФС та просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2018 №102000/2018/000099/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102230/2018/00199.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на таке.

В силу прямої дії ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Так, відповідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Частинами 4 та 5 ст.58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч.1 та ч.2 ст.52 Митного кодексу України).

Частинами 1 та 2 ст.53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч.1 та ч.2 ст.53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 5 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які ідентифікували товар та піддавалися обчисленню, підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4,5 ст.58 Митного кодексу України.

При цьому, вимагаючи надання додаткових документів митний орган не вказав, які саме розбіжності чи ознаки підробки він виявив у поданих декларантом документах, а також які конкретно відомості щодо числових значень складових митної вартості товару чи ціни, яка була сплачена/підлягала сплаті за цей товар потребують перевірки та/або додаткового підтвердження. Тобто, відповідач не зазначив про конкретні обставини, які викликають у нього сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості та прийняв рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Так, ч.1 ст.55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.59 і ст.60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і ст.60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) цього Кодексу.

Частинами 2,3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Втім, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 Митного кодексу України.

Водночас, підставою для коригування відповідачем показника митної вартості товару, зазначеного в митній декларації поданій позивачем, стала цінова інформація і пропозиції на ринку ЄС (autoscout24.com, mobile.de) транспортного засобу автомобіль легковий OPEL MOVANO 23М MR/35, 2012 р.в. , дані інформаційного ресурсу системи оцінки транспортних засобів SchwackeNet. за ідентифікаційним кодом транспортного засобу W0LMRP5DNAB020558.

Суд критично ставиться до такої інформації, оскільки відповідачем не обґрунтовано правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту SchwackeNet.

Зокрема, за змістом п.5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689, на який посилається представник відповідача, визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації:

- спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС;

- спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;

- інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;

- інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;

- інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи;

- інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС;

- цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

- інформація отримана з мережі Інтернет.

У спірних відносинах інформація із програмного продукту SchwackeNet є висновком про якісні та вартісні характеристики товару. Однак, відповідач жодним чином не аргументував наявність у SchwackeNet відповідної ліцензії на право здійснення будь-якої оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів. Не послався відповідач й на нормативно-правовий акт, відомчий наказ, міжурядову угоду чи міжнародний договір тощо, які б надавали права митним органам Державної фіскальної служби України замовляти та використовувати відповідну оцінку автомобілів.

Крім цього, вказаний інформаційний ресурс, з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення ст.58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Відповідно до положень ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Аналогічна вимога до змісту картки відмови міститься в п.7.1. та п.7.2. "Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі - Порядок №631), картка відмови складається для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні розяснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Суд зазначає, що спірна картка відмови не є вмотивованою, адже не містить обґрунтування причин відмови в митному оформленні, а саме, відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, не містить роз'яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.

Наведені вище порушення в сукупності вказують на необгрунтоване та формальне прийняття відповідачем відмови в митному оформленні та рішення про коригування митної вартості товарів, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ 21 ЛТД" до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови слід задовольнити повністю.

Так, згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги ТОВ "МАГ 21 ЛТД", яке є суб'єктом сплати судового збору, у розумінні Закону України "Про судовий збір", підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС на його користь судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ 21 ЛТД" до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Чернігівської митниці ДФС від 29.12.2018 № 102000/2018/000099/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № 102230/2018/00199.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГ 21 ЛТД" судовий збір у сумі 1921,00 грн (одна тисячв дев'ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГ 21 ЛТД" (вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 12, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 41829612).

Відповідач - Чернігівська митниця ДФС (просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ - 39482156).

Повне рішення суду складено 12.03.2019.

Суддя Л.О. Житняк