Постанова

від 12.03.2019 по справі 805/4557/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року справа №805/4557/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Романченко Г.О., за участі представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року (повне судове рішення складено 08 жовтня 2018 року у м. Слов'янську) у справі № 805/4557/18-а (суддя в I інстанції Циганенко А.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспецтранс 777 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Автоспецтранс 777 (далі - ТОВ Автоспецтранс 777 ) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що подав на реєстрацію до податкового органу податкові накладні, але їх реєстрацію було зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства та пояснення були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатами якої складено податкові накладні, які надіслано для реєстрації. В рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних не обґрунтовані підстави відмови в реєстрації податкових накладних. З посиланням на підпункт 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача №456425/40725945 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача №2 від 08.09.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача №456426/40725945 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача №3 від 11.09.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача №456427/40725945 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача №5 від 21.09.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача №456428/40725945 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача №8 від 26.09.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача №456429/40725945 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача №9 від 27.09.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача №456430/40725945 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача №10 від 28.09.2017;

- зобов'язати відповідача здійснити дії з реєстрації податкових накладних позивача №2 від 08.09.2017, №3 від 11.09.2017, №5 від 21.09.2017, №8 від 26.09.2017, №9 від 27.09.2017, №10 від 28.09.2017 у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) датою їх подачі на реєстрацію.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування зазначив доводи, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, зокрема наполягає на тому, що суд першої інстанції не врахував фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спірних правовідносин, а саме: не надав оцінку обставинам, які слугували для прийняття спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Наголошує, що позивач надав не всі необхідні документи, які передбачені Вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН , зокрема позивачем не надавалися документи щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, документів щодо походження товару, розрахункові документи, тому комісією, у межах своїх повноважень, було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача, оскільки подані ним документи не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представники позивача не були допущені до участі в судовому засіданні з огляду на відсутність передбачених законодавством документів, підтверджуючих право на здійснення представництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

За результатами виконання договору підряду № 91, укладеного 23.09.2016 між ТОВ Автоспецтранс 777 та ТОВ Керамресурс , і належним чином оформлених актів здачі-приймання робіт (надання послуг), позивач направив засобами електронного зв'язку на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні:

21 вересня 2017 року - № 2 від 08.09.2017;

22 вересня 2017 року - №3 від 11.09.2017;

25 вересня 2017 року - №5 від 21.09.2017;

09 жовтня 2017 року - №8 від 26.09.2017;

13 жовтня 2107 року - №9 від 27.09.2017;

13 жовтня 2017 року - №10 від 28.09.2017.

За квитанціями № 1 органом ДФС всі вище перелічені податкові накладні були прийняті до центрального рівня ДФС, але їх реєстрація в ЄРПН була зупинена, підставою зазначено: Виявлені помилки: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатом опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.12. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу. Відправник: Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.15.15 .

28 листопада 2018 року позивачем були подані Повідомлення №1 та №2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №19 від 27.09.2017, оборотно-сальдова відомість по рахунку №361 від 30.09.2017, договір підряду з ТОВ Керамресурс № 91 від 23.09.2017, договір оренди транспортних засобів №1 від 22.08.2016, виписка з ЄДР від 02.08.2017, дозволи на виконання робіт підвищеної безпеки №1759.16.14 та №1801.16.14 від 17.11.2016, виписка з рахунку товариства від 08.09.2017.

14 грудня 2017 року позивачем були подані Повідомлення №3, №4, №5, №6 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено: акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №19 від 27.09.2017, оборотно-сальдова відомість по рахунку №361 від 30.09.2017, договір підряду з ТОВ Керамресурс № 91 від 23.09.2017, договір оренди транспортних засобів №1 від 22.08.2016, виписка з ЄДР від 02.08.2017, дозволи на виконання робіт підвищеної безпеки №1759.16.14 та №1801.16.14 від 17.11.2016, виписка з рахунку товариства від 08.09.2017.

14-15 грудня 2017 року згідно квитанцій №1 всі вище вказані Повідомлення були доставлені до центрального рівня ДФС.

21 грудня 2017 року комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийняті рішення:

№456425/40725945 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 08.09.2017;

№456426/40725945 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 11.09.2017;

№456427/40725945 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 21.09.2017;

№456428/40725945 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 26.09.2017;

№456429/40725945 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 27.09.2017;

№456430/40725945 від 21.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 28.09.2017.

Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України). Суд використовує вказаний нормативно-правовий акт в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, що виникли між сторонами.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Складання податкових накладних в електронному вигляді та їх реєстрація у ЄРПН передбачені статтею 201 ПК України та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок).

В період подання спірних податкових накладних Порядок діяв в редакції постанови Кабінету Міністрів України №341 від 26 квітня 2017 року.

Згідно пункту 13 Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 17 Порядку встановлено, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі відповідно - Критерії та Перелік).

В період подання спірних податкових накладних Критерії та Перелік були визначені наказом Міністерства фінансів № 654 від 21.07.2017.

Згідно підпункту 1 пункту 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

- обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Згідно підпункту 1 пункту 1 Переліку для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податків необхідно було подати договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) - складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Відповідач безпідставно посилався на даний класифікатор, як на підставу зупинення реєстрації податкових накладених, оскільки позивач виконував роботи на внутрішньому ринку Україні.

Відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010 позивач на підставі договору підряду №91 від 23 вересня 2016 року виконував роботи, які відносяться до класу 43.12: виконання земляних робіт: виймання ґрунту, планування та вирівнювання будівельних майданчиків, риття траншей, видалення скельних порід, підготовку ділянок для гірничих робіт: розкривні роботи та інші роботи з підготовки ділянок для добування корисних копалин.

Зазначені роботи виконувалися позивачем обладнанням та машинами, які орендовані у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за договором оренди №1 транспортних засобів від 22 серпня 2016 року.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачем були подані всі необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних в ЄРПН.

Доводи апелянта щодо правомірності прийнятого рішення колегія суддів не бере до уваги, як такі що, спростовуються матеріалами справи, в тому числі повідомленням про зупинення реєстрації податкових накладних, в якому не зазначено конкретного пункту Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, та спірним рішенням, в якому не вказано, які саме документи платника податків складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загальних посилань на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 та від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17 (реєстраційні номери рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень 77361051 та 78326524 відповідно).

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не спростував докази, надані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Таким чином, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 805/4557/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 12 березня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді А.А. Блохін

Т.Г. Гаврищук