Постанова

від 11.03.2019 по справі 2340/4336/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/4336/18 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Губської О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Відділу освіти Кам'янської районної державної адміністрації до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Відділ освіти Кам ?янської районної державної адміністрації з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області, в якій просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0088921304 від 18.07.2018 та № 0140951304 від 04.10.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що при проведенні перевірки відповідачем встановлено, що Відділ освіти Кам ?янської районної державної адміністрації сплачував податок на доходи фізичних осіб до Косарівської сільської ради, а не до бюджету Кам'янської об'єднаної територіальної громади, що є порушенням п.п. 168.4.1, п.п. 168.4.2 та п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України та призвело до несплати до Кам'янської об'єднаної територіальної громади податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 84122,92 грн.

Проте, позивач не погоджується з такими висновками акта перевірки, оскільки вважає, що ним правомірно сплачено податок з доходів фізичних осіб у сумі 84122 грн. 32 коп. до бюджету Косарівської сільської ради за своїм місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Перемоги, 7, с. Косарі, Кам'янський район, Черкаська область, 20813.

На підставі вказаних висновків перевірки, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0140951304 від 04.10.2018, яким нарахував грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 84122,92 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0088921304 від 18.07.2018, яким застосував до позивача штрафні санкції у сумі 48153,78 грн., передбачені ст. 127 Податкового кодексу України.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою відповідно до змісту якої просить суд скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення є правомірними та такими, що винесені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Зокрема, апелянт стверджує, що оскільки наймані працівники позивача здійснювали свої трудові функції у межах м. Кам'янка, а не за юридичною адресою Відділу освіти (с.Косарі, Кам'янський район), то суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані та утримані із заробітної плати цих працівників підлягають сплаті до бюджету Кам'янської об'єднаної територіальної громади, а не до бюджету Косарівської сільської ради.

За наведених обставин, відповідач вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відділом освіти Кам ?янської районної державної адміністрації було подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого, останній зазначає, що вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства України. На думку позивача, судом було вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх у рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Разом з цим, позивач вважає, що доводи апеляційної скарги суперечать прямим нормам податкового, господарського та бюджетного права, а прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення не можуть бути законними.

За наведених обставин, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року - без змін.

Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явилися.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Відділ освіти Кам'янської районної державної адміністрації зареєстрований як юридична особа 02 травня 1992 року, ідентифікаційний код 02147090, місцезнаходження юридичної особи: 20813, Черкаська область, Кам'янський район, с. Косарі, вул. Перемоги, буд. 7, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.01.2018.

Відділ освіти Кам'янської районної державної адміністрації взятий на податковий облік 25.05.1995 за № 27, на даний час перебуває на обліку в Смілянській об'єднаній державній податковій інспекції (Кам'янське відділення).

Посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Відділу освіти Кам'янської районної державної адміністрації з питань перевірки інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі не укладення податковим агентом трудових відносин з найманими особами згідно із законодавством, за період здійснення господарської діяльності з 01.01.2018 по 14.05.2018.

Під час перевірки встановлено, що нарахований та утриманий податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати працівників Відділу освіти Кам'янської районної державної адміністрації, які здійснюють трудові функції за місцезнаходженням юридичної особи, перераховувався (сплачувався) до бюджету за місцем реєстрації юридичної особи (Косарівська сільська рада Кам'янського району). Також встановлено, що фактичне місцезнаходження Відділу освіти Кам'янської районної державної адміністрації є адреса, за якою проводились вручення наказу на перевірку, пред'явлення направлень на перевірку, в ході якої посадовими особами Відділу освіти Кам'янської райдержадміністрації надавались первинні документи, що стосуються предмету перевірки, а саме: 20801, Черкаська область, м.Кам'янка, вул. Героїв Майдану, 37.

За наслідками перевірки складено акт від 26.06.2018 №356/23-00-13-0410/02147090 (далі - акт перевірки), в якому встановлено порушення: п.п. 168.4.1, п.п. 168.4.2 та п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, що призвело до несплати до Кам'янської об'єднаної територіальної громади сум податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 89122,92 грн, в тому числі за січень 2018 року в сумі 23764,73 грн, за лютий 2018 року в сумі 19224,13 грн, за березень 2018 року в сумі 19721,36 грн, за квітень 2018 року в сумі 17752,70 грн та за травень 2018 року в сумі 8660,00 грн.

На підставі таких висновків акта перевірки, відповідачем було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 18.07.2018 №0088921304 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 48453,78 грн, в тому числі за штрафними санкціями 48153,78 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 04.10.2018 №0140951304 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 84122,32 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням 84122,32 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог податкового законодавства юридична особа зобов'язана сплачувати податок на доходи фізичних осіб за своїм місцезнаходженням, а щодо відокремлених структурних підрозділів - за їх місцезнаходженням. З огляду на те, що місцем знаходження позивача є вул. Перемоги, 7, с. Косарі, Кам'янський район, Черкаська область, 20813, Черкаський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивач повинен сплачувати ПДФО за своїх найманих працівників до бюджету Косарівської сільської ради.

За наведених обставин, суд першої інстанції вирішив, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 18.07.2018 № 0088921304 та від 04.10.2018 № 0140951304.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковим агентом, як передбачено п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України, визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначений ст.168 Податкового кодексу України.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Згідно вимог п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Частиною 2 статті 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Отже, з аналізу вказаних норм законодавства, а саме Податкового кодексу України у сукупності з приписами Бюджетного кодексу України, чітко вбачається, що юридична особа зобов'язана сплачувати податок на доходи фізичних осіб за своїм місцезнаходженням, а щодо відокремлених структурних підрозділів - за їх місцезнаходженням.

Разом з цим, як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи місцезнаходженням позивача є вул. Перемоги, 7, с. Косарі, Кам'янський район, Черкаська область, 20813.

У свою чергу, жодних доказів, що Відділ освіти Кам ?янської районної державної адміністрації має відокремлений підрозділ за адресою Черкаська область, м.Кам'янка, вул. Героїв Майдану, 37 відповідач суду не надав.

Крім того, доводи апелянта про те, що відповідно до положень Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку не приймається судом до уваги, оскільки за приписами підпункту 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поняття відокремлені підрозділи для розділу IV цього Кодексу вживаються значенні визначеному Господарським кодексом України.

Відповідно до положень пункту 58.2 статті 58 Господарського кодексу України відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Проте, як вказує сам апелянт відомості про підрозділи позивача у періоді, що перевірявся у ЄДР ЮО ФОП та ГФ - відсутні.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що вимогами чинного законодавства не перебчачено обов'язку платника податків сплачувати податок на доходи фізичних осіб за фактичним місцезнаходженням юридичної особи.

Доводи апелянта про те, що платник податків, який має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, зобов'язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах ДКС України також не приймаються колегію суддів до уваги з огляду на їх необґрунтованість.

Зокрема, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили, що позивач має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) у м. Кам'янка, а також доказів того, що останній перебуває на обліку як платник окремих видів податків за місцезнаходженням (розташуванням) приміщень (неосновне місце обліку) у зв'язку з чим зобов'язаний перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати саме до бюджету Кам'янської об'єднаної територіальної громади.

Інші доводи апелянта також не спростовують висновку суду першої інстанції, що позивач повинен сплачувати ПДФО за своїх найманих працівників до бюджету за своїм місцем знаходженням, а саме до бюджету Косарівської сільської ради.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за своїм місцезнаходженням сплатив (перерахував) суми утриманого податку на доходи фізичних осіб на відповідний рахунок, відкритий в територіальному управлінні Державного казначейства України. Вказана обставина підтверджується даними відповідних платіжних доручень.

Крім того, колегія суддів зауважує, що приписи статті 127 Податкового кодексу України передбачають відповідальність платника податків, у тому числі податковим агентом, за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем Відділом освіти Кам'янської районної державної адміністрації було нараховано, утримано та сплачено, а також зараховано до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб, що свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності.

Отже, з огляду на вказані обставини у сукупності та взаємозв'язку, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано обґрунтованих доказів на спростування доводів позивача.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 18.07.2018 № 0088921304 та від 04.10.2018 № 0140951304.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У свою чергу, доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини або порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.243-245, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий судя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

О.А. Губська

Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2019 року