Постанова

від 06.03.2019 по справі 320/5332/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5332/18 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменко В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юнівест Препрес на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 (дата виготовлення повного тексту - 03.12.2018) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юнівест Препрес до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ Юнівест Препрес звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0020681414, № 0020691414 від 09.07.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що безпідставним є висновок відповідача про недоведеність використання в господарській діяльності товариства пального, списаного на орендовані позивачем автомобілі та, відповідно, про віднесення вартості пального до складу витрат товариства у відповідних періодах. Таким чином, є неправомірними та такими, що порушують його права донарахування зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 25 285,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 322,00 грн, а також зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 230 043,00 грн.

ГУ ДФС у Київській області у відзиві на адміністративний позов зазначило, що товариство має право включити до складу валових витрат вартість пально-мастильних матеріалів, використаних на здійснення поїздок в межах господарської діяльності по шляхових листах на підставі наказу на відрядження, посвідчення на відрядження та інше, за умови документального підтвердження, що дані витрати пов'язані з господарською діяльністю. Однак ТОВ Юнівест Препрес до перевірки не надано повного пакету документів, якими підтверджується використання транспортних засобів та списання пального у 2015 2017 роках саме для забезпечення господарської діяльності та виробничих потреб, а тому безпідставно ці суми віднесені до витрат товариства зі зменшенням об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції шляхом його скасування та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема, апелянт вказує, що в акті перевірки не були наведені факти, які б підтверджували, що позивач використовував орендовані автомобілі не з господарською метою. Ця обставина також не підтверджена будь-якими належними доказами, наданими відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.

В той же час, позивач здійснив віднесення до складу витрат вартості пального, використаного для заправлення автомобілів, орендованих у директора та керівників бізнес-напрямків товариства, на підставі звітів про використання паливо-мастильних матеріалів, орендованого легкового автомобіля, які містили всі, визначені законодавством реквізити первинного документа та відомості, які підтверджували як реальність використання орендованих автомобілів, так і зв'язок мети їх використання з господарською діяльністю позивача. Дані, що вказувались у Звітах містили інформацію про маршрут поїздки, відстань, яку проїхав автомобіль під час поїздки та кількість витраченого для здійснення поїздки пального.

Відомості про витрачене пальне, які містились у Звітах, позивач узагальнював у відомостях списання пального, які складалися ним щомісяця. По своїй суті відомості списання пального були регістрами бухгалтерського обліку, тобто носіями спеціального формату (паперові, електронні), оформленими у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, та призначеними для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті для обліку.

Як в Акті перевірки, так і у відзиві на позов, а також у поясненнях, наданих відповідачем, мотивував свій висновок про неможливість віднесення до складу витрат позивача вартості пального, використаного для заправлення автомобілів, орендованих у директора та керівників бізнес - напрямків товариства, тим, що позивач під час перевірки не надав подорожні листи, які він мав оформлювати при використанні орендованих автомобілів, однак всі істотні реквізити, які містила форма подорожнього листа, разом з іншими реквізитами, необхідними для первинного документа, були включені позивачем до форми Звіту, який складався підзвітною особою товариства та затверджувався позивачем.

Згідно відзиву податкового органу на апеляційну скаргу: товариство має право включити до складу валових витрат вартість пально-мастильних матеріалів, використаних на здійснення поїздок в межах господарської діяльності по шляхових листах на підставі наказу на відрядження, посвідчення на відрядження та інші за умови документального підтвердження, що дані витрати пов'язані з господарською діяльністю.

ТОВ Юнівест Препрес до перевірки не було надано шляхові листи, накази на відрядження, посвідчення на відрядження та інші, таким чином було виплачено не оподаткований дохід при списанні вартості пального орендованими автомобілями. Документи, що підтверджують використання пального за період з 2015 по 2017 до перевірки не надавались, підтвердити використання пального в господарській діяльності неможливо.

У судове засідання - 06.03.2019 з'явились представники позивача та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За матеріалами справи у період з 21.05.2018 по 11.06.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Юнівест Препрес щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.

За результатами перевірки складено актом № 493/10-36-14-14/3353482 від 18.06.2018 (а.с. 12-28 т. 1).

Перевіркою виявлено порушення ТОВ Юнівест Препрес вимог:

- пункту 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у результаті чого занижений податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 27 962,00 грн;

- пункту 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у результаті чого завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у періоді, що перевірявся, на суму 233 240,00 грн.

Таких висновків контролюючий орган дійшов встановивши, що в охопленому перевіркою періоді ТОВ Юнівест Препрес відносило до складу витрат підприємства витрати на бензин та дизельне паливо, що було використане працівниками ТОВ Юнівест Препрес для цілей, не пов'язаних з господарською діяльністю підприємства.

Як вбачається з Акту перевірки, у період з 2015 по 2017 рік ТОВ Юнівест Препрес було списано та віднесено до складу витрат підприємства пальне на загальну суму 436 018,57 грн. При цьому наказів та посвідчень на відрядження, а також подорожніх листів, які б вказували на зв'язок поїздок, на які витрачалось списане пальне на суму 436 018,57 грн, з господарською діяльністю позивач під час перевірки не надав.

На підставі акту перевірки, Головним управління ДФС у Київській області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0020681414 від 09.07.2018, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 31 607,00 грн, у тому числі на 25 285,00 грн за податковим зобов'язанням та на 6 322,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т. 1, а.с. 37);

- № 0020691414 від 09.07.2018, яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 230 043,00 грн (т. 1, а.с. 38).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданими до перевірки та під час розгляду справи первинними документами не підтверджується зв'язок витрат, здійснених при заправці транспортних засобів Ford Focus C-Max, Nissan Juke, Citroen C4, Nissan X-Trail, Honda CR-V з господарською діяльністю ТОВ Юнівест Препрес , тому вважає правильним висновок контролюючого органу про відсутність у ТОВ Юнівест Препрес підстав для зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств внаслідок здійснення списання пального, що було використано у діяльності, зв'язок якої з господарською діяльністю ТОВ Юнівест Препрес не підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, між ТОВ Юнівест Препрес з однієї сторони та особами, які працюють у нього за трудовим договором з іншої, а саме, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були укладені договори оренди, за умовами яких ТОВ Юнівест Препрес приймає у строкове платне володіння та користування автомобілі Ford Focus C-Max, реєстраційний номер НОМЕР_3; Nissan Juke, реєстраційний номер НОМЕР_4; Citroen C4, реєстраційний номер НОМЕР_5; Nissan X-Trail, реєстраційний номер НОМЕР_6; Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_7 (т. 3, а.с. 137-153).

Як вірно зазначив суд першої інстанції зазначені договори містять аналогічні положення у частині істотних умов договору.

Зокрема, умовами вказаних договорів передбачено, що зазначені автомобілі будуть використовуватись ТОВ Юнівест Препрес для службових поїздок персоналу останнього, а також для перевезення дрібних речей. На період дії договорів оренди ТОВ Юнівест Препрес зобов'язувалось за власний рахунок здійснювати заправку автомобілів паливно-мастильними матеріалами.

У період з 2015 по 2017 рік ТОВ Юнівест Препрес на підставі щомісячних звітів про використання пального працівниками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було списано та віднесено до складу витрат ТОВ Юнівест Препрес пальне на загальну суму 436 018,57 грн, у тому числі бензину на суму 331 725,79 грн та дизельного палива на суму 104 283,09 грн, що підтверджується відомостями на списання пального за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 (т.1, а.с. 49-84) та звітами про використання ПММ орендованого легкового автомобіля (т.1, а.с. 85-203).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість задекларованих у податковій і бухгалтерській звітності показників витрат первинними документами покладається на платника податків.

Частиною 1 статті 9 вказаного закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На думку суду першої інстанції окрім звітів, на підставі яких позивач збільшував розмір витрат, що мали вплив на об'єкт оподаткування податком на прибуток, належних доказів, які б підтверджували, що зафіксовані у звітах поїздки фактично відбулися та їх зв'язок з виробничою діяльністю ТОВ Юнівест Препрес , позивач під час перевірки та під час розгляду справи не надав. У матеріалах справи відсутні будь-які розпорядчі (управлінські) акти, які б підтверджували, що зафіксовані у звітах про використання пального поїздки були пов'язані з реалізацією ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 завдань і функцій, обумовлених займаними ними посадами. Надані позивачем до перевірки звіти про використання паливно-мастильних матеріалів мети поїздки та її зв'язку з господарською діяльністю ТОВ Юнівест Препрес не розкривають, оскільки наведений у них опис мети поїздки є абстрактним та не містить посилань на конкретні виробничі завдання та результати їх виконання.

Однак, проаналізувавши наявні в матеріалах справи звіти про використання паливо-мастильних матеріалів, орендованого автомобіля, колегія суддів вважає, що вони містять всі обов'язкові реквізити первинного документа та відомості, які підтверджували реальність використання орендованих автомобілів та зв'язок мети їх використання з господарською діяльністю позивача. Зокрема, звіти містять такі реквізити, як назву документу, дату його складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дані, наведені у звітах містять інформацію про маршрут поїздки, відстань, яку проїхав автомобіль під час поїздки та кількість витраченого для здійснення поїздки пального. Відомості про витрачене пальне, які зазначаються у звітах, позивач узагальнював у відомостях списання пального, які складались ним щомісяця.

Наказом Мінтрансу № 43 від 10.02.1998 затверджено Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, які призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива.

Між тим, даний наказ не має імперативного характеру для підприємства у зв'язку з чим не може бути обов'язковим для визначення бази при обчисленні об'єкта оподаткування, зокрема, з урахуванням того, що серед встановлених чинним податковим законодавством обмежень щодо формування складу витрат та податкового кредиту відсутнє застереження стосовно не можливості включення до їх складу фактичних витрат на паливо, які перевищують вказані нормативи у Нормах витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті.

Разом з тим, списання палива на підприємстві повинно бути обов'язково врегульовано внутрішніми наказами на підприємстві та підтверджено відповідними розрахунками. Для списання палива підприємство повинно розробити внутрішні документи, які встановлюватимуть норми його витрат з урахуванням усіх технічних характеристик автомобілів, експлуатаційних норм та інших факторів.

Судом апеляційної інстанції були досліджені всі первинні документи та встановлено списання палива у товариства відповідно до норм, встановлених наказами директора (накази (розпорядження) № 08/1-ОД від 29.01.2014 та № 17/1-ОД від 28.07.2015), а також дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум витрат на паливо, віднесених до податкового кредиту, які внаслідок цього відповідають критеріям господарського характеру.

Обов'язковою умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати були понесені фактично, та встановити їх зв'язок з виробничою діяльністю підприємства.

В даному випадку, до перевірки на підтвердження операції позивачем надано накази про укладення договорів оренди, накази про встановлення норм витрат палива, відомості списання пального за відповідні періоди, звіти про використання ПММ орендованого легкового автомобіля, які в свою чергу містять всі обов'язкові реквізити, які містила форма подорожнього листа, затвердженого наказом Держкомстату № 74 від 17.02.1998, який втратив чинність.

Колегія суддів відхиляє посилання контролюючого органу на відсутність в представлених до перевірки подорожніх листів легкового автомобіля.

Відповідно до Закону України № 3565-VI від 05.07.2011 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень у текстах Законів України Про автомобільний транспорт , Про дорожній рух та Про міліцію вилучено посилання на дорожні листи будь-яких автотранспортних засобів.

Відповідно до Наказу Держкомстату України та Міністерства транспорту та зв'язку України № 507/1059 від 03.11.2006 скасовано наказ Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України № 228/253 від 07.08.1996 Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.1996 року за №483/1508.

Наказом Державної служби статистики України № 95 від 19.03.2013 визнано таким, що втратив чинність, наказ Держкомстату України № 74 від 17.02.1998 Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про її застосування , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.1998 № 149/2589.

Оскільки законодавством України не визначено форму бланка подорожного листа як легкового так і вантажного автомобіля, то позивач може використовувати довільну форму документа, який містить всі необхідні позивачу дані щодо обсягу та обліку господарських операцій з володіння та користування автомобілів, передбачених договорами про оренду автомобілів.

Згідно пояснень апелянта відсутність у звітах деяких відомостей, які безпосередньо не впливали на визначення витрат пального та зв'язок його використання з господарською діяльністю позивача пояснюється тим, що крім іншого дані, внесені до подорожнього листа, використовувались при аналізі роботи водія автомобіля та визначенні його заробітної плати. Мета ж складання звітів полягала виключно у визначенні кількості витраченого відповідним працівником позивача протягом звітного місяця пального та зв'язку здійснених поїздок з господарською діяльністю позивача. Крім того, положення названої вище Інструкції № 74, якими врегульовано питання заповнення подорожнього листа, не передбачали внесення до нього відомостей про конкретні виробничі завдання та/або результати їх виконання, а також відомостей про інші управлінські документи.

В свою чергу, на підтвердження зв'язку між поїздками, здійсненими з використанням автомобілів та виробничою діяльністю товариства позивачем суду надано договори з контрагентами, до офісів яких здійснювались поїздки директором позивача і керівниками його бізнес - напрямків, а також первинні документи, складених за результатами виконання умов цих договорів.

Позивач пояснює необхідність проведення регулярних нарад зі своїми контрагентами, зумовлену складністю та важливістю для фінансових результатів контрагентів позивача тих бізнес-проектів, реалізацією яких відповідно до предметів укладених договорів займався позивач.

В той час, як податковий орган не конкретизує, які документи не надані позивачем, які б підтверджували, що зафіксовані у звітах поїздки фактично відбулися та їх зв'язок з виробничою діяльністю ТОВ Юнівест Препрес , які документи слід було надати до перевірки, які б підтверджували, що зафіксовані у звітах про використання пального поїздки були пов'язані з реалізацією ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 завдань і функцій, обумовлених займаними ними посадами. Податковим органом не зазначено, які саме документи вказували б на мету поїздки та розкривали б її зміст чи описували б їх результат, які відомості повинні бути відображені у звітах, на думку податкового органу, які б містили об'єктивну інформацію про цілі та мету поїздок.

Представник відповідача у судовому засіданні - 06.03.2019 не зміг назвати документи, які чітко передбачені діючим законодавством та їх повинен був надати позивач для підтвердження використання пального за період з 2015 по 2017 років, та яких відомостей з наданих документів недостатньо для висновку про використання транспортних засобів і списання пального для виробничих потреб.

Тому, колегія суддів вважає не доведеним висновок про те, що надані позивачем документи (договори, розпорядження, звіти) не дають змоги однозначно встановити, що відповідні поїздки були обумовлені їх виробничою потребою, оскільки опис мети поїздки та контрагента, з яким відбувалась зустріч у конкретний день, не узгоджується з первинними документами, що надані позивачем.

Стосовного того, що транспортні засоби Ford Focus C-Max, реєстраційний номер НОМЕР_3; Nissan Juke, реєстраційний номер НОМЕР_4; Citroen C4, реєстраційний номер НОМЕР_5; Nissan X-Trail, реєстраційний номер НОМЕР_6; Honda CR-V, реєстраційний номер НОМЕР_7 хоча і були передані в оренду ТОВ Юнівест Препрес із володіння та користування їх власників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 не вибували і продовжували використовуватись виключно вказаними фізичними особами, у тому числі і як персональні транспортні засоби, то згідно пояснень апелянта договори оренди, укладені між позивачем та власниками автомобілів містили норму про те, що у період оренди право використання автомобілів будуть мати тільки їх фактичні власники - співробітники позивача. Дійсно, факт використання орендованих автомобілів їх власниками під час відпусток мало місце, однак витрати пального під час відпусток не враховувались у звітах та не включались до складу витрат позивача з відповідні періоди. З приводу цього, також надані заяви ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_2 від 10.12.2018 про те, що поза межами виконання своїх посадових обов'язків директор та керівники бізнес-напрямків товариства не використовували зазначені автомобілі. Протилежного відповідачем не доведено.

За наведених обставин, колегія суддів вважає не обґрунтованим висновок контролюючого органу про відсутність у ТОВ Юнівест Препрес підстав для зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств внаслідок здійснення списання пального, що було використано у діяльності, зв'язок якої з господарською діяльністю ТОВ Юнівест Препрес не підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати податкові повідомлення-рішення № 0020681414 та № 0020691414 від 09.07.2018.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юнівест Препрес задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Юнівест Препрес до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити .

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0020681414, № 0020691414 від 09.07.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А, Код ЄДРПОУ 39393260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юнівест Препрес (08500, Київська область, вул. Поліграфічна, 10, Код ЄДРПОУ 33534821) судові витрати у розмірі 5887 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 50 (п'ятдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11.03.2019.

Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма Судді:В.О. Аліменко Н.В. Безименна