Рішення

від 27.02.2019 по справі 522/17150/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/1821/19

Справа № 522/17150/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченківське про усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 26.09.2018 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченківське та просив визнати за ОСОБА_1 право безперешкодного проїзду на прибудинкову територію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та безоплатного паркування на прибудинковій території; зобов`язати ОСББ Шевченківське не чинити перешкод у здійсненні ОСОБА_1 права безперешкодного проїзду та безоплатного паркування.

В обґрунтування позову відзначено, що відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1, в якому проживає позивач, шляхом незаконного облаштування платної парковки із встановленими на ній засобами примусового обмеження руху (юніпаркерами) із стягненням грошових коштів за паркування. На підставі припису Департаменту муніципальної безпеки юніпаркери були демонтовані, проте ОСББ продовжує незаконно стягувати плату за паркування. Також з кінця травня 2018 року з боку ОСББ Шевченківське здійснюється протиправне, необґрунтоване та незаконне обмеження позивача у користуванні земельною ділянкою шляхом позбавлення його можливості безперешкодного проїзду на прибудинкову територію багатоквартирного будинку. ОСББ вимагає плату за проїзд на прибудинкову територію та паркування на ній. Дозвіл на встановлення шлагбауму не видавався відповідачу. Вказує, що він проживає у квартирі, яка належить його матері та має право користуватися прибудинкової територією.

Ухвалою суду від 01.10.2018 року позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з недоплатою судового збору.

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою від 09.10.2018 року провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 13.12.2018 року.

До суду 07.11.2018 року надійшов відзив від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченківське , згідно якого просили відмовити у задоволенні позову. Відзив мотивований тим, що ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_1 , тож немає правових підстав звертатися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією.

Протокольною ухвалою від 13.12.2018 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті на 27.02.2019 року.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_5. підтримала позовні вимоги та просила задовольнити.

Представник відповідача не з`явився у судове засідання, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено , що квартира АДРЕСА_3 належала ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 28.05.2007 року (а.с.19), проте з 14.09.2013 року власником квартири є ОСОБА_2 на підставі договору дарування, що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с20).

ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 видане 15.11.1983 року Арцизьким відділом РАЦС Одеської обл. (а.с.47).

Протоколом №60 засідання правління ОСББ Шевченківське від 22.05.2018 року вирішило заборонити в`їзд боржникам на особистому транспорті на прибудинкову територію до повного погашення боргу перед ОСББ (а.с.36).

Дозвіл на встановлення металевих воріт Департаментом муніципальної безпеки не видавався, у зв`язку з чим голові ОСББ Шевченківське вручено припис про усунення порушень шляхом отримання дозвільних документів або здійснення демонтажу, що було повідомлено позивача листом Департаменту від 01.08.2018 року (а.с.37). Так само у ОСББ Шевченківське відсутній дозвіл на встановлення шлагбауму (а.с.48).

З листа Управління з контролю за використанням та охоронною земель Головного управління держгеокадастру в Одеській області №31-15-0.4-1682/90/18 від 20.08.2018 року вбачається, що Земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , використовується ОСББ Шевченківське керівником якого є - ОСОБА_3 для обслуговування багатоквартирного будинку та благоустрою прилеглої території, правовстановлюючі документи на вищевказану земельну ділянку відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим державним інспектором винесено Припис від 30.07.2018 року №478-ДК/0124Пр/03/01/-18 про усунення порушень земельного законодавства (а.с.35).

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку встановлено, що прибудинкова територія це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку .

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист дззз людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2. N 4, N 7 та N 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної злісності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ч. 2. ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч. 1. ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно пункту 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Як зазначалось вище ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_3 .

Згідно копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 вбачається, що місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 17 ).

Твердження позивача про належність йому право користування квартирою АДРЕСА_3 не підтверджується матеріалами справи. Матеріали справи не містять доказів проживання ОСОБА_1 у вищевказаній квартирі.

Таким чином, з огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, адже ОСОБА_1 не є власником квартири АДРЕСА_6 та не довів належність йому права користування вказаною квартирою.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Шевченківське (код ЄДРПОУ 35880372, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 4Б) про усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією - залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Повний текст рішення суду складено 11.03.2019 року.

Суддя: В.Я. Бондар