Рішення

від 04.03.2019 по справі 807/427/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2019 рокум. Ужгород№ 807/427/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Копосович Е.О.

за участю:

позивача: Публічне акціонерне товариство "Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій" , представник - Олійник Р.Б.

відповідача: Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, представник - Ліуш Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій" до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій" звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, яким просить:

1.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001151402 від 21.02.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 110 000,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 27 500,00 грн.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0062621312 від 21.02.2018 р., в частині грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 638,27 грн. основного платежу та 154 983,68 грн. - застосованих штрафних санкцій.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0062631312 від 21.02.2018 р., в частині грошового зобов'язання по військовому збору у розмірі 1303,88 грн. основного платежу та 23 001,21 грн. -- застосованих штрафних санкцій.

4.Стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

1. Позиції сторін

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Закарпатській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, про що складено акт № 156/07-16-14-01/03327084 від 07 лютого 2018 року. Згідно висновків акту перевірки, зокрема, встановлено: заниження податку на прибуток на загальну суму 110 000 грн.; встановлено заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4638,81 грн., та несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб. Встановлено заборгованість до бюджету по військовому збору в розмірі 1303,88 грн. та несвоєчасну сплату до бюджету військового.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0001151402 від 21.02.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 110 000,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 27 500,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0062621312 від 21.02.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 638,27 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 154 983,68 грн. та нараховано пеню у розмірі 1 319,35 грн.;

-податкове повідомлення-рішення № 0062631312 від 21.02.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору у розмірі 1 303,88 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 23 001,21 грн. та нараховано пеню у розмірі 62,90 грн.

Наведені податкові повідомлення рішення позивачем оскаржувалися у адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, однак рішенням про результати розгляду скарги № 14451/С799-99-11-01-01-25 від 25.04.2018 р. Державною фіскальною службою України скаргу позивача залишено без задоволення, а відповідні податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач вважає оскаржені податкові повідомлення-рішення такими, що суперечить нормам діючого законодавства України та просить їх визнати протиправним та скасувати.

07 червня 2018 року, на адресу суду надійшов відзив представника відповідача про заперечення щодо позову , де зокрема, зазначає що відповідач не погоджується із адміністративним позовом Позивача, а його доводи вважає безпідставними з огляду на таке. Так, зазначає, що перевіркою встановлено, що ПАТ Мукачівський ЗЗБВІК порушено вимог, зокрема, п.п.34.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 110 000,00 грн. Документальною плановою перевіркою встановлено, що ПАТ Мукачівський ЗЗБВІК за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, для здійснення господарської діяльності отримувало транспортні послуги від ПП ОСОБА_3 Протягом терміну проведення документальної планової виїзної перевірки посадовими особами платника не надано відповідних первинних документів, протягом терміну оформлення матеріалів перевірки вказані документи отримані також не були. Платником не використано право на надання заперечення до акту, що передбачено п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України і жодних зауважень стосовно виявлених порушень податкового законодавства на адресу ГУ ДФС у Закарпатській області не надходило. Податкове повідомлення-рішення №0001151402 від 21.02.2018р. стосовно визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств було вручено особисто генеральному директору ПАТ Мукачівський ЗЗВІК Теличко Ф.М., який підписав його без жодних зауважень. Крім вище вказаних фактів, необхідно зазначити, що твердження наведене в позовній заяві ПАТ Мукачівський ЗЗБВіК стосовно відмови перевіряючих від прийняття відповідних документів до перевірки є таким, що не відповідає дійсності.

Окрім того, під час перевірки встановлено факти несвоєчасного перерахування ПАТ Мукачівський ЗЗВІК до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору після виплати працівникам підприємства доходу у вигляді заробітної плати. Також, порушено вимоги п.п. 1.1 п. 16 прим 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, внаслідок чого перевіркою встановлено заборгованість до бюджету по військовому збору в розмірі 1303,88 грн. та несвоєчасну сплату до бюджету військового збору. За результатами перевірки ГУ ДФС у Закарпатській області сформовані та вручені ПАТ Мукачівський ЗЗВІК податкові повідомлення-рішення від 21.02.2018 № 0062621312 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за основним платежем - 4638,27 грн., штрафною санкцією у розмірі 154983,68 грн. та пенею - 1319,35 грн., №0062631312 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору за основним платежем - 1303,88 грн., штрафною санкцією у розмірі 23001,21 грн. та пенею - 62,90 грн. Враховуючи вищенаведене, ГУ ДФС у Закарпатській області, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

23 січня 2019 року, до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких зазначає, що даючи оцінку правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0062621312 від 21.02.2018 р. та № 0062631312 від 21.02.2018 р., за якими до позивача за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання застосовано штрафні санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України, просить врахувати висновки Верховного Суду викладені у справах № 820/477/18 (постанова від 11.09.2018 р., реєстраційний номер в ЄДР - 76418738) та № 802/1845/17-а (постанова від 04.09.2018 р., реєстраційний номер в ЄДР - 76274819). Додатково звертає увагу на роз'яснення Верховного Суду у справі № 916/1764/17 (постанова від 13.03.2018 р.), згідно яких не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права .

З огляду на вищенаведене та з підстав викладених у позовній заяві від 14.05.2018 р., просить позовні вимоги ПрАТ Мукачівський ЗЗБВІК задовольнити повністю.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених вище.

Представник відповідача щодо задоволення даного адміністративного позову заперечив з підстав наведених вище.

Заслухавши представників сторін , встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, констатує наступне.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 21.12.2017 №2947/14-01, від 21.12.2017 №2948/14-01, від 21.12.2017, №2949, від 21.12.2017 та №2950 (Т.2 а.с.43-46) виданих ГУ ДФС у Закарпатській обл., уповноваженими особами ГУ ДФС у Закарпатській області, відповідно до п. 77.1. ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 4 квартал 2017 року на підставі наказу ГУ ДФС у Закарпатській області №1867 від 08.12.2017 року (Т.2а.с.42,47), проведено планову виїзну документальну перевірку Приватного Акціонерного Товариства Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

За результатами даної перевірки складено акт № 156/07-16-14-01/03327084 від 07 лютого 2018 року про результати документальної планової виїзної перевірки ПАТ Мукачівський ЗЗВІК податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року (Т.1 а.с.15-61).

Згідно висновків акту перевірки № 156/07-16-14-01/03327084 від 07 лютого 2018 року, зокрема, встановлено наступні порушення:

- пп. 134.1.1 ст.134 ПКУ, в результаті чого заниження податку на прибуток на загальну суму 110 000 грн.;

- п.200.1,п.200.2.ст.200 ПКУ, встановлено заниження суми податку на додану вартість на суму 102,00 грн.;

- пп.168.1.5 пп.168.1.4 п.п.168.1.2 п.п. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ, в наслідок чого встановлено, заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4638,81 грн., та несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, а саме: за березень 2015 року в сумі 18679.97грн., за квітень 2015 року в сумі 19196,80 грн., за червень 2015 року в сумі 19950. грн., за серпень 2015 року в сумі 22456,44 грн., за листопад 2015 року в сумі 18924,17 грн.. за грудень 2015 року в сумі 17439,05 грн., за січень 2016 року в сумі 20556,88 грн., за травень 2016 року в сумі 30835,71 грн., за червень 2016 року в сумі 12212,07 грн., за липень 2016 року в сумі 4442,94 грн., за серпень 2016 року в сумі 12762,56 грн., за вересень 2016 року в сумі 1151.46 грн., за жовтень 2016 року в сумі 5800,80 грн., та за листопад 2016 року в сумі 4638.27 грн.;

- пп.168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.1.1. п.16. прим 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, внаслідок чого встановлено заборгованість до бюджету по військовому збору в розмірі 1303,88 грн. та несвоєчасну сплату до бюджету військового збору, а саме: за березень 2015 року в сумі 2578,05 грн., за квітень 2015 року в сумі 2731,17 грн., за червень 2015 року в сумі 2770,92 грн., за серпень 2015 року в сумі 2908,43 грн., за листопад 2015 року в сумі 2613.98 грн., за грудень 2015 року в сумі 2572,23 грн. за січень 2016 року в сумі 2235,04 грн.. за травень 2016 року в сумі 3057,41 грн., червень 2016 року в сумі 185,83 грн., за липень 2016 року в сумі 1461,45 грн., за серпень 2016 року в сумі 2155,49 грн., за вересень 2016 року в сумі 510,80 грн., за жовтень 2016 року в сумі 1058,67 грн.. за листопад 2016 року в сумі 1303,88 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 р.ІІІ, , п.5 п.7 п.13 ст.8 Закону України від 08.07.2010р. №2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-УІ із змінами та доповненнями, внаслідок чого нараховано до сплати в бюджет єдиний соціальний внесок в сумі 2501,72 грн.

Внаслідок вищезазначеного порушення ГУ ДФС у Закарпатській області було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0001151402 від 21.02.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 110 000,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 27 500,00 грн.;

- № 0062621312 від 21.02.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 638,27 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 154 983,68 грн. та нараховано пеню у розмірі 1 319,35 грн.;

- № 0062631312 від 21.02.2018 р.. яким збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору у розмірі 1 303,88 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 23 001,21 грн. та нараховано пеню у розмірі 62,90 грн.

Наведені податкові повідомлення рішення позивачем оскаржувалися у адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України(Т.1 а.с.67-70).

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 24.04.2018 року № 14451/С799-99-11-01-01-25, скаргу позивача залишено без задоволення, а відповідні податкові повідомлення-рішення без змін (Т.1 а.с.72-78).

Так, судом встановлено, що Відповідачем донараховано позивачу суми податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 160 941,30 грн. , в т.ч. 4 638.27 грн. - за податковим зобов'язанням, 154 983,68 грн. - штраф на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України та 1 319.35 грн. - пеня на підставі пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України, на тій підставі, що в порушення вимог пп. 168.1.1, пп.168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, Податкового кодексу України під час проведення перевірки встановлено заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 4 638,81 грн.. та несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, а саме:

- за березень 2015 року в сумі 18679.97грн.;

- за квітень 2015 року в сумі 19196.80 грн.,

- за червень 2015 року в сумі 19950. грн.

- за серпень 2015 року в сумі 22456.44 грн.

- за листопад 2015 року в сумі 18924,17 грн.,

- за грудень 2015 року в сумі 17439,05 грн.,

- за січень 2016 року в сумі 20556.88 грн..

- за травень 2016 року в сумі 30835.71 грн.,

- за червень 2016 року в сумі 12212,07 грн..

- за липень 2016 року в сумі 4442.94 грн..

- за серпень 2016 року в сумі 12762,56 грн.,

- за вересень 2016 року в сумі 1151,46 грн..

- за жовтень 2016 року в сумі 5800.80 грн.

- за листопад 2016 року в сумі 4638,27 грн..

Згідно з відомостей з акта перевірки № 156/07-16-14-01/03327084 від 07.02.2018 р. , позивач у періоді, що перевірявся, здійснював нарахування, утримання і сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, тобто був є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб.

В даному випадку, збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в розмірі 4 638,27 грн., проведено контролюючим органом на підставі нарахованого податку на доходи фізичних осіб самим позивачем, включеного до форми №1 ДФ за ІУ-й квартал 2016 року та не сплаченого у встановлені статтею 168 Податкового кодексу України строки.

При цьому в акті перевірки встановлено, що перевіркою дотримання обов'язків щодо подання Податкового розрахунку сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку порушень не встановлено, а із відомостей вказаних на сторінках 24 та 25 акту згідно таблиці перевірки вбачається, що сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб (сальдо) станом на 31.12.2016 р. складає 4 638,87 грн. (Т.1 а.с.38)

У свою чергу, зі змісту п. 58.1 ст. 58 ПК України вбачається, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків тільки у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Відтак, у зв'язку з тим, що позивач самостійно провів нарахування основного платежу з податку на доходи фізичних осіб та подав до контролюючого органу відповідну форму №1 ДФ за звітний період, у відповідача відсутні правові підстави приймати та надсилати йому податкове повідомлення-рішення № 0062621312 від 21.02.2018 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 4 638,27 грн.

Аналогічну правову позицію щодо вірного застосування наведених норм

матеріального права висловив Верховний суд у справі № 813/5787/15 постанова від 07.02.2018 р.

Щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб на суму штрафних санкцій у розмірі 25 %, 50 % та 75 % за прострочку сплати зобов'язання за квітень 2015 року, а також у розмірі 75 % за травень 2015 р. грудень 2016 року, то суд зазначає наступне.

Згідно таблиці про Результати перевірки повноти сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб , яка відображена в акті перевірки № 156/07-16-14-01/03327084 від 07.02.2018р., вбачається, що позивачем щомісяця впродовж усього спірного періоду нараховувався податок на доходи фізичних осіб.(Т.1 а.с.39)

Факт перерахування податку на доходи фізичних осіб підтверджується також платіжними дорученнями на перерахування податку до бюджету за спірний період.

Відповідні суми узгоджених грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб належним чином відображені позивачем у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманих з них податку (форма 1 ДФ) за період березень 2015 р. - грудень 2016 р., зауважень до яких за результатами перевірки податковим органом не встановлено.(Т.1 а.с.194-252).

Отже, фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачем, як податковим агентом, здійснено перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за березень 2015 р. - грудень 2016 р. у дні виплати заробітної плати працівникам позивача за відповідні періоди.

Окрім того, згідно розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0062621312 від 21.02.2018 року вбачається, що контролюючим органом за несплату податку станом на 10.04.2015 р. у сумі 453,51 грн. застосовано до позивача штрафну санкцію вперше у розмірі 25%, що становить 113,38 грн., за несплату податку станом на ту ж саму дату (тобто на 10.04.2015 р.) у сумі 301,09 грн., відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 50 %, що становить - 150,55 грн., та за несплату податку станом на ту ж саму дату (тобто на 10.04.2015 р.) у сумі 17 925,37 грн., відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 75 %, що становить - 13 444,03 грн.(Т.1 а.с.64).

Надалі, за несплату податку станом на 21.05.2015 р., станом на 27.07.2015 р.. станом на 25.09.2015 р., станом на 21.12.2015 р., станом на 16.01.2016 р., станом на19.02.2016 р., станом на24.06.2016 р., станом на 28.07.2016 р., станом на 26.08.2016 р., станом на 30.09.2016 р., станом на 25.11.2016 р. та станом на 28.12.2016 р. відповідач постійно застосовує штрафну санкцію у розмірі 75% від суми несвоєчасно сплаченого податку.

Всього сума штрафних санкцій нарахованих вказаним методом, на підставі ст. 127 ПК України, становить 154 983,68 грн.

Проте, відповідач застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 50% 75% передчасно, адже факт повторного, протягом 1095 днів, не утримання та не перерахування до бюджету податку за платежем податок на доходи фізичних осіб жодним актом перевірки встановлено та зафіксовано не було, і як наслідок, податкові повідомлення - рішення, якими позивачу були б збільшені суми грошового зобов'язання двічі, тричі протягом 1095 днів, що передували прийняттю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення також не приймалися.

Отже, відповідач безпідставно застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 50% та 75 % на загальну суму 154 983,68 грн., в зв'язку з чим податкове повідомлення -рішення № 0062621312 від 21.02.2018 р. в частині "'збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій 154 983,68 грн., є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Таку ж правову позицію займає Верховний Суд у справах за № 820/6196/16 постанова від 02.03.2018 р, за № 813/5787/15 постанова від 07.02.2018 р.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0062621312 від 21.02.2018 р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 638.27 грн. за основним платежем та застосування штрафних санкцій у розмірі 154 983,68 грн.

Стосовно протиправності ППР № 0062631312 від 21.02.2018 р суд зазначає наступне.

Так, Відповідачем донараховано позивачу військовий збору на загальну суму 24 367,99 грн. ,в т.ч. 1 303,88 грн. - за основним платежем, 23 001,21 грн. - штраф на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України та 62.90 грн. - пеня на підставі пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України, на тій підставі, що в порушення вимог пп. 168.1.2. пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України під час проведення перевірки встановлено заборгованість до бюджету по військовому збору в розмірі 1 303,88 грн. та несвоєчасну сплату до бюджету військового збору ,а саме:

- за березень 2015 року в сумі 2578,05 грн.,

- за квітень 2015 року в сумі 2731,17 грн.;

- за червень 2015 року в сумі 2770,92 грн.;

- за серпень 2015 року в сумі 2908,43 грн.;

- за листопад 2015 року в сумі 2613.98 грн.;

- за грудень 2015 року в сумі 2572,23 грн.;

- за січень 2016 року в сумі 2235,04 грн.;

- за травень 2016 року в сумі 3057,41 грн.;

- червень 2016 року в сумі 185,83 грн.;

- за липень 2016 року в сумі 1461,45 грн.;

- за серпень 2016 року в сумі 2155.49 грн.;

- за вересень 2016 року в сумі 510,80 грн.;

- за жовтень 2016 року в сумі 1058.67 грн.;

- за листопад 2016 року в сумі 1303,88 грн..

Позивач у періоді, що перевірявся, в силу приписів пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, будучи податковим агентом у розумінні пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. ПК України, є платником військового збору, який здійснював нарахування, утримання та сплату (перерахування) збору до бюджету у порядку, встановленому статтею 168 ПК України.

Як вбачається з акту перевірки, збільшення позивачу грошового зобов'язання по військовому збору за основним платежем в розмірі 1303,88грн.. проведено контролюючим органом на підставі нарахованого військового збору самим позивачем, включеного до форми №1 ДФ за ІУ-й квартал 2016 року та не сплаченого у встановлені статтею 168 Податкового кодексу України строки.

При цьому в акті перевірки констатовано, що перевіркою дотримання позивачем порядку заповнення розділу II Податкового розрахунку сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) в частині оподаткування військовим збором за перевіряємий період порушень не встановлено. (Т.1 а.с.43)

Однак із відомостей вказаних на сторінках 28 акту та в таблиці перевірки вбачається, що сума несплаченого військового збору станом на 31.12.2016 р. складає 1294,97 грн.(Т.1 а.с.42)

Оскільки позивач самостійно провів нарахування основного платежу по військовому збору та подав до контролюючого органу відповідну форму №1 ДФ за звітний період, у відповідача відсутні правові підстави приймати та надсилати йому податкове повідомлення-рішення № 0062631312 від 21.02.2018 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 1 303,88 гри.

Слід також зазначити, що під час перевірки встановлено заборгованість по військовому збору станом на 31.12.2016 р. тільки на суму 1 294,97 грн., однак спірне податкове повідомлення-рішення без виявлення будь-яких порушень по нарахуванню військового збору, винесено на більше суму, а саме 1 303,88 грн.

Щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по військовому збору на суму штрафних санкцій у розмірі 25 %, 50 % та 75 % за прострочку сплати зобов'язання за квітень 2015 року, а також у розмірі 75 % за травень 2015 р. - грудень 2016 року, то суд зазначає наступне.

Згідно з таблиці Результати перевірки повноти сплати (перерахування) до бюджету військового збору , що наведена в акті перевірки № 156/07-16-14-01/03327084 від 07.02.2018 р. вбачається, що позивачем щомісяця впродовж усього спірного періоду нараховувався військовий збір.(Т.1 а.с.42)

Факт перерахування військового збору підтверджується, крім відомостей акту перевірки № 156/07-16-14-01/03327084 від 07.02.2018 р., платіжними дорученнями на перерахування до бюджету військового збору за спірний період. Відповідні суми військового збору належним чином відображені позивачем у розділі II податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманих з них податку (форма 1 ДФ) за період березень 2015 р. - грудень 2016 р.. зауважень до яких за результатами перевірки податковим органом не встановлено.

Отже, фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачем, як податковим агентом, здійснено перерахування військового збору до бюджету за березень 2015 р. грудень 2016 р. у дні виплати заробітної плати працівникам позивача за відповідні періоди.

Згідно розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0062631312 від 21.02.2018 року вбачається, що контролюючим органом за несплату військового збору станом на 10.04.2015 р. у сумі 55,60 грн. застосовано до позивача штрафну санкцію вперше у розмірі 25%, що становить 13,90 грн., за несплату податку станом на ту ж саму дату у сумі 30,72 грн., відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 50 %, що становить - 16,36 грн.. та за несплату податку станом на ту ж саму дату - у сумі 2 491,73 грн., відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 75%, що становить - 1 868,80 грн.

Надалі, за несплату податку станом на 21.05.2015 р., станом на 27.07.2015 р., станом на 25.09.2015 р., станом на 21.12.2015 р„ станом на 16.01.2016 р., станом на19.02.2016 р„ станом на24.06.2016 р., станом на 28.07.2016 р., станом на 26.08.2016 р.. станом на 30.09.2016 р., станом на 25.11.2016 р. та станом на 28.12.2016 р. відповідач постійно застосовує штрафну санкцію у розмірі 75% від суми несвоєчасно сплаченого військового збору. Всього сума штрафних санкцій нарахованих вказаним методом, на підставі ст. 127 ПК України, становить 23 001,21 грн. (т.1 а.с.66).

Проте, суд зазначає, що відповідач застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 50% 75% передчасно, адже факт повторного, протягом 1095 днів, не утримання та не перерахування до бюджету військового збору жодним актом перевірки встановлено та зафіксовано не було, і як наслідок, податкові повідомлення - рішення, якими позивачу були б збільшені суми військового збору двічі, тричі протягом 1095 днів, що передували прийняттю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення також не приймалися.

Отже, відповідач безпідставно застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 50% та 75 % на загальну суму 23 001,21 грн., в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0062631312 від 21.02.2018 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір у сумі штрафних санкцій 23 001,21 грн., є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0062631312 від 21.02.2018 р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині донарахування грошового зобов'язання о військовому збору у розмірі 1 303,88 грн. за основним платежем та застосування штрафних санкцій у розмірі 23 001,21 грн.

Даючи оцінку правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0062621312 від 21.02.2018 р. та № 0062631312 від 21.02.2018 р., за якими до позивача за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання застосовано штрафні санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України, суд враховує висновки Верховного Суду викладені у справах № 820/477/18 постанова від 11.09.2018 р., та № 802/1845/17-а постанова від 04.09.2018 р.

У вказаних справах, де досліджувалися аналогічні правовідносини, Верховним Судом роз'яснено застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 127 Податкового кодексу України, а саме вказано:

Пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, обов'язковою умовою для визначення податкового порушення в частині обов'язку сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору є встановлення обставин чи відбулася у спірному випадку виплата доходу, в які строки, чи сплачено податок на доходи фізичних осіб з такою виплатою доходу або у разі невиплати доходу у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, оскільки сплата (перерахування) такого податку до бюджету пов'язується саме з оподатковуваним доходом.

Приписи пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України не утримують в собі посилань на застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку, натомість йдеться по несплату/ не нарахування/ неутримання податку, як факт несплати податку у обсягах, встановлених податковим законодавством України. Податковим органом змінено підстави застосування штрафних санкцій та визначено грошове зобов'язання платника податків на підставі частини першої пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, що не відповідає складу встановленого правопорушення .

При цьому, у справі № 802/1845/17-а Верховний Суд додатково роз'яснив, що у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання, застосовується штрафна санкція, передбачена іншою статтею 126 ПК України, де розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

В даному випадку матеріалами справи підтверджується, що до позивача згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0062621312 від 21.02.2018 р. та № 0062631312 від 21.02.2018 р. застосовано на підставі статті 127 ПК України штрафні санкції саме за несвоєчасну сплату до бюджету податку на додану вартість та військового збору, однак, як зазначив у подібних правовідносинах Верховний Суд, несвоєчасна сплата грошового зобов'язання не відповідає складу правопорушення, встановленого ст. 127 ПК України.

Вказане безумовно свідчить про незаконність відповідних податкових повідомлень-рішень та про необхідність їх скасування у судовому порядку.

Окрім того, відповідно до постанов Верховного Суду у справі № 916/1764/17 від 13.03.2018 р. не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права .

Стосовно протиправності ППР № 0001151402 від 21.02.2018 р. то суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що ПАТ Мукачівський ЗЗБВІК порушено вимоги, зокрема, п.п. 34.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 110 000 грн.

Як свідчать матеріали справи, документальною плановою перевіркою встановлено, що ПАТ Мукачівський ЗЗБВІК за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, для здійснення господарської діяльності отримувало транспортні послуги від ПП ОСОБА_3,що стверджується договором №75 від 05.09.2016 року (м. Ужгород).(Т.2а.с.79-80)

Для підтвердження даних послуг та отримання копій первинних документів перевіркою складено запит ПАТ „Мукачівський ЗЗБВІК" від 25.01.2018р.

Судом встановлено, що а результаті здійснених операцій підприємством не надано до перевірки первині документи, а саме: товаро-транспортні накладні, які підтверджують факт здійснення послуг.

Відповідно до запиту про надання документів від 24.01.2018р., який отримано під розписку головним бухгалтером підприємства Беля М.Й., Працівники ГУ ДФС у Закарпатській області, які були відповідальні за проведення перевірки, по даному питанню зверталися до посадових осіб ПАТ Мукачівський ЗЗВІК про надання первинних документів для перевірки , проте дані вимоги залишилися без уваги.

Протягом терміну проведення документальної планової виїзної перевірки посадовими особами платника не надано відповідних первинних документів, протягом терміну оформлення матеріалів перевірки вказані документи отримані також не були.

Акт перевірки від 07.02.2018 №156/07-16-14-01/03327084 був отриманий посадовими особами ПАТ Мукачівський ЗЗВІК особисто 07.02.2018, інформація, що в ньому викладена була вивчена і відповідно акт підписаний без зауважень.

Також платником не використано право на надання заперечення до акту, що передбачено п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України і жодних зауважень стосовно виявлених порушень податкового законодавства на адресу ГУ ДФС у Закарпатській області не надходило.

21.02.2018 податкове повідомлення-рішення №0001151402 стосовно визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств було вручено особисто генеральному директору ПАТ Мукачівський ЗЗВІК Теличко Ф.М., який підписав його без жодних зауважень.

Крім вище вказаних фактів, необхідно зазначити, що до твердження наведеного в позовній заяві ПАТ Мукачівський ЗЗВІК стосовно відмови перевіряючих від прийняття відповідних документів до перевірки суд ставиться критично, оскільки відповідно до вимог абз.2 п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями платник податків мав право надати документи після закінчення перевірки та до винесення податкового повідомлення-рішення, що були зазначені в акті перевірки як відсутні, і контролюючий орган мав взяти їх до уваги при розгляді ним питання про прийняття рішення.

Вказані документи, на момент перевірки не були надані ні працівникам, які були відповідальні за проведення перевірки в межах термінів її проведення, не були надані ні після проведення перевірки під час терміну оформлення матеріалів перевірки, не були надані після отримання акту перевірки до прийняття рішення контролюючим органом.

Товаро- транспортні накладні, які надані представником позивача в судове засідання, не були надані під час перевірки, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні .Причину неподання даних документів на запит перевіряючих представник позивача не вказав.

Обов'язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК прирівнюється до їх відсутності.

Відтак зазначене податкове повідомлення-рішення №0001151402 від 21.02.2018 р. прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені законодавством, з урахуванням обставин, які мали значення під час його прийняття.

За пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 ПК України, платником податку з доходів фізичних осіб є, зокрема, податковий агент.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 180 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридично) особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5, пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України , податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 нього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня. що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Для цілей цього розділу та п. 54.2 ст. 54 цього Кодексу під терміном граничний термін сплати до бюджету податку розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

В даному випадку, збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в розмірі 4 638,27 грн., як уже зазначалось вище, проведено контролюючим органом на підставі нарахованого податку на доходи фізичних осіб самим позивачем, включеного до форми №1 ДФ за ІУ-й квартал 2016 року та не сплаченого у встановлені статтею 168 Податкового кодексу України строки.

У свою чергу, зі змісту п. 58.1 ст. 58 ПК України вбачається, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків тільки у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

У зв'язку з тим, що позивач самостійно провів нарахування основного платежу з податку на доходи фізичних осіб та подав до контролюючого органу відповідну форму №1 ДФ за звітний період, у відповідача відсутні правові підстави приймати та надсилати йому податкове повідомлення-рішення № 0062621312 від 21.02.2018 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 4 638.27 грн.

Окрім того, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 38 цього Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, -податковим агентом, або представником платника податку,

У п. 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також" посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 127 ПК України , на підставі якої відповідач застосував до позивача спірні штрафні санкції, визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу.

Відповідно до змісту наведеної норми відповідальність за порушення, передбачене цієї статтею, може мати місце лише у разі, коли платник податків, в тому числі податковий агент, допустив бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто, взагалі не виконав зазначених обов'язків або сплата податку здійснюється після виплати доходу платнику податку.

Із системного аналізу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16. ст. 38, п. 57.1 ст. 57, ст. 109 та ст. 127 ПК України можна зробити висновок про те, що порушення, передбачене статтею 127 ПК України, може мати місце лише у разі, коли платник податків, в тому числі податковий агент, допустив бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто, взагалі не виконав зазначених обов'язків або сплата податку здійснюється після виплати доходу платнику податку.

Однак, у спірному випадку позивач не вчиняв порушення, передбаченого ПК України, а саме - виплати доходу на користь платника податків без попередньої або одночасної сплати нарахованого та утриманого з цих доходів податку.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ч. 2 статті 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржених податкових повідомлень - рішень, вимоги позову відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.02.2018 р № 0062621312 та №0062631312 слід задовольнити, визнавши протиправним та скасувавши .

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України ,при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 243-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій" до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0062621312 від 21.02.2018 р., в частині грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 638,27 грн. основного платежу та 154 983,68 грн. - застосованих штрафних санкцій.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0062631312 від 21.02.2018 р., в частині грошового зобов'язання по військовому збору у розмірі 1303,88 грн. основного платежу та 23 001,21 грн. - застосованих штрафних санкцій.

4.В решті позовних вимог-відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області ( вул. Волошина, буд. 52,м. Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 03327084) на користь Публічного акціонерного товариства "Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій" (вул. Духновича, буд. 105,м. Мукачево,Мукачівський район, Закарпатська область,89600, код ЄДРПОУ 03327084) судовий збір в сумі 2758,91 (дві тисячі сімсот пятдесят вісім грн. 91 коп.) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.

СуддяЗ.Б. Плеханова

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 13 березня 2019 року