Рішення

від 13.03.2019 по справі 1140/3513/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 року справа № 1140/3513/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - виконавча служба) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 10 грудня 2018 року стосовно накладення штрафу в сумі 5100 грн.

У позовній заяві Управління зазначає, що виконало рішення суду, перерахувавши пенсію ОСОБА_1, однак кошти не сплачені у зв'язку з відсутністю фінансування.

Стверджує, що невиконання судового рішення за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів є поважною причиною.

Виконавча служба заперечила щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.31-32).

Зазначає, що відсутність коштів не доводить поважність причин невиконання судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, 30 квітня 2015 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області видав виконавчий лист, згідно якого зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Олександрія та Олександрійському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 січня по 02 серпня 2014 року (а.с.40-41).

У подальшому замінено боржника у виконавчому провадженні на Управління (а.с.36-39).

Боржник здійснив перерахунок пенсії 14 травня 2015 року (а.с.13).

ОСОБА_1 визначено до виплати 48744,49 грн. (а.с.13).

До цього часу кошти не сплачені.

В останнє виконавче провадження відкрито 06 листопада 2018 року (а.с.43-45).

У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що Управлінню необхідно виконати рішення суду упродовж 10 робочих днів.

16 листопада 2018 року Управління сповістило виконавчу службу про неможливість виконання рішення суду у зв'язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України (а.с.46-47).

10 грудня 2018 року відповідач прийняв постанову про накладення на Управління штрафу в сумі 5100 грн. за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк (а.с.8-9).

Ухвалою суду від 12 березня 2019 року позивачу поновлено строк звернення до суду (а.с.82-84).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, після набрання рішенням законної сили його юридична сила прирівнюється до сили закону у правовідносинах між сторонами.

Змінити порядок виконання судового рішення можна тільки в порядку, який встановлено законом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішень, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що відстрочити або розстрочити виконання судового рішення може тільки суд, а не суб'єкт владних повноважень (у тому числі боржник).

Тому, Управління не виконало рішення суду у встановлений державним виконавцем строк.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, він є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Його територіальні підрозділи є також органами виконавчої влади.

Управління, яке представляє державу у правовідносинах з ОСОБА_1, стверджує, що не може виконати рішення суду у зв'язку із відсутністю коштів.

На його погляд, таку причину невиконання рішення суду треба визнати поважною.

Такий висновок позивач ґрунтує на правовому висновку Верховного Суду України, який міститься в постанові від 22 листопада 2016 року у справі №804/5081/13-а.

Так, Верховний Суд України зробив такий висновок: невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Суд не погоджується з правовим висновком Верховного Суду України та відхиляється від нього.

Якщо погодитись з цим висновком, то треба визнати, що рішення суду стосовно грошових зобов'язань держави можуть не виконуватись роками, оскільки у неї постійно існує дефіцит бюджетних коштів.

Накладення штрафу на державний орган за невиконання судового рішення ніяким чином не порушує права держави, так як його сума перераховується на рахунок виконавчої служби (з рахунку одного державного органу на рахунок іншого).

У такому випадку накладення штрафу є постійним нагадуванням державі про невиконання нею конституційного обов'язку.

Це ж спонукає державу пришвидшити пошуки коштів, щоб виконати рішення суду.

У даному випадку суд зобов'язав сплатити заборгованість за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року.

Отже, у держави виник обов'язок запланувати у 2016 році погашення заборгованості перед ОСОБА_1

Держава ігнорує такий обов'язок упродовж 4 років.

Таким чином, суд зробив висновок, що боржник (держава) не виконав судове рішення без поважних причин.

За таке порушення встановлена відповідальність юридичних осіб відповідно до приписів часин 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) (штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Штраф накладено у розмірі, що відповідає вимогам Закону.

Отже, у задоволенні позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей