Постанова

від 25.04.2019 по справі 1140/3513/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/3513/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі № 1140/3513/18 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Управління ДВС) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 57608060 від 10.12.2018 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що покладені судом зобов`язання вчинити дії щодо здійснення перерахунку позивачу основної пенсії відповідно до ст. 54 та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю відповідно до ст. 50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року ним виконані. Відтак, дії по виконанню судового рішення у справі № 398/3419/14а ним вчинено в межах визначених повноважень. Також апелянт вказав на відсутність бюджетних асигнувань для виплати пенсії позивачу у повному обсязі і послався на постанову Верховного Суду України з аналогічного спору.

Відзив відповідача на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16.05.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду м. Олександрії та Олександрійського району Кіровоградської області, які пов`язані з нарахуванням та виплатою державної та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров`ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 2012 року у розмірах, менших ніж установлено ст.50, 54 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи ;

-зобов`язати Управління Пенсійного Фонду м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу державної пенсії за віком з 2012 року, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ст.49, 54 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи ;

- зобов`язати Управління Пенсійного Фонду м. Олександрії та Олександрійського району Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу додаткової пенсії за шкоду причинену здоров`ю, установив її в розмірі 100% пенсії за віком з 2012 року, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з 2012 року, відповідно до ст. 49, 50 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи .

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 січня 2015 року адміністративний позов задоволений.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2015 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області задоволено частково.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 січня 2015 року скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволений частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 з 01.01.2012 року по 15.11.2013 року включно залишено без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області щодо нарахування та виплати позивачу з 1 січня по 2 серпня 2014 року державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, всупереч положень ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ; зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплатити позивачу з 1 січня по 2 серпня 2014 року державну пенсію на підставі ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в обсязі не нижче 10-ти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, на підставі ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі 100 % розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відрахуванням фактично отриманих сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

30.04.2015 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області виданий виконавчий лист № 398/3419/14-а, 2-а/398/60/15.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено боржника за виконавчим листом у справі № 398/3419/14-а, виданим Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області 20 березня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія та Олександрійському районі Кіровоградської області (код за ЄДРПОУ 20650160), правонаступником якого було Олександрійське об`єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (код за ЄДРПОУ 37944495), його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ 20632802, адреса місцезнаходження: 25009, Кіровоградська області, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7А).

05.11.2018 року виконавчий лист № 398/3419/14-а, 2-а/398/60/15 стягувачем подано відповідачу на виконання.

06.11.2018 року відділом примусового виконання рішень Управління ДВС за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження, копію постанови про що направлено боржнику. Пунктом 2 постанови боржника зобов`язано виконати судове рішення у строк до десяти робочих днів. (а.с. 10)

Листом від 16.11.2018 року № 21554/08-02, який до відділу примусового виконання рішень надійшов 19.11.2018 року, позивач повідомив про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у травні 2015 року, загальна сума доплати склала 48744,49 грн. Виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. (а.с. 11-12, 15-16)

10.12.2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Крикун О.М. на підставі статей 63, 75 Закону України Про виконавче провадження винесено спірну постанову ВП № 57608060, якою на Головне УПФУ в Кіровоградській області області накладений штраф на користь держави у розмірі 5100 грн за невиконання судового рішення у встановлений строк без поважних причин. (а.с. 8-9)

Зазначені обставини також встановлені судом першої інстанції і не оспорюються сторонами.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення є обов`язковим до виконання, а контроль за останнім здійснює саме суд. Відстрочити або розстрочити виконання судового рішення може тільки суд. Оскільки позивачем у встановлений державним виконавцем строк рішення суду не виконано, то оскаржувана постанова про накладення штрафу за не виконання судового рішення є правомірною.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України Про виконавче провадження за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Позивач причиною невиконання судового рішення в повному обсязі у листі від 16.11.2018 зазначив відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичну відсутність коштів, а також, що заборгованість буде виплачена після виділення коштів на її фінансування з державного бюджету.

Колегія суддів зазначені доводи апелянта вважає безпідставними з огляду на таке.

За приписами ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічне положення містить у статті 14 КАС України.

Питання відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення вирішуються відповідно до статті 378 КАС України.

З огляду на вказані положення чинного законодавства колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розстрочення чи відстрочення виплати заборгованості можливе лише у випадку судового рішення про це.

Оскільки в даному спорі пенсія позивачу перерахована відповідно до постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.01.2015 у справі № 398/3419/14-а, позивач повинен виконати рішення суду в порядку, що застосовується для виконання судових рішень, яке для нього є обов`язковим.

Отже, відповідь органу ПФУ про причини невиконання судового рішення, викладена в листі від 16 листопада 2018 року, правомірно державним виконавцем кваліфікована як невиконання рішення суду без поважних причин, про що правильного висновку дійшов суд першої інстанції.

Доводи апелянта про відсутність бюджетного фінансування з виплати заборгованості щодо пенсії стягувача є безпідставними, оскільки така заборгованість виникла за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року за судовим рішенням від 20 березня 2015 року, проте державою в особі органу ПФУ проігноровано обов`язок запланувати у 2016 та наступних роках кошти на погашення заборгованості перед ОСОБА_1 , про що також правильно зазначено в рішенні судом першої інстанції.

Жодних доказів щодо вчинення будь-яких дій, направлених на бюджетне планування погашення заборгованості у 2016-2018 роках, позивачем судам обох інстанцій не надано, а тому колегія суддів приходить до висновку, що такі дії позивачем не вчинювались.

З огляду на вказане апеляційний суд вважає, що орган ПФУ не має права посилатись на відсутність у нього бюджетного фінансування на виплату певних пенсійних виплат у випадку, якщо ним не вчинювалось жодних дій для отримання такого фінансування та асигнувань.

Правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду України від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а та Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а колегією суддів враховується при ухваленні рішення, але не застосовується з огляду на таке.

У зазначених постановах ВСУ дійшов висновку, що невиконання судового рішення органом ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Таке тлумачення застосування чинного законодавства до спірних відносин фактично позбавляє стягувача і державного виконавця будь-яких механізмів впливу на боржника, який взагалі в такому випадку не зацікавлений у виконанні судового рішення і по суті звільнений від відповідальності за його невиконання. Можливе накладення штрафу як раз і спонукає боржника до вчинення дій по найскорішому виконанню судового рішення, а тому є ефективним способом захисту стягувача. В іншому випадку судове рішення суб`єктом владних повноважень може не виконуватись роками без будь-яких негативних наслідків для себе і держави, що суперечить конституційному принципу обов`язковості судового рішення (ст. 129 Конституції України) і підриває віру людини у правосуддя. Проте, саме людина статтею 3 Конституції України визнана найвищою соціальною цінністю в Україні.

Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справах Сук проти України та Бурдов проти Росії ЄСПЛ зазначив, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов`язань.

Верховним Судом України та Верховним Судом такі висновки Європейського суду з прав людини не аналізувались і фактично були проігноровані, що суперечить приписам чинного законодавства.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального прав, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі № 1140/3513/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко