Рішення

від 12.02.2019 по справі 640/19628/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2019 року № 640/19628/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства Агенція безпеки Макабі доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення за участі представників:

- від позивача - ОСОБА_2;

- від відповідача - ОСОБА_3;

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Агенція безпеки Макабі звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №9934 від 14 червня 2018 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП АБ Макабі ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00009171402 від 01 серпня 2018 року, винесене Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом неналежно повідомлено позивача про проведення перевірки, чим порушено вимоги пункту 78.4. статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу.

Крім того, наголосив на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі хибних висновків, не відповідає дійсним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, наголосив на тому, що оскаржуваний наказ направлений на юридичну адресу позивача у строки, визначенні чиним законодавством, а тому вважається врученим.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення рішення зазначив, що контрагент позивача має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій. Більше того, наявний вирок по статті 205 Кримінального кодексу України у справі №522/18372/17 від 29 листопада 2017 року щодо директора Товариства з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджістік , а тому відповідач діяв в межах повноважень та на підставі чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому він наголосив на тому, що доводи Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про своєчасність направлення на адресу позивача наказу про проведення перевірки до її початку не узгоджується з вимогами норм податкового законодавства, оскільки за загальним змістом термін повідомлення включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими платник має бути обізнаним, а й отримання ним зазначених відомостей.

В той же час, зазначив, що у відзиві відповідач послався на ті ж обставини, що й у акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, крім того до відзиву відповідач долучив лист, з якого вбачається, що до кримінальної відповідальності у справі №522/18372/17 притягнуто ОСОБА_4, проте договір між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистік підписано директором ОСОБА_5

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних та просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, враховуючи пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі наказу №9934 від 14 червня 2018 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства АБ Макабі з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджістік за період листопад, грудень 2016 року, січень-березень 2017 року, травень-червень 2017 року.

Перевірка проводилась з 19 червня 2018 року по 21 червня 2018 року, проте позивач зазначає, що оскаржуваний наказ, на підставі якого проводилась перевірка, отримав 06 липня 2018 року. Тому вважає, що відповідачем порушено вимоги податкового законодавства.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт №425/26/15-14-02-05/39029687 від 17 червня 2018 року, яким встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесено податкове-повідомлення рішення №0009171402 від 01 серпня 2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 55129,00 грн, включаючи штрафні санкції.

Позивачем здійснювалось адміністративне оскарження вказаного рішення до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги платника податку, Державною фіскальної службою України прийнято рішення, яким скарга позивач залишена без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Вирішуючи питання правомірності наказу суд зазначає, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права неодноразово була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14), від 16 лютого 2016 року (справа № 826/12651/14).

У справі, що розглядається судом встановлено, що матеріали справи не містять документів про належне повідомлення позивача про проведення перевірки, а наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14 червня 2018 року №9934 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП АБ Макабі (код ЄДРПОУ 39029687) прийнято за відсутності підстав та умов, визначених пунктом 78.4 статті 78 та пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідачем при винесенні наказу від 14 червня 2018 року №9934 порушено вимоги підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 ПК України.

Враховуючи вищенаведене, позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу №9934 від 14 червня 2018 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП АБ Макабі підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті. 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704, якими визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування; записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 статті 2 вказаного вище Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 статті 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного ОСОБА_6 України, які викладені у його постановах від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а та Верховного ОСОБА_6 від 06.02.2018 № К/9901/5042/17.

Як встановлено матеріалами справи позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшено розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за наслідками виявлених порушень законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності з Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик .

В ході проведення перевірки за періоди листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень 2017 року, травень, червень 2017 року позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 261063,00 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період листопад, грудень 2016 року, січень, лютий, березень 2017 року, травень, червень 2017 року встановлено його завищення всього у сумі 44103,00 грн.

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик , в особі директора ОСОБА_5 укладено договір №15/04/16 на перевезення вантажів автотранспортом.

Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик 01 листопада 2016 року надані автотранспортні послуги за маршрутом: м. Одеса - м. Ромни - м. Дніпропетровськ, про що свідчить акт здачі - прийняття робіт №ОУ-0000083 від 01 листопада 2016 року на загальну суму 30618,53 грн. в тому числі ПДВ - 5103, 09 грн. та CMR 192, відповідно до якої вантаж прийнято отримувачем Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 Трейд . У CMR є відмітка митниці, яка свідчить про фактичний (реальний) виїзд автомобіля з Одеського Морського Торгового Порту після завантаження. Таким чином, перевезення вантажу відбулось, послуги оплачено, що підтверджується випискою з банку АТ Прокредит банк за 03 листопада 2016 року та 04 листопада 2016 року.

Відповідно до наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик у визначені терміни зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача у листопаді 2016 року.

Перевезення вантажу замовлялись позивачем для Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 Трейд на підставі договору №03/10-01М/К від 03 жовтня 2016 року, факт виконання якого та здійснення перевезення контейнеру MRKU4449396 підтверджується актом надання послуг №115, випискою по рахунку про оплату наданих послуг.

Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик 06 грудня 2016 року надані автотранспортні послуги за маршрутом: м. Одеса - м. Ромни - м. Київ, про що свідчить акт здачі - прийняття робіт №ОУ-0000123 від 06 грудня 2016 року на загальну суму 31352,98 ,53 грн. в тому числі ПДВ - 5225,50 грн. та CMR 199, відповідно до якої вантаж прийнято отримувачем Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 Трейд . У CMR є відмітка митниці, яка свідчить про фактичний (реальний) виїзд автомобіля з Одеського Морського Торгового Порту після завантаження. Таким чином, перевезення вантажу відбулось, послуги оплачено, що підтверджується випискою з банку АТ Прокредит банк за 08 грудня 2016 року.

Відповідно до наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик у визначені терміни зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача у грудні 2016 року.

Перевезення вантажу замовлялись позивачем для Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 Трейд на підставі договору №03/10-01М/К від 03 жовтня 2016 року, факт виконання якого та здійснення перевезення контейнеру MRKU5778293 підтверджується актом надання послуг №132, випискою по рахунку про оплату наданих послуг.

Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик 30 січня 2017 року надані автотранспортні послуги за маршрутом: м. Одеса - м. Київ, про що свідчить акт здачі - прийняття робіт від 30 січня 2017 року на загальну суму 17688,50 грн., в тому числі ПДВ - 2948,08 грн. та CMR 202, відповідно до якої вантаж прийнято отримувачем Товариством з обмеженою відповідальністю В.М. . У CMR є відмітка митниці, яка свідчить про фактичний (реальний) виїзд автомобіля з Одеського Морського Торгового Порту після завантаження. Таким чином, перевезення вантажу відбулось, послуги оплачено, що підтверджується випискою з банку АТ Прокредит банк за 02 лютого 2017 року.

Відповідно до наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик у визначені терміни зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача у січні 2017 року.

Перевезення вантажу замовлялись позивачем для Товариства з обмеженою відповідальністю В.М. на підставі договору №2204-01М/К від 22 квітня 2015 року, факт виконання якого та здійснення перевезення контейнеру TCLU9625316 підтверджується актом надання послуг №4, випискою по рахунку про оплату наданих послуг.

Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик 03 лютого 2017 року надані автотранспортні послуги за маршрутом: м. Одеса - м. Київ - м. Одеса, про що свідчить акт здачі - прийняття робіт №ОУ-0000157 від 03 лютого 2017 року на загальну суму 22678,81 грн. в тому числі ПДВ - 3779,80 грн. та CMR 203, відповідно до якої вантаж прийнято отримувачем Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 Трейд . У CMR є відмітка митниці, яка свідчить про фактичний (реальний) виїзд автомобіля з Одеського Морського Торгового Порту після завантаження. Таким чином, перевезення вантажу відбулось, послуги оплачено, що підтверджується випискою з банку АТ Прокредит банк за 06 лютого 2017 року.

Відповідно до наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик у визначені терміни зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача у лютому 2017 року.

Перевезення вантажу замовлялись позивачем для Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_7 Трейд на підставі договору №03/10-01М/К від 03 жовтня 2016 року, факт виконання якого та здійснення перевезення контейнеру DRYU2955917 підтверджується актом надання послуг №10, випискою по рахунку про оплату наданих послуг.

Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик 17 березня 2017 року надані автотранспортні послуги за маршрутом: м. Одеса - м. Київ, про що свідчить акт здачі - прийняття робіт №ОУ-0000219 від 17 березня 2017 року на загальну суму 21043,62 грн., в тому числі ПДВ - 3507,27 грн. та CMR 212, відповідно до якої вантаж прийнято отримувачем Товариством з обмеженою відповідальністю Постач Холдинг . У CMR є відмітка митниці, яка свідчить про фактичний (реальний) виїзд автомобіля з Одеського Морського Торгового Порту після завантаження. Таким чином, перевезення вантажу відбулось, послуги оплачено, що підтверджується випискою з банку АТ Прокредит банк за 22 березня 2017 року.

Відповідно до наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик у визначені терміни зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача у березні 2017 року.

Перевезення вантажу замовлялись позивачем для Товариства з обмеженою відповідальністю Постач Холдинг на підставі договору №0703/1-М/К від 07 березня 2017 року, факт виконання якого та здійснення перевезення контейнеру INKU2309623 підтверджується актом надання послуг №29, випискою по рахунку про оплату наданих послуг.

Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик 07 березня 2017 року надані автотранспортні послуги за маршрутом: м. Одеса - м. Київ, про що свідчить акт здачі - прийняття робіт №ОУ-0000248 від 27 березня 2017 року на загальну суму 69167,60 грн. в тому числі ПДВ - 11527,93 грн. та CMR 2131, 2132, 2133, відповідно до якої вантаж прийнято отримувачем Приватним підприємцем ОСОБА_6 У CMR є відмітка митниці, яка свідчить про фактичний (реальний) виїзд автомобіля з Одеського Морського Торгового Порту після завантаження. Таким чином, перевезення вантажу відбулось, послуги оплачено, що підтверджується випискою з банку АТ Прокредит банк за 30 березня 2017 року.

Відповідно до наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик у визначені терміни зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача у березні 2017 року.

Перевезення вантажу замовлялись позивачем для Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6О на підставі договору №14/03-01М/К від 14 березня 2016 року, факт виконання якого та здійснення перевезення контейнерів ZIMU1317468, ZIMU3046597, TRHU3219624 підтверджується актом надання послуг №31, випискою по рахунку про оплату наданих послуг.

Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик 10 травня 2017 року надані автотранспортні послуги за маршрутом: м. Одеса - м. Київ - м. Хакрків, про що свідчить акт здачі - прийняття робіт №ОУ-0000287 від 10 травня 2017 року на загальну суму 27888,98 грн. в тому числі ПДВ - 4648,16 грн. та CMR 218, відповідно до якої вантаж прийнято отримувачем Товариством з обмеженою відповідальністю Постач Холдинг . У CMR є відмітка митниці, яка свідчить про фактичний (реальний) виїзд автомобіля з Одеського Морського Торгового Порту після завантаження. Таким чином, перевезення вантажу відбулось, послуги оплачено, що підтверджується випискою з банку АТ Прокредит банк за 12 травня 2017 року.

Відповідно до наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик у визначені терміни зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача у травні 2017 року.

Перевезення вантажу замовлялись позивачем для Товариства з обмеженою відповідальністю Постач Холдинг на підставі договору №0703/1-М/К від 07 березня 2017 року, факт виконання якого та здійснення перевезення контейнерів YMLU8523130 підтверджується актом надання послуг №52, випискою по рахунку про оплату наданих послуг.

Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик 02 червня 2017 року надані автотранспортні послуги за маршрутом: м. Одеса - м. Київ, про що свідчить акт здачі - прийняття робіт №ОУ-0000303 від 02 червня 2017 року на загальну суму 24992,82 грн. в тому числі ПДВ - 4165,47 грн. та CMR 220, відповідно до якої вантаж прийнято отримувачем Товариством з обмеженою відповідальністю КМ ДІСТІ . У CMR є відмітка митниці, яка свідчить про фактичний (реальний) виїзд автомобіля з Одеського Морського Торгового Порту після завантаження. Таким чином, перевезення вантажу відбулось, послуги оплачено, що підтверджується випискою з банку АТ Прокредит банк за 08 червня 2017 року.

Відповідно до наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик у визначені терміни зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача у червні 2017 року.

Перевезення вантажу замовлялись позивачем для Товариства з обмеженою відповідальністю КМ ДІСТІ на підставі договору №14/-1-01М/К від 14 січня 2016 року, факт виконання якого та здійснення перевезення контейнерів MSKU4367047 підтверджується актом надання послуг №64, випискою по рахунку про оплату наданих послуг.

Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик 07 червня 2017 року надані автотранспортні послуги за маршрутом: м. Одеса - м. Київ, про що свідчить акт здачі - прийняття робіт №0000305 від 07 червня 2017 року на загальну суму 19185,08 грн. в тому числі ПДВ - 3197,51 грн. та CMR 222, відповідно до якої вантаж прийнято отримувачем Товариством з обмеженою відповідальністю В.М. . У CMR є відмітка митниці, яка свідчить про фактичний (реальний) виїзд автомобіля з Одеського Морського Торгового Порту після завантаження. Таким чином, перевезення вантажу відбулось, послуги оплачено, що підтверджується випискою з банку АТ Прокредит банк за 12 червня 2017 року.

Відповідно до наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик у визначені терміни зареєстрована податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача у червні 2017 року.

Перевезення вантажу замовлялись позивачем для Товариства з обмеженою відповідальністю В.М. на підставі договору №2204-01М/К від 22 квітня 2015 року, факт виконання якого та здійснення перевезення контейнеру MSKU2997598 підтверджується актом надання послуг №65, випискою по рахунку про оплату наданих послуг.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок, що встановлені обставини, які в сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про фінансово-господарські взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик та неможливість виконання операцій, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті. Фактично, позивачем було проведено господарські операції з контрагентом шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій.

В обґрунтування своєї позиції податковий орган посилається на той факт, що проведеним аналізом баз даних Податковий блок та Аналітична система встановлено, що обсяг вищевказаних послуг, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик в адресу контрагента замовника Приватного підприємства АБ Макабі , вказує на необхідність наявності кваліфікованих штатних одиниць в достатній кількості та матеріально-технічної бази.

Крім того, в акті перевірки №425/26-15-14-02-05/39029687 від 17 червня 2018 року, відповідач посилається на наявний вирок у справі №522/18372/17 від 29 листопада 2017 року, яким визнано винною ОСОБУ_1 у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Суд не погоджується з доводами контролюючого органу, з огляду на таке.

Як встановлено судом, вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, предметом укладеного договору між позивачем та контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик було виконання послуг перевезення автотранспортом.

Твердження працівників Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про неможливість реального виконання Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик договірних зобов'язань через відсутність у останнього необхідних умов для ведення господарської діяльності не є підставою для позбавлення позивача, як платника податків, права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли позивач виконав усі передбачені законодавством умови стосовно отримання такого права та мав необхідні документальні підтвердження розміру витрат та податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на прибуток та на додану вартість на витрати та податковий кредит в залежності від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутність у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо.

Окрім того, не може слугувати підставою для сумніву щодо фактичного здійснення господарських операцій з позивачем згідно вищевказаного договору позиція відповідача щодо відсутності кваліфікованих штатних одиниць, оскільки в матеріалах справи відсутні докази перевірки контролюючим органом кваліфікації осіб, які здійснювали обумовлені договором роботи. Крім того, контролюючим органом не наведено доказів в підтвердження тому, яка саме кількість штатних кваліфікованих працівників необхідна для здійснення задекларованих в укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик послуг перевезення.

Стосовно інформації, отриманої з єдиних систем Податковий блок та Аналітична система , суд зазначає, що відповідачем не проведено зустрічних звірок, передбачених Податковим кодексом України. Як вже зазначалось раніше, дії інших платників податків по ланцюгу контрагентів, з якими, в свою чергу, мали відносини контрагенти позивача, не можуть впливати на права та обов'язки позивача у даній справі - Приватного підприємства АБ Макабі .

Європейський суд з прав людини в п. 38 рішення від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Крім того, Європейський Суд з прав людини в п. 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі Булвес проти Болгарії зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної особи або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливо для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Згідно з постановою Верховного ОСОБА_6 №К/9901/2030/17, №821/589/17 від 06.02.2018 року фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Матеріалами справи підтверджується оплата позивачем придбаних робіт від Товариства з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик , що не заперечується відповідачем. Господарські операції підтверджені первинними документами, складеними згідно з вимогами п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . У матеріалах справи відсутні докази щодо фіктивності цих підприємств або ж докази, які б свідчили про відсутність наміру керівників контрагентів позивача на здійснення господарської діяльності очолюваних ними товариств.

Щодо посилання в акті перевірки №425/26-15-14-02-05/39029687 від 17 червня 2018 року на наявний вирок у відношенні директора Товариства з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик ОСОБА_4 у справі №522/18372/17 від 29 листопада 2017 року, суд зазначає наступне.

У вироку, на який посилається відповідач, зафіксовано об'єктивну сторону складу злочину. Жодних обставин, які б свідчили про здійснення господарських операцій саме з позивачем, у вироку не встановлено. Суд зазначає, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили.

Відсутність у вироку конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи спростовує доводи контролюючого органу, що цей вирок є належним доказом нереальності господарських операцій позивача з його контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного ОСОБА_6 від 27 лютого 2018 року у справі №802/1853/16-а та від 17 квітня 2018 року №808/2459/17.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, договір та первинні документи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю О.К. Лоджистик підписано ОСОБА_5, а в листі заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21 грудня 2018 року №39716/9/26-15-10-02-33 зазначено, що обвинуваченою у справі №522/18372/17 є ОСОБА_4, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача.

Таким чином, враховуючи все вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і, відповідно, протиправність застосування до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням додаткового тягару у вигляді збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 55129,00 грн.

Частинами першою-третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства Агенція безпеки Макабі задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ №9934 від 14 червня 2018 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП АБ Макабі .

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00009171402 від 01 серпня 2018 року, винесене Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства Агенція безпеки Макабі (04071, м. Київ, вулиця Оболонська, 37-А, код ЄДРПОУ 39029687) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені судові витрати у вигляду сплаченого судового збору в розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 коп.)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Повний текст рішення складено 11 березня 2019 року.