Рішення

від 04.03.2019 по справі 2340/4783/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року справа № 2340/4783/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,

представника позивача - Бодашка О.О. (за ордером),

представника відповідача - Шлапак Н.В. (за довіреністю в режимі відеоконференції),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство Черкасиобленерго (вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, 18002, далі - позивач) з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11Г, м. Київ, 04119, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 26.10.2018 №0016404204.

Ухвалою суду від 11.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 26.10.2018 відповідачем прийнято ППР про застосування до ПАТ Черкасиобленерго штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 згідно із статтею 120-1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс № 2755) у сумі 3958207 грн. 03 коп. Позивачем зазначено, що ПАТ Черкасиобленерго перебуває у процедурі банкрутства з 14.05.2004, що підтверджується ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 у справі №01/1494. Оскільки на даний час триває провадження у справі про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго" щодо задоволення вимог кредиторів якого введено мораторій, рішення відповідача про застосування штрафних санкцій від 26.10.2018 №0016404204 за порушення граничних термінів реєстрації (вказана обставина не заперечується позивачем). На підтвердження позиції надано постанову Верховного Суду в справі №823/2240/17 (нарахування санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ - боржник повинен виконувати грошові зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання не нараховується, за винятком випадків, що можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що за порушення позивачем своєчасності реєстрації податкових накладних у ЄРПН правомірно, у межах компетенції, застосовано штрафні санкції. Відповідачем зазначено, що згідно позиції Верховного Суду в справі №823/2240/17, пеня та штраф не нараховується лише за невиконання позивачем саме грошових зобов'язань, однак у даному випадку відповідачем застосовано до позивача штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення про застосування до ПАТ Черкасиобленерго штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 згідно із статтею 120-1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс № 2755) у сумі 3958207 грн. 03 коп.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755 реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно пункту 201.10 статті 201 датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

ПК України передбачено, що контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; надають інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (стаття 19-1).

Обов'язком платника згідно пункту 16.1.3 статті 16 ПК України є: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, згідно пункту 16.1.8 - виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки. Доказів про те, що акт перевірки позивачем був підписаний та/або заперечення до акту скеровані відповідачеві після отримання позивачем (а.с.49 т.2) - не надано, скарг на неправомірність дій з проведення камеральної перевірки не виявлено.

Податковий документ у електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інші звітні податкові документи, інформація у яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді - електронний документ, що формується програмним забезпеченням контролюючого органів та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС; пункт 7.1 - платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення; пункт 8 - оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних.

Відповідно до підпункту 120-1.1 статті 120-1 Кодексу № 2755 порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення відповідальності до платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі: 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Предметом спору у даній справі є застосування штрафних санкцій за порушення ПАТ Черкасиобленерго граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, натомість реєстрація у ЄРПН податкових накладних з порушенням встановленого законодавством строку позивачем не оспорюється у контексті порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Кодексу № 2755. Однак, спірним у даних правовідносинах є різне тлумачення порядку застосування санкцій за порушення податкової дисципліни до платника податків, у зв'язку із несвоєчасною реєстрацією податкових накладних з ПДВ у період дії мораторію під час банкрутства на стадії розпорядження майном позивача.

Правову позицію про те, що протягом здійснення провадження у справі про банкрутство встановлюється заборона на нарахування боржнику за поточною заборгованістю неустойки (штрафу, пені) щодо якого порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, викладено у постановах Верховного Суду України, зокрема у справі № 3-71гс12 від 12.03.2013; № 3-27гс13 від 01.10.2013; № 3-67гс12 від 18.12.2012, справі № 21-179а12 від 11.06.2012 (оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли після його запровадження, то не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення).

Встановлені обставини дають підстави для висновку, що незважаючи на дію мораторію ПАТ Черкасиобленерго має виконувати обов'язки, що виникли після введення мораторію, зокрема у контексті відповідальності щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань у ЄРПН, а контролюючий орган наділений повноваженнями приймати рішення із визначення відповідальності платника податків за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, де грошове зобов'язання згідно спеціального Кодексу№2755 є неузгодженим у разі, якщо ППР оскаржено до суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 807/68/18 (провадження №К/9901/63488/18 - ЄДРСРУ № 78468472) досліджував питання відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування: системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку №1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Суд зазначає, що обов'язок позивача з реєстрації податкових накладних у ЄРПН , встановлений статтею 201 Кодексу № 2577 є складовою податкового обов'язку платника податків, що регулюється спеціальним кодифікованим актом - ПК України та не є грошовим зобов'язанням або зобов'язанням щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у контексті різного правового регулювання процедур узгодження грошового зобов'язання за результатом здійснення податкового контролю (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: згідно п. 60.1.4 ПК Украъни - рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі) та погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури , визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Верховний Суд у рішеннях від 30.05.2018 у справі № 26/48/09-910/2433/16 (ЄДРСР 74570844): (не може розглядатися питання про стягнення чи непоширення мораторію на ненараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржникові, стосовно якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство) та від 11.09.2018 у справі №820/10403/15 (ЄДРСР 76420708): (боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф саме за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства) , тобто зазначив, що виходячи зі змісту Закону №2343 боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію.

Верховний Суд у рішенні від 21.08.2018 у справі № 819/2484/13-а (ЄДРСР 76113925) зазначив, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Наведені норми регулюють правовідносини, що виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів. Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що ж стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Оскільки штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних є мірою відповідальності, спрямованою на забезпечення виконання обов'язку позивача із своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, на нього не поширюється дія мораторію, встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з причин відсутності узгодженого грошового зобов'язання (зобов'язання боржника, вимог кредиторів) під час вирішення адміністративної справи у судовому порядку.

Разом з цим, суд звернув уваги, що відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №823/2240/17 (ЄДРСР 76419159), ПАТ "Черкасиобленерго" перебуває у процесі банкрутства, зокрема, ухвалою господарського суду Черкаської області від 14 травня 2004 року у справі №01/1494 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Черкасиобленерго" (згодом ПАТ "Черкасиобленерго"), одночасно із прийняттям якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а відтак, за положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 №2343-XII, які діяли на час введення мораторію, штраф та пеня за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не застосовуються.

Однак необхідно зазначити, що згідно вищевказаної позиції Верховного Суду (справа №823/2240/17 (ЄДРСР 76419159), на яку посилається позивач, пеня та штраф не нараховується лише за невиконання позивачем саме грошових зобов'язань, однак у даному випадку відповідачем застосовано до позивача штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Таким чином, незважаючи на дію мораторію позивач зобов'язаний виконувати свій податковий обов'язок, що виник після введення мораторію, зокрема, сплачувати своєчасно реєструвати податкові накладні, тому враховуючи наведене вище у сукупності суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 13.03.2019.