Постанова

від 28.05.2019 по справі 2340/4783/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/4783/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2019, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 26.10.2018 №0016404204 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на даний час триває провадження у справі про банкрутство ПАТ Черкасиобленерго щодо задоволення вимог кредиторів якого введено мораторій, отже, рішення відповідача про застосування штрафних санкцій від 26.10.2018 №0016404204 за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних є протиправним. Посилається на застосування судом неправильної редакції Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , адже редакція, яка була чинна на момент порушення провадження у справі про банкрутство у 2004 році, встановлювала пряму заборону на нарахування штрафу за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що, у свою чергу, узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 12.03.2013 року у справі №29/5005/16170/2011 та від 01.10.2013 року у справі №28/5005/3240/2012.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акта камеральної перевірки від 09.10.2018 №208/28-10-42-04/22800735 прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування до ПАТ Черкасиобленерго штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 згідно із статтею 120-1.1 Податкового кодексу України від 26.10.2018 № 0016404204.

Не погоджуючись з вказаним рішення, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується несвоєчасна реєстрація позивачем податкових накладених, яка, у свою чергу, останнім і не заперечується. Разом з цим, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, запровадженого на підставі Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , поширюється лише на вимоги конкурсних кредиторів та не звільняє від виконання зобов`язань перед поточними кредиторами, до яких належить відповідач.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Обов`язком платника згідно п. 16.1.3 ст. 16 ПК України є: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, згідно пункту 16.1.8 - виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно абз. 5 п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Платник податку має можливість зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН протягом установленого ПК України строку, а за порушення встановлених строків, приписами ПК України передбачено відповідальність, у вигляді нарахування штрафних санкцій, що залежать від кількості днів порушення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Питання строків реєстрації податкових накладних регламентовано саме п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; надають інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо правомірності нарахування Позивачу штрафних санкцій за порушення податкової дисципліни під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статей 1, 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у редакції, яка була чинною на момент запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв`язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов`язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов`язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов`язання.

З огляду на наведене, можна дійти висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов`язань поточних кредиторів, то за цими зобов`язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов`язаннями, які забезпечують належне виконання основного і є похідними від нього.

Таким чином, апелянтом не враховано, що оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після його введення, то не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов`язань є правопорушенням. Нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов`язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Наведену правову позицію неодноразового висловлював Верховний Суд України у постановах від 25.06.2011 року № 21-113а11, від 11.06.2012 року №21-179а12 та від 09.07.2013 року у справі №21-178а13.

Належність відповідача до поточних кредиторів свідчить про правомірність нарахування штрафних санкцій за відсутності заперечень позивача щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 28.05.2019