Рішення

від 12.03.2019 по справі 826/15461/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2019 року № 826/15461/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКОММ доГоловного управління Державної фіскальної служби у м.Києві провизнання протиправним та скасування наказу

Суд прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОКОММ з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, в якому просить :

1. Визнати протиправним та скасувати наказ № 13529 від 06.09.2018 начальника ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_1 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЄВРОКОММ (код ЄДРПОУ 35572324), яким ТОВ ЄВРОКОММ (код ЄДРПОУ 35572324) призначено перевірку фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ТОРУС (код ЄДРПОУ 40551154) за лютий 2017 року та з ТОВ ОПТІМА АЙРОН (код ЄДРПОУ 41569162) за листопад 2017 року.

2. Визнати рішення, прийняті на підставі неправомірно виданого наказу №13529 від 06.09.2018 недійсними, такими що не підлягають виконанню та застосуванню будь-яких фінансових санкцій до ТОВ ЄВРОКОММ .

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що враховуючи відсутність у відповідача правових підстав для проведення відносно позивача документальної позапланової виїзної перевірки, прийнятий наказ про її проведення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню

Ухвалою суду від 24.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача проти позову заперечив, згідно відзиву на позовну заяву від 18.10.2018, в яких просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскаржуваний наказ є правомірним.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як слідує з матеріалів справи, Головне управління ДФС у м.Києві надіслало на адресу Товариства письмові запити від 31.05.2018 № 2496/10/26-15-14-04-05-12 та від 19.07.2018 № 33608/10-26-15-14-04-05-12 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень , у якому з посиланням на підпункти 16.1.5, 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 3 абз. 3 п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, просила надати протягом 15 робочих днів з дня отримання цього запиту інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження по викладеним фактам порушення податкового законодавства. Зокрема, у акті запитах було вказано, що фіскальним органом виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ ЄВРОКОММ даних податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Оптіма Айрон , що містяться у податковій декларації за листопад 2017 року в сумі 56 551 грн та з ТОВ Торус у сумі 239 756 грн, що містяться у податковій декларації з ПДВ за лютий 2017 року.

Зазначені запити були отримані позивачем.

На вказані запити Товариство надіслало Головному управлінню відповіді, у яких вказало, що запити не відповідають вимогам законності, у зв'язку з чим, Товариство не має можливості надати відповідь на вимушене відмовитись від надання визначеної інформації та її документального підтвердження.

Наказом Головного управління ДФС у м.Києві від 06.09.2018 № 13529 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЄВРОКОММ з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Торус за лютий 2017 року та з ТОВ Оптіма Айрон за листопад 2017 року.

У преамбулі оскаржуваного наказу від 06.09.2018 № 13529 вказано, що його прийнято у зв'язку з наданням не у повному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень на письмові запити ГУ ДФС у м.Києві від 31.05.2018 № 24961/10/26-15-14-04-05-12 та від 19.07.2018 № 33608/10/26-15-14-04-05-12, на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом цього наказу, позивач звернувся з до суду позовом про його оскарження.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно абз. 4, 5 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом . Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, який зазначений в наказі заступника начальника Головного управління ДФС у м.Києві від 06.09.2018 № 13529, як підставу для проведення перевірки, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, перевірка може бути призначена за наявності одночасно таких умов:

- наявність недостовірних даних у податкових деклараціях, які були подані платником податків контролюючому органу;

- направлення контролюючим органом платнику податків письмового запиту із зазначенням в ньому виявленої недостовірної інформації .

- ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Вимоги до оформлення запиту визначені п. 73.3 ст. 73 ПК України, відповідно до якого контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати ;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства , законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, документальна позапланова перевірка може бути проведена податковим органом в порядку пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України виключно за умови ненадання платником податків копій документів та відповідних письмових пояснень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, право надіслання якого поставлено законодавцем в залежність від отримання податкової інформації, яка безумовно свідчить про наявність недостовірних даних у податкових деклараціях, які були подані платником податків контролюючому органу.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для направлення контролюючим органом на адресу ТОВ ЄВРОКОММ запитів від 31.05.2018 № 24961/10/26-15-14-04-05-12 та від 19.07.2018 № 33608/10/26-15-14-04-05-12 був здійснений аналіз податкової звітності з податку на додану вартість за січень-грудень 2016 року з питання виявлення помилок (порушень) показників, в тому числі арифметико-логічних помилок платника.

Так, у запиті зазначено про те, що за результатом проведення аналізу податкової звітності виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ ЄВРОКОММ даних податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Оптіма Айрон , що містяться у податковій декларації за листопад 2017 року в сумі 56 551 грн та з ТОВ Торус у сумі 239756 грн, що містяться у податковій декларації з ПДВ за лютий 2017 року.

Судом досліджено зміст даного запиту контролюючого органу та встановлено, що останній складено з порушенням вимог податкового законодавства.

Так, зокрема, у запитах контролюючого органу від 31.05.2018 та від 19.07.2018 не міститься конкретного переліку документів, який пропонується надати платником податків до контролюючого органу, при цьому, у даних листах відповідач посилається на норми пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, пп. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до абз. 2 пункту 2 статті 73.3 ПК України запит контролюючого органу повинен містити зокрема перелік документів, які пропонується надати.

Згідно з пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до пп. 2 абз. 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України запит контролюючого органу повинен містити зокрема перелік документів, які пропонується надати. Цим же пунктом ст. 73 ПК України передбачено, що у разі якщо запит складено з порушеннями вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, (далі-Порядок) у запиті зазначаються, зокрема, опис інформації, що запитується, та в разі потреби - перелік документів, що її підтверджують . Пунктом 16 вказаного Порядку передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З урахуванням того, що у запитах податкового органу від 31.05.2018 № 24961/10/26-15-14-04-05-12 та від 19.07.2018 № 33608/10/26-15-14-04-05-12 не наведено жодного переліку документів, які пропонується надати, в силу пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п. 73.3 ст. 73 ПК України та п. 16 Порядку суд приходить до висновку, що запити від 31.05.2018 та від 19.07.2018 складено з порушенням вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим позивач був звільнений від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Суд зазначає, що Державна фіскальна служба України у своїх листах від 30.06.2016 № 635/3/99-99-11-04-04-11, від 11.11.2015 № 24065/6/99-99-22-04-02-15 вказує про право платників податків не надавати запитувану інформацію в силу самого факту неналежного оформлення письмового запиту, що не вимагає письмового повідомлення контролюючого органу та наголошує про обов'язок контролюючих органів направляти платникам податків запити в порядку пункту 73.3 статті 73 ПК України з переліком документів, які пропонується надати.

Також суд зазначає, що для проведення документальної перевірки, повинні існувати очевидні юридично-визначені обставини та передумови, які дозволяють контролюючому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) документальної перевірки, адже право відповідача на призначення позапланової документальної виїзної перевірки не є абсолютним, а його реалізація безпосередньо пов'язана з існуванням юридичного факту - не надання платником відповіді протягом 15-ти робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту, як це передбачено у пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, який, у свою чергу, повинен відповідати вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Отже, підстави проведення документальної позапланової виїзної перевірки, зазначені в наказі від 06.09.2018 №13529 повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, адже таке безпосередньо пов'язано з реалізацією суб'єктом господарювання права на захист своїх прав, свобод та законних інтересів, оскільки згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти в межах, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто діяльність суб'єктів владних повноважень повинна будуватися на засадах правової визначеності, прогнозованості та передбачуваності (як складових елементів верховенства права в Україні).

Крім того, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України містить лише загально-правову диспозицію спрямовану до невизначеного кола осіб (суб'єктів податкових правовідносин), але не являється фабулою фактичних обставин даних взаємовідносин між платниками податків та контролюючими органами (обов'язкових юридичних передумов) для такої перевірки відносно конкретно визначеного платника податків, яким згідно наказу від 06.09.2018 № 13529 є позивач.

Оскільки надання платниками податків письмових відповідей на запити контролюючих органів, не може розглядатися як процесуальна формальність у податкових взаємовідносинах платника та держави, а дії та рішення по призначенню перевірки не можуть прийматися відповідачем у безумовному порядку незважаючи на подання суб'єктом господарювання своєчасної відповіді на запит контролюючого органу, адже пп. 78.1.4 ПК України передбачає єдину можливу правову підставу для призначення перевірки, а саме - ненадання платником податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту .

Суд наголошує, що встановлені Главою 8 розділу ІІ ПК України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в процесі адміністрування податків і зборів. З цією метою нормативно-правове обмежено у переліку підстав для призначення та проведення перевірок платників податків контролюючими органами, а також визначено умови проведення відповідних перевірок та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до їх проведення.

Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 75 - 81 ПК України вимог порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням прав останнього.

Згідно абз. 2 пп. 5.4 п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми , оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Згідно абз. 3 пп. 3.1 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 №17-рп/2010 одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності , у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної , передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Статтею 21 ПК України визначені обов'язки органів фіскальної служби, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Враховуючи викладене, наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЄВРОКОММ , код за ЄДРПОУ 35572324 від 06.09.2018 № 13529 не відповідає вимогам податкового законодавства.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у контролюючого органу підстав для прийняття оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Крім того, суд зауважує, що посилання відповідача на те, що перевірка вже проведена, судом відхиляються, адже відповідачем не надано доказів вручення позивачу наказу, акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, що прийняті за результатами перевірки

Поряд з цим, позовні вимоги в частині визнати рішення, прийняті на підставі неправомірно виданого наказу №13529 від 06.09.2018 недійсними, такими що не підлягають виконанню та застосуванню будь-яких фінансових санкцій до ТОВ ЄВРОКОММ , задоволенню не підлягають, адже позивачем не доведено, а контролюючим органом до матеріалів справи не надано доказів прийняття ППР за наслідками проведеного контрольного заходу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

В той же час, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного наказу від 06.09.2018 № 13529, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 13529 від 06.09.2018 начальника ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_1 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЄВРОКОММ (код ЄДРПОУ 35572324), яким ТОВ ЄВРОКОММ (код ЄДРПОУ 35572324) призначено перевірку фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ТОРУС (код ЄДРПОУ 40551154) за лютий 2017 року та з ТОВ ОПТІМА АЙРОН (код ЄДРПОУ 41569162) за листопад 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОКОММ (03049, м.Київ, вул.Тополева, 6, код ЄДРПОУ 35572324) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві (04116, місто Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати в сумі 881 грн.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій