Постанова

від 06.03.2019 по справі 404/2439/17(2а/404/8/18)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2019 року м. Дніпросправа № 404/2439/17(2а/404/8/18)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьова Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 листопада 2018 року (головуючий суддя - Павелко І.Л.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Новенської селищної ради

третя особа ОСОБА_2

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда із позовом до Новенської селищної ради (далі - Відповідач), третя особа - ОСОБА_2 (далі - Третя особа), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Новенської селищної ради №785 п. 9 від 27 березня 2013 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,1 га, смт. Нове, м. Кіровоград .

В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначив про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення були порушені та не виконані закони України, а саме: відповідно ст.118 п.6 Земельного кодексу України клопотання для надання дозволу саме на АДРЕСА_1, площею 0,1га, відповідно до Земельного кодексу України, ОСОБА_3, не подавалось, тому клопотання ОСОБА_3 Головою Новенської селищної ради не розглядалось, на земельну комісію не передавалось, проект рішення по заяві не створювався та не розглядався. Не виконано ст.47 п.1 та п.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні щодо розгляду проектів рішень відповідними комісіями. На постійній депутатській земельній комісії заява та питання щодо надання дозволу не розглядалась, не відбулося оприлюднення проекту рішення відповідно до ст.15 п.3 Закону України Про доступ до публічної інформації та ст. 59 п.11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 листопада 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с.217-220).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції, зокрема, виходив із того, що затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки рішення №785 виконано, а тому на даний час втратило силу, що було встановлено постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 грудня 2015 року. Також суд зазначив, що рішення Новенської селищної ради Кіровського району м. Кіровограда №785 від 27.03.2013 року прийнято останнім у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що судом не було надано належної уваги порушенню Відповідачем статті 41 Закону України Про запобігання корупції , не застосовано норми статей 5, 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності стосовно заборони приймати рішення на виконання порядку приватизації без наявності плану зонування та детального плану території для забудови на час прийняття Відповідачем дозвільних рішень, не застосовано пункти 6,7 статті 118 Земельного кодексу України. Також Позивач зазначив, що при скасуванні оскаржуваного рішення Відповідача не виникає порушення конституційних прав Третьої особи, оскільки ним не виконано законний порядок набуття на етапі отримання дозвільних рішень.

Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили, що не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що пунктом 9 рішення Новенської селищної ради від 27.03.2013 року № 785 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі, яка розташована за адресою: м. Кіровоград, смт. Нове, АДРЕСА_1.

Пунктом 13 рішення №785 передбачено, що термін дії рішення один рік з дня прийняття даного рішення.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Новенська селищна рада у земельних правовідносинах щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб виступає стороною, яка має право встановлювати строки (терміни) виконання рішень ради.

Метою встановлення терміну дії рішення селищної ради №785 є визначення певного періоду у часі, у який мають бути виконані конкретні зобов'язання щодо розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надання його на затвердження сесії селищної ради.

На підставі рішення №785 гр. ОСОБА_3 замовив розроблення проекту землеустрою в організації, яка має право на виконання землевпорядних робіт відповідно до законодавства. В той же час організацією, яка виконувала розроблення проекту землеустрою, роботи у передбачений строк не були виконані.

Судом встановлено, що у визначеному Регламентом Новенської селищної ради порядку на засіданні сорок третьої сесії Новенської селищної ради було прийнято відповідне рішення, яким продовжено термін дії рішення №785.

Рішенням Новенської селищної ради від 16.09.2015 року №1934 гр. ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою та надано у власність земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1. Станом на 24.09.2015 року за гр. ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Фактично, затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки рішення №785 виконано, а тому на даний час втратило силу, що було встановлено постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 грудня 2015 року у справі №404/4623/15-а; номер провадження 2-а/404/423/15.

У ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження посилання Позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення, з огляду на що суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що рішення Новенської селищної ради Кіровського району м. Кіровограда № 785 від 27.03.2013 року прийнято останньою у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 28 листопада 2018 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 листопада 2018 року у справі №404/2439/17 (2а/404/8/18) - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 12 березня 2019 р.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов