Ухвала

від 12.03.2019 по справі 826/6282/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6282/17

У Х В А Л А

12 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНСПЕЦПРОФІЛЬ до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року залишено без руху у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження.

Вказану ухвалу отримано скаржником 25.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС) десятиденного строку, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, відповідач посилається на те, що його посадові особи не знали про дату фактичного отримання рішення суду, а орієнтувалися виключно на дату штампу вхідної кореспонденції скаржника, що вказана на отриманій копії рішення.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції наголошував на тому, що відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції є лише доказом реєстрації відповідних документів у внутрішньому документообігу відповідача. Дата внутрішньої вхідної кореспонденції не є датою фактичного отримання рішення суду, з яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) пов'язує початок перебігу процесуальних строків.

Аналогічну позицію висловлював Верховний Суд у постановах від 14 лютого 2019 року (справа № 826/2602/16), від 22 січня 2019 року (справа №810/1538/15) та ін.

Копію оскаржуваного рішення отримано відповідачем 19.12.2018, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника відповідача ОСОБА_2 (а.с. 102). Тому, саме з 19.12.2018, а не з 20.12.2018 почався перебіг тридцятиденного строку, протягом якого скаржник має право на поновлення строку апеляційного оскарження при поданні апеляційної скарги.

Суд відхиляє доводи скаржника про те, що посадова особа, яка здійснювала супровід справи не знала про отримання рішення 19.12.2018. Будь-яких доказів цьому надано не було. Крім того, відповідач як орган державної влади не був позбавлений можливості протягом строку апеляційного оскарження пересвідчитись у даті фактичного отримання рішення суду першої інстанції звернувшись до суду із відповідним зверненням (запитом), ознайомившись із матеріалами справи чи з'ясувавши ці обставини безпосередньо у особи, яка отримала копію рішення суду (представника ОСОБА_2.) тощо.

У пункті 74 Рішення у справі Лелас проти Хорватії і пункті 70 Рішення у справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків.

Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, у даному випадку позивача, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Таким чином, незабезпечення державними органами внутрішніх процедур щодо дотримання встановлених законом процесуальних строків, не може бути поважною причиною для їх порушення та слугувати підставою для поновлення таких строків. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

За таких обставин, сказані скаржником причини пропуску строку не є поважними, а отже підстави для задоволення клопотання про поновлення такого строку відсутні.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов