Ухвала

від 11.03.2019 по справі 911/605/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"11" березня 2019 р.           м. Київ Справа № 911/605/19

Суддя Конюх О.В., розглянувши позовні матеріали

за позовом          підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі» (07400, Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, буд. 2, офіс 1, код 20048150)

до відповідачів:          приватного акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс» (49033, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, буд. 122, код 01881051)

про          витребування майна та усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

позивач – підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі», звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 05.03.2019 до відповідача – приватного акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс», в якому просить суд:

- витребувати у відповідача на користь позивача з чужого незаконного володіння майно у вигляді цілісного майнового комплексу об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, буд. 2, що складається з промислового комплексу літера «А-1», КНС літера «Б», водонапірних башт літери «» і «Г», огорожі «N», інженерні та інші комунікації, санітарно-технічні системи та інша інфраструктура, що забезпечує можливість використання об'єкту за призначенням, у тому числі система газопостачання, технічна документація, загальною вартістю 4 072 285,00 грн, та зобов'язати повернути його в натурі позивачу;

- усунути перешкоди з боку відповідача у здійсненні права власності позивача в частині користування власним майном у вигляді цілісного майнового комплексу об'єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, буд. 2, і всім належним йому майном, що міститься на земельній ділянці з кадастровим номером 3221284401:01:060:0134, за вказаною адресою: Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. Київська, буд. 2, шляхом заборони відповідачу перешкоджати позивачу в здійсненні права власності та звільнення усієї території по периметру зазначеної земельної ділянки від його персоналу та охорони;

- визначити справедливий розмір судового збору та дозволити сплатити судовий збір після відкриття провадження або звільнити позивача від сплати судового збору у повному обсязі.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 164 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір з позовної заяви, що подається до господарського суду Київської області, сплачується на наступні реквізити:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: 34316206083082

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

Згідно частини першої, підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, а із позовних вимог немайнового характеру – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини 1 ст. 163 ЦК України).

Позивачем заявлено майнову вимогу – про витребування нерухомого майна та немайнову вимогу – про усунення перешкод у користуванні майном.

В позовній заяві позивач зазначає, що вартість майна складає 4 072 285,00 грн. (ціна продажу, яка вказана у копії договору купівлі-продажу від 17.12.2008). Твердження позивача про знецінення об'єкту жодними доказами не підтверджується.

Таким чином, судовий збір який підлягає сплаті за майнову вимогу – 61 084,27 грн та немайнову вимогу – 1 921,00 грн загалом складає 63 005,27 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем до позову доказів сплати судового збору не додано.

Разом із тим, за змістом п. 3 ч. 3 ст. 162 та ст. 163 ГПК України обов'язок визначення вартості майна за відповідними вимогами покладається на позивача.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивач – підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-КІ» не належить до жодної з категорії осіб, визначеної у статті 8 Закону України «Про судовий збір», яким суд за клопотанням може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, або зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

За змістом положень статті 8 «Про судовий збір» відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати для юридичних осіб не передбачено.

Враховуючи викладене, суд залишає без задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

В порушення зазначених норм законодавства, позивачем подано копію опису вкладення в лист від 05.03.2019, за яким відповідачу було направлено заяву невідомого змісту та позовну заяву. Доказів направлення відповідачу додатків до позовної заяви позивачем не подано.

Відтак, позивачем не подано належних та допустимих доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Крім того, згідно з ч. 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.

Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55. Згідно з вказаним стандартом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Додані позивачем до позову документи подані у незасвідчених ксерокопіях.

Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17).

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд роз'яснює підприємству з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-КІ», що відповідно до частини 3 статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, проте, згідно з частиною 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вищевказані недоліки позовної заяви повинні бути усунуті підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-КІ» у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Додатково суд звертає увагу позивача на те, що Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення особою (відповідачем) перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Однією з особливостей негаторного позову, як правило, є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. В протилежному випадку власник має право звернутися до суду з двома вимогами - про визнання права власності на майно та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей.

З огляду на те, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації, відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим законом (частина 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а позивач не подав взагалі жодних доказів існування створення відповідачем перешкод у користуванні спірним майном для позивача, за поданими до позову документами у позивача взагалі відсутнє право на подання негаторного позову.

До того ж, спірне майно позивачем визначено як перелік певних будівель з комунікаціями (?), санітарно-технічними системами (?) та іншою інфраструктурою (?) включно із системою газопостачання, і не стосується земельної ділянки, а обраний спосіб усунення перешкод (звільнення усієї території по периметру земельної ділянки) передбачає вирішення спору судом і відносно земельної ділянки, на якій розташовані спірні обєкти.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, а й вже фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Тобто змістом віндикаційного позову є витребування саме тієї речі, яка вибула із законного володіння власника.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

2. Позовну заяву від 05.03.2019 підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-КІ» залишити без руху.

3. Зобов'язати підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-КІ» усунути недоліки позовної заяви від 05.03.2019, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом:

- надання суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і всіх доданих до неї документів листом з описом;

- подання доказів сплати судового збору в розмірі 63 005,27 грн;

- подання суду належним чином засвідчених читабельних копій документів, доданих до позовної заяви;

Докази подаються за правилами, встановленими ст. 80 ГПК України.

4. Копію ухвали направити підприємству з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фермой-Кі».

Суддя                     О.В. Конюх