ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12.03.2019 Справа № 905/2391/18
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний стиль , м.Донецьк
про стягнення боргу у розмірі 50997,27грн., пені у розмірі 13745,63грн., 3% річних у розмірі 3041,15грн., інфляційних витрат у розмірі 39594,92грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний стиль , м.Донецьк про стягнення боргу у розмірі 50997,27грн., пені у розмірі 13745,63грн., 3% річних у розмірі 3041,15грн., інфляційних витрат у розмірі 39594,92грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №706/14-ТЕ-7 від 10.12.2013 в частині оплати за отриманий природний газ.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2391/18; справу №905/2391/18 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; судове засідання призначено на 22.01.2019 о 10:00 год.; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 22.01.2019.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.01.2019 відкладено підготовче засідання на 14.02.2019 о 12:20 год.; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 14.02.2019.
Ухвалою суду від 14.02.2019 закрито підготовче засідання; призначено розгляд справи по суті на 12.03.2019.
Представник позивача в підготовчому засіданні 22.01.2019 наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач в судові засіданні не з'явився, відзив у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, виходячи з наступного:
За змістом наявного у матеріалах справи безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є м. Донецьк.
У відповідності до листа УДППЗ Укрпошта відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк, у зв'язку з чим ухвали по справі були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 №01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.
Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність справи та судових засідань. Згідно ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
10.12.2013 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Столичний стиль , м.Донецьк (відповідач, Покупець) був укладений договір на купівлі-продажу природного газу №706/14-ТЕ-7, за приписами п.1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
Згідно з п.1.2. договору (в редакції додаткової угоди №2 від 30.04.2014), газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.
За умов п.2.1. договору, продавець передає покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 280,8тис.куб.м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): січень - 42; лютий - 42; березень - 38; квітень - 17; травень - 5,5; червень - 5,3; липень - 5,2; серпень - 5,3; вересень - 5,5; жовтень - 21; листопад - 34; грудень - 60.
Обсяги газу, що планується передати за договором можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п.2.1.1. договору).
Згідно з п.п.3.3, 3.4. договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженими представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
За змістом п.5.2. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 28.01.2014), до сплати за 1000 куб. м природного газу - 1091,00грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20грн., всього з ПДВ - 1309,20грн.
Згідно з п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Умовами п.6.3. договору, сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим.
Відповідно до розділу 11 договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На підставі договору №706/14-ТЕ-7 від 10.12.2013 позивачем та відповідачем було підписано акти приймання-передачі природного газу (з урахуванням послуги на транспортування): 31.01.2014 у січні 2014 року на суму 59022,66грн. (45,083 тис. куб. м), 28.02.2014 у лютому 2014 року на суму 64348,49грн. (49,151 тис. куб. м), 31.03.2014 у березні 2014 року на суму 40078,54грн. (30,613 тис. куб. м), 30.04.2014 у квітні 2014 року на суму 20170,85грн. (15,407 тис. куб. м), 31.05.2014 у травні 2014 року на суму 5756,56грн. (4,397 тис. куб. м), 30.06.2014 у червні 2014 року на суму 4516,75грн. (3,450 тис. куб. м), 31.07.2014 у липні 2014 року на суму 1859,06грн. (1,420 тис. куб. м), 31.08.2014 у серпні 2014 року на суму 87,72грн. (0,067 тис. куб. м), 31.10.2014 у жовтні 2014 року на суму 5066,61грн. (3,870 тис. куб. м), 30.11.2014 у листопаді 2014 року на суму 33048,13грн. (25,243 тис. куб. м), 31.12.2014 у грудні 2014 року на суму 50997,27грн. (38,953 тис. куб. м).
Таким чином, позивачем поставлено, а відповідачем отримано природний газ у 2014 році на суму 284952,64грн.
Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого природного газу, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено поставку відповідачу природного газу за період з січня 2014 року по грудень 2014 року на суму 284952,64грн.
Як вказує позивач з посиланням на власний розрахунок та відомості, які містяться у довідці Операції з 01.01.2014 по 31.01.2018 ТОВ Столичний стиль , відповідачем було здійснено часткову оплату у розмірі 233955,37грн., належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами ч.1. ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом п.6.1 договору №706/14-ТЕ-7 від 10.12.2013, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.
Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті отриманого товару у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу у розмірі 50997,27грн.
До матеріалів справи не надані докази зміни строку оплати.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки, суд дійшов висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний стиль , м.Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 50997,27грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені - 13745,63грн., 3% річних - 3041,15грн., інфляційних втрат - 39594,92грн., суд зазначає наступне.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Згідно з ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як встановлено судом, погашення заборгованості за зобов'язаннями квітня, липня, серпня, листопада 2014 року, відбулося з порушенням строків, визначеними у договорі №706/14-ТЕ-7 від 10.12.2013, а за зобов'язаннями грудня 2014 року борг не сплачений.
30.11.2016 набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Метою цього Закону є поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду.
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону.
Згідно зі ст. 2 Закону, його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Статтею 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Частиною 3 ст. 7 Закону встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
За висновком суду, частиною 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» передбачено можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб не нарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суму заборгованості, так і у спосіб списання цих нарахувань.
Суд зазначає, що частина 3 ст. 7 Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії є нормою прямої дії, оскільки застосування приписів ч. 3 ст. 7 цього Закону не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом, зокрема, застосування даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, і застосування процедури, передбаченої ст.ст. 1, 2, 3 Закону.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 07.02.2018 у справі №927/1152/16, від 15.03.2018 у справі № 904/10736/16, від 22.05.2018 у справі №905/3266/16.
Оскільки за переданий позивачем відповідачу природний в квітні, липні, серпні, листопаді 2014 року заборгованість була погашена сплачена до набрання чинності Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , то відповідно до положень вказаного Закону на таку заборгованість не підлягали нарахуванню інфляційні втрати, 3% річних, неустойка, а нараховані суми підлягали списанню.
За розрахунком суду пеня на борг у сумі 50997,27грн. (грудень 2014р.) за період з 15.01.2015 по 14.07.2015 підлягають стягненню у сумі 13426,95грн.
За розрахунком суду інфляційні втрати на борг у сумі 50997,27грн. (грудень 2014р.) за період з лютого 2015р. по 31.12.2016 підлягають стягненню у сумі 39541,00грн.
За розрахунком суду 3% річних на борг у сумі 50997,27грн. (грудень 2014р.) за період з 15.01.2015 по 31.12.2016 підлягають стягненню у сумі 3001,15грн.
Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 165, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний стиль , м.Донецьк про стягнення боргу у розмірі 50997,27грн., пені у розмірі 13745,63грн., 3% річних у розмірі 3041,15грн., інфляційних витрат у розмірі 39594,92грн., задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний стиль (83015, м.Донецьк, проспект Б.Хмельницького, буд. 102, код ЄДРПОУ 37040295) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг - 50997,27грн., 3% річних - 3001,15грн., інфляційних втрат - 39541,00грн., пеню - 13426,95грн., а також судовий збір в сумі 1755,23грн.
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.п.8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач (стягувач) - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720).
Відповідач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю Столичний стиль (83015, м.Донецьк, проспект Б.Хмельницького, буд. 102, код ЄДРПОУ 37040295).
У судовому засіданні 12.03.2019 підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2019.
Суддя Г.Є. Курило
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2019 |
Оприлюднено | 14.03.2019 |
Номер документу | 80416740 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Г.Є. Курило
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні