Ухвала

від 12.03.2019 по справі 525/796/17

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/796/17

Провадження №2-р/525/1/19

У Х В А Л А

12 березня 2019 року сел. ОСОБА_1

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., при секретарі Хоменко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку ч.3 ст.271 ЦПК України питання про роз'яснення рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року (у відповідній частині) в цивільній справі №525/796/17 за позовом ОСОБА_2 до ФГ Союз СК 1430 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, пені та розірвання договору оренди, -

в с т а н о в и в:

05.03.2019 року до Великобагачанського районного суду Полтавської області засобами поштового зв'язку надійшла заява позивача ОСОБА_2, що датована 27.02.2019 року про роз'яснення рішення суду від 09.10.2017 року в цивільній справі №525/796/17 за позовом ОСОБА_2 до ФГ Союз СК 1430 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, пені та розірвання договору оренди. Позивач ОСОБА_2 в заяві вказує, що 09.10.2017 року Великобагачанським районним судом Полтавської області (головуючий у справі суддя Ячало) була розглянута цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (як вказує позивач у своїй заяві) про стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції та пені, розірвання договору. Суд постановив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі, а саме: - розірвати договір оренди землі від 12 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Союз СК 1430 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,73 га, розташованої на території Подільської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320284000:00:001:2000, який зареєстровано у Великобагачанському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру 27 грудня 2010 року №041055100075; - стягнути з Фермерського господарства Союз СК 1430 , юридична адреса: 38343, Полтавська область, Великобагачанський район, село Огирівка, вулиця Пушкіна, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 32548388, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, не виплачену орендну плату за договором оренди землі від 12 листопада 2010 року в сумі 6917,76 грн., інфляційні витрати в сумі 891,43 грн., пеню відповідно до умов договору в сумі 2523 грн.15 коп., всього 10332,34 грн.; - стягнути з Фермерського господарства Союз СК 1430 , ідентифікаційний код юридичної особи 32548388 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати в сумі 1280 грн.

Як вказує позивач ОСОБА_2, дане рішення суду є не зовсім зрозумілим (неясним) в частині (що стосується фрази): Суд не приймає до уваги, надані стороною відповідача, дві розписки про отримання позики від 06.06.2009 р. та від 14.11.2010 р., які підтверджують отримання позивачем ОСОБА_2 від ОСОБА_3 грошових коштів на загальну суму 18000 гривень (13000 гривень та 6000 гривень), як підтвердження того, що дані суми отримані позивачкою в рахунок попередньої плати за договором оренди земельної ділянки, суми отримані позивачкою в рахунок попередньої оплати за договором оренди земельної ділянки, з огляду на те, що дані розписки підтверджують передачу ОСОБА_3 грошових коштів ОСОБА_2 в сумі 18000 гривень в борг, як між двома фізичними особами (договір позики між двома фізичними особами), та жодним чином не стосуються юридичної особи - Фермерського господарства Союз СК 1430 , з якою у позивача укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.64,65) . Крім цього ОСОБА_2 вказує, що у 2018 році ОСОБА_3 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення з неї заборгованості, основною підставою стягнення заборгованості являється вище зазначений пункт рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року, яким вказувалося, що суд не прийняв до уваги дві розписки про отримання позики, а тому вони не досліджувалися, і, на думку позивача, у даному рішенні їм помилково надано правову оцінку. Посилаючись на вищевикладене та положення ст.271 ЦПК України, позивач ОСОБА_2 просила роз'яснити рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року по справі №525/796/17 в частині Суд не приймає до уваги, надані стороною відповідача, дві розписки про отримання позики від 06.06.2009 р. та від 14.11.2010 р., які підтверджують отримання позивачем ОСОБА_2 від ОСОБА_3 грошових коштів на загальну суму 18000 гривень (13000 гривень та 6000 гривень), як підтвердження того, що дані суми отримані позивачкою в рахунок попередньої плати за договором оренди земельної ділянки, суми отримані позивачкою в рахунок попередньої оплати за договором оренди земельної ділянки, з огляду на те, що дані розписки підтверджують передачу ОСОБА_3 грошових коштів ОСОБА_2 в сумі 18000 гривень в борг, як між двома фізичними особами (договір позики між двома фізичними особами), та жодним чином не стосуються юридичної особи - Фермерського господарства Союз СК 1430 , з якою у позивача укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.64,65) .

З 07.11.2018 року у судді Великобагачанського районного суду Полтавської області Ячала Ю.І. (який розглядав цивільну справу №525/796/17) закінчився п'ятирічний строк повноважень судді, відповідно, згідно протоколу авторозподілу матеріалів, вищевказана заява учасника даної справи (позивача) передана на розгляд судді Великобагачанського районного суду Полтавської області Хоролець В.В.; інших суддів, які б мали право здійснювати судочинство у Великобагачанському районному суді Полтавської області не має.

За нормою ч.1 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Відповідно до частини другої цієї статті, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Юридична конструкція положень ч.3 цієї статті надає суду право (а не встановлює обов'язок) викликати в судове засідання учасників справи, державного чи приватного виконавця, при цьому, дана норма встановлює стислий термін для розгляду відповідної заяви. Враховуючи розгляд вищевказаної заяви в порядку ч.3 ст.271 ЦПК України та стислі терміни розгляду заяви, позивач у справі про день і час розгляду заяви повідомлялася секретарем суду засобами телефонного зв'язку (на номер, який вказаний у позовній заяві), при цьому, телефони відповідача, які вказані у позовній заяві не працюють (секретар не зміг зателефонувати на вказані номери відповідача у справі), однак неприбуття учасників справи для розгляду заяви про роз'яснення рішення суду не є перешкодою для такого судового розгляду (ч.3 ст.271 ЦПК України), тому суд проводить судове засідання 12.03.2019 року з урахуванням норм ч.2 ст.247 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

Суд, розглянувши заяву позивача ОСОБА_2 про роз'яснення рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року (у відповідній його частині) в цивільній справі №525/796/17 за позовом ОСОБА_2 до ФГ Союз СК 1430 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, пені та розірвання договору оренди, детально вивчивши матеріали даної цивільної справи та прослухавши звукозапис судового засідання від 09.10.2017 року в межах розгляду вищевказаної заяви позивача про роз'яснення судового рішення у відповідній частині приходить до наступних висновків.

Згідно ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Дослідженням матеріалів цивільної справи №525/796/17 за позовом ОСОБА_2 до ФГ Союз СК 1430 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, пені та розірвання договору оренди встановлено, що вищевказана цивільна справа перебувала в провадженні судді Великобагачанського районного суду Полтавської області Ячала Ю.І. Зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що позивачем у справі (тобто ОСОБА_2) при поданні позову до суду визначено процесуальний статус відповідача - юридичну особу ФГ Союз СК 1430 , а не фізичну особу ОСОБА_3 (тобто, у заяві ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення міститься помилкове посилання про назву позову як такого, що був поданий нею до ОСОБА_3 як безпосередньо до фізичної особи).

З досліджених матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд даної цивільної справи №525/796/17 проводився 09 жовтня 2017 року під головуванням судді Ячала Ю.І., з участю секретаря Гавриш О.В., з участю позивача ОСОБА_2 та представника відповідача юридичної особи ФГ Союз СК 1430 - ОСОБА_3, що підтверджується даними Журналу судового засідання та прослуханим в межах розгляду заява учасника справи (позивача ОСОБА_2Д.) про роз'яснення судового рішення звукозаписом даного судового засідання, яке відбувалося в приміщенні Великобагачанського районного суду Полтавської області 09 жовтня 2017 року (робоча копія диску знаходиться в матеріалів даної цивільної справи).

З резолютивної частини рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року вбачається, що суд вирішив позов ОСОБА_2 задовольнити; - розірвати договір оренди землі від 12 листопада 2010 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Союз СК 1430 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,73 га, розташованої на території Подільської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320284000:00:001:2000, який зареєстровано у Великобагачанському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру 27 грудня 2010 року №041055100075; - стягнути з Фермерського господарства Союз СК 1430 , юридична адреса: 38343, Полтавська область, Великобагачанський район, село Огирівка, вулиця Пушкіна, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 32548388, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, не виплачену орендну плату за договором оренди землі від 12 листопада 2010 року в сумі 6917,76 грн., інфляційні витрати в сумі 891,43 грн., пеню відповідно до умов договору в сумі 2523 грн.15 коп., всього 10332,34 грн.; - стягнути з Фермерського господарства Союз СК 1430 , ідентифікаційний код юридичної особи 32548388 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати в сумі 1280 грн. (а.с.а.с.72-75). Також роз'яснено порядок та строк його оскарження.

Копію даного судового рішення позивач ОСОБА_2 отримала 10.10.2017 року (а.с.76), представник відповідача у справі ФГ Союз СК 1430 копію даного судового рішення отримав 11.10.2017 року (а.с.77).

Учасниками справи дане судове рішення не оскаржувалося в апеляційному порядку, відповідно, воно набрало законної сили.

25.10.2017 року за заявою позивача ОСОБА_2 їй були видані Великобагачанським районним судом Полтавської області два виконавчі листи (а.с.а.с.78,85,88).

Постановами старшого державного виконавця Великобагачанського районного відділу ДВС ГТУЮ в Полтавській області ОСОБА_4 від 09.12.2017 року виконавчі провадження про стягнення судових витрат на користь ОСОБА_2 з ФГ Союз СК 1430 в сумі 1280 грн. та про стягнення боргу в сумі 10332,34 грн. на користь ОСОБА_2 з ФГ Союз СК 1430 закінчені у зв'язку зі стягненням вищевказаних грошових сум (а.с.а.с.84,87).

Тобто, на даний час рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року щодо стягнення відповідних грошових сум, які вказані в резолютивній частині даного рішення суду виконано в повному обсязі.

Також, ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 29.01.2019 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про виправлення описки в рішенні Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2017 року (справа №525/796/17) за позовом ОСОБА_2 до ФГ Союз СК 1430 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, пені та розірвання договору (в межах доводів заяви ОСОБА_2 про виправлення описки) було відмовлено; цією ж ухвалою суду заяву відповідача ФГ Союз СК 1430 в особі його голови ОСОБА_3 про виправлення арифметичної помилки в судовому рішенні було задоволено виключно з позиції факту допущення арифметичної помилки (без урахування доводів заяви про посилання на суму заборгованості) та виправлено арифметичну помилку, допущену в мотивувальній частині рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2017 року (справа №525/796/17) за позовом ОСОБА_2 до ФГ Союз СК 1430 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, пені та розірвання договору, помилково вказані 18000,00 гривень виправлено на правильні 19000,00 гривень (а.с.а.с.100-101).

З доводів заяви позивача ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення вбачається, що по суті їй не зовсім зрозуміло (неясно) дане судове рішення щодо мотивувальної частини рішення , яке вона і просить роз'яснити , посилаючись на доводи заяви про роз'яснення судового рішення в цій частині, про те, що Суд не приймає до уваги, надані стороною відповідача, дві розписки про отримання позики від 06.06.2009 р. та від 14.11.2010 р., які підтверджують отримання позивачем ОСОБА_2 від ОСОБА_3 грошових коштів на загальну суму 18000 гривень (13000 гривень та 6000 гривень), як підтвердження того, що дані суми отримані позивачкою в рахунок попередньої плати за договором оренди земельної ділянки, суми отримані позивачкою в рахунок попередньої оплати за договором оренди земельної ділянки, з огляду на те, що дані розписки підтверджують передачу ОСОБА_3 грошових коштів ОСОБА_2 в сумі 18000 гривень в борг, як між двома фізичними особами (договір позики між двома фізичними особами), та жодним чином не стосуються юридичної особи - Фермерського господарства Союз СК 1430 , з якою у позивача укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.64,65) .

В мотивувальній частині рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2017 року зазначається про те, що Суд не приймає до уваги, надані стороною відповідача, дві розписки про отримання позики від 06.06.2009 року та від 14.11.2010 року, які підтверджують отримання позивачем ОСОБА_2 від ОСОБА_3 грошових коштів на загальну суму 18000 гривень (13000,00 гривень та 6000,00 гривень), як підтвердження того, що дані суми отримані позивачкою в рахунок попередньої плати за договором оренди земельної ділянки, суми отримані позивачкою в рахунок попередньої оплати за договором оренди земельної ділянки, з огляду на те, що дані розписки підтверджують передачу ОСОБА_3 грошових коштів ОСОБА_2 в сумі 18000,00 гривень в борг, як між двома фізичними особами (договір позики між двома фізичними особами), та жодним чином не стосуються юридичної особи - Фермерського Господарства Союз СК 1430 , з якою у позивача укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.64,65) (а.с.73). Вищевказане судження суду міститься у мотивувальній частині даного судового рішення , яке не стосується змісту резолютивної частини вищевказаного рішення від 09.10.2017 року, яке в даний час є виконаним (в межах наявної інформації в матеріалах даної цивільної справи). Тобто, по своїй суті позивач просить роз'яснити мотиви ухваленого рішення в частині відповідних двох розписок, про які вказується в мотивувальній частині даного рішення суду і про які вказує позивач у своїй заяві про роз'яснення судового рішення.

Згідно роз'яснень, що викладені в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію . Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числій роз'яснення мотивів ухваленого рішення , суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до частини 6 цієї статті, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У своїй Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі №808/1298/15 зазначив, що виходячи із системного тлумачення положень процесуального законодавства роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, і в даному випадку ВС, розглядаючи суть процесуального поняття роз'яснення судового рішення, акцентує увагу саме на питанні можливого неправильного виконання конкретного судового рішення або утруднення його виконання, що повністю кореспондується з роз'ясненнями, які викладені у вищевказаному пункті Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі .

Також, з доводів заяви ОСОБА_2 про роз'яснення рішення у відповідній його частині, вона посилається також на те, що у 2018 році ОСОБА_3 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення з неї заборгованості, основною підставою стягнення заборгованості являється вище зазначений пункт рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року, яким вказувалося, що суд не прийняв до уваги дві розписки про отримання позики, а тому вони не досліджувалися, і в даному рішенні їм помилково надано правову оцінку.

З урахуванням цих конкретних посилань позивача у справі, в порядку виконанням норм ст.271 ЦПК України судом було прослухано звукозапис судового засідання за 09 жовтня 2017 року, з якого чітко та поза розумним сумнівом вбачається, що головуючий у справі суддя Ячало Ю.І. з участю присутніх учасників справи оголошував (відповідно, досліджував у розумінні ЦПК України в редакції, що діяла до 15.12.2017 року) всі наявні в матеріалах справи документи, в тому числі і дві розписки ОСОБА_2. Відповідно, посилання позивача ОСОБА_2 у заяві про роз'яснення рішення суду про те, що суд не досліджував дві розписки та помилково надав їм правову оцінку є безпідставними та такими, що спростовуються прослуханим звукозаписом судового засідання у справі від 09.10.2017 року. До того ж, дослідження питання правильності чи помилковості висновків суду першої інстанції при розгляді справи по першій інстанції та правової оцінки доказів відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції, а не суду першої інстанції, відповідно, дане питання (щодо помилковості правової оцінки даних розписок у мотивувальній частині рішення) не може бути предметом розгляду (конкретно в цій частині) в межах розгляду питання за правилами ст.271 ЦПК України.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом України №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції наголосив на гарантоване ст.6 Конвенції право на суд , яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов'язковість до виконання судового рішення. Тому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина судового процесу з метою забезпечення положень статті 6 ( права на суд ).

В цьому контексті аналіз рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України , Робота та інші проти України , Варава та інші проти України , ПМП Фея та інші проти України , якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого протоколу до конвенції з огляду на порушення права на виконання рішення суду протягом розумного строку) також засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст.124 Конституції України.

Також, у справі Шмалько проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Було б незрозуміло, якби ст.6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі (справедливий, публічний і швидкий розгляд), і водночас не передбачала виконання судових рішень ).

Отже, враховуючи вищевикладене, а також зміст прослуханого звукозапису судового засідання за 09 жовтня 2017 року в межах обґрунтувань заяви ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення у відповідній частині (що стосується роз'яснення мотивувальної частини рішення суду) в межах доводів заяви позивача про роз'яснення судового рішення, виходячи з положень ст.271 ЦПК України та роз'яснень, що викладені в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , а також того, що будь-яких доказів щодо ускладнення виконання рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09.10.2017 року суду не надано (натомість, в матеріалах справи є відомості про виконання даного судового рішення щодо виплати на користь позивача грошових сум згідно резолютивної частини даного судового рішення), а самі доводи заяви позивача в даний час стосуються по суті роз'яснення мотивів прийнятого судового рішення з посиланням на поданий до Бориспільського міськрайонного суду Київської області позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, підстав для роз'яснення рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2017 року у справі №525/796/17 за позовом ОСОБА_2 до ФГ Союз СК 1430 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, пені та розірвання договору оренди в порядку ст.271 ЦПК України (в межах доводів заяви ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду у відповідній частині) не вбачається.

В той же час суд вважає за необхідне зазначити, що при розгляді цивільної справи, про яку вказує позивач у справі ОСОБА_2, яка знаходиться у провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області, вищевказаний суд не позбавлений можливості у передбаченому ЦПК України порядку витребувати матеріали цивільної справи №525/796/17 за позовом ОСОБА_2 до ФГ Союз СК 1430 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, пені та розірвання договору оренди, дослідити їх самостійно в межах предмету розгляду конкретної справи і даний суд згідно положень ЦПК України має право самостійно оцінити відповідні докази у конкретній справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.ст.18,247,271 ЦПК України, а також роз'ясненнями, викладеними в пунктах 12,21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення - рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2017 року (у відповідній частині) в цивільній справі №525/796/17 за позовом ОСОБА_2 до ФГ Союз СК 1430 про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, пені та розірвання договору оренди - відмовити.

Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо

апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Хоролець