Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 712/10570/18
Провадження 2/712/275/19
04 березня 2019 року м.Черкаси
Соснівський районний суд м.Черкаси у складі:
головуючого-судді - Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання - Олефіренко В.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВА-ПЛЮС" про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_3 (вул.Довженка,10, с.Сегединці, Городищенський р-н, Черкаська область) звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ТОВ "Сова-Плюс" про стягнення 22016 грн. компенсації за невикористані дні відпустки, 2812,67 грн. середнього заробітку за час затримки виплат компенсації за невикористані дні відпустки (розмір середнього заробітку збільшити на час винесення рішення по справі), 122,29 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу; судові витрати покласти на відповідача.
В обгрунтування вимог вказав, що працював у відповідача з 03.08.2009 року по 31.07.2018 р. водієм. При звільненні з позивачем не був проведений остаточний розрахунок, а саме не виплачена компенсаація за невикористану відпустку за весь період роботи в сумі 22016 грн., в зв'язку з чим на підставі ст.117 КЗпП України відповідач має сплатити середній заробіток нза час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2812,67 грн. Також в день звільнення позивачу не була видана трудова книжка, яку останній отримав тільки 01.08.2018р., а тому за час затримки видачі трудової книжки до виплати йому належить середній заробіток 122,29 грн. за час вимушеного прогулу.
У відзиві на позов відповідач частково визнав позовні вимоги, не заперечував проти виплати позивачу за час затримки видачі трудової книжки середньоденний заробіток. В іншій частині просив відмовити у позові, вказавши, що в період роботи позивачу надавались відпустки наказами № 08/4-к від 31.07.2010р., № 0883-к від 31.08.2011р., № 08/2-к від 31.08.2012р., № 08/3-к від 30.08.2013р., № 08/2-к від 29.08.2014р., № 08/3-к від 31.08.2015р., № 08/1-к від 31.08.2016р., № 08-3-к від 31.08.2017р., зарплата за вказані відпустки виплачена позивачу згідно відомостей на виплату зарплати, також при звільненні позивачу була нарахована компенсація за невикористану відпустку.
Відповідно до п.3 розділу Х11 Прикінцеві та перехідні положення Закону Українивід 02.06.2016 року №1402-У111 Про судоустрій та статус суддів , районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжуютьздійснювати своїповноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити з викладених у позові підстав. Вказував, що заяви на надання відпустки позивач не писав, з даниим наказами останній не був ознайомлений, а тому накази незаконні.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав відзив на позов та вказав, що накази про надання відпусток були прийн7яті на підставі затверджених графіків відпусток та позивач в період роботи надані йому згідно вказаних наказів відпустки використав.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються трудовим законодавством.
Встановлено, що позивач ОСОБА_3 працював у ТОВ Сова-Плюс з 03.08.2009 року по 31.07.2018 р. водієм.Звільнений з 31.07.2018р. за угодою сторін ст.36 п.1 КЗпП України згідно трудової книжки ( а.с.6,7).
Відповідно до довідки директора ТОВ Сова-Плюс № 08/13 від 13.08.2018 року (а.с. 11) при звільненні ОСОБА_3 нараховано 7314,00 грн., в т.ч.компенсація відпускних (28 днів) за 2017-2018 рік 3584, 00 грн. Виплачено 02.08.2018р. 4249,96 грн. та 01.08.2018р. видана трудова книжка.
Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.
Згідно статті 116 КЗпП України, - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно ст.235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Таким чином, довідкою від 13.08.2018р. підтверджено та відповідачем не заперечується на час розгляду справи заборгованість по виплаті компенсації за невикористану відпустку в сумі 7314 - 4249,96 = 3064,04 грн. та факт затримки розрахунку із позивачем в період з 31.08.2018р.
Суд вважає розрахунок позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні таким, що узгоджується з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 з 01.08.2018р. по день подачі позову 03.09.2018р. : 19 роб.дні * 122,29 грн. = 2812,67 грн., де 122,29 грн. складає середньоденна заробітна плата позивача, обчислена із заробітку згідно довідки відповідача № 115 від 15.01.2019р. за червень та липень 2018 року в сумі по 3730 грн. - за два місяці, що передували звільненню позивача.
Також відповідачем не заперечувався факт затримки до 01.08.2018р. видачі позивачу трудової книжки, що тягне за собою обов'язок виплати працівникові середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, розрахунок якого позивача на суму 122,29 грн. не оспорювався.
За таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість по виплаті компенсації за невикористану відпустку 3064,04 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні 2812,67 грн., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки 122, 29 грн., оскільки відповідачем порушені права позивача на оплату праці, які підлягають до поновлення та обраний позивачем спосіб судового захисту обґрунтований на законі.
Суд також вважає, що вказані суми підлягають стягненню на користь позивача з утриманням податків та обов'язкових платежів, оскілька їх сплата є обов'язком будь-якої фізичної особи перед державою.
В іншій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки відповідачем надані на дослідження суду оригінали наказів № 08/4-к від 31.07.2010р., № 0883-к від 31.08.2011р., № 08/2-к від 31.08.2012р., № 08/3-к від 30.08.2013р., № 08/2-к від 29.08.2014р., № 08/3-к від 31.08.2015р., № 08/1-к від 31.08.2016р., № 08-3-к від 31.08.2017р. про надання відпусток позивачу за період роботи та відомості про виплату зарплати за час відповідних відпусток. Вказані накази не визнані в судовому порядку недійсними, незаконними, а тому суд вважає спростованими відповідачем доводи позивача про те, протягом роботи останній не використовувалось право на відпустку.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення компенсації за невикористану відпустку, що відноситься до заробітної плати, був звільнений від оплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні було сплачено судовий збір в сумі 704,80гривень, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. На підставі ст. 47, 115-117, 235 КЗпП України, ст.ст. 4,12,13,81,83,89,141,258,259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВА-ПЛЮС" про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки задоволити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВА-ПЛЮС" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВА-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 32881881, АДРЕСА_1, 18001) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, вул.Довженка, 10, с.Сегединці Городищенського району Черкаської області, 19522) заборгованість по виплаті компенсації за невикористану відпустку 3064,04 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні 2812,67 грн., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки 122, 29 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн., всього стягнути 6703,80 грн. з утриманням податків та обов'язкових платежів, передбачених законодавством України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВА-ПЛЮС" в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
Дата складення повного судового рішення 12 березня 2019р.
Суд | Соснівський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2019 |
Оприлюднено | 14.03.2019 |
Номер документу | 80422394 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Соснівський районний суд м.Черкас
Марцішевська О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні