Постанова

від 07.05.2019 по справі 712/10570/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/685/19Головуючий по 1 інстанції Марцішевська О.М. Категорія: 311000000, 311020000 Доповідач в апеляційній інстанції Пономаренко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

суддів Пономаренка В.В., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар Торопенко Н.М.

за участю:

представника позивача Юрченко В.О.

представника відповідача Шимановського А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Юрченко Віктора Олександровича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 березня 2019 року (постановленного суддею Марцішевською О.М.) в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю СОВА-ПЛЮС , про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, -

:

в с т а н о в и л а :

04 вересня 2018 року представник ОСОБА_2 - адвокат Юрченко Віктор Олександрович звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СОВА-ПЛЮС (ТОВ СОВА-ПЛЮС ), про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки.

Позовну заяву мотивовано тим, що з 03.08.2009 року по 31.07.2018 року позивач працював на посаді водія в ТОВ СОВА-ПЛЮС .

При звільненні з позивачем не був проведений остаточний розрахунок, а саме не виплачена компенсаація за невикористану відпустку за весь період роботи в сумі 22016 грн., в зв`язку з чим на підставі ст.117 КЗпП України відповідач має сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2812,67 грн. Також в день звільнення позивачу не була видана трудова книжка, яку останній отримав тільки 01.08.2018 року, а тому за час затримки видачі трудової книжки до виплати йому належить середній заробіток 122,29 грн. за час вимушеного прогулу.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 березня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ "СОВА-ПЛЮС" про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки задоволено частково.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ "СОВА-ПЛЮС" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "СОВА-ПЛЮС" на користь ОСОБА_2 заборгованість по виплаті компенсації за невикористану відпустку 3 064,04 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні 2 812,67 грн., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки 122, 29 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн., а всього стягнуто 6703,80 грн., з утриманням податків та обов`язкових платежів, передбачених законодавством України. Стягнуто з ТОВ "СОВА-ПЛЮС" в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_2 - адвокат Юрченко В.О. подав апеляційну скаргу, вважає рішення незаконним та необґрунтованим в частині незадоволених позовних вимог.

Обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції порушив норму ст. 117 КЗпП України, не стягнув з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені по день вирішення спору про що зазначалося у судових засіданнях та позовній вимозі.

Зокрема апелянт зазначає, що по теперішній час відповідачем не виплачено жодних виплат.

Щодо невикористаної відпустки в апеляційній скарзі зазначено, що накази надані відповідачем до суду першої інстанції не являються допустимими доказами відповідно до ст. 10 ЗУ Про відпустки , ст. 78 ЦПК України, а тому представник ОСОБА_2 - адвокат Юрченко В.О. просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.03.2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

На адресу апеляційного суду представником ОСОБА_2 - адвокатом Юрченко В.О. направлено пояснення щодо виявленої арифметичної помилки.

Зокрема зазначено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, а саме абз. 1 п. 8, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При подані позовної заяви та апеляційної скарги була допущена арифметична помилка, а саме при розрахунку середнього заробітку за час затримки виплат, передбачених ст. 116 КЗпП України відбулося ділення на календарні дні замість фактично відпрацьованих робочих.

Так вірним буде розрахунок наступний:

Середньоденний заробіток = (3730 грн. (заробітна плата за червень 2018 року) + 3730 грн. (заробітна плата за липень 2018 року)) / (20 + 22) робочих дні = 177 грн. 62 коп.

Середній заробіток становить: 177 грн. 62 коп.* 159 робочих днів = 28 241 грн. 58 коп.

Таким чином сума, що підлягала стягненню як середній заробіток за час затримки виплат компенсації за невикористані дні відпустки на момент постановления рішення суду першої інстанції має становити 28 241 грн. 58 коп.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постановлене рішення не відповідає.

Відповідно до вимог ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по виплаті компенсації за невикористані відпустки, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, виходив з того, що позивач ОСОБА_2 працював у ТОВ Сова-Плюс з 03.08.2009 року по 31.07.2018 р. водієм та звільнений з 31.07.2018 року за угодою сторін ст.36 п.1 КЗпП України згідно трудової книжки ( а.с.6,7).

Відповідно до довідки директора ТОВ Сова-Плюс № 08/13 від 13.08.2018 року (а.с. 11) при звільненні ОСОБА_2 нараховано 7314,00 грн., в т.ч.компенсація відпускних (28 днів) за 2017-2018 рік - 3584, 00 грн. Виплачено 02.08.2018 року кошти 4249,96 грн. та 01.08.2018 р. видана трудова книжка.

Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Згідно статті 116 КЗпП України, - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ст.235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, довідкою від 13.08.2018 року підтверджено та відповідачем не заперечується на час розгляду справи заборгованість по виплаті компенсації за невикористану відпустку в сумі 3064,04 грн. (7314 - 4249,96 = 3064,04) та факт затримки розрахунку із позивачем в період з 01.08.2018 року.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні узгоджується з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100, а саме, що середньоденна заробітна плата позивача, обчислена із заробітку згідно довідки відповідача № 115 від 15.01.2019 року за червень та липень 2018 року в сумі по 3730 грн. - за два місяці, що передували звільненню позивача - складала 122 грн. 29 коп.

Вірним буде розрахунок середньоденного заробітку позивача в розмірі 177 грн. 62 коп., оскільки в червні та липні було відповідно: 20 та 22 робочих дні (3730+3730:2:(20+22):2).

Колегія суддів погоджується з думкою апелянта, що суд першої інстанції допустився помилки та провів стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні лише за 19 робочих дні, тобто по день подачі позову - 03.09.2018 року в сумі 2812 грн. 67 коп., оскільки стягнення необхідно було проводити по день ухвалення судового рішення, а саме 04.03.2019 року.

В зв`язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.09.2018 року по 04.03.2019 року, що становить 25932 грн. 52 коп. (177,62*146 роб.дні=25932,52).

Суд першої інстанції допустився також помилки при обрахуванні коштів по факту затримки видачі трудової книжки на один день в сумі 122 грн. 29 коп., оскільки вірним буде розрахунок середньоденного заробітку позивача в розмірі 177 грн. 62 коп.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в частині компенсації за невикористані дні відпустки, крім коштів в розмірі 3064 грн. 04 коп., оскільки відповідачем надані на дослідження суду оригінали наказів № 08/4-к від 31.07.2010 р., № 0883-к від 31.08.2011 р., № 08/2-к від 31.08.2012 р., № 08/3-к від 30.08.2013 р., № 08/2-к від 29.08.2014 р., № 08/3-к від 31.08.2015 р., № 08/1-к від 31.08.2016 р., № 08-3-к від 31.08.2017 р. про надання відпусток позивачу за період роботи та відомості про виплату зарплати за час відповідних відпусток. Вказані накази не визнані в судовому порядку недійсними, незаконними, а тому суд першої інстанції вірно вважав спростованими відповідачем доводи позивача про те, що протягом роботи останній не використовувалось право на відпустку.

З огляду на те, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи з неправильним застосування норм матеріального права, колегія сддів у відповідності до вимог ст.376 ЦПК України, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 . - адвоката Юрченко В.О. задовольняє частково. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 березня 2019 року в даній цивільній справі - змінює в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, збільшивши його розмір з 2812 грн. 67 коп. до 25932 грн. 52 коп. та в частині стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, збільшивши його розмір з 122 грн. 29 коп. до 177 грн. 62 коп., а всього до стягнення підлягає 32691 грн. 65 коп., а в решті рішення залишає без змін.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, колегія приходить до висновку про стягнення з ТОВ СОВА-ПЛЮС на користь ОСОБА_2 судових витрат в сумі 970 грн. 72 коп., пропорційно до задоволення апеляційної скарги (91,82%).

Керуючись ст.ст.141,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Юрченко Віктора Олександровича - задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 березня 2019 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю СОВА-ПЛЮС , про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки - змінити в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, збільшивши його розмір з 2812 грн. 67 коп. до 25932 грн. 52 коп. та в частині стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, збільшивши його розмір з 122 грн. 29 коп. до 177 грн. 62 коп., а всього стягнути 32691 грн. 65 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СОВА-ПЛЮС на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 970 грн. 72 коп.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, на умовах та з підстав визначених цивільно-процесуальним законодавством України.

Повний текст судового рішення складено 08 травня 2019 року.

Судді Пономаренко В.В.

Сіренко Ю.В.

Фетісова Т.Л.