Постанова

від 12.03.2019 по справі 442/1222/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/1222/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/811/2513/18 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія:21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м. Львів

Справа № 442/1222/16-ц

Провадження № 22-ц/811/2513/18

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого Струс Л.Б.,

суддів Левика Я.А., Шандри М.М.

секретар Бадівська О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТзОВ Чагарі

на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 лютого 2018 року в складі судді Гарасимків Л.І.

у справі

за позовом ТзОВ Чагарі до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплої Мар'яни Юріївни про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ухвалоюДрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 лютого 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Чагарі до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплої Мар'яни Юріївни про визнання договору дарування недійсним - залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Дану ухвалу оскаржило ТзОВ Чагарі .

Вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права. Зазначає, що 17.01.2018 року представник позивача - Кушнір І.Б.- директор ТзОВ Чагарі подав суду клопотання з проханням відкласти судове засідання на пізнішу дату у зв'язку з погіршенням його стану здоров'я. Просить критично поставитися до висловлювання суду 1-ї інстанції про те, що суду не зрозуміло по якій справі подано заяву і якому судді воно адресоване , адже апелянт чітко зазначив суд та суддю у його справі, а суд долучив її до справи та описав в оскаржуваній ухвалі. Зазначає, що згідно доданої довідки МСЕК, директор як представник юридичної особи є інвалідом 2-ї групи, що не може розцінюватися судом 1-її інстанції як зловживання процесуальними правами, зважаючи на стан здоров'я. Просить звернути увагу, що в заяві на адресу суду від 17.01.2018 року позивач вказував на наявність у тому ж суді 28 однотипних позовних заяв і з Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що в цього ж судді перебували щонайменше 8 справ за позовом ТзОВ Чагарі .

Просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 лютого 2018 року, а справу направити до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області для продовження розгляду по суті.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому їх неявка відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Від представника ТзОВ Чагарі Зошій Ю.Й. надійшла заява про вирішення питання про стягненя судового збору за подання апеляційної скарги.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ТзОВ Чагарі звернувся з позовом до суду до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплої Мар'яни Юріївни про визнання договору дарування недійсним.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції прийшов до висновку, що судові засідання призначались неодноразово, в черговий раз 13.02.2018 року позивач не з`явився. Суд вважав що неявка позивача перешкоджає розгляду справи а з поданого позивачем клопотання про відкладення судового засідання не вбачається по якій саме подане клопотання і якому саме судді воно адресоване, не долучено доказів погіршення стану здоров'я, що свідчить що воно належним чином не оформлене і не може братись до уваги.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно положень ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системне тлумачення ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п.3 ч.1 ст.. 257 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що застосування інституту залишення заяви без розгляду у випадку повторної неявки позивача в судове засідання можливе лише за сукупності певних установлених законом умов:

- належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання;

- повторної неявки позивача в судове засідання;

- ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи такі не містять жодних повідомлень сторін.

Відповідно до вимог ст.. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

ч.2 ст. 130 ЦПК України передбачено, що розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Матеріали справи не містять рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення з підписом сторін про одержання.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді у суді першої інстанції перевіряючи явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суд установлює, чи повідомлені ті, хто не з'явився, про час і місце судового засідання з дотриманням норм закону, чи вручені особам, які беруть участь у справі, судові повістки в строк, визначений частиною четвертою статті 74 ЦПК України.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки хоча директор ТзОВ Чагарі - Кушнір І.Б. надіслав клопотання про відкладення судового засідання, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення сторін.

Згідно з положенням статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду № 61-1161 св 17 від 16 січня 2018 року.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки відсутні ознака повторності неявки в судове засідання та належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання.

Таким чином, колегія суддів пришла до висновку що доводи апеляційної скарги є підставними а ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

Тому, з врахуванням вищенаведеного апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 лютого 2018 року- скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що слід стягнути з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в сумі 1762 гривень за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374,379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТзОВ Чагарі - задовольнити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 лютого 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ТзОВ Чагарі ( код ЄДРПОУ 32482212) - 881 грн судових витрат за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ТзОВ Чагарі ( код ЄДРПОУ 32482212) - 881 грн судових витрат за подання апеляційної скарги.

Постанова не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 12 березня 2019 року.

Головуючий

Судді