Ухвала

від 06.03.2019 по справі 643/3557/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа № 643/3557/15-ц

провадження № 61-857 ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., ХоптиС. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 05 червня 2018 року у складі судді Скотаря А. Ю. та постанову Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенка І. С., у справі за позовом ОСОБА_4 до комунального закладу охорони здоров'я Харківський клінічний пологовий будинок № 2 ім. М. Х. Гельферіха , ОСОБА_5 про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із указаним позовом, в якому просила відшкодувати майнову (матеріальну) шкоду у розмірі 43 500,81 грн та моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн, завдану внаслідок дій головного лікаря комунального закладу охорони здоров'я Харківський клінічний пологовий будинок № 2 ім. М. Х. Гельферіха ОСОБА_5, вчинених під час та після операції.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій безпідставно не взято до уваги висновки експертів Міністерства охорони здоров'я України, а висновок, складений комісією Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації не можна вважати належним доказом, оскільки він є сфальсифікованим, складеним з порушенням вимог законодавства та упередженими особами з метою приховання непрофесійних дій відповідача.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.

Відповідно до положень частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Судами установлено, що з 13 по 21 березня 2012 рокуОСОБА_4 проходила стаціонарне лікування в комунальному закладі охорони здоров'я Харківський клінічний пологовий будинок № 2 ім. М. Х. Гельферіха , де 14 березня 2012 року за її згодою проведена операція головним лікарем ОСОБА_5

13 лютого 2014 року позивачу діагностовано захворювання, у зв'язку з яким вона у лютому 2015 року проходила лікування у іншій клініці та отримала другу групу інвалідності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із недоведеності тих обставин, що між діями ОСОБА_5 при наданні медичних послуг і заподіяною шкодою ОСОБА_4 є причинно-наслідковий зв'язок, отже відсутні підстави покладення на відповідачів цивільно-правової відповідальності.

При цьому судами взято до уваги, що порушене за заявою ОСОБА_4кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 140 КК України, не завершено, висновки експертів є суперечливими за змістом, а висновком комісії Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації не виявлено непрофесійних дій при наданні медичної допомоги позивачеві.

За таких обставин, ОСОБА_4 не доведено наявність майнової та моральної шкоди внаслідок протиправних дій або бездіяльності ОСОБА_5 та причинний зв'язок із заподіяною їй шкодою, тому суди дійшли обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для відшкодування позивачу шкоди та ненадання останньою в порядку статті 81 ЦПК України доказів протилежного.

Доводи касаційної скарги про те, що судом не досліджено висновки експертів є безпідставними, оскільки судом надано оцінку суперечливості цих висновків та відсутності обвинувального вироку відносно ОСОБА_5, такі доводи зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень.

Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України , Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 05 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до комунального закладу охорони здоров'я Харківський клінічний пологовий будинок № 2 ім. М. Х. Гельферіха , ОСОБА_5 про відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

Є.В. Синельников

С.Ф. Хопта