Постанова

від 13.06.2007 по справі 6/481-06-12650

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

13 червня 2007 р.                                                                                  

№ 6/481-06-12650 

Вищий господарський суд України у

складі колегії суддів:

Коробенко Г.П. -головуючого,

Костенко Т.Ф., Полянського А.Г.

розглянувши матеріали  касаційної скарги

Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

на постанову

Одеського апеляційного

господарського суду  від 15.03.2007р.

у справі

господарського суду Одеської

області

за позовом

Відкритого акціонерного

товариства "Ізмаїлавтотранс"

до

1)          Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1    2)          Виконавчого комітету Ізмаїльської

міської ради

про

визнання недійсним договору

за участю представників:

позивача: Ніца

П.Г. дов. від 15.12.2006р. №01/579,

відповідача 1: ОСОБА_2,

відповідача 2: Кравченко

М.І. дов. від 09.01.07 №3

ВСТАНОВИВ:

          Відкрите

акціонерне товариство "Ізмаїлавтотранс" звернулось до господарського

суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Ізмаїльської

міської ради та Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

(далі СПД ОСОБА_2) про визнання недійсним договору НОМЕР_1 про перевезення

пасажирів автобусами загального користування в режимі "маршрутне

таксі" за маршрутом НОМЕР_2 в м. Ізмаїл.

         Рішенням господарського суду Одеської

області від 02.02.2007р. зі справи №6/481-06-12650, залишеним без змін

постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2007р. з даної

справи, позов задоволено.

         Судові рішення мотивовані

обгрунтованістю позовних вимог з посиланням на частину 3 статті 215 Цивільного

кодексу України та  частину 5 статті 47

Закону України "Про автомобільний транспорт".

          Не погоджуючись із зазначеним

рішенням та постановою у даній справі, СПД ОСОБА_2 звернувся з касаційною

скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та

прийняти нове рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу тим, що судом

порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема приписи Закону

України "Про автомобільний транспорт" та стаття 79 Господарського

процесуального кодексу України. 

          Колегія суддів, приймаючи до уваги

межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі

фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального

права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну

скаргу  задовольнити, враховуючи

наступне.         

Як встановлено господарським судом

першої та апеляційної інстанції, 06.12.2005р. на підставі Протоколу конкурсного

комітету НОМЕР_3., між Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради

(замовник) та СПД ОСОБА_1(перевізник) було укладено договір НОМЕР_4 на

перевезення пасажирів автомобільним транспортом, згідно п.2.1 якого замовник

надає перевізнику право на перевезення пасажирів на автобусному маршруті

НОМЕР_2, а перевізник зобов'язується надавати транспортні послуги населенню на

умовах, передбачених цим договором та ін.

Постановою господарського суду Одеської області від 27.03.2006 р. у

справі № 22/391-05-10396А, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного

господарського суду від 20.06.2006р. з вказаної справи, визнано не чинним

рішення конкурсного комітету Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради по

протоколу НОМЕР_5 -в частині надання ВАТ "Ізмаїлавтотранс"

конкурсному комітету по маршруту НОМЕР_2 документів та рухомого складу

автобусів такими, що не відповідають умовам конкурсу; визнано не чинним рішення

конкурсного комітету Виконкому Ізмаїльської міської ради по протоколу НОМЕР_6

про оголошення переможцем конкурсу по перевезенню пасажирів по маршруту НОМЕР_2

СПД ОСОБА_1; визнано конкурс по перевезенню пасажирів по маршруту НОМЕР_2 від

18.10.2005 р. проведеним; визнано ВАТ "Ізмаїлавтотранс" переможцем

конкурсу по перевезенню пасажирів по маршруту НОМЕР_2 та зобов'язано Виконком

Ізмаїльської міської ради заключити з ВАТ "Ізмаїлавтотранс" договір

на перевезення пасажирів автомобільним транспортом по маршруту НОМЕР_2.

Згідно статті 1 Господарського

процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші  юридичні особи, громадяни, які здійснюють

підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право звертатись

до господарського суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваний

законом   інтересів.

Відповідно до статті 33

Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.  

Мотивуючи свої позовні вимоги, ВАТ "Ізмаїлавтотранс"

стверджує, що в зв'язку із невиконанням виконком Ізмаїльської міськради

судового рішення у справі № 22/391-05-10396А та відмови від укладання з ним  договору виконком порушив його законні права

та інтереси.

При 

цьому  позивач  не 

зазначає,  яким  чином 

оспорюваний  договір НОМЕР_4 від

06.12.2005р., укладений між відповідачем 1та відповідачем 2, про визнання

недійсним якого просить позивач у справі №6/481-06-12650,  зачіпає його законні права та інтереси.

Доказів щодо порушення

відповідачами у даній справі № 6/481-06-12650 прав або охоронюваний законом

інтересів ВАТ "Ізмаїлавтотранс" 

останній суду не надав.   

Згідно частини 3 статті 215

Цивільного кодексу України, якою ВАТ "Ізмаїлавтотранс" обґрунтував

свої позовні вимоги, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом,

але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на

підставах, встановлених законом, такий 

правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 207

Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає

вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави

і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча

б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може

бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади

визнано судом недійсним повністю або в частині. 

Як вбачається  з матеріалів справи, ВАТ

"Ізмаїлавтотранс" стороною  

оспорюваного договору НОМЕР_4 від 06.12.2005р. чи відповідним

органом  державної влади не являється, з

огляду на що та враховуючи недоведеність 

позивачем порушення його прав або охоронюваний законом інтересів з боку

відповідачів у справі, суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх

інстанцій повно встановивши обставини справи дали їм неправильну юридичну

оцінку та неправильно застосували норми матеріального і процесуального права,

внаслідок чого дійшли помилкового висновку про  

задоволення  позову.

          Тому Вищий господарський суд України

вважає за необхідне скасувати рішення місцевого господарського суду і постанову

суду апеляційної інстанції і прийняти нове рішення про відмову в позові.

          Керуючись статтями 1115,

1117, 1118, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

-

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну  скаргу 

задовольнити.

          Постанову Одеського апеляційного

господарського суду від 15.03.2007р. та рішення господарського суду  Одеської 

області від 02.02.2007р. у справі № 6/481-06-12650 скасувати.

          В позові  відмовити. 

Головуючий суддя                                                                            Г.П.

Коробенко         

Судді:                                                                                        

Т.Ф. Костенко  

А.Г. Полянський