Постанова

від 06.03.2019 по справі 647/2671/15-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м. Херсон

Справа №647/2671/15-ц

Провадження №22ц/819/185/19

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Бездрабко В.О. (суддя-доповідач),

судді: Вейтас І.В.,

Базіль Л.В.

секретар судового засідання: Кутузова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства Южна Еліта на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Корсаненкової О.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства Южна Еліта про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до селянського (фермерського) господарства Южна Еліта про стягнення заробітної плати.

Позовна заява мотивована тим, що він з квітня 2010 року працював на посаді водія в СФГ Южна Еліта , проте заробітну плату не отримував.

З довідки виданої Бериславським відділенням Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області вбачається, що з 2010 до 2014 року позивач ОСОБА_2 працював у СФГ Южна Еліта та йому нараховувалась заробітна плата, проте існує заборгованість по її виплаті.

Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про проведення розрахунку, які фермерським господарством залишені без уваги, у зв'язку з чим ОСОБА_2 просив стягнути з СФГ Южна Еліта на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 квітня 2010 року до 01 вересня 2015 року в розмірі 51943,00грн.

Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалено стягнути з селянського (фермерського) господарства Южна Еліта на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену заробітну плату, у розмірі 22337,00грн., вирішено питання розподілу судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, СФГ Южна Еліта подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що позивач належними та допустимими доказами не довів виконання ним протягом п'яти років трудових обов'язків, які б давали ОСОБА_2 право на отримання заробітної плати. Суд безпідставно прийняв до уваги звітність господарства про нарахування позивачу заробітної плати протягом 2011- 2014р., як таку, що була подана помилково та не врахував докази, які підтверджують ці обставини, а саме покази свідків щодо невиконання позивачем роботи у фермерському господарстві та помилковості звітності.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник СФГ Южна Еліта - адвокат ОСОБА_3 апеляційну скаргу просив задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Пояснив, що господарство не сплачувало за ОСОБА_2 єдиний соціальний внесок, що, на думку представника відповідача, є доказом невиконання позивачем трудових обов'язків.

Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 просила скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, як таке, що є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим та перевіреним судом фактичним обставинам справи, підтвердженим належними доказами.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (ст.48 КЗпП України).

Судом першої інстанції встановлено, що з 06 грудня 2010 року ОСОБА_2 прийнято на посаду тракториста, комбайнера СФГ Южна Еліта на підставі заяви від 05 грудня 2010 року. Згідно копії трудової книжки, прийняття позивача на роботу проведено у відповідності до розпорядження фермерського господарства №2 від 06 грудня 2010 року.

Статтею статті 94 КЗпП визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналогічне визначення заробітної плати міститься в статті 1 Закону України Про оплату праці .

Заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (стаття 115 КЗпП).

Частково задовольнивши позовні вимоги про стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2013 року, березень 2013 року, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги звіти СФГ Южна Еліта про нарахування ОСОБА_2 протягом вказаного часу заробітної плати за виконану роботу та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які підписані головою фермерського господарства та подавалися до фіскальних органів (том 2).

На підставі цих звітів, 02 жовтня 2015 року Управлінням пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області сформовано довідку форми ОК-5 про нарахування за звітний період господарством заробітної плати застрахованій особі ОСОБА_2 (т.1 а.с.30).

Встановлено, що 24 грудня 2015 року СФГ Южна Еліта подало до фіскальної служби корегуючі звіти, якими відомості про нарахування заробітної плати позивачу з лютого 2011 по 31 січня 2013р., за березень 2013р. скасувало та зазначило, що нарахування заробітної плати за цей період здійснювалося іншому працівнику (т.1 а.с.52).

Внаслідок внесення корегуючих змін, 03 лютого 2016 року Управлінням пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області надано форму ОК-5 від 08 лютого 2016 року, з якої вбачається, що СФГ Южна-Еліта нараховувало заробітну плату застрахованій особі ОСОБА_2 лише за січень 2011 року у розмірі 470,50 грн ( т.1 а.с. 45).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правильно оцінив та не прийняв до уваги зміни до звітної документації господарства, вказавши, що такі зміни подано до фіскальної служби лише після звернення ОСОБА_2 до суду за захистом трудових прав.

Також суд правомірно піддав сумніву свідчення голови фермерського господарства ОСОБА_5 про помилкове підписання ним бланків звітів про нарахування позивачу, як працівнику господарства, заробітної плати впродовж більш ніж за два роки.

Аргумент представника відповідача про те, що господарство не сплачувало за ОСОБА_2 єдиний соціальний внесок, не спростовує факт наявності між СФГ Южна Еліта та позивачем трудових відносин та обов'язок відповідача щодо сплати нарахованої, але не виплаченої заборгованості по заробітній платі.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанцій правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надавши їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Обставини, на які СФГ Южна Еліта посилається в апеляційній скарзі, є аналогічними обставинам, якими відповідач заперечував проти пред'явлених позовних вимог та, які були предметом дослідження судом, й додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні дотримано норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, перевіривши доводи скарги СФГ Южна Еліта , колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2018 року без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства ЮжнаЕліта залишити без задоволення.

Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 13 березня 2019 року.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: І.В. Вейтас

Л.В. Базіль