Ухвала

від 24.01.2019 по справі 160/7445/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

24 січня 2019 року Справа № 160/7445/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представник позивача представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький електромашинобудівний завод» (50036, м. Кривий Ріг, вул. Упіта, буд. 55А, код ЄДРПОУ 37214583) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро вул.Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

08.10.2018 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито за правилами спрощеного позовного провадження провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Криворізький електромашинобудівний завод до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з наступними вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відображення в інтегрованій картці платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький електромашинобудівний завод» за кодом класифікації доходів з бюджету - 14010100 (ПДВ) податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням від 18.11.2015 р. № НОМЕР_1 у сумі 198171,86 грн. (основний платіж) та 99085,93 грн. (штрафні санкції).

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо зарахування в рахунок сплати податкового боргу з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням від 18.11.2015 р. № НОМЕР_1 коштів у загальномурозмірі 297 257,79 грн. (198171,86 грн. основний платіж та 99085,93 грн. штрафні санкції), які були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю Криворізький електромашинобудівний завод» в якості грошових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2017 року;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області відобразити в інтегрованій картці платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворізький електромашинобудівний завод» (код за ЄДРПОУ 37214583) за кодом класифікації доходів з бюджету - 14010100 (ПДВ) переплату з податку на додану вартість на загальну суму 297 257,79 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2018 року № НОМЕР_2, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі ОСОБА_3 перевірки № 19460/04-36-12-12/37214583 від 18.04.2018 року про результати камеральної перевірки ТОВ «Криворізький електромашинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 37214583) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період: 31.12.2017-23.01.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2018 року № НОМЕР_3, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі ОСОБА_3 перевірки № 19460/04-36-12-12/37214583 від 18.04.2018 року про результати камеральної перевірки ТОВ «Криворізький електромашинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 37214583) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період: 31.12.2017-23.01.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.11.2015 року податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення ТОВ Криворізький електромашинобудівний завод суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 297 257,79 грн., яке було оскаржено 09.03.2016 року до ДФС України в адміністративному порядку. Однак, ані рішення про продовження строку розгляду скарги, ані рішення про результати розгляду скарги на адресу ТОВ КЕМЗ не надходило, у зв'язку з чим скарга позивача вважається задоволеною, а податкове повідомлення-рішення - скасованим. Відповідний факт було відображено в електронному кабінеті платника податків - 30.03.2016 року грошові зобов'язання позивача на суму 297 257,79 грн. було зменшено.

Проте, 26.12.2017 року сплачені позивачем суми податку на додану вартість за листопад 2017 року були зараховані в рахунок погашення податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1, внаслідок чого у позивача утворилась заборгованість, за невчасну сплату якої і були прийняті оспорювані рішення. Вказані дії та рішення на думку позивача є протиправними.

Розгляд справи було призначено на 06.11.2018 року.

06.11.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому було зазначено, що сума, визначена податковим повідомленням-рішенням від 18.11.2015 року № НОМЕР_1, є узгодженою у зв'язку із закінченням процедури адміністративного оскарження ППР (рішення ДФС України від 24.03.2016 року № 6425/6/99-99-10-01-25). Проте вказане рішення та докази його направлення позивачу суду надані не було. В судовому засіданні було оголошено перерву до 15.11.2018 року.

15.11.2018 року в судовому засіданні представником відповідача не було надано суду рішення ДФС України від 24.03.2016 року № 6425/6/99-99-10-01-25 та докази його направлення позивачу, у зв'язку з чим суд ухвалю від 15.11.2018 року витребував у Державної фіскальної служби України рішення ДФС від 24.03.2016 року № 6425/6/99-99-10-01-25 та докази його направлення позивачу. В судовому засіданні біла оголошена перерва до 04.12.2018 року.

04.12.2018 року до суду представником відповідача були надані копія рішенняДФС України від 24.03.2016 року № 6425/6/99-99-10-01-25 та копії конверту з відмітками на підтвердження відправки вказаного рішення на адресу позивача.

В судовому засіданні представником позивача було поставлено під сумнів відповідність поданих копії рішення ДФС України та конверту оригіналу, а тому суд своєю ухвалою від 04.12.2018 року витребував з ДФС України оригінал рішення ДФС від 24.03.2016 року № 6425/6/99-99-10-01-25 та конверту, яким це рішення направлялось позивачу. В судовому засіданні було оголошено перерву до 27.12.2018 року.

Вказана ухвала була отримана ДФС України 19.12.2018 року.

В судове засідання, призначене на 27.12.2018 року, представник відповідача не з'явився, оригінали рішення від 24.03.2016 року № 6425/6/99-99-10-01-25 та конверту, яким це рішення направлялось позивачу, суду надано не було. У зв'язку з цим, суд повторно ухвалою від 27.12.2018 року витребував з ДФС України оригінал рішення ДФС від 24.03.2016 року № 6425/6/99-99-10-01-25 та конверту, яким це рішення направлялось позивачу. В судовому засіданні було оголошено перерву до 24.01.2019 року.

Ухвала суду від 27.12.2018 року була отримана ДФС України 09.01.2019 року.

24.01.2019 року в судове засідання прибули представники позивача та відповідача, проте оригіналів документів суду надано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази в адміністративній справі суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Згідно ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства Україниу випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Стаття 145 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що заходами процесуального примусу є: попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф.

Відповідно до ст. 149 Кодексу суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку, зокрема, неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.

Також, стаття 149 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює ,що у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Враховуючи ту обставину, що суд тричі (ухвали від 15.11.2018 року, від 04.12.2018 року та від 27.12.2018 року) витребував від Державної фіскальної служби України рішення ДФС від 24.03.2016 року № 6425/6/99-99-10-01-25 та докази його направлення позивачу, з яких двічі акцентував увагу на необхідності надання оригіналів вказаних документів, оскільки їх копії поставлені позивачем під сумнів, і Державна фіскальна служба України не подала вказані докази суду без поважних причин і не повідомила суд про неможливість їх подання, суд доходить висновку, що до Державної фіскальної служби України підлягає застосуванню штраф у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір штрафу суд враховує, що у зв'язку із ненаданням суду у визначені в ухвалах суду документів, суд змушений був тричі оголошувати в судовому засіданні перерву, що призвело до порушення строків розгляду справи на значний термін.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 144, 145, 149, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ :

Стягнути з Державної фіскальної служби України в дохід Державного бюджету України штраф у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатності осіб, а саме - 1921,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська 18/5, м. Київ, Київська обл., 01601); отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Боржник: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, Київська обл., 04053).

Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України Про виконавче провадження до 12.01.2019 року.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 4 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст ухвали буде складений 29 січня 2019 року.

Суддя В.В. Горбалінський