Рішення

від 06.03.2019 по справі 460/3067/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 березня 2019 року м. Рівне №460/3067/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Рівненській області доОСОБА_1 про стягнення капіталізованих платежів, - В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Рівненській області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення капіталізованих платежів в сумі 44642,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, необґрунтовано та безпідставно не визнав до сплати грошові вимоги щодо капіталізації платежів для розрахунку з потерпілим ОСОБА_2, який отримав виробничу травму під час роботи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. У зв'язку з припиненням підприємницької діяльності у відповідача виникло зобов'язання перед Фондом щодо сплати капіталізованих платежів для продовження страхових виплат по відшкодуванню шкоди, завданої здоров'ю внаслідок нещасного випадку на виробництві. Просить стягнути капіталізовані платежі з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 14.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження в адміністративній справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін надсилались відповідачу за адресою: 33023, місто Рівне, вул. Костромська, 1/144 проте до суду повернувся поштовий конверт з позначкою установи поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

При цьому, згідно з відомостями наданими Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Рівненській області, місце проживання ОСОБА_1 є: 33027, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Костромська, 1/144.

Частиною третьою статті 124 КАС України встановлено, що судовий виклик учасника справи здійснюється, за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Пунктом другим частини четвертої статті 124 КАС України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачу ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження в адміністративній справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін надсилалась судом у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 263 КАС України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

З'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

Згідно інформацї з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 24.09.2018 до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

Суд встановив, що у зв'язку з припиненням ОСОБА_1 у позивача виник обов'язок провести капіталізацію платежів необхідних для здійснення виплат потерпілому ОСОБА_2, який отримав травму перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем.

16.10.2018 позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено заяву про визнання кредитором по капіталізованих платежах з проханням повідомити про визнання або відхилення кредиторських вимог до 01.12.2018.

На момент звернення до суду з позовом відповідачем капіталізацію платежів не проведено, кошти на рахунок позивача не перераховано.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи суд зазначає на наступне.

Процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця регулюється Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV).

Відповідно до статті 18 вказаного Закону, запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця вноситься до Єдиного державного реєстру на підставі відповідної заяви від фізичної особи-підприємця.

При цьому, положеннями ч. 4 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ) передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати нормативно-правові акти, що регулюють порядок капіталізації платежів юридичної особи, оскільки інше не встановлено законом та не випливає із суті відносин.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги її кредиторів щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

В силу приписів ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням та провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування є Фонд соціального страхування України.

Згідно із п.5 ч.1 ст.11 цього Закону джерелами формування коштів Фонду є, в тому числі, і капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Єдиний визначений на законодавчому рівні порядок капіталізації платежів - це затверджений постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 "Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю".

Цей порядок був розроблений на реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-XII від 14.05.1992.

Верховним Судом України у постанові 26.06.2012 в справі №21-156а12 сформовані правові висновки з приводу того, що вимоги Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 поширюються на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються поза процедурою банкрутства.

ОСОБА_3 Верховного Суду, аналізуючи поняття публічно-правового спору в постанові від 30.05.2018 у справі № 822/1472/17, зазначила, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV, джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідним актом Кабінету Міністрів України, чинним як на час виникнення спірних відносин, так і нині, є Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765.

Відповідно до п.1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Пункт 2 вказаного Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

В силу вимог п.3 цього Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

На підставі вищезазначеного Порядку Управлінням виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Рівненській області (який є правонаступником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Рівне) здійснено розрахунок потреби в капіталізації коштів по потерпілому ОСОБА_2, який отримав травму, працюючи в позивача (а.с.14).

Враховуючи страхову виплати, які ОСОБА_2 отримує на даний час, середню очікувану триавалість життя в Україні на довідку МСЕК, якою встановлено черговий переогляд в грудні 2019 року проведена капіталізація платежів в сумі 44642,91 грн.

Розрахунок проведений наступним чином: 2737,99*15=41069,85 грн., де 2737,99 грн.-щомісячна страхова виплата; 15 місяців - строк встановлений МСЕК для отримання страхових виплат.

Сума щомісячної виплати підтверджується постановою від 14.03.2018 №1704/192/192/63 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страховї виплати з 01.03.2018.

Крім того, потерпілому ОСОБА_2 визначено стаціонарне лікування у невропатолога 2-3 рази на рік. Враховуючи, що згідно з постановою від 23.07.2017 №1708/192/57 "Про призначення фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу потерпілому (одноразово)" потерпілому було відшкодовано на лікування 1191,02 грн. до закінчення дії довідки МСЕК ОСОБА_2 повинен тричі пройти лікування у невропатолога, потреба коштів на лікування становить 35733,060 грн.

Розрахунок проведено наступним чином: 1191,02*3=3573,06 грн.; де 1191,02 грн. - це витрати на лікування у 2017 році; 3- потреба у лікуванні згідно довідки МСЕК.

Отже, загальна сума, яка підлягає капіталізації становить 44642,91 грн.

16.10.2018 Управлінням виконавчої дирекції фонду у Рівненській області було направлено лист №05-15-1996 позивачу, в якому містилося прохання до 01.12.2018 сплатити на рахунок Рівненського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Рівненській області капіталізовані платежі в сумі 44642,91 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки капіталізовані платежі в добровільному порядку відповідачем не сплачені, то такі підлягають стягненню з в судовому порядку, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (вул. Костромська, 1/144, м. Рівне, 33023, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Рівненській області (Рівненського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області р/р 37171000300384 в ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 41444628) капіталізовані платежі в сумі 44 642,91 грн. (сорок чотири тисячі шістсот сорок дві гривні 91 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 14 березня 2019 року.

Суддя Махаринець Д.Є.