Ухвала

від 14.03.2019 по справі 1740/2218/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

14 березня 2019 року м. Рівне №1740/2218/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВиконавчого комітету Дубенської міської ради Рівненської області про визнання рішення та акту протиправними, В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з позовом до Виконавчого комітету Дубенської міської ради Рівненської області (далі - відповідач) про: визнання протиправним рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради №329 "Про затвердження акта про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин ОСОБА_1"; визнання протиправним акту №5 "Про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин ОСОБА_1" від 18.07.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення та акт не відповідають вимогам статті 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Вважає, що відповідач не мав права приймати оскаржене рішення. Вказав, що розмір визначених збитків є неправильним.

Ухвалою від 22.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Відповідач позов не визнав, подавши відзив на позовну заяву (а.с.22-25), в обґрунтування якого вказав, що відповідно до п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, розміри збитків визначаються, зокрема, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. За таких умов, саме виконавчий комітет, а не міська рада був уповноважений створювати комісію про визначення збитків заподіяних у сфері земельних відносин. Крім того, вищезазначений порядок передбачає, що затвердження розміру збитків відбувається не органом, якому завдано збитків, а саме виконавчим комітетом, що й було зроблено відповідачем. Повідомив, що розмір збитків було нараховано за період з 06.05.2015 (моменту підписання договору оренди землі) по 21.02.2016 (моменту державної реєстрації права оренди). Вважає, що розмір збитків є обґрунтованим, оскільки відповідає розміру орендної плати, яку мав би сплачувати позивач по справі за оренду земельної ділянки по вул. Грушевського, 119 в у м. Дубно за період з 06.05.2015 по 21.02.2016. З цих підстав, просив відмовити в задоволені позову повністю.

Ухвалою від 10.10.2018 у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено, зупинено провадження у справі №1740/2218/18 до набрання законної сили судовим рішенням ОСОБА_2 Верховного Суду у подібних правовідносинах (в іншій справі) у справі №750/10172/17 (провадження №К/9901/51824/18).

Ухвалою від 18.02.2019 провадження у справі поновлено.

22.02.2019 відповідач подав письмові пояснення у справі (а.с.75-76), в яких просив під час розгляду справи врахувати висновки ОСОБА_2 Верховного Суду, викладені в постанові від 12.12.2018 у справі №501/463/15-а та в постанові від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а.

У підготовче засідання 14.03.2019 представники сторін не з'явились без повідомлення причин. Про дату, час і місце проведення підготовчого засідання сторони повідомлені належним чином.

Підстави для відкладення підготовчого засідання, визначені ч. 2 ст. 181, ч. 2 ст. 205 КАС України, відсутні.

Судом не визнавалась обов'язкова участь представників сторін у підготовчому засіданні.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість провести підготовче засідання без участі представників сторін в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 183 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини спору та відповідні правовідносини сторін, суд встановив таке.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Розділу 1 Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.06.2012 (зареєстровано в реєстрі за №1256) Територіальна громада м. Дубно, Рівненської області, від імені якої діє Дубенська міська рада (Продавець) зобов'язується передати ОСОБА_1 (Покупець) як переможцю земельних торгів згідно з протоколом проведення земельного аукціону від 14.03.2012 право на оренду земельної ділянки площею 1,4561 га, місцезнаходження якої: м. Дубно, вул. Грушевського, на таких умовах: цільове призначення Земельної ділянки: для комерційного використання (будівництва та обслуговування будівель торгівлі з земель запасу житлової та громадської забудови); кадастровий номер земельної ділянки: 5610300000:02:001:3509; строк оренди 5 років; розмір орендної плати за земельну ділянку становить 3,5% від нормативно-грошової оцінки землі, яка встановлюється згідно з Положенням "Про оренду земельних ділянок у м. Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки", затвердженого рішенням міської ради №879 від 24.10.2001.

Відповідно до пункту 1.8. Розділу 1 Договору після виконання Покупцем зобов'язань за цим договором Сторони зобов'язані у 45 денний термін укласти договір оренди земельної ділянки. Укладення договору земельної ділянки здійснюється у відповідності до вимог закону України "Про оренду землі" (а.с.12-13).

21.11.2014 Дубенська міська рада Рівненської області прийняла рішення №3524 "Про затвердження Положення про оренду земельних ділянок у м. Дубно та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки", яким визначила відсоткові ставки орендної плати в залежності від цільового використання земельної ділянки (а.с.28, 29-30).

26.11.2015 Виконавчий комітет Дубенської міської ради Рівненської області прийняв рішення №493 "Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин".

21.06.2018 Виконавчим комітетом Дубенської міської ради Рівненської області прийнято рішення №265 від 21.06.2018 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 26.11.2015 №493 "Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин", яким, зокрема, визначено склад такої комісії.

18.07.2018 головою комісії з визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин затверджено Розрахунок розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин щодо земельної ділянки, розташованої по вул. Михайла Грушевського, 119в, кадастровий номер земельної ділянки №5610300000:02:001:3213, площею 1,4561 за період з 06.05.2015 по 21.02.2016, землекористувачем якої є ОСОБА_1 (пров. Федорова, 16) на загальну суму 247074,56 грн (а.с.32).

18.07.2018 Комісією з визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин, що діє на підставі рішення Виконавчого комітету Дубенської міської ради від 21.06.2018 №265, складено Акт №5 про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин ОСОБА_1 і винесено його на розгляд та затвердження виконавчого комітету Дубенської міської ради (а.с.8-9).

Рішенням Виконавчого комітету Дубенської міської ради Рівненської області від 19.07.2018 №329 "Про затвердження акта про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин ОСОБА_1Й." вирішено:

1. затвердити акт про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин ОСОБА_1, за несвоєчасне укладання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5610300000:02:01:3213, розташованої за адресою: м. Дубно, вул. Михайла Грушевського, 119в, площею 1,4561 га для комерційного використання (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) в сумі 247074,56 грн;

2. юридичному відділу Дубенської міської ради у разі незгоди ОСОБА_1 на добровільне відшкодування збитків підготувати документи для примусового стягнення їх у судовому порядку (а.с.7).

Не погоджуючись з таким рішенням та актом, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання їх протиправними.

Суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Наведене узгоджується й з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Судом встановлено, що виникнення спірних правовідносин у даній справі обумовлено незгодою позивача із визначенням йому відповідачем суми завданих збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин, а також прийняттям з урахуванням визначеної суми завданих збитків акта та рішення, яким такий акт затверджений.

Спір у даній справі стосується не стільки визначення розміру збитків за фактичне користування земельною ділянкою без укладення договору оренди земельної ділянки, скільки правомірності дій суб'єкта владних повноважень при прийнятті акта та його затвердженні (чи здійснені вони у межах повноважень, у спосіб, з дотриманням порядку, що передбачені чинним законодавством, тощо).

При цьому, за приписами ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР; у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів. До делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно зі ст. 12, 152, 157 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед інших, і здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства , у тому числі шляхом відшкодування заподіяних збитків, що здійснюється органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадянами та юридичними особами, які використовують земельні ділянки, а також діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, у тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 157 Земельного кодексу України).

За змістом абзаців 1, 3 п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, розміри збитків визначаються Комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи Комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці Комісії.

Тобто, до повноважень виконкому міської ради віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань збитків, завданих органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб'єкта владних повноважень, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.

Водночас, оскарженим актом №5 від 18.07.2018 визначено розмір збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин ОСОБА_1, а оскарженим рішенням Виконавчого комітету Дубенської міської ради від 19.07.2018 №329 затверджено акт про визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м. Дубно у сфері земельних відносин ОСОБА_1

При цьому, повноваження Виконавчого комітету Дубенської міської ради Рівненської області, який виступає відповідачем у даній справі, обмежувались лише затвердженням відповідного акту про розмір збитків. Встановлені збитки не можуть бути примусово відшкодовані на підставі вказаного рішення відповідача, оскільки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відтак, суд вважає, що права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок складання акта про визначення розміру збитків та прийняття відповідачем рішення про затвердження такого акту.

Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами. Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. 1 і 2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Аналізуючи зазначені положення, суд дійшов висновку, що нормами КАС України регламентується порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій, і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

При цьому, на переконання суду, поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті ч. 3 ст. 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, у справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Тобто, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Водночас, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що встановлена правова природа згаданого акту унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними такого акту та рішення органу місцевого самоврядування про його затвердження.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у даній справі суд враховує висновки, викладені у постановах ОСОБА_2 Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №750/10172/17 (провадження №11-796апп18), від 12.12.2018 у справі №501/463/15-а (провадження №11-1154апп18), від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а (К/9901/55094/18) (провадження №11-1081апп18).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, провадження у даній справі слід закрити, оскільки заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають судовому розгляду.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5).

Таким чином, позивач вправі звернутися до суду з відповідним клопотанням для вирішення питання повернення суми судового збору.

Керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст.ст. 239, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Провадження у справі закрити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу суду складено 14 березня 2019 року

Суддя Дорошенко Н.О.