Постанова

від 12.03.2019 по справі 0840/3224/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2019 року справа 0840/3224/18

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі

апеляційну скаргу Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2018 (суддя Калашник Ю.В.)

в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1

до Мелітопольського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області

про скасування рішення про відмову внести зміни до актових записів та зобов'язання внести зміни до актових записів;

третя особа: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.08.2018 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мелітопольського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення, оформлене висновком №32/17.11-06-121 від 30.03.2018 про відмову у внесенні змін до актових записів;

- зобов'язати внести зміни в актовий запис про шлюб №942 від 18.10.1997, виправивши в графі національність нареченого з українець на німець ;

- зобов'язати внести зміни в актовий запис №722 від 16.08.2000 про народження доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, доповнивши графою - національність батька німець (ас3) .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2018 позов задоволений частково:

- визнано протиправним рішення Мелітопольського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, оформлене висновком №32/17.11-06-121 від 30.03.2018 про відмову у внесенні зміни до актового запису про шлюб №942 від 18.10.1997 виправлення національності нареченого з українець на німець ;

- зобов'язано Мелітопольський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни в актовий запис про шлюб №942 від 18.10.1997, виправивши в графі національність нареченого з українець на німець ;

В частині зобов'язання внести зміни в актовий запис про народження доньки - в задоволенні позовних вимог відмовлено (ас45) .

В апеляційній скарзі Мелітопольський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану просить рішення суду в частині задоволення позову скасувати та повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що при отриманні паспорту в 1990 році позивач свідомо обрав національність українець оскільки його мати є українкою. Позивач намагається встановити факт свого німецького походження для отримання переваг та подальшого отримання громадянства Німеччини. Зміна національності не входить до компетенції відділів РАЦС. Суд першої інстанції не вказав в чому полягає протиправність їх дій. Спір мав розглядатись в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, за нормами цивільно-процесуального законодавства (ас50) .

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, його батьками є ОСОБА_3 за національністю німець та ОСОБА_4 за національністю українка (ас13).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками є ОСОБА_5 за національністю німець та ОСОБА_6 за національністю німка (ас14) .

Таким чином, батько, дідусь та бабуся позивача за національністю є німцями.

Згідно довідки про реабілітацію №-3/175206317457 від 02.12.2017, виданої ГУ МВС Російської Федерації по Ставропольському краю, бабуся позивача ОСОБА_6 була репресована органами НКВС в 1941 році як особа німецької національності та 01.12.2017 реабілітована (ас18) .

Згідно довідки Мелітопольського товариства за німецьку самобутність Відергебурт від 01.11.2017, позивач є членом цієї організації, бере активну участь в усіх її проектах, володіє німецькою мовою, декларує себе етнічним німцем (ас19) .

Згідно актового запису про шлюб №942 від 18.10.1997, ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_7. Національність нареченого українець , національність нареченої росіянка (ас80,82) .

Позивач 09.02.2018 звернувся до Мелітопольського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб №942 від 18.10.1997 щодо виправлення національності нареченого з українець на німець та внесення змін до актового запису №722 від 16.08.2000 про народження доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо доповнення національності батька німець .

Мелітопольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану 30.03.2018 прийнятий висновок №32/17.11-06-121 про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану, в якому зазначено що при отриманні паспорта заявник здійснив вільний вибір національності українець оскільки його мати є українкою. Зміна національності чинним законодавством не передбачена (ас20) .

Відповідно до статті 11 Конституції України, держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Відповідно до статті 11 Закону України Про національні меншини в Україні , громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян в будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Відповідно до статті 300 Цивільного Кодексу України, фізична особа має право на індивідуальність. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Відтак, Україна на конституційному рівні надала громадянам право вільно обирати та відновлювати національність. В свою чергу, доводи суб'єкта владних повноважень, що позивач вже скористався таким правом, обравши національність українець при отриманні паспорту в 1990 році, суд розцінює як протиправне намагання обмежити таке право. Державні органи не повноважні свавільно на свій розсуд встановлювати скільки разів за життя особа має право вільно обирати та відновлювати свою національність, а тим більше давати оцінку мотивів, за яких особа бажає змінити свою національність, тим більше якщо національність, яку особа бажає обрати підтверджена прямою родинною лінією кількома поколіннями.

Відповідно до статті 8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись в здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним в демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Право на зміну національності також захищено цією статтею оскільки національна самоідентифікація особи стосуються її приватного і сімейного життя.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що мета статті 8 Конвенції головним чином стосується захисту особи від свавільного втручання державних органів. Однак вона не лише зобов'язує державу утриматись від такого втручання, але й покладає на неї позитивні зобов'язання щодо забезпечення ефективної дієвої поваги до приватного і сімейного життя (XY проти Нідерландів 26.03.1985 пункт 23, Щерна проти Фінляндії 25.11.1994 пункт 38, Стоіческу проти Румунії 26.07.2011 пункт 48, Гарнага проти України від 16.05.2013 пункт 37).

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Тобто, якщо держава гарантує своїм громадянам право вільно обирати та відновлювати національність, відповідні державні органи зобов'язані активно сприяти в реалізації громадянами України гарантованого права.

В цій же справі, навпаки, ставлячи штучні перешкоди в реалізації ОСОБА_1 права на відновлення своєї національності, Мелітопольський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області грубо порушує статтю 8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 3, 11 Конституції України, статтю 11 Закону України Про національні меншини в Україні , статтю 300 Цивільного Кодексу України.

Доводи апеляційної скарги, що зміна національності не входить до компетенції відділів РАЦС не відповідає дійсності.

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відповідно до статті 3 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до державного реєстру актів цивільного стану громадян та єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус . Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного, Сімейного Кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , органами державної реєстрації актів цивільного стану є: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; 2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); 3) виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до частин 1-3 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. В разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки і піклування під час здійснення повноважень з опіки і піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відтак саме Мелітопольський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану має забезпечити реалізацію права ОСОБА_1 на зміну національності, а тому окружний суд обгрунтовано визнав протиправним рішення про відмову у внесенні зміни до актового запису про шлюб №942 від 18.10.1997 виправлення національності нареченого з українець на німець та зобов'язав внести такі зміни до актового запису, виправивши в графі національність нареченого з українець на німець .

Також суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позовних вимог про зобов'язання внести зміни в актовий запис про народження доньки. На час подачі позову ОСОБА_2 досягла повноліття, а тому сама має захищати свої права.

Є помилковою думка відповідача що спір мав розглядатись в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, за нормами цивільно-процесуального законодавства.

В постанові Верховного Суду України від 03.10.2017 у справі №21-5607-а-15 за позовом особи до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції в м.Києві та в постанові Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №822/1064/17 за позовом особи до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м.Хмельницькому зазначено, що орган державної реєстрації актів цивільного стану є суб'єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу. Спір щодо відмови у внесенні змін до актового запису слід кваліфікувати як публічно-правовий, що належить до адміністративної юрисдикції.

В цій справі позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язати вчинити дії. Тобто, заявлені вимоги у відповідності до частини 1 статті 5 КАС України, та окружний суд прийняв рішення, передбачене частиною 2 статті 245 КАС України.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.11.2017 відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту що його національність є німець (ас23) .

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з 12.03.2019 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова