Постанова

від 14.03.2019 по справі 821/713/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 821/713/17 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.,

суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Дослідне господарство "Новокаховське" Інституту рису Національної академії аграрних наук України" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року державне підприємство "Дослідне господарство "Новокаховське" Інституту рису Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП "ДГ" Новокаховське" ІРИСУ НААН) звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, правонаступником якого, є Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення, які прийняти за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Так, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення № 0008551201 від 13 квітня 2017 року про обов'язок сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 818,26 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 13.04.2017 року №0008561201 про обов'язок сплатити штраф у розмірі 20% в частині суми 90 371,72 грн.

Свою незгоду з прийнятими, контролюючим органом рішеннями, позивач обґрунтовує тим, що сплата сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період з червня 2014 р. по жовтень 2016 р. відбувалась у строк, визначений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, за виключенням сплати даного податку за березень 2014 р. з простроченням строку 33 календарних дні і за квітень 2014 р. з простроченням строку 12 календарних днів.

Позивач вважає, що на підтвердження його правової позиції про відсутність, з його боку, порушень податкового законодавства свідчать копії платіжних доручень про перерахування коштів на спеціальний рахунок з ПДВ по ДП "ДГ"Новокаховське" ІРИСУ НААН.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року позов задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував податкове-повідомлення рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 13 квітня 2017 р. за № 0008561201 в частині накладення штрафу в розмірі 90 371,72 грн., а податкове повідомлення-рішення за № 0008551201 у повному обсязі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався принципом, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст. 9 КАС України) і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. А в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України).

На думку суду першої інстанції, суб'єктом владних повноважень не надано доказів, що підтверджують наявність податкового боргу по сумам ПДВ, що залишається в розпорядженні підприємства за період з грудня 2012 року по лютий 2014 року, станом на 20 березня 2014 року у розмірі 146 452,60 грн.

Понад те, як зазначив суд, проведена у справі судово-економічна експертиза за результатами дослідження наданих документів не могла підтвердити або спростувати наявність податкового боргу по сумам ПДВ, що залишається у розпорядженні підприємства за період з грудня 2012 року по лютий 2014 року, станом на 20 березня 2014 року у розмірі 146 452,60 грн., адже не збереглися у зв'язку з закінченням строку зберігання первинні документи та реєстри бухгалтерського обліку за цей період.

ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням його оскаржило, вважаючи, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права, що свідчить про наявність підстав для його скасування та для прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи свою позицію, апелянт зазначив, що у позивача, починаючи з 2013 р. постійно рахується податковий борг. Усі суми, які платник податків перераховував на спеціальний рахунок в якості сплати поточних зобов'язань, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

На думку апелянта, суд першої інстанції необґрунтовано взяв за основу для прийняття рішення висновок експерта, який не зміг підтвердити наявність податкового боргу, у зв'язку з відсутністю первинної документації за період з грудня 2012 року по лютий 2014 року.

Як наголошує апелянт, відсутність платіжних доручень про сплату податку, у зв'язку з закінченням строку їх зберігання, ніяким чином не підтверджує сплату позивачем своїх зобов'язань перед бюджетом.

Проте, існує облікова картка платника податків, де фіксуються сплата/нарахування податків та зборів по окремому суб'єкту господарювання за кожний податок/збір окремо в електронній системі АІС "Податковий блок" і відповідно зворотного боку даної картки позивача вбачається несвоєчасна сплата податків.

У зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 311 КАС України.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на наступне.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що ДП "ДГ"Новокаховське" ІРИСУ НААН зареєстровано платником податків з 03.07.1997 року основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур.

ГУ ДФС У Херсонській області провело камеральну перевірку з питань дотримання термінів перерахування коштів на спеціальний рахунок з податку на додану вартість платником ДП "ДГ "Новокаховське" ІРИСУ НААН" за березень - грудень 2014 року, січень - березень та травень - грудень 2015 року, червень - вересень 2016 року, за результатами якої складено акт від 30.03.2017 року № 495/21-22-12-01/05392648.

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати підприємством самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

13.04.2017 року, на підставі виявлених порушень, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0008551201 про нарахування штрафу у розмірі 10 % у сумі 818,26 грн. та за № 0008561201 про нарахування штрафу у розмірі 20 % у сумі 95 493,82 грн.

За ухвалою суду від 18.01.2018 р. була проведена судово-економічна експертиза, на вирішення якої були поставлені питання:

чи підтверджуються документально та нормативно наявність податкового боргу з ПДВ, що залишається у розпорядженні підприємства за період грудня 2012 р. по лютий 2014 р., станом на 20 березня 2014 р. у розмірі 146 452 грн;

чи підтверджується документально висновки акта перевірки ГУ ДФС у Херсонській області про порушення ДП "ДГ"Новокаховське" ІРИСУ НААН терміни перерахування коштів на спеціальний рахунок з ПЖВ.

Як вбачається з експертного дослідження у експерта на розгляді перебували наступні матеріали щодо ДП "ДГ" Новокаховське" ІРИСУ НААН:

платіжні доручення за період з березня 2014 р. по вересень 2016 р. по різним рахункам;

ксерокопії податкових декларацій з ПДВ за період з березня 2014 р. по грудень 2016 р.

електронний витяг облікової картки за період з 31.12.2013 р. по 31.05.2017р. (т.1 а.с.148-162).

Експертом встановлено, що за період з березня 2014 року по вересень 2016 року ДП "ДГ "Новокаховське" ІРИСУ НААН" перерахувало на підставі платіжних доручень до бюджету різницю між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду в сумі 1 087 536,35 грн.

Зазначені дані підтверджені копіями платіжних доручень.

Досліджуючи реєстри бухгалтерського обліку по субрахунку 644 "Розрахунки з податками" за період січень - лютий 2014 р., експерт встановив, що відсутні дані по розрахунках з ПДВ.

До того ж, експертом надана оцінка відповіді Новокаховської ОДПІ від 17.07.2017 р. щодо обставин виникнення податкового боргу (т.1 а.с.173) та акту звірки податкового боргу з ПДВ за період з січня 2013 р. по грудень 2016 р., що була проведена контролюючим органом (т.1 а.с.211).

Так, за змістом відповіді контролюючого органу щодо підстав виникнення у підприємства податкового боргу встановлено, що останній виник станом на 30.12.2012 р. в сумі 11 634 грн., по Декларації з ПДВ за листопад 2012 р., тобто станом на 01.01.2013 р. податковий борг становив 11 634 грн.

У 2013 р. по Деклараціях з ПДВ за період з грудня 2012 р. по листопад 2013 р. задекларовано ПДВ в розмірі 120 609 грн., платіжні доручення за 2013 р. відсутні.

Станом на 01.01.2014 р. податковий борг обліковується в сумі 132 243,60 грн., а станом на 20.03.2014 р. в сумі 146 452,60 грн.

Проведена звірка по податковому боргу підтвердила, що він виник з 30.12.2012 р. в сумі 11 634 грн. і сформувався станом на 20.03.2014 р. в сумі 146 452,60 грн.

Натомість, за результатами даної звірки також встановлено, що за період з 30.01.2013 р. по 30.10.2016 р. підприємством була задекларована сума ПДВ 637 510,60 грн., сплачена за даний період 628 774,75 грн., різниця складає 8 736,35 грн.

До того ж, експерт зіставив платіжні доручення ДП "ДГ" Новокаховське" ІРИСУ НААН за період березня 2014 р. по вересень 2016 р. з актом звірки податкового боргу з ПДВ за період з серпня 2013 р. по жовтень 2016 р., складеного контролюючим органом та встановив, що за даними Новокаховського ОДПІ підприємство перерахувало до бюджету 1 087 536,35 грн.

З огляду на те, що відсутні первинні документи та реєстри бухгалтерського обліку (закінчений строк зберігання), експерт не зміг надати відповіді по першому та другому питанню, що були поставлені судом.

Переходячи до юридичної кваліфікації спірних правовідносин за нормами матеріального права колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Завданням суду у даній справі є встановлення факту існування або відсутності у позивача податкового боргу по сумам ПДВ та перевірки обґрунтованості дій контролюючого органу щодо спрямування коштів платника податків, які були призначені на сплату податкового зобов'язання, на погашення податкового боргу.

Як було встановлено експертним висновком та не заперечується сторонами, різниця між задекларованими сумами ПДВ та сплаченими за період з 30.01.2013 р. по 20.10.2016 р. складає 8 736,35 грн., а всього сплачено з березня 2014 р. по вересень 2016 р. 1 087 536,35 грн.

Позивач не заперечує факту того, що він за Декларацією з ПДВ №9021767829 від 18.04.2014 р. (період березень 2014 р.) порушив строки сплати узгодженого податкового зобов'язання на 33 календарних дні, а також за Декларацією з ПДВ №9028738744 від 20.05.2014 р. (період квітень 2014 р.) порушив строки сплати узгодженого податкового зобов'язання на 12 календарних днів. На думку позивач, за вказане податкове порушення він повинен сплатити штраф у сумі 5 122 грн.

Проте, позивач не згоден з тим, що станом на 20.03.2014 р. за ним обліковується недоїмка у сумі 146 452,60 грн., про що, зокрема, він зазначив у листі на адресу Новокаховської ОДПІ, вимагаючи проведення звірки податкового боргу.

Апелянт, обґрунтовуючи свої доводи щодо наявності у позивача порушень, пов'язаних з несвоєчасною сплатою податків, посилався на зворотний бік картки особового рахунку, який, зокрема відображає стан розрахунків платників з бюджетом, суми податкового боргу.

На підтвердження своєї позиції відповідачем до суду першої інстанції була надана копія зворотного боку облікової картки за 2014 - 2017 роки, але при цьому відомості про стан розрахунків позивача з бюджетом та суми податкового боргу за період, починаючи з 01.01.2013 р. у цій картці відсутні (т.1 а.с.148-162).

Оскільки позивач заперечує існування у нього недоїмки зі сплати ПДВ за період, починаючи з 2013 р., колегія суддів не може вважати аксіомою твердження контролюючого органу про існування такої недоїмки, адже воно не підтверджено належними та допустимими доказами. Слід зауважити, що в період існування спірних правовідносин, діяла Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України 18.07.2005 р. за №276 і яка встановлювала, що такий облік здійснюється з використанням автоматизованої інформаційної системи.

Завдання адміністративного судочинства полягає в захисті прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від неправомірних дій чи рішень суб'єктів владних повноважень. Таким чином, дотримуючись принципу змагальності, слід визначити обґрунтованою правову позицію суду першої інстанції, що саме на суб'єкта владних повноважень покладений обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, можна дійти висновку, що законодавець даною нормою встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а це свідчить про те, що фактичні обставини, викладені позивачем в адміністративному позові відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Отже, передбачена ч. 2 ст. 77 КАС України презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, та спростувати обґрунтоване твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Такий законодавчий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції ЄСПЛ визначив, що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що, відповідно до ст. 316 КАС України, є підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, оскільки останнє ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Дослідне господарство "Новокаховське" Інституту рису Національної академії аграрних наук України" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Л.П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 14.03.2019 року.