Постанова

від 07.03.2019 по справі 826/8784/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8784/18 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Ісаєнко Ю.А., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЄТЕК-КИЇВ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЄТЕК-КИЇВ (надалі за текстом - ТОВ ВЄТЕК-КИЇВ ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 0021691404 від 27.04.2018 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 36 865 009 грн.; податкового повідомлення-рішення № 0021681404 від 27.04.2018 р., яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 915 899 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ Форвардекс , ТОВ Торгівельний комбінат АВК , ТОВ ТСМ Трейд Інфо , ТОВ Інтер Корп , ТОВ ПХК Ідеал , ТОВ Дніпроюг ЛТД , ТОВ Фірма Агромаркет суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник стверджує, що первинні документи (товарно-транспортні накладні) не містять усіх необхідних реквізитів.

Відповідач також звертає увагу на те, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних контрагенти позивача не придбавали товар, який у подальшому був реалізований ТОВ ВЄТЕК-КИЇВ .

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 20.03.2018 р. по 28.03.2018 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВЄТЕК-КИЇВ з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Форвардекс , ТОВ Торгівельний комбінат АВК , ТОВ ТСМ Трейд Інфо , ТОВ Інтер Корп , ТОВ ПХК Ідеал , ТОВ Дніпроюг ЛТД , ТОВ Фірма Агромаркет за лютий та березень 2017 р.

Результати перевірки оформлено актом № 322/26-15-14-04-04/39560368 від 04.04.2018р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 185, 186, 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ), внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2017 р. на 1 915 899 грн. та занижено позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2017 р., березень 2017 р. на 29 492 007грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Згідно договору № 09/02-ВК від 09.02.2017 р. та специфікацій до нього ТОВ Форвардекс зобов'язалось передати у власність позивача товар (насіння соняшнику) на загальну суму 110 160 000 грн., а останній - прийняти і оплатити його.

На підставі договору № 10/03 від 10.03.2017 р. ТОВ ВЄТЕК-КИЇВ придбало у ТОВ Торгівельний комбінат АВК насіння соняшнику на суму 15 120 000 грн.

За даними договору № 23-02/ВК/ТСМ від 23.02.2017 р. ТОВ ТСМ Трейд Інфо здійснило поставку позивачеві 2 100 тон насіння соняшнику на суму 22 680 000 грн.

Відповідно до договору № 15/02/17 від 15.02.2017 р. ТОВ Інтер Корп передало, а позивач прийняв у власність 1 600 тон насіння соняшнику на суму 17 280 000 грн.

Згідно договору № МП1212/16 від 12.12.2016 р. ТОВ ПХК Ідеал продало ТОВ ВЄТЕК-КИЇВ 750 тон соняшникової олії на суму 17 280 000 грн.

На підставі договору № ВД-0102/7 від 01.02.2017 р. позивач придбав у ТОВ Дніпроюг ЛТД 700 тон насіння соняшнику на суму 7 560 000 грн.

За даними договору № АВ-05/02/17 від 05.02.2017 р. ТОВ Фірма Агромаркет здійснило поставку позивачеві 1 500 тон насіння соняшнику на суму 16 200 000 грн.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми відніс до складу витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Форвардекс , ТОВ Торгівельний комбінат АВК , ТОВ ТСМ Трейд Інфо , ТОВ Інтер Корп , ТОВ ПХК Ідеал , ТОВ Дніпроюг ЛТД , ТОВ Фірма Агромаркет не формували податковий кредит за результатами придбання насіння соняшнику.

Крім того, Єдиного реєстру судових рішень ТОВ Форвардекс є фігурантом кримінального провадження за фактом підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Також, контрагенти позивача не мають необхідних основних засобів та трудових ресурсів для провадження підприємницької діяльності,

На думку контролюючого органу наведене свідчить про те, що за названими операціями лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення господарських операцій, що призвели до завищення податкового кредиту на суму 31 570 740 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0021691404 від 27.04.2018 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 36 865 009 грн., у тому числі 29 492 007 грн. за основним зобов'язанням та 7 737 0023 грн. за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення № 0021681404 від 27.04.2018 р., яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 915 899 грн.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України (тут та надалі норми у редакціях, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем до суду першої інстанції було надано копії: договорів поставки № 09/02-ВК від 09.02.2017 р., № 10/03 від 10.03.2017 р., № 23-02/ВК/ТСМ від 23.02.2017 р., № 15/02/17 від 15.02.2017 р., № МП1212/16 від 12.12.2016 р., № ВД-0102/7 від 01.02.2017 р., № АВ-05/02/17 від 05.02.2017 р., додаткових угод та специфікацій до них; видаткових накладних; податкових накладних; товарно-транспортних накладних; платіжних доручень; а також договору та актів приймання-передачі на переробку придбаного товару, які свідчать, що зобов'язання між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, у ТОВ ВЄТЕК-КИЇВ наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ Форвардекс , ТОВ Торгівельний комбінат АВК , ТОВ ТСМ Трейд Інфо , ТОВ Інтер Корп , ТОВ ПХК Ідеал , ТОВ Дніпроюг ЛТД , ТОВ Фірма Агромаркет .

Не можуть бути прийняті в якості доказу твердження відповідача про те, що контрагенти ТОВ ВЄТЕК-КИЇВ не мали необхідних основних засобів та трудових ресурсів для провадження господарської діяльності.

Такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які в свою чергу базуються на узагальненій податковій інформації без проведення перевірки контрагентів позивача та дослідження первинних документів.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що ТОВ Форвардекс фігурує в досудовому розслідуванні є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу в розумінні частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначені посилання контролюючого органу на кримінальне провадження не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постанові від 18.04.2018 р. у справі № 810/6308/13-а.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що товарно-транспортні накладні не містять деяких реквізитів є помилковим.

Відсутність певних реквізитів є лише окремим недоліком та не може свідчити про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами та як наслідок про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту.

Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постанові від 18.04.2018 р. у справі № 810/6308/13-а.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 12 березня 2019 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Г.В.Земляна

cуддя Ю.А.Ісаєнко