Ухвала

від 02.09.2019 по справі 826/8784/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 вересня 2019 року

Київ

справа №826/8784/18

адміністративне провадження №К/9901/18221/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Вєтек-Київ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

ГУ ДФС у м. Києві 01.07.2019 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019.

Верховний Суд ухвалою від 05.07.2019 касаційну скаргу залишив без руху як таку, що подана з порушенням частини першої статті 329 та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а підстави, вказані у клопотанні про поновлення строку, є неповажними; до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Оцінюючи довід відповідача щодо наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження як неповажний, Верховний Суд в цій ухвалі зазначив, що вказані відповідачем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

У межах процесуального строку, наданого для виправлення недоліку касаційної скарги, скаржник звернувся з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків. Обґрунтовуючи клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліку касаційної скарги, відповідач вказує, що контролюючий орган не має змоги завчасно здійснювати сплату судового збору через відсутність коштів.

Верховний Суд ухвалою від 02.08.2019 ГУ ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

У межах наданого ухвалою від 02.08.2019 строку відповідач звернувся з повторним клопотанням про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване посиланням на відсутність відповіді з управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності на запит скаржника щодо сплати судового збору. Скаржник зазначає, що ним вживаються активні дії щодо усунення недоліків касаційної скарги, однак не вказує, коли може бути сплачений судовий збір у найближчий час, заявляючи одночасно клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Норми цієї статті є спеціальними і встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

З огляду на викладене клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.

Звертаючись із заявами про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, відстрочення сплати судового збору, скаржник фактично посилається на ті ж самі обставини, на які вказував у клопотанні про поновлення строку на подання касаційної скарги і які стосуються його адміністративно-організаційної діяльності. Однак, в ухвалі від 05.07.2019 про залишення касаційної скарги без руху таким обставинам вже була надана оцінка як таким, що не є непереборними в контексті права суб`єкта владних повноважень на звернення до суду.

Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових/процедурних складнощів, що склались у нього, шляхом зволіканням у виконанні процесуальних обов`язків, зокрема щодо сплати судового збору при повторному зверненні із касаційною скаргою.

До того ж, продовжуючи строк на усунення недоліків касаційної скарги згідно з ухвалою від 02.08.2019, Верховний Суд сприяв у реалізації відповідачем права на касаційне оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі, однак, це не призвело до позитивного процесуального ефекту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду