Постанова

від 13.03.2019 по справі 2340/4182/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/4182/18 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження, суддя Паламар П.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднана сільськогосподарська компанія про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднана сільськогосподарська компанія , у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, оформленої листом №2530/0/95-18 від 13.06.2018;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області;

- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду на протязі 10 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, оформленої листом №2530/0/95-18 від 13.06.2018. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 8,2326 га в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району перебуває на праві оренди у третьої особи згідно додаткової угоди до договору оренди землі від 24.09.2015, а станом на 20.11.2018 додаткові угоди до Головного управління не надходили. Також, апелянт зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити конкретні дії є порушенням дискреційних повноважень, які надані органу виконавчої влади.

04.03.2019 від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому такий просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, вказує що апеляційна скарга є необґрунтованою, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області було видано наказ № 23-5952/17-17-СГ від 24.07.2017, відповідно до якого було припинено право користування земельною ділянкою площею 20,3761га, що перебувала в орендному користуванні у ТОВ Об'єднана сільськогосподарська компанія , було внесено зміни до Договору в частині збільшення орендної плати до 12 %, не погоджуючись з даним наказом в частині п.9. Річна орендна плата розраховується орендарем самостійно, виходячи із ставки 12,0 (дванадцять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки третьою особою було подано позовну заяву за наслідками розгляду якої, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.10.2017 у справі № 823/1467/17, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду, й набрала законної сили 20.02.2018, постановлено скасувати пункт 2 наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-5952/14-17-СГ від 24.07.2017 в якому зазначено: п.9. Річна орендна плата розраховується орендарем самостійно, виходячи із ставки 12,0 (дванадцять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки . Інші пункти наказу залишено без змін. Однак, додаткової угоди відповідач відповідно п.6 власного наказу № 23-5952/14- 17-СГ від 24.07.2018 не направляє товариству, укладати її відмовляється, а внесення змін залежить виключно від волі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Також, вказує, що у разі повторного розгляду клопотання позивача не виключено прийняття протиправного рішення суб'єктом владних повноважень, а тому, суд першої інстанції вірно зобов'язав відповідача прийняти відповідне рішення.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3, який згідно з копією посвідчення серія НОМЕР_3 від 17.02.2016 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області із заявою зареєстрованої 21.08.2017 за № 15505/0/5-17-СГ, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

До заяви позивачем додані: обґрунтування розмірів земельної ділянки; документи що посвідчують фізичну особу; викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки; викопіювання з плану землекористування Зеленьківської сільської ради; довідка з державної статистичної звітності; довідка щодо одержання земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації; заява-згода; витяг з державного земельного кадастру; копія довідки про участь в АТО.

Листом від 18.09.2017 № 8102/6-17 Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області повідомило позивача про неможливість вирішення порушеного питання, оскільки місце розташування земельної ділянки, зазначеної на графічних матеріалах, не дозволяє визначити та перевірити його на відповідність вимогам законів та підзаконних актів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

11.05.2018 ОСОБА_3 повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області із заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0000га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, за межами населеного пункту. До заяви позивачем додано додатково погодження землекористувача

Проте, листом від 13.06.2018 № 2530/0/95-18 Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області повідомило позивача, про неможливість вирішення порушеного питання, оскільки згідно державного реєстру відсутні відомості щодо землекористувача даної земельної ділянки.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що між Тальнівською районною державною адміністрацією та ТОВ Об'єднана сільськогосподарська компанія 05.11.2003 року за № 372/1, укладено договір оренди із подальшими змінами, зокрема земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області №23-1593/14-17-СГ від 04.04.2017 Про погодження документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 12,1435 га кадастровий номер НОМЕР_4, за наслідками поділу утворено 8 нових земельних ділянок, зокрема і площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області №23-5952/14-17-СГ від 24.07.2017 року припинено право користуванняТОВ Об'єднана сільськогосподарська компанія земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_4.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова Головного управлінням Держгеокадастру у Черкаській області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є неправомірною та такою, що не відповідає статті 118 Земельного кодексу України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, однак вважає, позовні вимоги про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст. 22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

При цьому, п. "а" ч.3 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17, у постанові Верховного суду від 24 квітня 2018 року №814/1961/17.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та зазначило, що розгляд вказаного питання можливий лише після внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо змін договору оренди землі в частині зміни об'єкту оренди, а саме щодо кількості земельних ділянок, їх площі та кадастрових номерів.

Таким чином, наведена підстава відмови не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова Головного управлінням Держгеокадастру у Черкаській області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є неправомірною та такою, що не відповідає статті 118 Земельного кодексу України.

Крім того, згідно відомостей відділу Держгеокадастру у Тальнівському районі земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером НОМЕР_1 в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, яку має намір отримати у власність позивач, утворена шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки площею 8,2326га з кадастровим номером НОМЕР_4 та є об'єктом оренди ТОВ "ОСК" відповідно договору оренди від 05.11.2003.

Таким чином, позивач, при зверненні до відповідача з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, подав всі необхідні та належні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України.

Проте, відповідач протиправно відмовив позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд може ухвалити рішення про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду. За своєю правовою природою повноваження відповідача щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування .

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy № 33202/96, Oneryildiz v. Turkey № 48939/99, Moskal v. Poland № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria № 30985/96).

Як убачається із оскаржуваного рішення, суд першої інстанції зобов'язав Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області.

В цій частині судова колегія не може вважати рішення суду законним та обґрунтованим, виходячи з того, що зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства буде суперечити вимогам частин шостої-сьомої статті 118 ЗК України.

Крім того, Суд зазначає, що Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Згідно з частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

З наведеного вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області має виключні повноваження на вирішення питання щодо надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.

Наведеними положеннями чинного законодавства чітко визначені, як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Тому, рішення суду першої інстанції щодо зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської підлягає скасуванню з ухваленням постанови про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, з урахуванням висновків суду, оскільки вирішення питання щодо зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням обраного позивачем способу захисту, наданих позивачем доказів на підтвердження своїх позовних вимог та інших обставин цієї справи, знаходиться поза компетенцією суду.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то колегія суддів вважає їх помилковими, враховуючи, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено вимоги закону, так як Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив спірні правовідносини, однак, ухвалюючи рішення суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, відтак, рішення підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог щодо зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою та в цій частині необхідно прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

О.А. Губська