Постанова

від 05.03.2019 по справі 826/9284/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9284/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАН-ГРУП" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАН-ГРУП" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДАН-ГРУП звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 року №0002631402, яким збільшено ТОВ Дан-Груп суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 3 184 702 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2017 року № 0004841402, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1 022 083 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві на підставі виданих направлень та наказу від 03.11.2016 року № 6897, статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України , відповідно до плану-графіка проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Дан-Груп , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, за результатами якої складено акт від 05.04.2017 року №118/26-15-14-02-04/38403665 (далі по тексту - акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ Дан-Груп , зокрема, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 , підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 624 892 грн., в тому числі за 2015 рік на суму - 388 171 грн., за 9 місяців 2016 року - 2 236 721 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 року № 0002631402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 3 184 702 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 2 624 892 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 559 180 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 14.07.2017 №15286/6/99-99-11-01-01-25 залишене без змін податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 № 0002631402.

Окрім того, у рішенні від 14.07.2017 №15286/6/99-99-11-01-01-25 Державна фіскальна служба України вказала, що листом від 05.07.2017 №5619/8/26-15-14-02-04 ДФС у м. Києві повідомлено, що в ході аналізу матеріалів перевірки, виявлено арифметичну помилку в підрахунку розміру заниженого ТОВ Дан-Груп доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку: за результатами перевірки ТОВ Дан-Груп заниження задекларованого підприємством доходу за 2015 рік - 9 місяців 2016 року становить 20 065 221 грн.

Таким чином, Державною фіскальною службою України зроблено висновок, що ТОВ Дан-Груп , в порушення вимог пункту 44.1 , пункту 44.2 статті 44 , підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України , та п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 занижено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку по операціям з ТОВ Фідея Груп , ТОВ БК Олімпія , ТОВ Селезія , ТОВ Варта-Маркет , ТОВ Аріал-Торг , ТОВ Флагман - РМ , ТОВ Роднік-Стайл на загальну суму 20 065 221 грн., у тому числі по періодах: за 2015 рік на суму 6 855 992 грн., за 9 місяців 2016 року на суму 13 209 229 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 3 611 740 грн., в тому числі за 2015 рік на суму - 1 234 079 грн. та за 9 місяців 2016 року - 2 377 661 грн.

На підставі викладеного, за результатами розгляду скарги позивача Державна фіскальна служба України збільшила на 986 848,00 грн. податок на прибуток та нарахувала штрафні (фінансові) санкції - 35 235,00 грн., визначені у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у м. Києві від 05.05.2017 року № 0002631402, а скаргу платника - залишила без задоволення.

В подальшому, ГУ ДФС у м. Києві на підставі висновків акту перевірки 05.04.2017 року №118/26-15-14-02-04/38403665 та рішення Державної фіскальної служби України від 14.07.2017 року №15286/6/99-99-11-01-01-25, прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2017 року №0004841402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 022 083,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 986 848,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35 235,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК Українигосподарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу .

Приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Таким чином, обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Як вбачається з акту перевірки на формування спірних податкових зобов'язань позивача у перевіряємому періоді вплинули його господарські операції з контрагентами-покупцями: ТОВ Фідея Груп , ТОВ БК Олімпія , ТОВ Селезія , ТОВ Варта-Маркет , ТОВ Аріал-Торг , ТОВ Флагман-РМ , ТОВ Роднік-Стайл , а також відомості з баз даних ІС Податковий блок та Єдиний реєстр податкових накладних щодо вказаних контрагентів-покупців.

Податковий орган вважає, що ТОВ Дан-Груп не мало права на віднесення до складу доходів суми коштів отриманих від контрагентів-покупців. У зв'язку з непідтвердженням, на його думку, господарських операцій, кошти отримані від цих контрагентів-покупців підлягали включенню до інших доходів. Висновок щодо непідтвердження господарських операцій відповідач зробив виходячи з того, що надані ТОВ Дан-Груп первинні бухгалтерські документи щодо господарських операцій з вказаними контрагентами не відповідають вимогам законодавства, або такі документи були відсутні, а також в базах даних органів ДФС відсутні відомості про подальшу реалізацію товару контрагентам-покупцям.

Колегією суддів встановлено, що під час перевірки позивачем надавались посадовим особам контролюючого органу копії: договорів поставки товару, податкових накладних, видаткових накладних, банківських документів.

Матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ Дан-Груп (Постачальник) та ТОВ Олімпія (Покупець) укладено договори поставки товарів №6950 від 05.11.2015 та №6972 від 01.12.2015.

На виконання умов вказаних договорів ТОВ Дан-Груп виписані:

- податкові накладні від 05.11.2015 №4105, від 11.11.2015 №4149, від 19.11.2015 №4396, від 20.11.2015 №4505, від 23.11.2015 №4397, від 01.12.2015 №4537, від 07.12.2015 №3534/1, від 08.12.2015 №3535/1, від 09.12.2015 №3536/1, від 11.12.2015 №3588/1, від 14.12.2015 №3589/1;

- видаткові накладні від 10.11.2015 №ДАН-004105, від 12.11.2015 №ДАН-004149, від 27.11.2015 №ДАН-004396, від 27.11.2015 №ДАН-004397, від 30.11.2015 №ДАН-004505, від 03.12.2015 №ДАН-004537, від 11.12.2015 №ДУЖ-003502, від 11.12.2015 №ДУЖ-003503, від 11.12.2015 №ДУЖ-003504, від 12.12.2015 №ДУЖ-003556, від 14.12.2015 №ДУЖ-003557;

- товарно-транспортні накладні від 10.11.2015 №ДАН-004105, від 12.11.2015 №ДАН-004149, від 27.11.2015 №ДАН-004396, від 27.11.2015 №ДАН-004397, від 30.11.2015 №ДАН-004505, від 03.12.2015 №ДАН-004537, від 11.12.2015 №ДУЖ-003502, від 11.12.2015 №ДУЖ-003503, від 11.12.2015 №ДУЖ-003504, від 12.12.2015 №ДУЖ-003556, від 14.12.2015 №ДУЖ-003557;

Також в матеріалах справи наявні банківські виписки від 10.11.2015 №1, від 11.11.2015 №2, від 12.11.2015 №3, від 19.11.2015 №4, від 27.11.2015 №5, від 27.11.2015 №6, від 27.11.2015 №7, від 30.11.2015 №8, від 30.11.2015 №9, від 01.12.2015 №10, від 07.12.2015 №11, від 08.12.2015 №12, від 09.12.2015 №13, від 11.12.2015 №14, від 14.12.2015 №15.

Копії вказаних первинних документів позивачем надано до матеріалів справи та вони досліджені колегією суддів.

Твердження суду першої інстанції про те, що деякі первинні документи виписані, починаючи з листопада 2015 року, в той час договір №6986 укладений лише 14.12.2015 спростовується тим, що договори поставки товарів були укладені між ТОВ Дан-Груп (Постачальник) та ТОВ Олімпія (Покупець) 05.11.2015 (№6950) та 01.12.2015 (№6972).

Крім того, між ТОВ Дан-Груп (Постачальник) та ТОВ Варта-Маркет (Покупець) укладено договір поставки товарів №6966 від 23.11.2015.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Дан-Груп виписані:

- податкова накладна від 23.11.2015 №3355/1;

- видаткова накладна від 30.11.2015 №ДУЖ-003320;

- товарно-транспортна накладна від 30.11.2015 №ДУЖ-003320.

Також в матеріалах справи наявна банківська виписка від 30.11.2015 №1.

Копії вказаних первинних документів позивачем надано до матеріалів справи та вони досліджені колегією суддів.

Крім того, між ТОВ Дан-Груп (Постачальник) та ТОВ Флагман-РМ (Покупець) укладено договір поставки товарів №6905 від 08.09.2015.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Дан-Груп виписані:

- податкові накладні від 09.09.2015 №3073, від 05.10.2015 №3520;

- видаткові накладні від 10.09.2015 №ДАН-003073, від 07.10.2015 №ДАН-003519;

- товарно-транспортна накладна від 10.09.2015 №ДАН-003073.

Також в матеріалах справи наявні банківські виписки від 09.09.2015 №1, від 05.10.2015 №2.

Копії вказаних первинних документів позивачем надано до матеріалів справи та вони досліджені колегією суддів.

Також між ТОВ Дан-Груп (Постачальник) та ТОВ Аріал-Торг (Покупець) укладено договір поставки товарів №6930 від 07.10.2015.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Дан-Груп виписані:

- податкові накладні від 07.10.2015 №2731/1, від 21.10.2015 №2833/1, від 22.10.2015 №2918/1, від 27.10.2015 №2920/1, від 30.12.2015 №3815/1, від 18.01.2016 №179/1, від 27.01.2016 №338/1, від 27.01.2016 №291/1, від 01.02.2016 №418/1, від 12.02.2016 №496/1;

- видаткові накладні від 31.12.2015 №ДУЖ-003794, від 30.10.2015 №ДУЖ-002887, від 30.10.2015 №ДУЖ-002885, від 23.10.2015 №ДУЖ-002805, від 16.10.2015 №ДУЖ-002707, від 17.02.2016 №ДУЖ-000505, від 09.02.2016 №ДУЖ-000426, від 02.02.2016 №ДУЖ-000348, від 28.01.2016 №ДУЖ-000303, від 20.01.2016 №ДУЖ-000183;

- копії товарно-транспортних накладних від 20.01.2016 №ДУЖ-000183, від 28.01.2016 №ДУЖ-000303, від 02.02.2016 №ДУЖ-000348, від 09.02.2016 №ДУЖ-000426, від 17.02.2016 №ДУЖ-000505, від 16.10.2015 №ДУЖ-002707, від 23.10.2015 №ДУЖ-002805, від 30.10.2015 №ДУЖ-002885, від 30.10.2015 №ДУЖ-002887, від 31.12.2015 №ДУЖ-003794.

Також в матеріалах справи наявні банківські виписки від 07.10.2015 №1, від 21.10.2015 №2, від 22.10.2015 №3, від 27.10.2015 №4, від 30.12.2015 №5, від 18.01.2016 №6, від 27.01.2016 №7, від 27.01.2016 №8, від 01.02.2016 №9, від 12.02.2016 №10.

Копії вказаних первинних документів позивачем надано до матеріалів справи та вони досліджені колегією суддів.

Також між ТОВ Дан-Груп (Постачальник) та ТОВ Роднік-Стайл (Покупець) укладено договір поставки товарів №1818 від 24.05.2016.

На виконання умов договору ТОВ Дан-Груп виписані:

- податкові накладні від 25.05.2016 №1577/1, від 27.05.2016 №1615/1, від 22.06.2016 №1902/1, від 15.08.2016 №2423/1, від 19.09.2016 №2783/1, від 21.09.2016 №2832/1, від 21.09.2016 №2867/1, від 28.09.2016 №2909/1;

- видаткові накладні від від 25.05.2016 №ДУЖ-001574, від 31.05.2016 №ДУЖ-001611, від 22.06.2016 №ДУЖ-001863, від 17.08.2016 №ДУЖ-002360, ВН від 21.09.2016 №ДУЖ-002723, від 24.09.2016 №ДУЖ-002773, від 27.09.2016 №ДУЖ-002777, від 29.09.2016 №ДУЖ-002841;

- товарно-транспортні накладні від 25.05.2016 №ДУЖ-001574, від 31.05.2016 №ДУЖ-001611, від 22.06.2016 №ДУЖ-001863, від 17.08.2016 №ДУЖ-002360, ВН від 21.09.2016 №ДУЖ-002723, від 24.09.2016 №ДУЖ-002773, від 27.09.2016 №ДУЖ-002777, від 29.09.2016 №ДУЖ-002841.

Також в матеріалах справи наявні банківські виписки від 25.05.2016 №1, від 27.05.2016 №2, від 22.06.2016 №3, від 15.08.2016 №4, від 19.09.2016 №5, від 21.09.2016 №6, від 21.09.2016 №7, від 28.09.2016 №8.

Копії вказаних первинних документів позивачем надано до матеріалів справи та вони досліджені колегією суддів.

Окрім того, перевіркою встановлено, що між ТОВ Дан-Груп (Постачальник) та ТОВ Селезія (Покупець) укладено договір поставки товарів №7074 від 10.06.2016.

На виконання умов договору ТОВ Дан-Груп виписані:

- податкові накладні від 10.06.2016 №1787/1, від 10.06.2016 №1788/1, від 16.06.2016 №1864/1, від 16.06.2016 №1865/1, від 12.07.2016 №2212/1, від 22.07.2016 №2216/1, від 25.07.2016 №2293/1, від 09.08.2016 №2377/1, від 29.08.2016 №2611/1, від 02.09.2016 №2655/1, від 05.09.2016 №2656/1, від 13.09.2016 №2727/1, від 14.09.2016 №2747/1, від 16.09.2016 №2782/1, від 26.09.2016 №2908/1;

- видаткові накладні від 10.06.2016 №ДУЖ-001753, від 14.06.2016 № ДУЖ-001754, від 16.06.2016 № ДУЖ-001824, від 16.06.2016 № ДУЖ-001825, від 26.07.2016 № ДУЖ-002141, від 26.07.2016 № ДУЖ-002145, від 02.08.2016 № ДУЖ-002223, від 11.08.2016 № ДУЖ-002315, від 02.09.2016 № ДУЖ-002543, від 07.09.2016 № ДУЖ-002563, від 07.09.2016 № ДУЖ-002595, від 14.09.2016 № ДУЖ-002669, від 15.09.2016 № ДУЖ-002689, від 20.09.2016 № ДУЖ-002722, від 29.09.2016 № ДУЖ-002840;

- товарно-транспортні накладні від 10.06.2016 №ДУЖ-001753, від 14.06.2016 № ДУЖ-001754, від 16.06.2016 № ДУЖ-001824, від 16.06.2016 № ДУЖ-001825, від 26.07.2016 № ДУЖ-002141, від 26.07.2016 № ДУЖ-002145, від 02.08.2016 № ДУЖ-002223, від 11.08.2016 № ДУЖ-002315, від 02.09.2016 № ДУЖ-002543, від 07.09.2016 № ДУЖ-002563, від 07.09.2016 № ДУЖ-002595, від 14.09.2016 № ДУЖ-002669, від 15.09.2016 № ДУЖ-002689, від 20.09.2016 № ДУЖ-002722, від 29.09.2016 № ДУЖ-002840;

Також в матеріалах справи наявні банківські виписки.

Копії вказаних первинних документів позивачем надано до матеріалів справи та вони досліджені колегією суддів.

Також, у перевіряємому періоді ТОВ Дан-Груп (Постачальник) укладено договір постави товарів з ТОВ Фідея Груп (Покупець) №7364 від 25.07.2016.

На виконання умов договору ТОВ Дан-Груп виписані:

- податкові накладні від 25.07.2016 №3037, від 04.08.2016 №3146, від 10.08.2016 №3247, від 19.08.2016 №3366, від 22.08.2016 №3365, від 07.09.2016 №3550, від 12.09.2016 №3633, від 20.09.2016 №3755, від 20.09.2016 №3769, від 20.09.2016 №3770;

- видаткові накладні від 02.08.2016 № ДАН003037, від 10.08.2016 № ДАН003146, від 17.08.2016 № ДАН003247, від 25.08.2016 № ДАН003365, від 25.08.2016 № ДАН003366, від 08.09.2016 № ДАН003550, від 14.09.2016 № ДАН003633, від 21.09.2016 № ДАН003755, від 22.09.2016 № ДАН003769, від 22.09.2016 № ДАН003770;

- товарно-транспортні накладні від 02.08.2016 № ДАН003037, від 10.08.2016 № ДАН003146, від 17.08.2016 № ДАН003247, від 25.08.2016 № ДАН003365, від 25.08.2016 № ДАН003366, від 08.09.2016 № ДАН003550, від 14.09.2016 № ДАН003633, від 21.09.2016 № ДАН003755, від 22.09.2016 № ДАН003769, від 22.09.2016 № ДАН003770;

Також в матеріалах справи наявні банківські виписки.

Копії вказаних первинних документів позивачем надано до матеріалів справи та вони досліджені колегією суддів.

Колегія суддів звертає, що в акті перевірки зазначено про інші номера та дати договорів поставки укладених у перевіряємому періоді ТОВ Дан-Груп з ТОВ БК Олімпія , ТОВ Селезія , ТОВ Аріал-Торг , ТОВ Флагман-РМ , ТОВ Роднік-Стайл . Дана інформація не співпадає з первинною документацією, яка надана позивачем та міститься в матеріалах справи.

При вирішенні справи суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав первинних документів, які були зазначені в Акті.

Колегія суддів враховує, що в Акті зазначено про відсутність виключно документів про перевезення. У зв'язку з цим позивач надав суду лише документи, на відсутність яких вказано в Акті.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами ст. 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України (у редакції, чинній до внесення змін законом України від 03.10.2017) та закріплено також у частині 4 ст. 9 КАС України (у редакції, чинній після внесення змін законом України від 03.10.2017).

Частиною 1 ст. 242 КАС України (у редакції, чинній після внесення змін законом України від 03.10.2017) встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2 цієї статті).

Згідно з частиною 3 обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, встановивши відсутність необхідних документів, суд першої інстанції зобов'язаний був запропонувати позивачу їх надати. Невиконання зазначеного обов'язку призвело до неповного з'ясування обставин справи.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вказаний Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 , первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 , та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Щодо транспортування придбаного контрагентами-покупцями товару, то воно здійснюється у відповідності до умов договору за рахунок Постачальника.

Вказані господарські операції з постачання товарів повністю відповідають вимогам пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, згідно з яким продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно- прав, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

На момент складання видаткових накладних контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку, що не заперечується відповідачем.

По здійснених операціях з продажу контрагентам товару ТОВ ДАН - ГРУП було сплачено всі необхідні податки, що підтверджується розшифровками податкових зобов'язань, які також надано до матеріалів справи.

Податковим органом не скасовано суми сплаченого податку ТОВ ДАН - ГРУП і не знято з вказаних контрагентів-покупців податковий кредит, що суперечить висновкам Відповідача про нікчемність правочину.

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

При проведенні перевірки Відповідач не перевірив спірні операції та не дослідив повністю первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ ДАН-ГРУП та вказаними контрагентами.

З аналізу Акту перевірки вбачається, що Відповідач досліджував лише частину документів, а не в комплексі, як вимагає Закон. За основу своїх висновків орган ДФС використав інформацію по контрагентам-покупцям з баз даних ІС Податковий блок , Єдиний реєстр податкових накладних , яка жодним чином не стосується діяльності ТОВ ДАН-ГРУП .

Натомість отримані апеляційним судом та досліджені в судовому засіданні первинні документ у їх сукупності, вказують на фактичне здійснення господарських операцій.

Також колегія суддів звертає увагу на тому, що у вказаних господарських операціях позивач виступав продавцем товару.

ТОВ "ДАН-ГРУП" стверджує, а відповідач не заперечує, що дохід, отриманий від продажу товару контрагентам: ТОВ Фідея Груп , ТОВ БК Олімпія , ТОВ Селезія , ТОВ Варта-Маркет , ТОВ Аріал-Торг , ТОВ Флагман-РМ , ТОВ Роднік-Стайл , був включений до доходів та класифікований як "дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

За змістом акту перевірки, відповідач вважає, що такі доходи підлягали відображенню, саме як інші доходи, оскільки їх отримання не пов'язане із здійсненням операційної діяльності.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29.11.99 № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до пункту 7 вказаного Положення визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Як вбачається з Акту, перевіркою відображених у рядку 2000 Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) показників за період з 01.01.2015 по 30.09.2016 встановлено, що на формування цих показників істотний вплив мало здійснення операцій із реалізації продукції. За відповідний період податковим органом не встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ ДАН-ГРУП показників у рядку 2000 Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) .

Перевіркою відображених у рядку 2120 Інші операційні доходи показників за період з 01.01.2015 по 30.09.2016 встановлено, що на формування цих показників істотний вплив мало здійснення наступних операцій, а саме: дохід від реалізації інших матеріальних активів. За відповідний період податковим органом встановлено заниження задекларованих ТОВ ДАН-ГРУП показників у рядку 2120 Інші операційні доходи .

Як вже було зазначено, до складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Колегія суддів вважає правомірним відображення позивачем свого доходу у рядку 2000 Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) , оскільки такий дохід був отриманий саме у зв'язку зі здійсненням господарських операцій з поставки товарів.

Фактичне здійснення таких операцій підтверджується раніше зазначеними документами.

Також колегія суддів звертає увагу на вимоги п. 86.10 ст. 86 ПК України, які передбачають, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Таким чином, дійшовши висновку про помилкове включення доходів від реалізації товару ТОВ Фідея Груп , ТОВ БК Олімпія , ТОВ Селезія , ТОВ Варта-Маркет , ТОВ Аріал-Торг , ТОВ Флагман - РМ , ТОВ Роднік-Стайл до доходу від реалізації доходів, податковий орган повинен був не лише включити такі доходи до інших доходів, а й виключити їх з доходів від реалізації товарів. У такому випадку об'єкт оподаткування податком на прибуток залишився б незмінним та не виникло підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо посилання суду першої інстанції на наявність кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактом вчинення невстановленими особами злочинів, передбачених ст.ст. 191 , 205 , 209 , 212 , 358 , 364 КК України , колегія суддів вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вирок суду, який би набрав законну силу та встановлював фіктивність саме спірних операцій позивача і його контрагентів-покупців, відсутній, а сам лише факт наявності кримінальних проваджень не є беззаперечним доказом того, що операції з контрагентами щодо поставки товару є безтоварними.

Більш того, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.11.2015 у справі № 2а-14377/12/2670.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 05.05.2017 №0002631402, від 18.07.2017 №0004841402 та наявність підстав для їх скасування.

Отже, враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не дослідив обставини справи в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАН-ГРУП"- задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року - скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 №0002631402, яким збільшено ТОВ Дан-Груп суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 3 184 702 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2017 №0004841402, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1 022 083 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлено 12.03.2019.