Постанова

від 11.03.2019 по справі 922/1643/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2019 р. Справа №922/1643/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І.

секретар судового засідання - Черкас В.М.

за участю:

від позивача - представник АТ Укртрансгаз ОСОБА_1 на підставі довіреності від 29.12.2018 №1-350, свідоцтво №СМ494 від 25.09.2017

від відповідача - представник ТОВ Трубремонт ОСОБА_2 на підставі довіреності від 14.01.2019, свідоцтво №ПТ2457 від 10.01.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Трубремонт" (вх. №432)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.01.2019, постановлену суддею Жигалкіним І.П. в м. Харкові,

у справі №922/1643/18,

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" АТ "Укртрансгаз", м. Київ,

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Трубремонт", м. Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів" "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Трубремонт" пені у розмірі 761393,40 грн. та штрафу у розмірі 290625,86 грн., а також покладення на відповідача суми судового розміру за подання позову у розмірі 15780,29 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2018 у справі №922/1643/18 залишеного без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 позовні вимоги задоволено; стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Трубремонт , м.Харків на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз , м.Київ в особі філії Управління магістральних газопроводів Київтрансгаз Акціонерного товариства Укртрансгаз , м.Київ пеню у розмірі 761 393,40 грн., штраф у розмірі 290 625,86 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 780, 29 грн. (а.с.173-177).

16.01.2019 боржник - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Трубремонт звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2018р. у справі № 922/1643/18 на строк в один рік до 19 грудня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2019 відмовлено у задоволенні заяви (вх.№1231 від 16.01.2019) ТОВ "Трубремонт" про відстрочення виконання рішення суду від 18.09.2018 у справі №922/1643/18.

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 331, 326 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання відстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті, а також боржником не надано доказів, які б підтвердили обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Трубремонт" з ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2019 у справі №922/1643/18 не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 22.01.2019 у справі №922/1643/18 та постановити нову, якою повністю задовольнити заяву ТОВ "Трубремонт" про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2018 у справі №922/1643/18.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те що, при прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку, щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Зокрема, заявник зазначає, що ТОВ "Трубремонт" протягом тривалого часу знаходиться у тяжкому фінансовому стані, несе збитки, не має змоги добросовісно та у повному обсязі виконувати будь-які інші свої грошові зобов'язання, у зв'язку з невчасним проведенням розрахунків з боку замовників робіт, в тому числі АТ "Укртрансгаз" в особі "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" та АТ "Укртрансгаз" в особі "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз". На підтвердження вищезазначеного заявник посилається на справи № 910/13176/18 та № 922/2148/18, а також фінансову звітність за 1 квартал та півріччя 2018 року, копії постанов Головного управління Державної служби України з питань праці у Харківській області та копії постанов Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Трубремонт" на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.01.2019 у справі №922/1643/18 та призначено справу до розгляду на 05.03.2019.

25.02.2019 до суду апеляційної інстанції представником АТ Укртрансгаз подано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 2092), в якому він заперечує проти доводів апелянта та просить залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2019 у справі №922/1643/18 - без змін, а апеляційну скаргу ТОВ Трубремонт - без задоволення.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду, яке відбулось 05.03.2019 оголошено перерву до 11.03.2019.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2019, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Плахова О.В. на дату розгляду апеляційної скарги, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І.

Після оголошеної 05.03.2019 перерви, судове засідання продовжено 11.03.2019.

11.03.2019 до суду апеляційної інстанції представником АТ Укртрансгаз подано заяву про подання та долучення до матеріалів справи письмових доказів (вх.№2486),в якій надає суду апеляційної інстанції письмовий доказ, а саме копію заяви №2401ВИХ-19-844 від 06.03.2019 про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог АТ Укртрансгаз в особі філії УМГ Київтрансгаз щодо сплати грошових коштів в сумі 937 961,11 грн. на користь ТОВ Трубремонт за надані послуги по договору №1512001075 від 29.12.2015 та зобов'язання ТОВ Трубремонт щодо часткової сплати грошових коштів в сумі 937 961,11 грн. на користь АТ Укртрансгаз в особі філії УМГ Київтрансгаз згідно рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2018 у справі №922/1643/18 з копією доказів направлення її на адресу ТОВ Трубремонт .

В обґрунтування поважності причини неподання зазначеного письмового доказу суду першої інстанції позивач зазначає, що під час розгляду заяви місцевим господарським судом вказані вище обставини були відсутні.

Судова колегія не приймає вказані додаткові докази до розгляду, оскільки апеляційним господарським судом в силу приписів Господарського процесуального кодексу України переглядаються виключно ті обставини та докази в їх обгрунтування, які були предметом розгляду місцевого господарського суду.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 11.03.2019 скаржник доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 22.01.2019 у справі №922/1643/18 та постановити нову, якою повністю задовольнити заяву ТОВ "Трубремонт" про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2018 у справі №922/1643/18.

Представник АТ Укртрансгаз в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.01.2019 у справі №922/1643/18 - без змін, а апеляційну скаргу ТОВ Трубремонт - без задоволення. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що підстави для скасування рішення першої інстанції відсутні, так як відповідач вже приступив до виконання своїх зобов'язань.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 р., виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. №18-рп/2012).

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 р. в справі "Півень проти України").

Відповідно до п. 4.2 рішення Європейського суду від 27.07.2004 р. у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Таким чином, основною ідеєю права на судовий захист є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою частиною судового розгляду.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до пункту 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (надалі - Постанова), розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2. Постанови визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, відстрочення виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Винятковість таких обставин встановлюється судом в кожному конкретному випадку.

Надання відстрочення виконання рішення є правом господарського суду. Закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки.

З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

В обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Трубремонт" посилається на те, що протягом тривалого періоду підприємство перебуває в тяжкому фінансовому стані та не має змоги у повному обсязі виконувати будь-які грошові зобов'язання, у зв'язку із невчасним проведенням розрахунків з боку замовників робіт. Отже, вказані вище обставини на думку боржника істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/1643/18.

На підтвердження обставин викладених в заяві про відстрочення виконання рішення суду, апелянтом було додано до вказаної заяви наступні документи: копія витягу, копії ухвал суду у справі №910/13176/18, №922/2148/18, копія рішення суду першої та апеляційної інстанції у справі № 922/1643/18, копія фінансової звітності ТОВ Трубремонт (т.2 а.с.8-41).

Проте, вказані доводи та докази заявника в обґрунтування підстав відстрочення виконання судового рішення обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону (частина перша статі 145 Господарського кодексу України).

Поняття "фінансовий стан підприємства" визначено у спільному наказі Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України № 49/121 від 26.01.2001р., яким затверджено Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації (надалі- Положення).

Пунктом 1.1. Положення визначено, що фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Положення, основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Судова колегія зазначає, що апелянтом ні до місцевого господарського суду, ні до апеляційного господарського суду не було надано належних та допустимих доказів у розумінні приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України, які є підставами для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення суду, а також доказів відсутності грошових коштів для погашення наявної заборгованості.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на рік є обґрунтованим.

Таким чином, доводи скаржника про порушення вимог матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим, ухвалу господарського суду Харківської області від 22.01.2019 у справі №922/1643/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Трубремонт" - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 255, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Трубремонт" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.01.2019 у справі №922/1643/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.03.2019

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна