Рішення

від 26.02.2019 по справі 902/610/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2019 р. Cправа № 902/610/18

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Служби автомобільних доріг в Запорізькій області, м.Запоріжжя

до публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор", м.Вінниця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Східний офіс Держаудитслужби, м.Запоріжжя

про стягнення 369442,5 грн збитків

представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 24.09.2018 надійшла позовна заява Служби автомобільних доріг в Запорізькій області про стягнення з публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор" 369442,5 грн збитків, спричинених завищенням відповідачем вартості виконаних підрядних робіт по договору №103АМ-11 від 22.12.2011.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначає, що відповідачем в процесі виконання укладеного між сторонами договору №103АМ-11 порушено вимоги матеріального права шляхом завищення вартості виконаних будівельних робіт в загальній сумі 369442,50 грн, що спричинило збитки, які останній має відшкодувати. Зазначене підтверджено актом № 08.06-20/2 від 25.06.2018 ревізії фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, проведеної Державною фінансовою інспекцією у Запорізькій області.

За вказаною позовною заявою, ухвалою суду від 29.10.2018 відкрито провадження у справі №902/610/18, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

27.11.2018 від третьої особи надійшли пояснення № 04-08-25-17/523 від 19.11.2018 щодо суті позову, в яких останній підтримує доводи наведені в позовній заяві та просить суд їх задовольнити .

Ухвалою суду від 29.01.2019 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до розгляду по суті на 26.02.2019.

На визначену судом дату (26.02.2019) представники сторін та третьої особи не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, ухвалою суду від 29.01.2019, яка була завчасно направлена на адреси, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців відносно учасників процесу.

Також слід зазначити, що 25.02.2019 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача №9/325 від 25.02.2019 про проведення судового засідання призначеного на 26.02.2019 без участі представника позивача, у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання. Одночасно, позивач зазначає, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, тобто на тих самих підставах і з тими самими вимогами.

Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документа.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення учасників процесу про дату, час та місце судового слухання, але сторони та третя особа не скористалися своїм правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що сторони належним чином повідомлені про дане судове засідання. Неявка останніх є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст. 165 та ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.12.2011 року між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (далі по тексту також - позивач, замовник) та відкритим акціонерним товариством "Уманьавтодор" (далі по тексту також - відповідач, генпідрядник) укладено договір № 103АМ-11 на закупівлю робіт з будівництва автотранспортної магістралі через р.Дніпро в м.Запоріжжя за державні кошти (далі по тексту також - Договір).

Відповідно до предмету Договору генпідрядник зобов'язується у 2011-2012 роках виконати роботи, зазначені у пункті 1.2, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Так, відповідно до п.1.2 Договору найменування робіт: роботи з будівництва автотранспортної магістралі через р.Дніпро в м.Запоріжжя (далі - роботи). Кількість робіт: склад і обсяги будівельних та монтажних робіт, що є предметом Договору, визначені проектно-кошторисною документацією.

Ціна цього договору становить 3 224 323,38 тис. грн у тому числі ПДВ 537387,23тис.грн. Ціна цього Договору є динамічною (п.п.3.1,3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору договірна ціна розробляється згідно з проектно-кошторисною документацією (на стадії проекту) та робочої документації, затвердженої згідно з чинним законодавством.

Договірна ціна розробляється в порядку визначеному в ДБН Д. 1.1-1-2000 (з урахуванням доповнень та змін), ВБН Д.1.1-218-1-2001 (із змінами та доповненнями), СОУ 45.2-00018112-035:2010 "Ресерсні елементні кошторисні норми. Ремонт автомобільних доріг та мостів) та інших нормативних документів.

Згідно рекомендацій Державної служби автомобільних доріг України при взаєморозрахунках за виконані роботи рівень середньомісячної заробітної плати приймається у розмірі 2300,0 грн, що відповідає середньому розряду робіт 3.8.

Рівень середньомісячної заробітної плати встановлюється відповідно до нормативних документів та уточнюється сторонами шляхом укладення додаткових угод.

При складанні договірної ціни, якщо передбачається розбирання і демонтаж конструкцій, чи попутний видобуток матеріалів, слід керуватися п.2.4.11 ДБН Д.1.1.1-2000.

Відповідно до п.3.4 Договору, уточнення динамічної договірної ціни проводиться на підставі обґрунтованих розрахунків генпідрядника.

Перегляд ціни договору оформляється сторонами шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємними частинами цього Договору (п.3.5. Договору).

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних робіт після підписання сторонами "Актів приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ -2в) та "Довідок про вартість виконання будівельних робіт/та витрат/" (форма №КБ-3) (п.4.1. Договору).

Пунктом 4.3 Договору визначено, що "Акти приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ -2в) та "Довідки про вартість виконання будівельних робіт/та витрат/" (форма №КБ-3) готує генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця.

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначаються в порядку визначеному в ДБН, ВБН та згідно з договірною ціною (п.4.4 Договору).

Як слідує з матеріалів справи, в межах виконання Договору №103АМ-11 ПАТ "Уманьавтодор" та ТОВ "Підприємство "Маст-Буд" проведено ряд будівельних робіт на підтвердження чого, сторонами правочинну підписано відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт за 2016-2017 рр. (а.с. 41- 108).

Згідно платіжних доручень: №1 від 18.08.2016, №7 від 18.08.2016, №1 від 03.11.2016, №1 від 25.05.2017, №39 від 24.10.2017, №8 від 19.05.2017 позивачем було сплачено кошти в розмірі 63277839,29 грн.

В подальшому Державною фінансовою інспекцією у Запорізькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Запорізькій області за період з 01.03.2015 по 31.03.2018, за результатами якої складено акт ревізії № 08.06-20/2 від 25.06.2018. Так, в ході ревізії, під час проведення зустрічної звірки встановлено завищення вартості загальновиробничих витрат вказаних в актах приймання виконаних будівельних робіт за 2016-2017 роки на загальну суму 369 442, 50 грн (з ПДВ).

В результаті вказаного порушення державному бюджету нанесено збитків на суму 178033,73 грн, місцевому бюджету - 183622,45 грн, обласному бюджету - 7786,29 грн.

08.08.2018 Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на адресу позивача направлено лист №04-08-06-14/3545 з відомостями щодо встановлених під час проведення ревізії порушень законодавства, в т.ч. щодо завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 369,44 тис. грн та з вимогою про їх усунення в установленому законодавством порядку.

Таким чином, завищення відповідачем вартості виконаних будівельних робіт спричинило збитки, з метою стягнення яких, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

На підставі встановлених обставин справи суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п.3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору підряду.

Загальні умови виконання підрядних робіт визначено ст. 837 ЦК України, відповідно до якої, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене кореспондується з положеннями ч.1 ст. 526 ЦК України.

Відповідно до п.2 чт. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.5 п.35 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550, виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Судом встановлено, що в констатуючій частині акта ревізії № 08.06-20/2 зазначено, що замовником - Службою автомобільних доріг у Запорізькій області в порушення п.4.4., п.4.3.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 "Настанова щодо визначення загально виробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва", затвердженого наказом Мінрегіонбуд України від 27.08.2013 № 405, прийнято у ПАТ "Уманьавтодор" (генпідрядник), ТОВ "Підприємство "Маст-Буд" (субпідрядник) акти приймання виконаних будівельних робіт за 2016-2017 роки, в яких розмір заробітної плати робітників-будівельників визначена з застосуванням коефіціенту 1,62, при розрахунку вартості загальновиробничих витрат до усередненої вартості людини-години працівників, заробітна плата яких враховується в загальновиробничих витратах, також застосовано коефіціент 1,62, чим завищено вартість загальновиробничих витрат, вказаних в актах приймання виконаних будівельних робіт за 2016-2017 роки на загальну суму 369442,50 грн.

Як слідує із змісту пункту Б.3 Додатку Б ДСТУ Н Б Д.1.1-2:2013 Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва , затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.08.2013 №405 визначення розміру заробітної плати із застосуванням коефіцієнту 1,62 застосовується для розрахунку заробітної плати на будівництві великих мостів (мости довжиною понад 100 м та автодорожні мости довжиною менше 100 м, але з прогонами понад 60 м), шляхопроводів та естакад довжиною понад 600 м, складність яких обґрунтовується проектною документацією, до вартості людино-години відповідного розряду ланки робітників-будівельників і монтажників та ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів при звичайних умовах виконання робіт. Цей коефіцієнт застосовується при визначенні вартості робіт, виконання яких безпосередньо пов'язане зі зведенням конструкцій мостів і не застосовується при визначенні вартості робіт будівництва допоміжних об'єктів, що можуть входити до складу проектної документації на будівництво мостів, зокрема, перенесення існуючих комунікацій, спорудження тимчасового насипу, спорудження технологічних доріг, виготовлення залізобетонних та сталевих конструкцій на виробничих базах підрядної організації тощо.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 1.2 ДСТУ Н Б Д.1.1-2:2013 положення вищевказаного стандарту призначено для визначення прямих витрат у вартості будівництва об'єктів , що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Тоді як, стаття витрат коштів на заробітну плату працівників, яка віднесена до загальновиробничих витрат (ЗВВ) розраховується із врахуванням положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 Настанова щодо визначення загально виробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва .

У вказаному Стандарті надано визначення загальновиробничих витрат. Так, відповідно до п. 4.1.1, це витрати будівельної організації, до яких відносяться: витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням будівельного виробництва; витрати на організацію робіт на будівельних майданчиках і вдосконалення технології; витрати на здійснення заходів з охорони труда на будівельних майданчиках; інші загальновиробничі витрати

Пунктом 4.1.4 Стандарту передбачено, що кошти на заробітну плату працівників розраховуються виходячи з трудовитрат працівників, зазначених у А.1.1 додатку А, і відповідної вартості людино-години. При визначенні коштів на заробітну плату вартість людино-години враховується в розмірі, прийнятому для об'єкта будівництва, за сьомим нормативним розрядом на виконання робіт.

Одночасно слід зазначити, що положеннями ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 Настанова щодо визначення загально виробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва не передбачено можливості застосування коефіцієнту 1,62 при розрахунку вартості заробітної плати, яка враховується в загальновиробничі витрати.

Таким чином, встановлені Державною фінансовою інспекцією у Запорізькій області порушення щодо нарахування вартості робіт свідчать про недотримання п. 4.4. Договору № 103АМ-11 від 22.12.2011, відповідно до якого, вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначаються в порядку визначеному в ДБН, ВБН та згідно з договірною ціною.

При цьому, суд враховує, що відповідно до п. 4.3. акти приймання виконаних будівельних робіт" (форма №КБ -2в) та довідки про вартість виконання будівельних робіт/та витрат/ (форма №КБ-3) готує генпідрядник.

Також слід зазначити, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Враховуючи викладене, судом встановлено неналежне виконання відповідачем обов'язків визначених п.4.4. Договору.

Згідно з ч.2 ст.883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Зважаючи, що відповідач розрахував вартість робіт без дотримання порядку визначеному ДБН, що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 369442,50 грн. і, як наслідок, завдав позивачу збитків на вказану суму.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму збитків.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор" (вул.600-річчя, б.17, м.Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 14196857) на користь Служби автомобільних доріг в Запорізькій області (вул.Українська, 50, м.Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 25891336) збитки у розмірі 369442,50 грн; 5541,65 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 11 березня 2019 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Службі автомобільних доріг в Запорізькій області (вул.Українська, 50, м.Запоріжжя, 69095);

3 - публічному акціонерному товариству "Уманьавтодор" (вул.600-річчя, б.17, м.Вінниця, 21021);

4 - Східному офісу Держаудитслужби (вул.Володимира Антоновича, б.22, корп.2, м.Дніпро, 49600);