Постанова

від 12.03.2019 по справі 905/1709/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2019 р. Справа № 905/1709/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.

при секретарі судового засідання Беккер Т.М.

за участю представників:

позивача – не з'явився;

відповідача – не з'явився;

третьої особи – не з'явився -

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” (вх.№538Д/1-43) на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.01.2019 (суддя С.М. Фурсова, повна ухвала складена 22.01.2019) у справі №905/1709/18

за позовом Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, Донецька область, місто Мирноград,

до Державного підприємства “Селидіввугілля”, Донецька область, місто Селидове,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, місто Київ,

про розірвання договору на постачання електричної енергії №3-36 від 01.06.2005, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство “Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Селидіввугілля” про розірвання договору на постачання електричної енергії №3-36 від 01.06.2005.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.01.2019 (суддя С.М. Фурсова) у справі №905/1709/18 провадження за позовом Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” до Державного підприємства “Селидіввугілля” про розірвання договору на постачання електричної енергії №3-36 від 01.06.2005– закрито.

Державне підприємство “Регіональні електричні мережі” з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 22.01.2019 у справі №905/1709/18 повністю та направити справу №905/1709/18 на розгляд до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що станом на момент постановлення ухвали договір про постачання електричної енергії був дійсним та існував предмет спору, отже підстав для закриття провадження у справі не було.

15.02.2019 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №905/1709/18 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2019, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Хачатрян В.С., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 поновлено апелянту строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.01.2019 у справі №905/1709/18.

Встановлено строк відповідачу та третій особі для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 5 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданими їм процесуальними правами не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2018 Державне підприємство “Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Селидіввугілля” про розірвання договору на постачання електричної енергії №3-36 від 01.06.2005.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання зобов'язань відповідачем за договором на постачання електричної енергії №3-36 від 01.06.2005 в частині своєчасної оплати спожитої електроенергії, що є підставою для розірвання договору.

Закриваючи на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі №905/1709/18 місцевий господарський суд зазначив про відсутність предмету спору у даній справі.

Проте, судова колегія вважає помилковими такі висновки суду першої інстанції, з огляду на таке.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.

Статтею 231 Господарського процесуального кодексу України встановлений перелік підстав закриття провадження у справі.

При цьому, зі змісту вказаної норми вбачається, що вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення; підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2005 між ДП “Укренерговугілля” (далі - позивач або постачальник) та ДП “Селидіввугілля” (далі – відповідач або споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 3-36.

Відповідно до п. 9.5 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 01.06.2006.

Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір про постачання електричної енергії №3-36 від 01.06.2005 підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

В подальшому, позивачем було змінено найменування підприємства на “Регіональні електричні мережі.

19.02.2018 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №04/327 від 19.02.2018 про сплату заборгованості. Також, позивач у вказаній претензії посилається на ст. 202 Господарського кодексу України.

Крім того, 14.08.2018 позивачем було направлено на адресу відповідача лист №19/1687 про розірвання договору з посиланням на ст. 651 ЦК України.

Закриваючи провадження за відсутністю предмету спору, місцевий суд зазначив, що відповідно до умов п. 9.5 договору про постачання електричної енергії №3-36 від 01.06.2005 наслідком направлення на адресу відповідача претензії №04/327 від 19.02.2018, листа № 19/1687 від 14.08.2018 та позовної заяви №02/1921 від 07.09.2018 є припинення договору про постачання електричної енергії №3-36 від 01.06.2005р.

Суд вказав, що станом на дату звернення до суду з даним позовом та, відповідно, розгляду справи №905/1709/18, договір про постачання електричної енергії №3-36 від 01.06.2005 є припиненим в силу умов договору, що свідчить про факт відсутності предмету спору.

Як вже зазначалось судом вище, закриття провадження - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.

Натомість, місцевий суд, розглянувши справу по суті, дійшовши висновку про припинення спірного договору ще станом на момент звернення з позовом, закрив провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Не погоджуючись з таким висновком місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не зупинення провадження у справі.

Разом з тим, з апеляційної скарги вбачається факт наявності спору щодо дії договору про постачання електричної енергії №3-36 від 01.06.2005р.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про безпідставність закриття провадження судом першої інстанції, що в свою чергу свідчить про невірне застосування норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Донецької області від 22.01.2019 у справі №905/1709/18 скасуванню у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права, а справа передачі на розгляд до господарського суду Донецької області.

У зв'язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 271 п.6 ч.1 ст.275, п.4 ч. 1 статті 277, ст.ст. 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 22.01.2019 у справі №905/1709/18 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Донецької області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.

Повна постанова складена 14.03.2019.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов